Права та обов язки природокористувачів

Реферат

1. Поняття й ті види права природокористування

2. Основні права природокористувачів

3. Обов’язки природокористувачів

4. Порядок отримання ліцензій на право природокористування

5. Підстави припинення права природокористування

Список використаної літератури

Запровадження

Актуальність теми. Інститут права природокористування займає одна з центральних місць у системі екологічного права. Він є сукупність правових норм, які регулюють лад і умови використання природних ресурсів, правничий та обов’язки природокористувачів.

Право природокористування можна розглядати і в суб’єктивному сенсі як сукупність конкретних правий і обов’язків, придбаних суб’єктом у зв’язку з отриманням природного об’єкта у користування.

Мета: Вивчити особливості права природокористування.

1. Поняття й ті види права природокористування

Розглядаючи право природокористування у тих екологічного права, треба сказати, що його значення визначається можливістю задоволення різноманітних потреб чоловіки й підтримання її життя на належному рівні, але водночас є найвизначнішим чинником шкідливого на навколишнє середовище. Ефективне та раціональне використання людиною природних ресурсів регламентується эколого-правовыми нормами. Зокрема, здійснена останніми роками кодифікація законодавства, регулюючого порядок використання різних природних ресурсів, свідчить про наявність пильнішого уваги з боку держави до проблеми юридичного закріплення відносин природокористування.

Отже, можна зрозуміти, що природокористування є систему правових норм, що регулюють відносини у сфері раціонального й ефективного використання людиною природних ресурсів з задоволення різноманітних потреб.

Такі норми зосереджені, зазвичай, у спеціальних нормативно-правові акти, що регламентують звані природоресурсовые відносини: земельному, водному, лісовому, фаунистическом тощо.

Норми, здійснюють регулювання відносин раціонального природокористування і що передбачають відповідальність порушення передбачених у них вимог, містяться й у цивільному, адміністративному і кримінальному законодавстві РФ.

Право природокористування прийнято розглядати у двох аспектах: об’єктивне і суб’єктивне право природокористування.

Право природокористування в об’єктивному сенсі є сукупність правових норм, які визначають підстави виникнення і є підстава припинення права природокористування, комплекс правий і обов’язків природокористувачів, і навіть юридичні засоби захисту прав суб’єктів природокористування.

7 стр., 3083 слов

Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина

... суспільства, що переважає у даний період; мета прав людини і відповідність цим правам засобів, вико­ристовуваних державою (реалізація, забезпечення та обмеження прав). Права людини і права громадянина є тісно взаємозалежними, однак не ...

Право природокористування в суб’єктивному сенсі –– це сукупність правий і обов’язків осіб, здійснюють раціональне природокористування у сфері використання, відтворення й охорони природних ресурсів.

Здійснення природокористування до виходить з системі принципів, що становлять основні правові ідеї, основі яких регулюються відносини у галузі використання, відтворення й охорони природних ресурсів. До основних принципів природокористування можна віднести такі:

  • право природокористування є похідною права власності: про наявність цього принципу доцільно говорити, коли власник і природопользователь – різні особи, наприклад, держава робить у особі спеціально уповноважених органів є власником певного природного об’єкта, тобто. здійснює повноваження у володінню, користування і розпорядженню, у зв’язку з ніж має право надання даного природного об’єкта у користування іншим особам;
  • природокористування має бути раціональним, тобто.

повинно бути і максимально ефективне вилучення корисних властивостей з експлуатованого природного ресурсу, вказане використання має здійснюватися у гармонії із іншої природної, без шкоди його стани;

  • цільової характер використання природних ресурсів: під час оформлення документа використання конкретного природного ресурсу вказується, для якої мети він призначений (наприклад, ліцензія на право користування надрами, дозволу спеціальне водокористування, лесорубочный квиток, і ін.), тому будь-яке відхилення певних законодавством і відображених у спеціальних документах цілей використання природних об’єктів сприймається як порушення еколого-правових норм;
  • возмездность і безплатність природокористування означає, кожен суб’єкт, здійснює діяльність із спеціальному використанню, відтворення і охорони природних ресурсів зобов’язаний вносити встановлену законом плату за зазначені дії; принцип безплатності поширюється до осіб, здійснюють загальне природокористування, тобто.

