Вакцинація і права людини

Галина Червонська, вірусолог, член російського комітету з біоетики РАН

Вакцини тепер і у нас визнані лікарськими засобами, бо щеплення — профілактичне медичне втручання в індивідуальну природу людини. Саме тому воно не може і не повинно здійснюватися з примусу чиновників від охорони здоров’я, адміністрації округів, д / садів, шкіл і інших пріказопослушних виконавців. У зв’язку з чим стаття 11 п. 2 говорить: «Профілактичні щеплення проводяться за згодою громадян, батьків або інших законних представників неповнолітніх та громадян, визнаних недієздатними в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації» .

Наведена стаття узгоджується так само з законом «Про охорону здоров’я громадян» (1993 р.), де в статтях 30-33 йдеться про те, що будь-яке медичне втручання може здійснюватися тільки після інформованої, усвідомленого і добровільної згоди громадян. Кожен вільний приймати рішення добровільно і самостійно при відповідних рекомендаціях лікарів, в залежності від стану здоров’я, починаючи з 15 років. Лікар не повинен наказувати! Лікар може тільки рекомендувати!

За всіма міжнародними положеннями, примус може бути допущено в особливих випадках, коли: а) пацієнт є джерелом небезпеки для оточуючих — носієм збудника якогось інфекційного захворювання (необхідний діагноз, що підтверджує цей факт, тим більше що хроніками можуть бути як вакциновані, так і невакцинованих громадяни); б) тяжкість фізичного або психічного стану не дозволяє пацієнту прийняти усвідомлене рішення.

Усім доступно, але чи всім можна?

У щеплених, що значаться в «охоплених» і «врятованих» , вакцина може не спрацювати. Поряд з цим вони початково сприйнятливі, скажімо, до туберкульозу або поліомієліту. Отже, залишаються незахищеними, хоча «правильно» і в призначений термін щеплені.

Крім того, загальновідомо, що значний відсоток людства приховується природно-конституційно від інфекційних хвороб, тобто протягом усього життя не потребує щеплення. Багато хто з дітей і дорослих набувають природний імунітет до різних вірусів і бактерій, перехворівши ними в клінічно вираженою або прихованій формах.

Так що штучно створювана захист шляхом щеплення потрібна далеко не всім. Тим більше, що щеплення ніколи не вважалися нешкідливим втручанням у природу людини. До них завжди були і є протипоказання.

6 стр., 2774 слов

Політичні права і свободи громадян України

... . .7 5. Право на інформацію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Література Політичні права і свободи громадян України 1. Свобода пересування, вибору місця пр о жи в а н н я , право ві ль ного ... необґрунтованого втручання держави в громадське життя. Конституційне право на ... може бути позбавлений права у будь-який час повернутися в Україну. 2. Право на свободу об'єднання у політичні ...

Тому «профілактичні щеплення проводяться громадянам, які не мають медичних протипоказань» , — читаємо у статті 11 п. 3 прийнятого закону.

Судячи з публікацій вітчизняних фахівців, в тому числі академіків В.Таболіна, Б.Велічковского, Ю. Комарова, «ми — нація хворих людей» , хворих вже з 60-х років сторіччя, .. . Вакцини ж спочатку призначалися для введення їх в організм здорової людини. Про це необхідно пам’ятати при отриманні повноцінного цілеспрямованого специфічного протиінфекційного імунітету, щоб мати гарантії безпеки і не допустити привнесення ятрогенної патології — поствакцинальних ускладнень. Протипоказання до тих чи інших щеплень повинні бути виявлені заздалегідь. Більше того, є люди, у яких протипоказання можуть бути загальними до всіх вакцин: хронічні хвороби серця, легень, нирок, нервової системи.

Протипоказаннями до введення живих вакцин так само є імунодефіцити (їм в наш час несть числа), а так само ослаблена функція клітинного імунітету. Є конкретні протипоказання до кожної вакцини. І, нарешті, кожна людина може мати чисто індивідуальні протипоказання.

