Реферат коллективный договор украина

Реферат

Колективний договір укладається основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних плані місто й узгодження інтересів трудящих, власників і уповноважених ними органів.

Колективний договір — це локальний нормативно-правової акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини між власником та працівниками цього підприємства.

Колективний договір — цю угоду, яке за погодженням інтересів власника чи уповноваженого їм органу, з одного боку, і трудовим колективом від імені профспілкового чи іншого органу (особи), уповноваженого на представництво, з іншого боку, на підприємствах, у державних установах, організаціях, заснованих на виключно будь-яких формах власності, що містить зобов’язання сторін із регулювання трудових, виробничих та інших соціально-економічних інтересів і нормативні становища, встановлюють умови праці, оплату праці, режими робочого дня і часу відпочинку тощо., і навіть додаткові, проти чинним законодавством, пільги і переваги працівників.

Фіксуючи нормальних умов праці, колективний договір дозволяє трудящим брати участь у прийняття рішень. Він послаблює абсолютної влади власника чи уповноваженого їм обличчя на питаннях, що раніше не вирішувалося виключно лише в нормативному порядку.

Колективний договір укладається основі чинного законодавства: закони України «Про підприємства України», «Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про профспілки, їхні права й гарантії діяльності», «Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку Україні».

Це означає, що з внесенні в колективний договір умов, що суперечать законодавству, останні немає дії, тобто є незначними уживати що неспроможні. Під час укладання колективного договору діє принцип неуменыпаемости прав працівників у порівнянні із законодавством, і збереження рівня соціальних і трудових правий і гарантій, встановлених угодами вищого рівня, Україні цього принципу одержав у міжнародній практиці назва «принцип in favorem»

У процесі укладання колективного договору боку приймають він певні зобов’язання. З цих зобов’язань та полягає колективний договір, але вони будуть обов’язкові для сторін лише тому випадку, якщо буде закріплені у встановленій законом формі.

3 стр., 1403 слов

Колективний договір як правовий інструмент поліпшення умов і охорони праці

... п'яти мінімальних заробітних плат. Далі я приведу приблизну редакцію розділу «Охорона праці» в колективному договорі . «Охорона праці» Власник або уповноважений ним орган зобов'язується. 1. Забезпечити своєчасне виконання ... організації безпечних і нешкідливих умов праці в колективні договори та визначення обов'язків сторін з цих заходів. Колективний договір повинен обов'язково містити зобов'язан­ня ...

Колективний договір полягає з регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і навіть за погодженням інтересів працівників, з одного боку, і власників— з іншого І це сприяє поліпшенню господарську діяльність підприємства, підвищенню його рентабельності і забезпечення якості продукції, що виробляється, забезпечення трудящим можливості брати участь у управлінні виробництвом, вдосконалення системи винагороди за працю, підвищення рівня праці, матеріально-побутового і охорони культурної обслуговування трудящих. 5. Колективний договір як вид правового акта виконує такі функції:

  • регулювання умов праці;
  • забезпечення стабільності трудових відношенні;
  • забезпечення і захист інтересів власника чи уповноваженого їм органу і працівника;
  • пристосування трудових відносин для підприємства, у пихатій інституції, організації до реальних економічним відносинам.

Інтереси роботодавця захищаються тим, що у колективному договорі вони набувають правову форму, їх можна захищати з допомогою державного регулювання. Нормативні умови колективних договорів мають усі ознаки правових норм, хоча які й не лунають із боку держави та її органів. До категорії нормативних умов колективного договору ставляться умови, якими встановлюють тарифні ставки, посадові оклади, розміри й умови доплат і надбавок^к заробітної плати, розміри й умови виплати премії, додаткові відпустки, пільги тощо.

Колективним договором можуть встановлюватися інші виробничі, трудові та соціально-економічні умови, ніж встановлені законодавством, але це умови, як зазначалось, і можуть лише покращувати становище працівника. Крім колективного договору, для регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних взаємин у законодавстві передбачено висновок угоді: Генерального між відповідними об’єднаннями профспілок і власників на національному (державному), галузевому і регіональному рівнях (Закон «Про колективних договорах і угодах»).