природокористування, не яка потребує спеціального дозволу;

  • внесення і щодо оплати погіршення якості природних ресурсів: кожен природопользователь, здійснюючи експлуатацію конкретного природного об’єкта способами, які призвели до погіршення його якісного стану, зобов’язаний сплатити за дії встановлену законом гроші;
  • стимулювання ефективного природокористування означає наявність комплексу заходів, зроблених державою особі спеціально уповноважених органів з організації додаткових заохочень особам, які проводять діяльність із використанню, відтворення і охорони природних ресурсів з найменшими матеріальними витратами і найбільшими якісними показниками (наприклад, надання пільгового кредитування оподаткування фізичним та юридичним особам);
  • нормування і лімітування природокористування: із єдиною метою ефективнішою організації використання, відтворення й охорони природних об’єктів держава робить у особі спеціально уповноважених органів здійснює вищевказані дії.

Види права природокористування можна визначити, спираючись різні класифікаційні критерії:

6 стр., 2996 слов

Принципи права природокористування

... на врегулювання правомочностей у відносинах з приводу користування природними ресурсами, забезпечення ефективності їх використання та захист законних прав суб'єктів природокористування. [13] Принципи права природокористування Право природокористування як система правових норм, об'єднаних у правовий ...

1) з таких підстав виникнення:

  • право загального природокористування є гарантовану законом можливість вільно використовувати безпечне життя і здоров’я довкілля з обов’язковим дотриманням своїх зобов’язань, що стосуються її охорони;
  • право спеціального природокористування – це регламентоване державою цільове використання природних ресурсів задоволення потребує матеріальних та духовних потреб фізичними і юридичних осіб.

2) залежно від об’єктів природокористування:

  • право землекористування;
  • право користування надрами;
  • право водокористування;
  • право лісокористування;
  • право користування рослинним і тваринним світом;
  • право користування атмосферним повітрям.

3) залежно від термінів природокористування:

  • безстрокове (чи постійне) природокористування: під час оформлення документа за проведення діяльності з використання, відтворення й охороні природних об’єктів не конкретизується терміни здійснення природокористування;

— термінове природокористування: своєю чергою підрозділяється на короткострокове (максимум 5 років) і довгострокове (від 5 років і більше), соціальній та ролі відособленого виду природокористування виступають орендні відносини, про які йшлося піде у наступних розділах.

4) за формами організації:

  • право колективного природокористування: коли повноваження у використанню, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюються підприємством, установою, організацією, громадським об’єднанням чи будь-якою іншою юридичною особою, незалежно від форми власності;
  • право індивідуального природокористування: коли зазначені дії здійснюються котра фізичною особою одноосібно.

5) залежно від способів виникнення відносин природокористування:

  • право первинного природокористування: коли власник тієї чи іншої природного об’єкта безпосередньо передає зазначений об’єкт іншій юридичній особі у користування або за умов оренди;

— право вторинного природокористування: у разі обличчя, яке здобуло певний природний об’єкт у користування та яке здійснює дії з його використанню відтворення і охорони передає зазначений ресурс третій особі у вторинне користування чи умовах суборенди. Такі дії можливо здійснити, лише за наявності згоди із боку власника природного об’єкта.

Також види природокористування можна класифікувати відповідно до їх цільовим призначенням, наприклад, здійснення землекористування із єдиною метою ведення особистого підсобного господарства; лісокористування –– з метою заготівлі деревини тощо.

Суб’єкт права природокористування можна розглядати у двох аспектах:

бо як можливий згідно із законом володар такої можливості користування

б) як володар суб’єктивного права користування на природні ресурси, носій встановлених законом правий і обов’язків, що є суб’єктом правовідносин користування землею, її надрами, водами і лісами, об’єктами тваринного світу і атмосферним повітрям.

Закон встановлює різницю між володарями права природокористування залежно з його видів – загального характеру і спеціального.

14 стр., 6858 слов

Авторське право і суміжні права

... на яких зафіксоване виконання. Перелік видів виконавської діяльності, наведений у ст.1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", свідчить, що існує досить широке коло ... сфері створення, оформлення, використання і охорони результатів інтелектуальної діяльності людей. Суб'єктивне право інтелектуальної власності є право його суб'єкта на володіння, користування і розпорядження належним йому ...

