Реферат конституційне право як галузь права

Реферат

Поняття, предмет і метод конституційного права як галузі національного права

Термін «конституційне право» використовують у трьох значеннях:

1) конституційне право як особлива галузь права у системі національного права;

2) конституційне право як наука, вивчає конституційно-правові норми й формовані з їхньої основі правовідносини й інститути;

3) конституційне право як викладання, як навчальна дисципліна, джерело якої в досягненнях та об’єктивності даних науки.

У процесі життєдіяльності людина наштовхується з безліччю різних відносин, сьогоднішніх. Наприклад, вступаючи працювати, ми стаємо учасниками трудових відносин із адміністрацією підприємства, установи. Уклавши договір, виникає сферу майнових відносин також т.д. Всі ці взаємини мають регулюватися, а інакше тільки у суспільстві розпочнеться хаосу й плутанина. Як їх регулятора й виступає, передусім, право. Отже, право – це система загальнообов’язкових,формально-определенних і гарантованих державою правових норм (правил поведінки особи у суспільстві), які у ролі регулятора громадських відносин:

  • обов’язкових — обов’язкові всім;
  • ·формально-определенних — прийнято відповідними органами, у порядку;
  • гарантовані державою — тобто., держава стежить право їх виконанням;
  • регулятор громадських відносин — тобто., право регулює усі сторони життєдіяльності суспільства.

Однак у практичної діяльності ми керуємося не правом взагалі, а конкретної його галуззю. Приміром, адміністративним, кримінальним, трудовим, цивільне право тощо. Кожна з галузей права регулює своє коло громадських відносин, що виникають у певних сферах життя. Приміром, трудове право регулює трудові відносини, сімейне — у сфері сімейно-шлюбних відносин, громадянське — у сфері майнових і що з ними особистих немайнових взаємин держави і т.д.

У конституційному праві — одне з галузей системи права Республіки Білорусь у (та й інших держав).

Як і кожна інша галузь, вона становить собою сукупність правових норм, які характеризуються, з одного боку, внутрішнім єдністю, певними загальними ознаками, з другого боку — від норм інших галузей права.

Як зазначалося, кожна галузь права має власний коло регульованих громадських відносин, які становлять предмет цієї галузі права. Без знання предмета галузі права неможлива правозастосовча діяльність. Тому, розпочинаючи вивченню конституційного права, треба, передусім, зрозуміти, яка сфера громадських відносин становить його предмет.

11 стр., 5390 слов

Конституційне право України, як галузь права

... поділу системи права на галузі права. Кожна галузь права, в тому числі конституційне право України, об’єднує такі правові норми, які врегульовують особливий, якісно визначений вид суспільних відносин, що ... права проявляється в тому, що її норми регламентують відносини, які складаються в усіх сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економічній, соціальній, духовній. Законодавство регулює ...

У порівняні з іншими галузями ці відносини відрізняються суттєвими особливостями. У конституційному праві регулює базові, основні відносини, складаються в усіх галузях життєдіяльності суспільства (соціально-економічної, політичної, духовно-культурної та інших.).

Це так закріплює принципи правової статусу особистості, гарантії, і засоби захисту її конституційні права (свобод) і забезпечення виконання своїх обов’язків; організацію структурі державної влади, структуру органів державної влади їх повноваження; політичну систему суспільства; економічний устрій держави; основи відносин власності; соціальну роль держави; форму держави; виборчу систему, основи місцевого управління і самоврядування й питання державного та громадського устрою.

Аналізуючи коло регульованих конституційним правом громадських відносин, можна припустити, що найважливішими їх сферами є:

  • а) охорона права і свободи людини (відносини між людиною й державою);
  • б) пристрій держави й структурі державної влади (>властеотношения).

Регулювання відносин, що з визнанням свободи людину, як природного стану, складна річ. Вона передбачає закріплення як прав, а й обов’язків людини — стосовно іншим і держави. Свобода може бути абсолютної, вона потребує обмежень, щоб запобігти зловживання нею. У конституційному праві при цьому як проголошує права, а й створює їх правові гарантії. Воно засновує така, яке перебирає обов’язок створити умови для добробуту людей. Пристрій структурі державної влади передбачає як установа органів державної влади управління, а й регламентацію кола відносин з-поміж них. Органи державної влади управління, попри розбіжності їх завдань і поділ повноважень, мають становити єдину, цілісну систему і бути в стосунки з людьми та його інтересами, які підтримували б розкриття роль держави у суспільстві.