Сфера укладання колективних договорів

Колективний договір укладається підприємствах, у державних установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, використовують найманої праці і правами юридичної особи.

Колективний договір може полягати у структурних підрозділах підприємства, установи, організації у межах компетенції цих підрозділів.

З аналізу цієї статті, можна зробити висновок, що колективні договору мають укладатися усім підприємствах, у державних установах та організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, які характеризуються такими ознаками:

1) мають й права юридичної особи;

2) використовують найманої праці. Якщо відсутня хоча один із цих ознак, колективний договір не полягає.

Колективний договір полягає як і госпрозрахункових, і у бюджетних організаціях.

У плані другий ст. 1 Закону «Про порядок дозволу колективних трудових суперечок (конфліктів)» дається таке визначення поняття «найманий працівник»: «Найманого працівника — це фізична особа, яке за трудовому договору для підприємства, у пихатій інституції, організації, у тому об’єднаннях або в фізичних осіб, що використовують найманої праці». Виходячи з цього визначення, під найманим працею слід розуміти виконання працівником роботи певну винагороду, що обумовлено трудовим договором чи контрактом.

11 стр., 5359 слов

Оплата праці реферат трудове право

... колективний договір) рівнях відповідно до Закону України від 1 липня 1993 р. "Про колективні договори і угоди" Норми колективного договору, що допускають оплату праці ... праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства ... плати як основну форму трудових доходів працюючих. В получении ... субсидий. оплата праця право захист Затраты Джерелом на оплату труда ...

Відповідно до ст. 2 Закону «Про колективних договорах і угодах» колективний договір може полягати й у структурних підрозділах підприємств, установ, організацій. Таке формулювання свідчить у тому, що цього права, а чи не обов’язок сторін. Під такими підрозділами слід розуміти цеху, відділи, лабораторії, сектори, управління тощо. Головне, що має враховуватися під час вирішення цього питання, — це фінансові, економічні, організаційні та матеріальні можливості цих підрозділів задля встановлення працівникам додаткових соціальних пільг з огляду на специфіку роботи конкретного підрозділу межах її відання.

Колективний договір підрозділи може заміняти для цього підрозділу колективний договір підприємства. Та останній може вирішувати безпосередньо лише деякі питання соціально-економічних і трудових відносин підрозділи. У разі колективний договір структурного підрозділи є доповненням до спільного колективним договором підприємства, дія якої поширюється і структурне підрозділ.

Нині велике значення у розвиток економіки має розвиток селянсько-фермерських господарств, тому певний інтерес представляє питання обов’язковості укладання колективного договору такій формі підприємницької діяльності. У ст 9 Закону «Про крестьянско-фермерском господарстві» вказується, що є юридичною особою. З аналізу ст. 2 п. 2 і ст. 30 п. 3 можна дійти невтішного висновку можливість використання їм найманої праці. Сукупність цих двох ознак дає зробити висновок про обов’язковість укладання колективних угод селянсько-фермерських господарствах, де використовується найманої праці. Якщо ж найманої праці немає, то висновок такого договору необов’язково.

Колективний договір полягає й у акціонерних товариствах. Цими підприємствах працівники виступають, зазвичай, у двох ролях: 1) як власники майна (акціонери, члени кооперативів) вони теж мають право обирати правління, брати участь у формуванні, розподілі й використанні прибутку, отримувати дивіденди 2) як наймані робітники вони теж мають декларація про договірне регулювання трудових, соціально-економічних відносин через укладання колективного договору.

Засновники таких підприємств, які працюють у акціонерних товариствах, що неспроможні представляти жодної з сторін під час укладання колективного договору.

Колективний договір залежить від об’єднаннях підприємств, коли вона є юридичною особою і має окремий апарат, у поєднанні, генеральним директором якого є директор Головного підприємства, колективний договір укладати годі було, оскільки колективний договір укладається кожному окремому підприємстві.