Так було в ролі суб’єкта права загального природокористування виступає кожна людина у Росії, оскільки вона має що випливають із закону можливостями користуватися водами, лісами, землею. Заодно слід пам’ятати таку обставину. У межах права загального природокористування то вона може використовувати природні ресурси тільки до потреб, але з реалізації підприємницької діяльності. Це прямо передбачено водним і лісовим законодавством. Для підприємницької діяльності гражданин-водопользователь може використовувати водні об’єкти лише після отримання ліцензії на водокористування, тобто. стаючи суб’єктом права спеціального природокористування.

Так вирішене і питання в лісовому законодавствах. Встановлюючи право громадян мати лісах, ст. 86 Лісового кодексу РФ підкреслює, що можуть збирати дикорослі плоди, ягоди, горіхи, гриби тільки до потреб.

Суб’єктами права спеціального природокористування є юридичні особи та громадяни-підприємці. Юридичні особи у своїй виступають на двох якостях: як державні чи муніципальні органи, наділені правомочием розпорядження на природні ресурси, які у державної влади і муніципальної власності, як і юридичних осіб, отримали відповідний природний ресурс у користування.

У природоресурсном законодавстві встановлено вимога, за яким суб’єкти спеціального природокористування повинні мати правоздатністю, тобто. здатністю мати правничий та нести обов’язки. З іншого боку, щоб суб’єкт права міг своїми діями здійснювати яка є в нього право і відповідати у виконанні покладених нею обов’язків, необхідно, що він мав дієздатністю. Так, декларація про отримання ліцензії на водокористування виникає в громадянина із настанням повноліття, тобто. після досягнення 18 років, а й у юридичної особи – з його державної реєстрації речових (ст. 30 Водного кодексу РФ).

Статус суб’єктів природокористування диктується їхнє правами і обов’язками, установлених у законі.

Суб’єкти права природокористування заслуговують:

  • використовувати природний об’єкт в встановлених межах;
  • вибирати способи свою господарську й інший діяльності;
  • вимагати відшкодування збитків й отримання компенсацій у зв’язку з вилученням природного об’єкта для державних чи муніципальних потреб;
  • захистити свою право природокористування від порушення.

3. Обов’язки природокористувачів

У ст. 58 Конституції РФ передбачається обов’язок кожного зберігати природу, бережно ставитися до її багатств. Цією статті Конституції РФ кореспондують ст. 42 — про екологічних правах громадян — і ст. 36, де говориться про вільне володіння, користуванні і розпорядженні на природні ресурси, якщо це завдає шкоди навколишньому середовищі не порушує правий і законних інтересів інших осіб.

У Конституції РФ міститься також кілька норм, застосування яких передбачає виконання екологічних обов’язків підприємцями, й посадовими особами:

  • встановлення основ федеральної політики і федеральні програми у сфері екологічного розвитку Російської Федерації (п. «е» ст. 71);
  • забезпечення Урядом РФ проведення єдиної державної політики у сфері екології (п. «в» ст. 114);
  • заохочення діяльності, сприяє екологічному і санітарно — епідеміологічному добробуту (п.

2 ст. 41).

9 стр., 4380 слов

Права та обов’язки власника права інтелектуальної власності на ...

Правомочності щодо використання географічного зазначення 3.1. Загальні положення про право інтелектуальної власності на географічні зазначення 3.2. Особливості найменування місця походження товарів та його порівняння з ... новинки двома способами. В – першому, шляхом придбання іншої фірми, чи патенту ліцензії на виробництво чужого товару. В – інших завдяки своїм дослідженням і розробкам. Деякі ...

Екологічні обов’язки класифікуються Законом «Про охорону навколишнього природного довкілля» по стадіям і з видам господарську діяльність.

А. По стадіям. Виділяються такі вузлові моменти господарську діяльність: розміщення, проектування, будівництво, реконструкція. Введення в експлуатацію підприємств, споруд й інших об’єктів.

Б. По видам господарську діяльність: сільському господарстві, при меліоративних роботах, при експлуатації енергетичних об’єктів, у містах та інших населених пунктів, під час використання радіоактивні матеріали, хімічних речовин, у виконанні обов’язків з охорони довкілля від шкідливого біологічного впливу, від шуму, вібрації, магнітних полів та інших шкідливих фізичних впливів, від виробничих та побутових відходів.

