Теорія держави і права в системі суспільних наук

Содержание скрыть

1. Предмет і метод теорії держави й права

>ТГП — це наука, вивчає загальні закономірності державно-правових явищ життя.

ПредметТГП

ПредметТГП становлять:

1. Походження, сутність, типи, функції, механізм, форми д-ви, характеристика правового і «соціального держави.

2. Проблеми походження, сутність права, форми (джерела) права, норми права, система права,правотворчество, правовідносини, правосвідомість, правова культура, правове виховання, реалізація права, правопорушення, юр. відповідальність, законність і правопорядок.

3. Методологічні ітеорет. кошти таср-ва пізнання д-ви і право (методологія юр. науки)

4. Історія розвитку юр. науки, перспективи якої і проблеми розвитку науки прогос-ве і права, її роль світі і конкретному суспільстві.

5. Система основнихгос.-правових понять, загальних для всієїюр.науки.

методом науки

Усі розмаїття методівТГП можна згрупувати до певної системи.

1) Загальні методи – це філософські, світоглядні підходи, які виражають найбільш універсальні принципи мислення.

2)Общенаучние методи – це прийоми, які охоплюють все наукове пізнання, а застосовуються тільки окремих його етапах, на відміну загальних методів. До загальнонаукових методів ставляться аналіз, синтез, системного і функціональний підхід, метод соціального експерименту.

3)Частнонаучние методи – це прийоми, котрі виступають наслідком засвоєнняТГП наукових досягнень конкретних технічних, природних, гуманітарних наук. До них належать соціологічний, статистичний, кібернетичний, математичний тощо.

2. Теорія держави й права у системі суспільних соціальних і юридичних наук

Наукові дисципліни, що утворюють у своїй сукупності систему науки загалом, умовно можна підрозділити втричі великі групи:

  • технічні (наприклад, механіка);
  • природні (наприклад, фізіологія);
  • гуманітарні (громадські).

Юридичні науки

  • теорія держави й права;
  • історико-правові науки (історія держави й права, історія політичних лідеріва і правових навчань);
  • галузеві юридичні науки (конституційне, громадянське, адміністративне, кримінальна, фінансове, громадянське процесуальне, кримінально-процесуальне тощо.

право);

  • прикладні науки (криміналістика, кримінологія, судова медицина, судова психологія, правова кібернетика).

3. Загальна характеристика соціальної влади й норм переддержавного періоду

Влада — це свідоме, цілеспрямоване керівництво будь-яким соціальним співтовариством, заснований це й на авторитеті, і насильство.

5 стр., 2229 слов

Административное право как отрасль права, наука и учебная дисциплина. ...

... и предмет науки административного права; сущность административного права и его место в правовой системе юридических наук; развитие науки административного права; предмет, задачи и система курса « Административное право». Объект исследования: составляет административное право как отрасль российского право. Предмет исследования - исследование административного права как науки и учебной дисциплины. ...

Інститути влади удогосударственном суспільстві:

Особливості владидогос-ногообщ-ва:

>o Верховна влада належала загальних зборів членів громади, чоловіків і жінок мали рівні права голоси

>o Усередині громади був апарату управління,осущ-его управління напроф.основе

>o Влада виходила з авторитеті, повазі звичаїв

>o Рід виступав органом захисту всіх своїх членів

>o Головні риси влади – виборність, змінюваність, терміновість, відсутність привілеїв,общ-нийх-р

Головним джерелом соціальних норм вдогос.общ-ве був звичай – стихійно сформовані, багаторазово повторювані і ввійшли до звичку людей правил поведінки, виконання кіт. забезпечується силоюобщ-ного думки.

Ознакисоц.норм в первісномуобщ-ве:

  • Виражают інтереси і волю всіх членів роду
  • Не фіксуються матеріально
  • Ні чіткого розмежування правий і обов’язків, і навіть диференціації норм на моральні, релігійні тощо.
  • Носят загальний обов’язковийх-р
  • Исполняются з звички, добровільно, під впливом суспільної думки.

4. Причини і форми виникнення держави

Держава – єдина політична організаціяобщ-ва, що розповсюджує своєю владою попри всі населення у межах країни, видаєюр.обязательние веління, маєспец.аппаратом управління і примусу, і навіть суверенітетом.

Причини появи держави

Економічні – перехід відприсваивающего господарства до переходить; Соціальна; Військова; Психологічна

форми виникнення держави

  • Афіни — це найбільш «чиста, класична форма виникнення держави, оскільки держава виникає безпосередньо з класових протилежностей, та розвитку всередині родового ладу.
  • У Римі освіту держави прискорився боротьбою безправних, жили поза римських пологів плебеїв проти римської родової аристократії (патриціїв).

