Прокурор в стадіях судового провадження

Реферат

Після проголошення акту незалежності України, в державі постало питання про вдосконалення багатьох правових актів, які не відповідали сучасним вимогам, а в деяких випадках і прийняття нових законодавчих актів як загальних, так і кодифікованих. В 2012 році вступив в законну силу новий Кримінально- процесуальний кодекс України. У самому кримінальному процесі важливе місце займає прокурор. Питання участі у кримінальному провадженні цієї сторони дуже важливе,бо вона виконує ряд дій,що забезпечують виконання завдань кримінального процесу.

Актуальність даної теми полягає втому, що на сучасному стані розвитку українського законодавства більш повна і відповідна закону діяльність прокурора, згідно нового КПК, дає можливість більш повно виконувати завдання кримінально-процесуального права і судочинства.

Метою даної роботи є дослідження процесу виконання роботи сторони державного обвинувачення для реалізації завдань кримінального процесуальног права. Для розкриття завданої мети нам необхідно розглянути такі завдання:

Обєктом даної роботи є загальна характеристика значення прокурора в судовому провадженні та його робота,стосовно цієї стадії кримінального провадження.

В ході даної роботи використовувались такі методи як: порівняльно- правовий, діалектичний, метод правового аналізу та метод правового синтезу.

Вивченням цього питання займалися — Козьяков, І.М, Грицаєнко, Л, Полянський, Ю.Є. та інші.

1.Поняття прокурора у новому КПК, його функції і повноваження

Прокурор — це особа, уповноважена представляти звинувачення в суді, а також стежити за дотриманням законності практично у всіх сферах життя країни. І все це — від імені держави. Якщо хтось йде проти закону і порушує права інших громадян, то багато хто звинуватить таку людину в злочинах. Але коли справа дійде до суду, те право офіційне доводити провину підозрюваного на основі зібраних доказів належить державному обвинувачеві.

Це буде співробітник прокуратури — прокурор (лат. ргосигаге — «управляти, відати чим-небудь, піклуватися»).

Сучасне суспільство повинне жити за законами, суть яких знає не кожен громадянин. А якщо і знає, то прагне обійти написані правила для своєї вигоди. Це стало причиною виникнення складного судового апарату. Невід’ємною частиною такої системи є людина, що відповідає за винесення звинувачення особам причетним до злочинів і правопорушень.

48 стр., 23584 слов

Адміністративне право України

... відносин, що підлягають регулюванню адміністративним правом. А саме – адміністративне право України покликане регулювати відносини у ... даної галузі права. Об’єктивними передумовами вироблення нового підходу до предмету адміністративного права є запровадження місцевого самоврядування, перехід економіки України до ринкових відносин, забезпечення пріоритету прав і свобод громадян. Адміністративне право ...

Якщо врахувати, що суддя зобов’язаний бути неупередженим і передбачити, що прокурора немає, то єдиною зацікавленою стороною на суді залишається злочинець і його адвокат. Якщо аргументи звучатимуть лише з одного боку, то вирішення суду також буде суб’єктивним. Загалом, без сторони звинувачення тут не обійтися, адже таким чином збільшуються шанси на винесення правильного висновку суддею.

Відповідно до норм нового КПК то поняття прокурора визначено в Розділі 1, Глава 1 ст.З ч. 15, а саме:

— прокурор — Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники, помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники, заступники прокурорів, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених Кримінальним Процесуальним Кодексом.

Тому поняття хто саме є прокурором визначено дуже широко і повно.

Функції і повноваження прокурора визначені у ст.36 КПК та ст. 20, 21, 34 — 43 ЗУ «Про прокуратуру». Його участь у судовому провадженні визначена п.14, 15, 20, 21 ч.2 ст. 36, ч.3, ч.4 ст. 36 КПК.

Якщо узагальнити викладене в даних нормах, то стане зрозумілим, що участь прокурора в суді є обов’язковою окрім випадків, що прямо вказані у законі (наприклад – у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення у суді).

Як нам відомо судове провадження не розпочнеться без подання обвинувального акту, а за це безпосередньо відповідає прокурор.

Взагалі значення прокурора на стадії судового провадження є надзвичайно важливим, адже він відстоює інтереси як потерпілого так і всього народу, держави. Прокурор має рівні права з іншими учасниками процесу, проте виконує значно важливіші завдання — сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об’єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.

З метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:

1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями);

2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справ.

2.Прокурор у судовому провадженні в суді першої інстанції.

Участь прокурора в судовому засіданні є обов’язковою, крім випадків

передбачених КПК.

Прокурор, керуючись вимогами закону і своїми внутрішніми переконаннями, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування щодо застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.

3 стр., 1012 слов

Підтримання прокурором державного обвинувачення в суді по кримінальних справах

... У виду цього законодавець наділив прокурора правом доручити підтримання обвинувачення в суді дізнавачу або слідчому, яка ... судового розгляду виключає можливість постанови судом вироку без проведення судового розгляду в повному обсязі, і прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не вправі змінити дане рішення державного обвинувача. Процесуальна незалежність державного обвинувача від прокурора ...