Службові особи державного екологічного контролю, зокрема, заслуговують приймати рішення про обмеження, призупинення, припинення підприємств, споруд, інших об’єктів і будь-яка діяльності, причиняющей шкода середовищі і несучою потенційну небезпеку здоров’я.

Цим правам відповідають обов’язки всіх громадських організацій і посадових осіб виконувати ці рішення, а з банківських установ зобов’язані припиняти фінансування забороненої діяльності до скасування рішення про її заборону.

Опанування мінімумом екологічних знань, необхідні формування екологічної культуру, переважають у всіх дошкільних, середніх та вищих навчальних закладах незалежно від своїх профілю забезпечується обов’язковим викладанням основ екологічних знань.

Керівники будь-якого рангу, інші посадові обличчя і фахівці, громадяни, пов’язані з діяльністю, що надає шкідливий вплив на навколишнє середовище і здоров’я, зобов’язані мати необхідну екологічну підготовку, що враховується щодо призначення посаду, атестації і переатестації працівників. Особи, які мають необхідної підготовки, відповідно до ст. 75 Закону «Про охорону навколишнього природного довкілля» не допускаються до виконання роботи, що вимагає відповідних екологічних знань.

4. Порядок отримання ліцензій на право природокористування

Оскільки більшу частина природних багатств країни ще знаходиться в держави, дає в користування громадянам та юридичним особам у вигляді видачі спеціальних документів користування — ліцензій. Ліцензування — це з способів, з допомогою якого держава здійснює регулювання контроль у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища.

Ліцензія є дозволу ведення певного виду до використання природних ресурсів, наприклад, заготівлю деревини, видобування корисних копалин, сільськогосподарську розробку земель, здійснення полювання й до т. буд.

У сфері природокористування застосовуються свої плани ліцензій чи прирівняних до них дозвільних документів:

під час використання лісів — лесорубочный і лісової квитки,

вод — ліцензії на водокористування і дозвільні ліцензії,

надр — ліцензії користування надрами,

тваринного світу — довгострокові і іменні разові ліцензії,

атмосферного повітря — врегулювання викид забруднюючих речовин та інших.

5 стр., 2136 слов

Екологічні права та обов язки громадян україни

... змісту: Стаття 11 Закону проголошує правничий та обов'язки громадян, у галузі охорони навколишнього середовища: 1. Кожен великий человек имеет право быть дружелюбным буржуа, живущим от ... центральную информацию об уровне образования. 2. Громадяни заслуговують: створювати громадські об'єднання, фонди й інші некомерційні організації, здійснюють діяльність у сфері охорони навколишнього середовища; ...

Види ліцензій, їх форма і змістом, і навіть лад і умови видачі регулюються законодавством: федеральними законами.

У зміст ліцензій на право користування на природні ресурси, зазвичай, входять інформацію про наданому природному об’єкті, суб’єкт права природокористування, про цілі й засоби використання природного об’єкта, його просторових межах, термінах, обсяги та умови користування, вимогах по раціональному використанню та охорони навколишнього довкілля й ін.

Ліцензії видаються спеціально уповноваженими федеральними органами екологічного управління та його територіальними підрозділами. Правами з видачі ліцензій, зокрема, мають органи системи Міністерства природних ресурсів РФ, Державного комітету РФ з охорони навколишнього середовища, Федеральної служби організації лісового господарства Росії і близько ін.

Ліцензія надається виходячи з заяви особи, хоче стати природопользователем. Найчастіше процедура надання ліцензії досить складна й передбачає вживання компетентним державним органом (Урядом РФ, органом виконавчої суб’єкта РФ, спеціально уповноваженим органом екологічного управління) рішення про надання природного ресурсу у користування, і навіть може охоплювати попереднє проведення конкурсів чи аукціонів (наприклад, і при отриманні концесії користування надрами і лісами) чи наступне підписання договору користування природним ресурсом відповідно до ліцензією (наприклад, при наданні водних об’єктів).

Передбачено також обов’язкова державна реєстрація ліцензій і на природокористування.

Державний орган, компетентний видавати ліцензію, проти неї призупинити чи анулювати її дії за наявності, встановлених законом. Аннулирование ліцензії тягне припинення права природокористування. Так, відповідно до ст. 53 Водного кодексу РФ ліцензія на водокористування то, можливо анульована до закінчення терміну його дії у