Колективний договір залежить від вищі навчальні заклади. Так було в п. 13 «Положення про державному вищому навчальному закладі», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1071, передбачено, що взаємні зобов’язання керівництва вищого навчального закладу, у частини забезпечення прав, безпечних умов, виконання зобов’язань регулюються колективним договором, розроблюваний й у відповідність до чинним законодавством.

12 стр., 5983 слов

Контракт як форма трудового договору

... твердженні спирається на винятковість контракту і принципову відмінність від трудового договору, що підтверджується положенням: «Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення ... выполнения стандартных трудовых договоров. Серед працівників, з якими відповідно до законів дозволяється укладати трудовий контракт, вирізняється особлива категорія працівників - ...

Колективні договори можуть полягати й у закладах державної і організаціях, де працюють державні службовці.

Сторони колективного договору

Колективний договір полягає між власником або уповноваженою їм органом (обличчям), з одного боку, і профспілковими організаціями, що діють у відповідності зі своїми статутами, а разі їх відсутності — представниками, вільно обраними загальні збори найманих працівників чи уповноважених ними органів, з іншого боку.

Виходячи з цього, можна назвати дві сторони колективного договору:

  • а) власник: безпосередньо власник чи уповноважений їм орган (обличчя);
  • б) трудовий колектив: безпосередньо сам трудовий колектив, профспілка, кілька профспілок, а разі їх відсутності — представники, вільно обрані загальних зборах найманих працівників, чи уповноважені ними органи.

Одним боком колективного договору є колектив найманих працівників — зазвичай, у однієї чи навіть кількох профспілок, якби даному підприємстві створено кілька профспілок. Якщо зі боку найманих працівників виступає одночасно кілька профспілок чи інших уповноважених на представництво колективом найманих працівників органів, то ними Формується об’єднаний представницький орган на переговори, розробки єдиного проекту й укладання необхідного колективного договору.

Без для підприємства профспілки (профспілок), інтереси найманих працівників можуть становити обрані і уповноважені ними представники.

Законодавець визнає за колективом найманих працівників у його виборних органів беззастережне декларація про ведення колективних переговорів і висновок колективного договору. Слід зазначити, що, на відміну інших представницьких органів, що їх уповноважені зборами найманих працівників ведення колективних переговорів і укладання колективного договору, профспілкова організація підприємства, установи, організації отримання від колективу такого спеціального повноваження не вимагає.

Отже, комментируемая стаття переважного права на висновок колективного договору надає профспілкам.

Якщо переговори з висновку колективного договору веде профспілковий орган, то працівники, які є членами профспілки, можуть уповноважте профспілка представляти свої інтереси на переговорах. Повноваження працівників оформляються в письмовій формах.

Другий стороною колективного договору є власник безпосередньо чи уповноважений їм орган (обличчя).

Право тієї чи іншої посадової особи виступати під час укладання колективного договору ролі власника чи уповноваженого їм органу визначається статутом підприємства, установи, організації.

Особи, які мають власника чи уповноважений їм орган, немає права представляти працівників.

За загальним правилом, власником під час укладання колективного договору виступає керівник підприємства. У сфері державної власності керівник має прерогатива в ролі власника під час укладання колективного договору, окільки така її право за органами управління майном зізнається (Декрет Кабінету міністрів України «Про управління майном, які у загальнодержавної власності»).

У сфері комунальної власності право визначення органу, який уповноважений виступати під час укладання колективного договору як власник, належить керівнику підприємства, установи, організації, за умови що орган, уповноважений управляти комунальним майном, не взяв цих функцій він. Так вирішується й питання суб’єкт колективного договору за власника на підприємствах недержавної форми власності. У цьому право тієї чи іншої посадової особи виступати під час укладання колективного договору ролі власника чи уповноваженого їм органу має визначатися статутом.