Наприклад, що толку прищеплювати проти туберкульозу, поліомієліту живими вакцинами, якщо відомо, що наші діти іммуноослабленние? Та ще після внесення живих мікобактерій — БЦЖ «всім підряд новонародженим» проводити щорічну діагностичну пробу на дітях, визначаючи «невідомо що» за допомогою реакції Манту? Реакція Манту відповідає лише на один — єдине питання: чи була зустріч з мікобактеріями туберкульозу у конкретної людини? Наявність же імунітету проти туберкульозу потрібно встановлювати іншим методом і поза організмом дитини.

Вакцинувати можна виключно сприйнятливий контингент: когось проти туберкульозу, когось проти дифтерії і т.д. Але навіть у цьому випадку необхідно пам’ятати про протипоказання, які, як і сприйнятливість, не можна визначити шляхом огляду, «на око» .

У сучасному законі передбачено не лише огляд, але і при необхідності безкоштовне медичне обстеження перед профілактичними щепленнями (ст. 5, п. 1).

Те, що «щеплення — серйозна біологічна операція … до уколу необхідно ставитися як до будь-якої іншої хірургічної операції … лікар повинен знати про щеплення все, і я наполягаю на цьому» , — писав ще основоположник щеплень Е. Дженнер.

Відмова від щеплень — не злочин

Держава гарантує доступність і безкоштовне проведення щеплень, включених до календаря: проти гепатиту В, дифтерії, кашлюку, кору, краснухи, поліомієліту, правця, туберкульозу, епідемічного паротиту (ст.4, 9).

У документі вперше не застосовуються такі поняття, як «обов’язкові щеплення» , «плановий календар щеплень» .

Крім того, і це особливо цінно, згідно з новим законом громадяни мають право на:

  • отримання від медичних працівників повної та об’єктивної інформації про необхідність профілактичних щеплень, наслідки відмови від них, поствакцинальних ускладненнях;
  • Вибір організації охорони здоров’я чи осіб, які займаються приватною медичною практикою;
  • Відмова від щеплень (ст.5, п.1).

В обов’язки громадян входить: «у письмовій формі підтверджувати відмову від профілактичних щеплень» (ст. 5, п.3).

4 стр., 1890 слов

Міжнародне право

... і раніше правомірне твердження, що сучасне міжнародне право в основному формується двома видами джерел. ... у випадку виникнення суперечливих моментів або ускладнень при її застосуванні; у випадку незгоди ... своєрідна форма доказу, як відсутність протесту проти певних дій держав, що застосовують звичай. ... час здання останньої з необхідних грамот. Іноді може бути обумовлений додатковий термін — зазвичай ...

Для довідки. «Наслідками відмови може бути (а може і не бути) захворювання на кір, дифтерію і т. д. Але хворіють, як відомо, і щеплені. Під час так званої «епідемії дифтерії» 80-85% хворих на дифтерію були … щеплені.

Поствакцинальні ускладнення

Вперше узаконені поствакцинальні ускладнення, можливість їх виникнення, аж до летального результату, а так само соціальний захист громадян та грошові компенсації у разі ускладнень внаслідок (після) щеплення (гл.5, ст. 18-21).

Цей розділ в законі розписаний дуже докладно.

Як зізнається теперішній головний державний санітарний лікар (за останні 10 років — п’ятий!), «Раніше була неправильна тенденція: говорили, що від щеплень тільки користь і ніяких ускладнень, але їх не може не бути, як від будь-якого лікарського засобу … »

Насправді,« кількість поствакцинальних ускладнень, особливо на БЦЖ і АКДС » , педіатри спостерігають протягом останніх 40 років (!).

Наприклад, після БЦЖ виникало велика кількість ускладнень у вигляді Нелегеневі форм туберкульозу: оститів, остеомиелитов, лімфаденітів, дисбактеріозів і т.п. А адже фахівці, і не тільки фтизіатри, попереджали про можливості таких ускладнень через нераціональне використання БЦЖ, насамперед при її введенні новонародженим. І більш старше покоління лікарів попереджало про те, що змінені мікобактерії туберкульозу, застосовувані для виготовлення живої вакцини БЦЖ, пройшовши певну кількість змін в організмі людини, можуть не тільки повернути вихідну інфекційну агресивність, але й придбати нові, більш агресивні властивості. Нам би прислухатися.