У конституційному праві покликане стати підвалинами злагодженого і цілеспрямованого взаємодії всіх цих державних органів. А домогтися цього можливе лише чітким закріпленням обсягу повноважень, завдань і статусу органів законодавчої, виконавчої та судової влади, і навіть органів місцевого самоврядування, порядку їхнього освіти, компетенції тощо.

У конституційному праві тісніше від інших галузей пов’язані з політикою, та політичної системою. Владні відносини торкаються одна одної лише з індивідуальними проявами свободи людини, а й колективними діями людей через політичні партії і громадських об’єднання, які шляхом виборів беруть участь у формуванні органів структурі державної влади, потім у функціонуванні цих органів. Звідси гострий інтерес до розвитку конституційного права із боку найрізноманітніших політичних сил є, гостра боротьба думок навколо основ цій галузі права, її інститутів власності та норм. Особливо це властиво нинішнього становища Республіка Білорусь (та й у інших країн СНД), де відбувається перехід від тоталітаризму до вільної громадянського суспільства.

14 стр., 6974 слов

Конституційне право України (2)

... правового регулювання конституційного права України є суспільні відносини, які виникають і діють у процесі здійснення влади народом України. Такі відносини регулюються правовими нормами, які становлять зміст найважливіших джерел конституційного права - Конституції України, Декларації ...

конституційне право білорусь

Методи конституційного права

Як і кожна галузь права, конституційне право її правовими способами впливає на суспільні відносини. Такі способи називаються методами.

У конституційному праві застосовуються такі правові методи на суспільні відносини:

1) заборони, тобто.конституционно-правовая норма забороняє якомусь органу чи особі виконувати дії (наприклад, втручання у діяльність суддів по відправленню ними правосуддя є і тягне відповідальність згідно із законом (ст.116 Конституції Республіки Білорусь у);

2)обязивания, тобто. норми, які зобов’язують якийсь орган або приватна особа здійснювати певні дії (наприклад, кожен зобов’язаний поважати гідність, права, свободи, законні інтересів інших осіб (>ст.53 Конституції Республіки Білорусь у);

3) дозволу, тобто. норми які дозволяють якомусь органу чи особі здійснювати відповідні дії (наприклад, Уряд або будь-якої член Уряди у праві заявити Президенту про відставку, коли гадають неможливим подальше здійснення покладених ними обов’язків (ст.106 Конституції Республіки Білорусь у).

Характерною рисою методів конституційного права є переважання у тому числі методівимперативно-властного характеру, тобто. заборони іобязивания.Норми-дозволения використовуються рідше, переважно при регулюванні правового статусу особистості.

Місце конституційного права у системі права

У конституційному праві головна основної галуззю національної правової системи (та й інших держав, виключаючи мусульманські країни, де головну роль грає не Конституція (якщо вона є), а т.зв. священна книга «Коран»).

Така роль цієї галузі права обумовлена, передусім, значенням громадських відносин, що закріплюються і регулюються її нормами.

З конституційного права починається формування всього системи національного права, всіх галузей, й у йогосистемообразующая роль. Жодна галузь права, тій чи іншій країни неспроможна розвиватися, якщо вона знаходить опори в конституційних принципах чи нормах конституційного законодавства, а тим паче, суперечить їм.Конкретизируем ці загальних положень на прикладах:

  • Так, конституційне право визначає систему, принципи організації і діяльності органів державної влади управління. Отже, воно встановлює основи адміністративного права, яке регулює суспільні відносини, що у сфері управління;
  • У конституційне право входять норми, котрі закріплюють економічний устрій, форми власності, право приватної власності громадян, і право її наслідування.

