Реферат застосування норм права

Курсова робота

Кафедра Государственно-правовых дисциплін.

Курсова робота з теорії держави й права

слухача першого курсу заочного відділення Саратовської Вищої школи МВС

сержанта Стаканова Олександра Костянтиновича.

432072, г.Ульяновск, вул. Островського, 13-28

Тема №7

Застосування права, ЗАПРОВАДЖЕННЯ:

Вихідною формою реалізації права державою є законотворчість. Поняття правових законів, формулювання законів правових розпоряджень. У цивілізованій суспільстві приймаючи нового закону, законодавець зобов’язаний простежити відповідності Конституції і всім раніше ухвалених законів, більше, в федеральному державі законодавець землю треба лише власним, а й федеральним законам, а як і законам усіх суб’єктів федерації. Принаймні реалізовує в формі дотримання. Право здатне безпосередньо впливати на поведінка людей, але це буде идейно-мотивационное вплив. Реализующее дію права повною мірою проявляється там, де право знайшов свій позитивне вираз.

Реализующие дію права, виражене у законі, зумовлено як примусової силою держави, а й власною міццю.

Сила права — характеристика, відбиває соціальна вага, міру здібності права відповідно його цілям, природі й призначенню, викликати необхідні соціальних наслідків у суспільстві.

Реалізація об’єктивного права є діяльність, згідну з що у законі волею. Її можна рассматри вать, як процес як і кінцевий результат.

Реалізація права — це таку поведінку суб’єктів громадських відносин, який повністю цілком узгоджується з вказівок правових і виходить із них, це практична діяльність людей у придбанні та використання правий і виконання юридичних обов’язків. Здійснення права є процес перетворення юридичних та ідеальних моделей, що відбивають необхідних держави стан, в практичну реальність, в діючу систему громадських відносин.

Класифікація форм реалізації правових норм проводиться у разі різним підставах. З погляду рівня реалізації які у нормативні акти положень виділяють:

а) реалізацію загальних установлень які у преамбулах законів, в статтях фіксують спільні завдання та організаційні принципи правничий та правової діяльності.

б) реалізацію (поза правовідносин) загальних форм, які визначають правової статусу і компетенцію.

у впровадження у конкретних правовідносинах конкретних правових норм.

По суб’єкту реалізації права можна назвати дві форми:

1. Індивідуальна

15 стр., 7420 слов

Права людини і громадянина: поняття, види, гарантії забезпечення

... інститути права людини і громадянина під час усієї історії, які головні ознаки прав людини, а також розглянути становлення прав і свобод людини та громадянина на території України та іх закріплення у Конституції нашої держави. Структура ...

2. Колективна

Що прояву виділяють активну і в пасивну форми реалізації права. Залежно від методу державного на поведінка суб’єктів розрізняє добровільне і примусове здійснення права. Характер дій суб’єктів, ступінь їх ак тивности і спрямованість поведінки дозволяють виокремити такі форми реалізації:

СОБЛЮДЕНИЕ ПРАВА — це форма реалізації права яка полягає в утримування від скоєння дій, заборонених нормами права. У дано ном разі передбачається пасивна форма поведінки суб’єкта права.

ВИКОНУЄ ПРАВА — це форма реалізації права що передбачає вчинення повної свободи дій суб’єктом права у виконанні юридичних обов’язків.

ВИКОРИСТАННЯ ПРАВА — це форма реалізації права що означає здійснення суб’єктами своїх прав. На відміну від виконання права, що зобов’язує вчинення необхідних дій, цій формі реали зации права надає суб’єкту здійснювати дозволені нормами права дії.

ПРИМЕНЕНИЕ ПРАВА — це форма реалізації права, суб’єктами якої є компетентні органи, наділені владними повноваженнями. Виконання цих повноважень забезпечується примусової силою держави. Застосування права є особливої формою реалізації права. Застосування права з інших форм реалізації відрізняє та обставина, що саме немислимо бездіяльність, декларація про правоприменительную діяльність зливається з обов’язком її здійснити. Правоприменение носить похідний характер, оскільки обес печивает реалізацію права третіми особами. Застосування одних норм одночасно вимагає дотримання, виконання й використання інших. Звідси правозастосування — комплексна правореализующая діяльність.

Правоприменение — це владна діяльність, це рішення конкретного справи, життєвого випадку, певної правової ситуації. Це додаток закону, загальних правових норм до конкретних конкретних особах і обставинам. Правоприменение — організує діяльність, нап равляющая розвиток взаємин між людьми та його об’єднанням в конструктивне русло закону.