Колись у багатьох країнах скасували щеплення від віспи з тієї причини, що від цієї живої вірусної вакцини ускладнень було стільки, що перед ними бліднула загроза захворіти віспою натуральної. Ці факти приховували не тільки від простих громадян колишнього СРСР, а й від медичних працівників. Нагадую про це тому, що беру на себе сміливість висловити і повторити ті припущення фахівців, які передрікали ту ситуацію з туберкульозом Нелегеневі форм, яка тепер є в Росії.

До цих пір продовжується вакцинація в родопомічних закладах, які в сучасних умовах — станом нездоров’я сучасних новонароджених — повинні мати як мінімум статус неонатальних центрів, тобто з особливими умовами для виходжування немовлят. Але про яку живій вакцині може йти мова, якщо ми не знаємо, що відбувається у немовляти з тимусом — основним лімфоїдним органом, що продукує імунокомпетентні клітини Т-лімфоцити — після введення БЦЖ? Разом з тим, саме від їх «якості» і «кількості» залежить здоров’я-нездоров’я що народжується людини. Від їх функціонального стану залежить безпосередньо здатність чутливого організму «виробити — не виробили» імунітет проти туберкульозу.

Без щеплення в дитячий сад

Нарешті в законі відсутнє положення, що наказує не брати нещеплених дітей у д / садки, школи та інші організовані установи. Є інше, цілком з’ясовне: «Відсутність профілактичних щеплень тягне тимчасова відмова у прийомі громадян в освітні та оздоровчі заклади у разі виникнення масових інфекційних захворювань або загрози виникнення епідемій» (ст. 5, п.2).

11 стр., 5474 слов

Кримінальний кодекс України та його роль у кримінально правові політиці

... в новий Кримінальний кодекс. У результаті проведеної роботи були вироблені певні базові, концептуальні положення (ідеї), які не тільки втілилися у ... із принципу монізму у визначенні суб'єкта злочину: ним може бути лише фізична особа, і це повністю відповідає принципу ... та гідності людини, розташовані в Особливій частині відразу після норм, що встановлюють відповідальність за злочини проти основ ...

Для довідки. «Тимчасовий» завжди має на увазі карантинний термін, властивий кожній інфекційної хвороби, — інкубаційний період. Для дифтерії це 3-10 днів, а заразний період закінчується, як правило, протягом 2-3 тижнів, носійство триває до кількох місяців — і в цьому випадку щеплення не помічник, а скоріше навпаки. Кір — до 10-18 днів, а у тих, хто отримав протикорову сироватку або імуноглобулін, інкубаційний період може розтягнутися до 21 дня. І тут теж не може бути нічого однозначного навіть у двох дітей, які захворіли в один день, все строго індивідуально.

А ось «виникнення масових інфекційних захворювань або загрози епідемій» , — як свідчать міжнародна практика і документи ВООЗ, — завжди означає виклик керівникам санітарно-епідеміологічних служб, їх погану роботу, оскільки ситуація не може бути несподіваною » (Дію служб охорони здоров’я в надзвичайних ситуаціях, викликаних епідеміями. ВООЗ, 1986-1990).

Російський національний комітет з біоетики РАН своєму розпорядженні сотнями листів, що оповідають про недбале ставлення медичних працівників до проведення щеплень. В результаті — найважчі ускладнення.

Можливо тепер, з появою закону, потерпілим дітям і батькам вдасться скористатися «соціальним захистом» . Хоча дитяча інвалідність у вигляді оститів — порушення опорно-рухового апарату після БЦЖ або ураження центральної нервової системи після АКДС — залишається, як правило, на все життя.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту ecobaby.pismir /