12 стр., 5853 слов

Поняття та ознаки господарського договору

... регулируются представлением суверенного контракта и заменой суверенного. Отже ця ознака господарського договору не є абсолютною. регульованими, В-третьих, закон окружен рядом подпунктов, ... себе матеріально-технічними ресурса­ми самостійно шляхом укладання прямих договорів з підприємствами-постачальниками, державними постачаль­ницько-збутовими та іншими посередницькими організаці­ями. Виняток ...

З аналізу законодавства про працю, можна дійти невтішного висновку, під уповноваженим власником органом розуміється, зазвичай, посадова особа.

За наявності для підприємства кількох профспілок (профспілкових організацій) чи інших уповноважених трудовим колективом на представництво органів вони мають сформувати загальний до представницького органу для ведення переговорів і укладання колективного договору (ст. 4 Закону «Про колективних договорах і угодах»).

Стороною колективного договору у своїй вважаються все відповідні профспілки (інші уповноважені трудовим колективом органи).

Кожна їх повинна у своїй визначитися щодо своїх конкретних зобов’язань по колективним договором. Профспілка, який відмовився від участі у представницькому органі, втрачає право представляти найманих працівників під час підписання колективного договору (частина друга ст. 37 Закону «Про профспілки, їхні права й гарантії діяльності»).

У ході застосування закону України «Про колективних договорах і угодах» склалася практика, за якою ініціатором створення такої об’єднаного представницького органу може бути будь-який профспілка, незалежно від кількості членів профспілки.

На національному, галузевому і регіональному рівнях передбачено укладання угод, у зв’язку з ніж для ведення колективних переговорів і підписання угоди і профспілки і власники повинні об’єднуватися.

Для ведення колективних переговорів і укладання генерального угоди повинні об’єднуватися власники, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави. З іншого боку колективні переговори ведуть відповідні об’єднані професійні спілки.

На галузевому рівні ведення колективних переговорів і укладання угод можуть здійснювати власники, які об’єдналися, та професійні спілки, які мають повноваження з підписання угоди більшості підприємств відповідної області. У ст. 3 Закону «Про колективних договорах і угодах» замість слів «відповідної галузі» зазначено «які входять у сферу їхні діяння». Це вказівку, з погляду, означає спробу законодавця підкреслити відсутність колишньої суворої диференціації різних сфер економіки, підлеглих відповідним міністерствам. У разі ринкових відносин з’явилося багато самоврядних підприємств, котрі підпорядковуються ніяким міністерствам.

На регіональному рівнях також об’єднуються відповідні власники, зокрема і суб’єкти комунальної власності, та професійні спілки. І тут не встановлено будь-які вимоги, що стосуються участі у колективних переговорах і укладання регіонального угоди сторін які мають більшість працівників регіону чи підприємств.

Законодавець подбав про захист працівників на підприємствах, заснованих на виключно недержавної формі власності. Так було в ст. 9 Закону «Про підприємства України» передбачено, що вони під час затвердження статуту (і навіть за його зміні) власник зобов’язана з’ясувати, який орган висловлює інтереси найманих працівників. Отже, вона може зняти із себе відповідальність про ухиляння від участі у колективних переговорах і укладанні колективного договору, посилаючись тільки відсутність уповноваженого трудовим колективом органу, з яким належить вести колективні переговори, і укладати колективний договір.

5 стр., 2051 слов

Істотні умови договору

... Суттєвими закон визнає: умови про об'єкт договору; умови, прямо названі на законі чи інших правових актах як суттєві; умови, необхідних договорів цього виду. Істотні умови договору можуть ... реферату Демшевського не дозволяє поглиблено розглянути всі цікаві проблеми підрядних правовідносин, вирішила зупинитися досить вузької темі – в різних підходах до визначення терміну як умови договору ...

Зміст колективного договору

Зміст колективного договору — усе це його умови, про які боку домовилися за його укладанні. Ці умови визначають правничий та обов’язки сторін й право їх порушення.

Відповідно до частиною другий ст. 13 КзпПр колективний договір регулює виробничі, трудові та соціально-економічні відносини. Власне, у колективному договорі можуть вирішуватися будь-які питання, пов’язані ніяк не, виробництвом, соціальним становищем працівників і