УВАГА! Велика прохання в ЗДУ (Запорізький Державний Університет) роботу не здавати до 2000 року…
1.Профессионально-правовая культура юриста
1. 1 Поняття правової культури та її види
Правова культура — невід’ємний елемент загальної лантух тури народу, виходить з її засадах, є відбитком рівня його розвитку, менталітету народу. Формування право виття культури не є окремий процес з розвиткудругих видів культури — політичної, моральної, естетичної, Це комплексна проблема. Їх об’єднує спільність завдання — створенняморально-правового клімату у суспільстві, що гарантує реальну свободу поведінки особи ісоединении відповідальності перед суспільством, забезпечує її права, соціальну захищеність, повагу її переваги, тобто. ставить людини у центр економічних, соціальних, политических, культурних процесів,
Правова культура особистості передбачає:
-
наявність правових знань, юридичний інформації. Поінформованість був іобстается однією зосновополагающих каналів формування юридично зрілої особистості (інтелектуальний зріз) ;
-
перетворення накопиченої інформаціїі правовихзнаний в правові переконання, звичкиправомерною поведінки (>емоционально-психологический зріз) ;
-
готовність діяти, керуючись правовимизнаниями і переконаннями, тобто. надходити правомірно — відповідно до законом: вживати свої права, виконувати обов’язки, дотримуватися заборони, і навіть вміти відстоювати свої вдачі у випадку їхньої порушення(поведінковий зріз) .
Правова культура особистості характеризуєрівень правової соціалізації члена суспільства, ступінь засвоєння і його використання їм правових почав державної влади ісоциальном життя, Конституції та інших законів. Правова культура особистості означає як знання й розуміння права, а й правові судження і ньому як «про соціальної цінності, а главное — активну діяльність задля його здійснення, у зміцненні законності та правопорядку.
Інакше кажучи, правова культура особистості — цепозитивное правове свідомість діє. Перетворення особистостью своїх здібностей і соціальних якостей з урахуванням правового досвіду – її важлива складова частина.
1.2 Види правової культури, Залежно від носія правової культуриразли сподіваються:
Механізм правового регулювання та його елементи — Теорія ...
... Як і правова система суспільства, механізм правового регулю-вання являє собою цілісність правової дійсності, визначається закономірностями еволюції суспільства, рівнем розвиненості економіки, культури. Його призначення ... Інакше: сфера правового регулювання — галузь соціального простору, яка охоплена правом. Це, насамперед, суспільні відносини — економічні, політичні, соціально-культур-ні. Йдеться ...
|
Правову культуру суспільства |
правову культуру особистості |
правову культуру професійної групи |
Правова культура суспільства —
Правова культура, в кожен цей час «присутній» у кожному даної точці правової реальності, не співпаде із нею повністю, але існує у ній, як складова частина, що може виступати у вигляді характеристики рівня розвитку цієї реальності.
Культура суспільства є наслідком соціально-правовий активності окремих осіб, колективів та інших суб’єктів права. Вона виступає відправним моментом, базою для що така активності у цілому для правової культури особистості.
Правова культура особистості —
1.3 Складові правової культури особистості, Правову культуру особистості становлять
-
правосвідомість і правове мислення;
-
правомірне поведінка;
-
результати правомірного поведінки й правового мислення.
культурного стилю правомірного поведінки,
-
ступеня засвоєння й вияву цінностей правової культури суспільства;
-
специфіки професійної діяльності;
-
індивідуальної неповторності творчості кожної особи.
Культурний стиль правомірного поведінки, Професійна правова культура —
Професійної правової культурі властива вища ступінь знання і набутий розуміння правових явищ в зіответствующих областях професійної діяльності.Вместе про те, кожна юридична професія має власну спеціфику, що зумовлює особливості правової культури раз особистих її (суддів, прокурорських працівників, співробітників органів внутрішніх справ, юрисконсультів,адвока тов тощо.).
Причому, рівень професійної культури, приміром, працівників міліції різний. Відмінності спостерігають ся у правовий культурі пересічного і керівного складу, офіцерів різних підрозділів міліції: кримінальної, прощественной безпеки, транспортної, державної автомобильной інспекції, охорони, спеціальної міліції. Професійна культура працівників автомобільної інспекции відрізняється від аналогічної культури співробітників підрозділу кримінальної міліцію тощо. Наявне загальна закономірність: рівень професійної культурисотрудников міліції, зазвичай, тим більша, чим ближче вонинаходятся до діяльності, здійснюваної у сфері права.