— У виникненнідревнегерманского держави у значною мірою, зазначає Ф. Енгельс, послужило завоювання великих чужих територій, для панування з яких родова організація була пристосована.

5. Основні становища теологічною теорії походження держави

>Теологическая теорія походження д-ви

Ф.Аквинский, Ф.Лебюфф, Д.Эйве.

6. Основні походження патріархальної теорії походження держави

>Патриархальная теорія

Аристотель, Конфуцій, Р.Фил—мер, М. До. Михайлівський.

7. Основні становища договірної теорії походження д-ви.

>Договорная теорія поширилася у найбільш логічно завершеному вигляді уXVII—XVIII ст. в працях Р. Гроція,Ж.Ж. Руссо, О.Н. Радищева та інших. На думку представників цієї доктрини, держава виник як продукт свідомого творчості, як наслідок договору, куди вступають люди, які були у «природному», первісному стані. Так, держава проти неї не прийматиме законів, збирати податки, карати злочинців тощо., але зобов’язане боронити територію, громадян, їх власність тощо. Громадяни зобов’язані дотримуватись законів, сплачувати податки та ін., своєю чергою вони теж мають декларація про захист волі народів і власності, а разі зловживання правителями владою розірвати договір із нею навіть за допомогою повалення.

5 стр., 2077 слов

Договірна теорія походження держави за Жан-Жаком Руссо — ...

... держава є результатом творіння Бога, своєрідний договір Бога і людини. Такий погляд на походження держави називають теологічним. -У 17 - 18 ст. з'являється теорія, пізніше об'єднана поняттям теорії ... щенні тільки таких обмежень природного права, на які, з огляду на спільні інтереси, погодилися самі ... тримати в покорі класи експлуатовані. Тема даного питання - теорія суспільного договору за Жан-Жаком ...

>Договорная теорія,

8. Теорія насильства в питанні про походження держави

Теорія насильства логічне завершення отримало в XIX ст. в працях Є.Дюринга, Л.Гумпловича, До.Каутского та інших.

Причину походження державності вбачали над економічні відносини, божественному провидіння і громадського договорі, а військово-політичних чинниках — насильство, поневоленні одних племен іншими. Для управління завойованими народами і територіями потрібен апарат примусу, яким і став держава.

На думку представників цієї доктрини, держава — «природно» (тобто. через насильство) виникла організація владарювання одного племені над іншим. А насильство і підпорядкування пануючим підвладних є основою виникнення економічного панування. Через війну війн племена перероджувалися в касти, стану і класи. Завойовники перетворювали підкорених в рабів.

Теорія насильства,

9. Основні становища органічної теорії походження держави

Органічна теорія отримала стала вельми поширеною у другій половині в XIX ст. в працях Р. Спенсера, Р.Вормса,Прейса та інших. Саме цю епоху наука, зокрема і гуманітарна, пережила у собі потужне вплив ідеї природного відбору, висловленої Ч.Дарвиним.

На думку представників цієї доктрини, держава — це організм, постійні відносини між частинами якого аналогічні постійним відносин між частинами живої істоти Держава, будучи різновидом біологічного організму, має мозок (правителів) і кошти виконання їхніх рішень (підданих).

Заперечити вплив біологічних чинників на процес походження державності було неправильним, бо люди — як соціальні, а й біологічні організми. Разом про те не можна механічно поширювати все закономірності, притаманні лише біологічної еволюції, на соціальні організми, не можна цілком зводити проблеми соціальні до проблем біологічним. Це і взаємозалежні між собою, але рівні життя.Подчиняющиеся різним закономірностям і мають у своїй основі різні причини виникнення.

10. Основні становища класової теорії походження д-ви

До представникам даної теорії походження держави зазвичай відносять Маркса, Енгельса, Леніна. Вони пояснювали виникнення державності передусім соціально-економічними причинами. Першорядне значення у розвиток економіки, отже, й у появи державності, мали три великих поділу праці (від землеробства відокремились скотарство і ремесло, відокремився клас людей, зайнятих лише обміном).

Таке поділ праці і що з ним вдосконалення знарядь праці і дали поштовх зростанню його продуктивності. Виник надлишковий продукт, що у кінцевомусчете і призвела до виникнення приватної власності, у результаті суспільство розкололося на імущі і незаможні класи, на експлуататорів й експлуатованих.

Найважливішим наслідком появи приватної власності виступає виділення публічної влади, не яка відповідає суспільством, і не котра виражає інтереси усіх її членів. Владна роль переходить до багатих людей, який перетворюється на категорію управляючих. Вони вже утворюють захисту своїх економічних інтересів нову структуру — держава, яке насамперед є як інструмент проведення волі імущих.