Ці норми становлять засади громадянського права, регулюючого майнові відносини;

  • ·Конституционно-правовие норми закріплюють основні громадян: на працю, відпочинку і ін. Ці норми є вихідними для трудового права, яке регулює трудові відносини;
  • У конституційному праві закріплює обов’язки громадян дотримуватися Конституції, виконувати закони, поважати гідність, права, свободи, законні інтересів інших осіб, за необхідності виконувати священний обов’язок захисту Республіки.

Ці положення є вихідними для кримінального права;

  • У конституційне право входять норми, що визначають принципи організації і діяльності суду й прокуратури. Отже, вони встановлюють основи кримінально-процесуального і Цивільно-процесуального права.

Отже, конституційно-правові норми є основою, де виникають суспільні відносини, регульовані іншими галузями права. Наприклад,конституционно-правовая норма, закріпляюча право громадян працю, регулює відносини між громадянами й державою, де на кількох боці громадян — декларація про працю, за держави — створення умов повної зайнятість населення (ст.41 Конституції).

5 стр., 2125 слов

Реферат суб єкти адміністративного права

... управлінням транспортними засобами, придбанням зброї та боєприпасів ін. Норми адміністративного права про статус людини і громадянина містяться: а Конституції Республіки Білорусь у; б) в компетентних правових актах, містять лише ... і захист з боку держави. Проте чи повне право й обов'язки людини і громадянина похідні з його конституційного правового статусу. Деякі з яких знаходиться поза такого ...

Якщо громадянин реалізує декларація про працю, тобто. надходить працювати, цей юридичний факт є підвалинами виникнення нових, вже трудових відносин — відносин між громадянами та політичною адміністрацією підприємства чи установи.

Джерела і системи конституційного права

Джерелами конституційного права є правові акти, що носять, зазвичай, нормативний характер, які містять конституційно-правові норми.

Ці акти мають різної юридичну чинність, що визначається статусом державний орган його який видав і формою даного акта. Інакше кажучи, неоднаковою юридичну чинність мають як правові акти різних органів, а й правові акти однієї й тієї ж органу. Їх ієрархія визначена у Законі Республіки Білорусь у «Про нормативних правових актах Республіки Білорусь у» від 10.01.2000 р.

Як джерела конституційного права Республіки Білорусь у виступають:

  • Конституція (і конституційні закони);
  • міжнародні договори, ратифіковані Республікою Білорусь;
  • закони (програмні, кодекси, звичайні);
  • декрети Президента Республіки Білорусь у;
  • укази Президента Республіки Білорусь у;
  • постанови палат Національного зборів;
  • постанови Ради Міністрів;
  • нормативні акти міністерств та інших республіканських органів управління;
  • рішення органів місцевого управління і самоврядування.

Слід пам’ятати, що ці акти можуть виступати й як джерело інших галузей права. Приміром, той чи інший Закон то, можливо джерелом адміністративного права, яка є у своїй джерелом конституційного права. Тобто, як джерело конституційного права може бути лише те нормативний акт, який містить конституційно-правові норми.

Серед джерел найважливіше його місце займає Конституція – її держави, який має найвищу юридичної чинності. Свою назву конституційне право одержало саме цього джерела. Разом про те, як у країні, і там як назви аналізованої галузі права використовують і інший термін – «державне право». До речі, під час існування СРСР цей термін був єдиним, і з проголошенням Республіки Білорусь у суверенним державою дедалі більше почали застосовувати термін «конституційне право», який став, власне, загальновизнаним. Разом про те, треба сказати, що розглянутими термінами немає суттєву різницю і йдеться переважно у традиції. У і Франції, наприклад, використовується термін «конституційне право», а Німеччини – «державне право».

У літературі можна зустріти й інші погляду у справі співвідношення конституційного і державної права. Так, німецькийконституционалист До.Хессе вважає, що, оскільки конституція не обмежується встановленням державних устроїв, а втягує й основи устрою недержавної життя (шлюб, власність та інших.), то конституційне право більш об’ємніше, ніж право державне, які з глузду і змісту означає лише право держави.

За сучасних умов більшість правознавців країн СНД дійшли заміні традиційного назви на «конституційне право». У цьому вся вбачається своєрідний знак відмовитися від тоталітарної державності на користь конституціоналізму і принципи демократії.