Головне у професіональній правової культурі — високое місце права, його верховенство і відповідне цьому стан справ у правовому полі держави: підготовка юрідических кадрів, роль юридичних служб в усіх галузях прощественной і прийняття державної життя, становище суду,адвокатури, прокуратури, нотаріату, міліції; розвиненість наукових юридичних установ, ефективності роботи юридичних професійних громадських організацій корисною і т.д.
Виокремлюючи три виду правової культури, слідпом нитку, що у реальному житті вони тісно взаємопов’язані: правовая культура, як соціальне явище, єдина; правова культура суспільства немає поза правової культури його членів (особистості, групи); вона є умовою, формою ірезультатом культурно-правової діяльності громадян і їхніхпрофессиональних груп.
Культура юриста як фахівця невіддільні від правової культури суспільства. Рівень правової культури суспільства істотно залежить від професійної культури юриста. З іншого боку, від фаховий рівень юриста залежить стан правової культури нашого суспільства та громадянина.
Рівень правової культури професійної групи визначається ступенем розвиненості культури кожного з його членів, тобто. ступенем загальної освіти, рівнем йогоквалификации. Юрист своєму робоче місце повиненсоответствовать свою професію і зміцнювати свійпрестиж і престиж співтовариства юристів.
Юрист — особистість, що має стати вищесво їх звичок, бажань: має робити свою справу оскільки постійно цього вимагають вищі інтереси суспільства.Правонарушители — часто особистості сильні, цілеспрямовані, вести поєдинок, із якими непросто. Нерідко робота над розкриттям і рас проходженням злочинів — сутичка між особистостями,характерами. Людина формується в особистість у процесі соціальной практики. Юридична освіта — перший крок утвердженню себе, немов особистості області реалізації права. Юридична освіта має забезпечити знання і знимание мови і майстерності, необхідні практикуючого юриста, включаючи розуміння правових і соціальних етичнихобязанностей, правий і основні свободи людини, визнанихзаконодательством країни й міжнародним правом.
Теоретичний рівень правової культурипредставляет собою наукові знання про сутності, характері йвзаимодействии правових явищ взагалі, механізму правовогорегулирования, правовим полем держави, Не тільки йогоотдельних напрямів.
Правова культура юриста міститься у критичному творчого осмислення правових норм, законів, правових явищ з погляду їхньої гуманістичної,демократического й моральної змісту.
У культуру юриста входить знання державної мови України, особливостей етичної культури танациональних традицій того регіону, де юрист здійснює профессиональную діяльність.
2. Професійна культура юриста
2.1 Складові професійної культури юриста., Професійна культура юриста включає:
-
знання законодавства і можливостей юридичної науки.
-
Той, хто знає закону, може бути його охоронцем, охороняти правничий та свободи громадян;
-
переконаність у потребі — і соціальної корисності законів і підзаконних актів, в цінності права як заходисвободи та справедливості яких.
-
Суспільство і держави неспроможна й не терпіти неуків,зазнаек, дилетантів посадах, пов’язані питанням правопорядок, законности, охороною і права і свободи громадян;
-
вміння користуватися правовим інструментарієм — законів і іншими правовими актами у повсякденній діячности, юридичної технікою, досягненнями юридичної науку й практики.
-
Їхній професіоналізм і справедливість тріумфують в юридичній практиці буде лише тоді, коли юрист як служитель закону чесно, виконує свій морально-правовий борг, постійно підвищує майстерність і залишається науров неостанніх досягнень теоретичної і з практичної юриспруденції.
Винятково важливе значення має проблемапре подолання правового нігілізму юриста-практика, йогонекомпетентности, низького професіоналізму, невміння дати раду конкретних життєвих ситуаціях, обрати правильну юрідическую оцінку, у результаті з’являються незаконні й необгрунтовані рішення. Необхідно відмовитися відподготовкиюристов-середнячков, випуску дипломованих фахівців, які мають належного рівня своєї профессии. Майбутнім професіоналам доцільно викладати юридичні науки з урахуванням плюралізму думки учених, юридичних шкіл, перейматися розвитку творчого розуміння правових проблем, що виникають у суспільстві, таквать їм необхідні практичні навички: виступатипуб особисто, спілкуватися із людьми, грамотно складати юридичні документи та інших.
Зрозуміло, що культура юриста-професіоналадолж на бути вищої проти правової культурою інших громадян.