Застосування законом і інших правових норм займаються лише компетентні державні органи влади та посадові особи. Причому вони осу ществляют цієї діяльності суворо у рамках, наданих їм повноважень.

Державні органи, які займаються правозастосовчої діяльністю, зазвичай здійснюють та інші правові функції правотворческую і правоохоронну.

Застосування права — після правотворчества — друге за значенням, а при відомих соціальних умовах і проінвестували щонайменше важливий чинник, настільки істотний впливає на правове регулювання, притому впливає у самому ході, у процесі впливу права на громадські отно шения.

Застосування права може бути як засіб і кошти організації здійснення правових норм, як стадія у механізмі реа лизации, як юридичний факт, у результаті якого виникають, змінюються, припиняються правовідносини, як і форма здійснення права. У зв’язку з аналізом цієї форми реалізації права виникає запитання — що й за яких умов стає необхідної владна діяльність компетентних органів. Така необхідність виникає коли:

а) суб’єкти громадських відносин що неспроможні самі без допомоги власт ных органів реалізувати своїх прав й обов’язки, представлені правом. Ці органи організують той процес (прийом працювати, зачис ление в ВУЗ , заклик до армії тощо.)

2 стр., 941 слов

Право природопользования и правовые формы использования природных ресурсов

... медеплавильного завода, а значит их деятельность была неправомерно приостановлена. Право природопользования и правовые формы использования природных ресурсов. Состояние атмосферного воздуха непосредственно отражается на состоянии здоровья и ... выявить такие средства и принять решение о запрете. Запрет на использование транспортных и иных передвижных средств, не соответствующих требованиям Закона, ...

б) є суперечку з приводу певного факту чи добросусідські відносини, причому самі боку що неспроможні дійти узгодженого рішення (про раз справі майна) або є перепони на шляху здійснення суб’єктивних правий і юридичних обов’язків;

  • в) виникає у застосуванні державного примусу (призначення покарань вчинене правопорушення, вилучення в деяких категорій осіб);

— р) до виникнення певних правовідносин потрібно официа льное встановлення наявності або відсутність конкретних фактів, а як і де потрібна офіційно закріпити ті чи інші дії, оформити їх як юридично значимих фактів з одночасної перевіркою їх правильності і принцип законності (реєстрація виборчої комісією кандидати депутати, оформлення результатів голосування, визнання громадянина мертвим чи безвісно відсутнім).

Усі викладено ное дозволяє укласти, що «застосування права — найважливіша і особлива форма реалізації правових норм.

Застосування права — складна, багатоступінчаста діяльність, у якій можна виділити головні ланки — стадії застосування, що характеризують саму логіку і послідовність дій під час розгляду й розв’язанні юридичного справи.

Таких стадій 3:

1. Встановлення фактичних обставин справи — це життєві факти, явища дійсності, що утворюють фактичну основу при менения права.

Серед фактичних обставин планується виділити факти самого випадку, події, якого застосовуються юридичні норми.

ГОЛОВНИМ ФАКТОМ

Застосування закону повинна грунтуватися на повної достовірної, належно своїх юридично закріпленої і оціненої інформації, розкривала обставини справи і реконструирующей подія, якого керуватися законом.

ДОКАЗАТЕЛЬСТВА

Джерела даних про фактах вимагають відомих процесуальних форм закріплення, посвідчення. Наприклад протокол про предметах, виявлених під час обшуку, повинні підписати понятими. Законом визначено також доступність доказів. Наприклад не припустимі таких доказів, як відомості, отримані внаслідок незаконного прослуховування телефонної розмови. З документів, джерел даних про фактах, а як і з документів правозастосовних органів (ухвалення справи до виробництва, про призначення експертизи й ін.) і утворить юридичне справу, як сукупність документів, зібраних разом й певним чином оформлених.

Встановлення фактичних обставин справи відбувається шляхом доведення.

Це вже логічна діяльність із установленню і предостав лению доказів, брати участь у їх дослідженні й оцінки внаслідок логічного діяльності, зі допомогою доказів відтворюється той чи інший фрагмент дійсності, здійснення реконструкції обставин, необхідна відповідно до требо ванием об’єктивної істини до застосування права.

ПРЕЗУМПЦИЯ НЕВИНОВНОСТИ, БРЕМЕНИ ДОКАЗЫВАНИЯ

Інша презумпція й інша розподіл тягаря доведення застосовуються у справах, справам у сфері приватного права. Тут тягар доведення хіба що порівну розподілено між сторо нами. На истце-заявителе лежить тягар доведення те, що є сам собою факт порушення невиконаного зобов’язання, причому имущест венний шкода: і тоді, якщо це доведено, діє презумп ция винності особи, котрий зобов’язання чи яка завдала шкоди. Він вважався винним, і ця обставина (винність) позивачеві зовсім потрібне доводити. Однак обличчя, яке передбачається винним, звільняється з відповідальності, якщо доведе, що з до них нема провини в невиконанні зобов’язання чи заподіянні шкоди. Тобто тягар доведення провини лежить де вже в очах, яке виконало зобов’язань, заподіяли шкоди.