Якщо в результаті судового розгляду прокурор переконається, що дані судового слідства не підтверджують пред’явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і в своїй постанові викласти мотиви відмови. В цьому разі суд роз’яснює потерпілому та його представнику їх право вимагати продовження розгляду справи і підтримувати обвинувачення.

Прокурор пред’являє або підтримує пред’явлений цивільний позов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб або державних інтересів.

Через неявку прокурора в судове засідання суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду.

Дуже важливою в судовому провадженні межі судового розгляду, які за загальним правилом визначаються в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта,а висуває цей акт сам прокурор.

Взагалі участь прокурора в судовому провадженні в суді першої інстанції є дуже розширеною. Необхідно виділити і розглянути завдання прокурора в цій стадії і стане відоме значення прокурора в суді першої інстанції.

Отже завданнями прокурора є:

  • обов’язкова участь;
  • забезпечення меж судового розгляду;
  • допитування осіб в судовому розгляді;
  • підтримання державного обвинувачення в останній стадії судового розгляду.

Розглянемо окремо ці завдання:

1.Обов’язкова участь прокурора: за загальним правилом, обов’язковою є участь прокурора в судовому засіданні. Але існують моменти коли прокурор не прибув до судового засідання, тоді: Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

2.Забезпечення меж судового розгляду: Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Хоча прокурор може змінити ці межі своїми діями, а саме:

  • Зміна обвинувачення в суді;
  • Висунення додаткового обвинувачення;
  • Відмова від підтримання державного обвинувачення.

3.Допит осіб в судовому розгляді:прокурор має право допитати учасників судового розгляду відповідно до норм КПК, з метою оголошення показань,які є доказами в судовому розгляді.

4.Підтримання державного обвинувачення в останній стадії судового розгляду:після усіх стаді й судового розгляду,прокурор виступає першим в судових дебатах, де підтримує, відмовляється від підтримання обвинувачення

З метою вирішення питання про наявність підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступ у розгляд справи за позовом (заявою, поданням) іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

10 стр., 4601 слов

Поддержание обвинения прокурором Обвинительная речь прокурора

... силу, сочетается с процессуальной самостоятельностью прокуроров, непосредственно исполняющих эти функции. Вышестоящий прокурор не только не вправе дать указание подчиненному прокурору о поддержании обвинения вопреки его внутреннему убеждению, но ... и т. д. Перечисленные действия никак не укладываются в понятие о прокуроре как об обвинителе и только обвинителе. что осуществление надзора в этой стадии ...

3.Повноваження прокурора на стадіях апеляційного та касаційного розгляду

До апеляції прокурора додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.

Прокурор при поданні апеляції повинен додержуватися процесуальної форми, встановленої КПК, а саме зазначити у ній: 1) назву суду, якому адресується апеляція; 2) особу, яка подає апеляцію; 3) вирок, ухвалу чи постанову, на які подається апеляція, і назву суду, який їх постановив; 4) в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування; 5) прохання особи, яка подає апеляцію; 6) перелік документів, які додаються до апеляції.

При обґрунтуванні прокурором необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

Особливістю касаційного провадження є те, що предмет його перевірки складають найважливіші акти правосуддя — вирок, ухвалу і постанову суду першої інстанції, вирок і постанову суду апеляційної інстанції, які повинні бути законними, обґрунтованими і справедливими. Кримінально-процесуальне законодавство не передбачає обов’язкового розгляду в касаційному порядку всіх вироків, постанов судами першої інстанції. Коло кримінальних справ, які є предметом перевірки судом касаційної інстанції, обмежений тими кримінальними справами, законність і обґрунтованість вироків за яким оскаржує прокурор і зазначені в законі особи. Тільки по цих кримінальних справах касаційний розгляд є обов’язковою стадією кримінального процесу. У касаційному порядку щорічно перевіряється судами відповідно до скаргами і протестами близько 30% вироків, винесених судом першої інстанції. Вироки по іншим справах, тобто по більшості кримінальних справ, набирають законної сили після закінчення касаційного строку.

Неправильно було б розраховувати на те, що засуджений у кожному випадку, коли при вирішенні його долі допущена помилка, особливо засуджений, який не досяг повноліття, може угледіти цю помилку і оскаржити неправосудний вирок. Тому настання передбачених законом процесуальних наслідків у стадії касаційного провадження в істотній мірі визначається рівнем прокурорського нагляду за законністю винесених судом вироків, постанов і ухвал.

Саме на прокурора покладено обов’язок виявляти всі судові рішення, за якими допущені порушення норм кримінального права і процесу, і приносити по них касаційні скарги. Цей обов’язок покладено на прокурора як на представника органу, що здійснює від імені держави нагляд за виконанням законів. Встановлений законом порядок касаційного провадження без належного прокурорського нагляду за законністю постановлені судом вироків не може повною мірою забезпечити законність і обґрунтованість усіх без винятку вироків.