2.2 Професійне мислення юриста, Мислення -, Професійне мислення юриста
У професійному мисленні юристаустанавливается ставлення умов своєї діяльності до мети,осуществляется перенесення юридичних знань із однієї ситуації удругую, перетворення цій ситуації в відповідну узагальнену схему. Уміння юридично мислити означає цілеспрямовано оперувати поняттями за умов виник ши юридично значимої практичної завдання. Мислення судді, адвоката, слідчого — це практичне мислення, воно кожному етапі пов’язаний з певними практичними проявами. Розумова діяльністьюриста-теоретика (вченого) складає шляху переходу від практики доабстракции, теорії, а юриста-практика — від абстракцій до живої дійсності.
Оглядаючи місце події, слідчий знаходить сліди минулого події. Встановлюючи суттєві, неизбежно повторювані взаємозв’язку між подіями,следователь, через логічне мислення реконструюєцелостную картину можливого ходу події. Ця реконструкція відбувається опосередкованим шляхом — через розуміння перетинів поміж зовнішніми проявів сутністю те, що про виходило насправді. Таке логічне відбиток можливо з урахуванням узагальнення і якості знань.
2.2.1 Сутність професійного мислення юриста, Сутність професійного мислення юриста має через складові:
|
— встановлення загальних взаємозв’язків в професійно — правової сфері |
— узагальнення властивостей однорідної групи правових явищ |
— розуміння сутності конкретного правового явища як різновиду певної групи таких явищ |
2.2.2 Форми мислення, Форми мислення:
|
Судження |
>Умозаключение |
поняття |
Судження —
>Умозаключение —
Поняття —
Отже, в мисленні юриста моделюються об’єктивние властивості і взаємозв’язку між правовими явищами, їх суттєві загальні особливості, що виявляються у вигляді суджень, умовиводів і понять. Весь процес мислення виходить зсоотнесении ситуативноюинформации (про конкретне подію, факті) з узагальненоїинформацией, що зберігається у пам’яті індивіда.
2.2.3 Динаміка правового мислення, Динаміка (процес) правового мислення то, можливо представлена через такі етапи:
1. виявлення, створення умов та формулювання ситуації, пов’язаний іншої з певним об’єктом мислення, йогофактической і з правової характеристики, формулювання завдання;
2. аналіз можливостей використання правових засобів і способів вирішення завдання з урахуванням наслідків і існующих обмежень;
3. вибір оптимального варіанти рішення, визначення можливих результатів і негативним наслідкам.
Професійне мислення юриста пов’язані з виполнением громадських та державних завдань ізпомощью юридичних засобів і способів, діянь П.Лазаренка та операцій, винесених рішень та актів реалізації, надання кінкретним суспільним відносинам і ситуацій правової форми. Мислення юриста прагматично за своїм характером,т.к. йому важливий, передусім, процес практичного осуществления прийнятих рішень, їх законності, відповідність компетенції й завданням органу, який представляє
2.2.4 Зміст професійного мислення, Зміст професійного мислення юриста становлять установки на:
високу нормативну культуру,
- загострене почуття справедливості,
- загальний рівень іспециально-профессиональний інтелект,
- пріоритет правами людини,
Мислення слідчого, прокурора та інших юристів-практиків повинна грунтуватися на принципі презумпції порядності (невинності) кожного підслідного, поки її провина нічого очікувати доведено через суд знову.
Це становище виражено у частині ст.62 Конституции України так: «Обличчя вважається не винним у скоєнні злочини і може бути підвергнуто карному покаранню, поки її провина нічого очікувати дока зана в законному порядку і обвинувальнимприго злодієм суду».
На жаль, до судів України місцеограничения підсудного у виконанні його права право на захист, що показником недостатнього осмислення суддями принципу пріоритетності правами людини як головногопринципа у їхній професійній діяльності. Порушення у суді кримінально-процесуального закону на право підсудного на защитительную мова за відсутності адвоката, зобов’язане спричинити у себе протест прокурора, коли він буде вправі порушити питання про скасування вироку. Судова колегія суду України зобов’язана задовольнити протест прокурора цій підставі.
3. Професія, спеціальність і кваліфікація юриста, Професія -, Професія юриста розкривається через поняття:
1. діяльність, узяту як певну реальність;
2. професіоналізм як якість діяльності:
3. юридичний характер як особлива сфера діяльности на відміну економічної, управлінської та інших.