4 стр., 1830 слов

Інформаційне право

... Конституційного суду Республіки Білорусь у; акти і норми міжнародного права, і навіть двосторонні та багатосторонні договори. До основним джерелам можна віднести: 1) конституцію Республіки Білорусь; 2) закони Республіки Білорусь ... 2. Поняття, предмет, методи лікування й принципи інформаційного права Поняття "інформаційне право" з'явилося порівняно нещодавно Грузія й трактується різними вченими ...

З огляду на, що кримська Конституція є є основним джерелом конституційного правничий та має особливе значення, вона заслуговує на окремий вивчення і взагалі буде присвячено окрема тема.

Питання сутності та видах конституційних законів трактується у літературі неоднозначно. Що стосується Республіці Білорусь, відповідно дост.140 Конституції до конституційним законам ставляться:

  • закони внесення змін і доповнень до Конституції;
  • закони запровадження у провідних дію Конституції та законів про внесення у ній зміни й доповнення;
  • акти про тлумаченні Конституції.

Всі ці акти, як та юридична Конституція, вважаються прийнятими, якщо на них проголосувало щонайменше дві третини від повного складу кожної з палат парламенту, тобто. кваліфіковане більшість голосів, а чи не просте, як із прийнятті звичайних законів.

Прийняття конституційних законів можливо, але, тобто. прийняття в Конституції передбачено в абстрактної формі — є підстави, та їх може і не. Вони приймаються тільки тоді ми, коли виникає усвідомлення їхню необхідність, тобто. виникає потреба зміни якихось дуже істотних громадських відносин.

Джерелами конституційного права можуть бути також відповідні міжнародні договори і угоди, укладені Республікою Білорусь коїться з іншими суверенними державами. За аналогією із низкою зарубіжних конституцій Конституція Республіки Білорусь у (ст.8) визнає пріоритет загальновизнаних принципів міжнародного правничий та забезпечує відповідність їм законодавства. Це означає, що й міжнародним договором Республіки Білорусь у встановлені інші правила, ніж законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

За міжнародними договорами по юридичної силі йдуть програмні закони. Що стосується Республіці Білорусь, відповідно дост.104 Конституції на ролі таких виступають:

  • закони про основних напрямах внутрішньої і до зовнішньої політики Республіки Білорусь у;
  • закони про військову доктрину Республіки Білорусь у.

Дані закони, як та юридична Конституція, і конституційні закони вважаються прийнятими, якщо на них проголосувало щонайменше дві третини від повного складу палат парламенту.

У літературі виділяються і органічні закони. У Конституції Білорусі цей вид законів не передбачено. Однак у деяких країнах (Франція та інших.) прийняття органічних законів прямо передбачено конституцією. Суть цих законів у тому, що вони доповнюють Конституцію, не змінюючи його основних принципів, не чіпаючи її глибинної сутності. Вони є наче продовженням організму Конституції, тому й їх назва. У Республіці Білорусь до таких неформально можна віднести, наприклад, Закон «Про Раді міністрів», Закон «Про громадянство». Наявність цих законів передбачається відповідно статтями 108 і десяти Конституції. Але ці закони приймаються у звичайному порядку, будь-яких додаткових вимог непотрібен. Тож у нашої республіці подібні закони розглядаються як звичайні, регулюючі деякі питання державній чи життя.

Система конституційного права

Здається, що це досить простий не може бути предметом дискусій. Проте, у літературі він трактується неоднозначно. Одні вчені називають три складових елемента системи конституційного права: принципи конституційного права, конституційно-правові інститути та норми конституційного права.

15 стр., 7203 слов

Конституційне право зарубіжних країн — Право — и ...

... конституційного регулювання заповнюються окремими законами. Мова йде, наприклад, про декілька законів, про цивільні права, прийняті у 50-60-і роки, про судові прецеденти (особливо про рішення Верховного суду США), конституції ... штатів (багато які з них містять хартії цивільних прав), про закони штатів. Деякі з цих законів містять нові конституційні положення, наприклад, право на ...

Автори ж «Енциклопедичного словника з права», виданого Москві 2000 р. під ред. З.Авакьяна, до структурних елементів системи конституційного права включають два елемента —