4 стр., 1996 слов

Верховенство права в україні

... недаремно ж бо її використання верховенство права в правових культурах, різняться між собою, як основними цінностями,обеспечиваемими правом (цінностями права), продовжує їх відображенням в створених правових цінностях. Тож якщо ... ]. За логікою цієї пропозиції соціум і держави також можуть бути розглянуті як найвищих вартостей. Тим більше що, в усіх цих випадках неминуча ієрархізація сьогодні вже ...

Отже, держава виникло переважно у цілях збереження та підтримки панування одного класу над іншим, соціальній та цілях забезпечення існування й функціонування суспільства як цілісного організму.

11. Основні становища психологічної теорії походження д-ви

Серед найвідоміших представників психологічної теорії можна назватиЛ.И.Петражицкого, Р. Тарда, 3. Фройда та ін. Вони пов’язували поява державності з «особливими властивостями людської психіки: потребою людей при владі з інших людьми, прагненням підпорядковуватися, наслідувати.

Причини походження держави полягають у тих здібностях, які первісний людина приписував племінним вождям, жерцям, шаманів, чаклунів та інших. Їх магічна сила, психічною енергією створювали умови для залежності свідомості членів первісного суспільства від вищезгаданої еліти. Саме з влади, приписуваною цієї еліті й виникає влада державна. Отже, держава необхідна як задоволення потреб більшу частину у підпорядкуванні, слухняності, покорі певним особам у суспільстві, так придушення агресивних потягу деяких індивідів. Держава — продукт дозволу психологічних протиріч між ініціативними (активними) особистостями, здатними до прийняття відповідальних рішень, і пасивної масою, спроможною лише до наслідувальною діям, виконуючим ці рішення.

12. Ознаки держави, що різнять його від громадської влади родинного ладу

1. Територія

2. Населення

3. >Гос.аппарат

4. Суверенітет

5. Грошова система

6. Податки

7. Національне законодавство

8. >Гос.символика

13. Особливості виникнення права

Право як соціальна інституція виникає водночас із державою, бо в що свідчить вони покликані забезпечувати ефективність дії одне одного. Виникнення права — дуже тривалий процес. Спочатку зароджувалися елементи права, окремі правові ідеї, й принципи, правові норми і правовідносини.Разрастаясь і зміцнюючи, дані юридичні фрагменти поступово «складалися» на єдину і внутрішньо узгоджену правову систему конкретного суспільства.

Право історично виник як класове явище і виражало, передусім, волю й інтереси економічно панівних класів. Аби у тому, досить глянути найдавніші правові акти рабовласницькою і феодальної епох. Якщо звичаї були у людській свідомості та поведінці людей, то правові норми почали оформлятися письмово для загального відомості. Формальна визначеність права — його найважливіший ознака, якого права у принципі не може.

Право — складніший регулятор, ніж звичаї, бо, крім заборон ньому використовують і ті способи правового впливу, як дозволу іобязивания, створюють широкі змогуразноуровнего упорядкування громадських відносин. Виникнення права — слідство ускладнення соціальних зв’язків, загострення суперечностей у суспільстві, з регулюванням яких первісні норми справлялися дедалі менше.

14. Загальнахар-ка структурі державної влади як особливого різновиду соціальної влади

Соціальна влада

3 стр., 1112 слов

Право міжнародних договорів — галузь загального міжнародного права

... специфіку договорів за участю міжнародних організацій. Важливе місце в здійсненні договірної правоздатності держав займають норми їхнього внутрішнього права. Як правило такі норми містяться в конституціях. Але деякі держави видали ... тобто Чи не беруть участь держав, вони не створюють ні прав, ні зобов'язань. Договір може породити правові наслідки для третіх держав тільки в разі їх згоди. ...

Характерні риси структурі державної влади

  • вона поширюється попри всі суспільство;
  • носить публічно-політичний характер;
  • спирається на державне примус;
  • здійснюється спеціальними особами (чиновниками, політиками тощо.);
  • діє система податків;
  • населення ділиться за ознакою;
  • їй притаманні легітимність, легальність тощо.

15. Поняття, суть і призначення держави

Держава – єдина політична організаціяобщ-ва, що розповсюджує своєю владою попри всі населення у межах країни, видаєюр.обязательние веління, маєспец.аппаратом управління і примусу, і навіть суверенітетом.

Сутність як філософська категорія означає основне, необхідне у цьому чи іншому явище.

Сутність – найбільш характерне, значиме у ньому, який визначає його зміст,соц. призначення та функціонування.

Зблизька сутністю держави важливо враховувати два аспекти:

1) те, що будь-яку державу є організація політичної влади (формальний бік);

2) то, чиїм інтересам служить дана організація (змістовна сторона).

Якщо за аналізі сутністю держави зупинитися лише з формального боку, тоді вийде, що древнє рабовласницьке і сучасну