3 стр., 1051 слов

Понятие нормы права и структура нормы права

... структуру нормы права, дать общую характеристику ее структурным элементам рассмотреть классификацию норм права, дать определение основным видам правовых норм Объектом исследования являются нормы права, в целом, и ее структурные элементы. Предметом исследования курсовой работы ... офиц. текст. – М.:Приор, 2001.-32с. 2.Гражданский кодекс Российской Федерации (часть вторая): офиц. текст// Собрание ...

При встановленні фактичних обставин справи важливе значення мають ще одна юридична категорія. Це ПРЕЮДИЦИЯ тобто. юридичне вирішення наявності і істинності певних фактів. Якщо суду, інший юрисдикційний орган вже встановив певні факти тобто. вже перевірив і оцінив в встановленому законом по рядку, всі вони зізнаються преюдиционными такими, які за новий розгляд справи вважаються встановленими істинними які потребують нової перевірки з оцінкою.

2. Встановлення юридичної основи справи.

Діяльність правозастосовних органів для встановлення юридичної основи справи передбачає:

  • а) вибір норми, підлягає застосуванню;
  • б) перевірку правильності (підпорядкованості) тексту того акта, де міститься обрана норма;
  • в) перевірку дійсності самої норми і його дії в часу просторі і колі осіб;
  • р) смислу й змісту норми. Вибір правової норми на вирішення справи здійснюється коли встановлено юридичний характер аналізованих обставин.

Насамперед визначається галузь права, регулююча такі стосунки, та був вибирається конкретна норма, що передбачає даний життєвий випадок. Відбувається правова кваліфікація, суть якого у тому, що вирішується питання, поширюється чи застосовується норма права ні даний випадок, підпадає цей випадок під її дії. Не можна вживати норму права, яка й дейст вует в момент, але якої було, коли з’явилися рассматри ваемые стосунки або припинилися, оскільки «закон зворотної дії немає». З тієї ж причини не можна застосовувати прийняту норму, не вступившую в чинність закону.

Вибравши правову норму необхідно переконатися у дійсності тексту правового акта, що містить норму. Робиться з урахуванням тексту офіційного видання нормативного акта. Але тут з’ясовується не внесено зміни в нормативний акт, саму норму, чи немає акта тлумачення ставиться до применительной нормі. У цьому необхідно враховувати правила дії нормативних актів у часі, просторі і з колі осіб. Вибір і аналіз юридичних норм утворюють право вую основу справи. Відповідні дії стосуються перед тим всього тексту закону, іншого акта. Вони може бути є такі як «критика» норми (акта) це що означає, і застосуванням закону треба його покритикувати тобто. старанно, всебічно, з розумної прискіпливістю перевірити можливість застосування юридичних норм до цього випадку. Така «критика» підрозділяється на «вищу» і «нижчу».

«Вища» критика належить до самого закону, іншому акту правомірний чи сам закон, не призупинено його дію, поширюється його дію на даних осіб. Наприклад, поширюється чи Закон «Про заставу» на за їх приватним справам, на комерційних банків. Сюди включається «вища» критика підзаконного акти із погляду його відповідності закону. Акт цей не можна застосувати, якщо невідповідність виявлено. «Низшая критика» стосується лише законодавчої тексту, словесно-документального викладу юридичних норм, коли мають бути усунуті похибки, допущені під час надрукуванні (передруці) тексту, тобто. похибки поліграфічного чи машинописного характеру. Основне правило тут — користуватиметься офіційною текстом які мають «Собрании», інших офіційних джерелах чи у крайньому випадку вивіреної і завізованою копією офіційного тексту.

12 стр., 5641 слов

Нормативно-правовий акт

... акту тлумачення норм права (наприклад постанови Верховного Суду України), нормативно правовий акт видається або санкціонується компетентним органом, який має правотворчі повноваження або в процесі референдуму. Як джерело права нормативно ... нормативно-правового акту. розкрити, чим нормативно - правовий акт відрізняється від інших джерел права; розкрити поняття закону та підзаконного акту, його ознаки; ...

Вибір юридичних норм виходячи з доставленого і точного законодавчого тексту здійснюється переважно шляхом правової кваліфікації фактичних обставин юридичного справи. Аналіз норм шляхів висловлювання її змісту.

ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