Кодифікація міжнародного права

Реферат

Кодифікація — це офіційна систематизація діючих міжнародно-правових норм і розробка нових норм відповідно до предметом регулювання з метою створення внутрішньо узгоджених великих правових актів або їх комплексів.

Завдання кодифікації: а) приведення чинного міжнародного права у відповідність до потреб даного періоду розвитку суспільних відносин; б) доповнення його новими правовими нормами, потреба в яких назріла;

  • в) виключення застарілих норм і усунення протиріч між окремими нормами; г) об’єднання норм даної сфери (галузі, інституту) в системний нормативний комплекс.

Кодифікація неминуче супроводжується нормотворчеством, т. Е. Прогресивним розвитком міжнародного права.

При кодифікації враховуються практика реалізації норм міжнародного права, рішення судових і інших органів, рекомендації науки, прогнози щодо тенденцій розвитку міжнародних відносин і міжнародно-правового регулювання. Кодифікація — один із способів вдосконалення міжнародного права, забезпечення його ефективності.

Особливе значення має кодифікація для підвищення ефективності звичайних норм міжнародного права за допомогою їх перетворення в договірні норми. Цікавим прикладом кодифікації є прийняття Конвенції ООН з морського права 1982 р, в рамках якої об’єднані в єдиний узгоджений документ діючі (не постарілого на момент підписання Конвенції) норми Женевських конвенцій з морського права 1958 р отримали договірне втілення звичайні норми, розроблені нові положення , присвячені раніше не врегульованих питань, — режим виняткової економічної зони, режим Району (дна морів і океанів за межами національної юрисдикції) і його ресурсів, порядок морських наукових досліджень і т. д.

Кодифікація норм міжнародного права завжди здійснюється на офіційному рівні — або державами за допомогою скликання спеціальних міжнародних конференцій, або в рамках міжнародних організацій.

Повноваження Генеральної Асамблеї ООН по організації досліджень і дачі рекомендацій з метою сприяння прогресивному розвитку міжнародного права і його кодифікації (ст. 13 Статуту ООН) здійснюються за допомогою спеціально створюваних тимчасових або постійних органів. Особливе місце серед них займає Комісія міжнародного права. Підготовлені нею проекти кодифікаційних актів або схвалюються на сесіях Генеральної Асамблеї ООН, або для цієї мети за рішенням Генеральної Асамблеї скликаються міжнародні конференції. В рамках ООН були підготовлені такі кодіфікаціонние договори, як Женевські конвенції з морського права, Віденські конвенції про дипломатичні зносини, про консульські зносини, про право міжнародних договорів та ін.

Результатом кодифікації є один або комплекс кодифікаційних актів, найбільш придатною формою яких є договір як явно виражене угоду (Женевські конвенції про захист жертв війни, Віденські конвенції про правонаступництво щодо міжнародних договорів та щодо державної власності, державних архівів і державних боргів, Конвенція ООН по морського права та ін.).

Кодифікаційних актом може бути також акт міжнародної організації (Декларація про принципи міжнародного права … 1970 р.)

Кофікаційні акт не є автоматично обов’язковим, так як в ньому містяться вже діючі і, отже, обов’язкові норми права. Необхідна згода держав на його обов’язковість допомогою ратифікації або в іншій формі. Це пояснюється рядом причин: 1) коло учасників перш діяли норм внаслідок їх закріплення в кодифікаційної акті може змінитися (для держав, які не беруть участі в кодифікаційної акті, вони залишаються звичайними, для інших стають зазвичай-договірними, для третіх — тільки договірними, оскільки в якості звичайних вони їх не визнавали); 2) кофікаційні акт неминуче включає нові норми, деякі раніше діяли можуть бути істотно змінені; 3) чітко виражене згоду необхідно, щоб уникнути невизначеності і виникнення суперечок в процесі реалізації.

Кофікаційні акт являє собою єдиний офіційний документ або комплекс взаємно узгоджених документів. Інший спосіб систематизації права — інкорпорація, т. Е. Збирання в певному порядку (предметному, хронологічному) діючих нормативно-правових актів та їх видання у вигляді збірок.

Офіційна інкорпорація здійснюється компетентними державними органами. Так, Міністерство закордонних справ СРСР систематично випускало «Збірник діючих договорів, угод і конвенцій, ув’язнених СРСР із іншими державами» (з 1982 р — «Збірник міжнародних договорів СРСР»), після припинення існування СРСР його видання було продовжено Міністерством закордонних справ Російської Федерацій , але, на жаль, призупинено. Міністерством юстиції РФ підготовлений і опублікований в 1996 р «Збірник міжнародних договорів Російської Федерації з надання правової допомоги». Комісія Російської Федерації у справах ЮНЕСКО видала в 1993 р збірник «Міжнародні нормативні акти ЮНЕСКО».

Офіційна інкорпорація практикується і в рамках міжнародних організацій: Секретаріат Організації Об’єднаних Націй публікує «Treaty Series»; Виконавчий секретаріат Співдружності Незалежних Держав — «Співдружність. Інформаційний вісник Ради глав держав і Ради глав урядів СНД»; в рамках Ради Європи видається «Європейська договірна серія».

Неофіційна інкорпорація використовується в навчально-методичних цілях або в інформаційних цілях. Як приклади можна назвати збірники документів: «Міжнародне право в документах» (М., 1982), «Міжнародне публічне право». Зб. документів. У двох томах. (М., 1996), «Чинне міжнародне право». Зб. документів. У трьох томах. (М., 1996 1997).

література

Алексидзе Л. А. Деякі питання теорії міжнародного права: імперативні норми (jus cogens).

Тбілісі, 1982.

Вельямінов Г.М., Даниленко Г. М., Лихачов В. Н., Лукашук І. І., Лукашук І. І., Лукашук І. І., Миронов Н. В., Мовчан А. П., Н. Н. Ульянова.

Пушмін Е. А. Про

Суворова В. Я., Талалаев А. Н., Черниченко С. В., Черниченко С. В., Шестпаков Л. Н.


| Федеративної держави як суб’єкти міжнародного права | Російська Федерація як суб’єкт міжнародного права | Участь суб’єктів Російської Федерації в міжнародних відносинах | государствоподобние освіти | Правосуб’єктність міжнародних організацій | Міжнародно-правовий статус індивідів | глава 4 | Створення норм міжнародного права | Види норм міжнародного права |