Розуміння суті Доповнень і значення міжнародного права необхідно се годня досить широкого кола осіб, оскільки міжнародне право ока зывает вплив на всі сфери сучасного життя. Приме нение міжнародного права — важлива сторона діяльності всіх, хто однак пов’язані з міжнародними відносинами. Проте, й ті юристи, що безпосередньо не займаються міжнародними відносинами, периоди чески зіштовхуються за діяльністю з нормативними актами междуна рідного правничий та повинні правильно орієнтуватися після ухвалення рішень щодо що така справам. Це стосується і до слідчим працівникам під час розслідування господарський злочинів міжнародних корпорацій, фірм , котрі займаються зовнішньоекономічної діяльністю чи оперативним підрозділам, провідним боротьбу з і міжнародної преступ ностью, і до нотаріусів, котрі засвідчують юридичні дії, касающие ся іноземних громадян, що є території України, тощо. буд.
Закінчення другого тисячоліття сучасної ери історія челове чества збігаються з початком нового етапу розвитку міжнародної права. Розмірковування про корисність міжнародного права чи сумніви щодо його необходи мости змінюються загальним визнанням цієї правової системи як об’єктивну реальність , що є розвивається незалежно від суб’єктивної волі людей.
Генеральна Асамблея ООН прийняла 1989 року резолюцію 44/23 «Десятиліття міжнародного права Організації Об’єднаних Націй». У ньому відзначається внесок ООН в сприяння «дедалі ширшому прийняттю і ува жению принципів міжнародного права» й у заохочення «розвитку міжнародного правничий та його кодифікації». Визнається, що у цьому етапі необхідно зміцнювати верховенство права у міжнародних від ношениях, навіщо потрібно сприяти його викладання, изуче нию, поширенню і більше широкому визнанню. Період 1990-1999 років проголошений ООН Десятилетием міжнародного права, протягом якого має відбутися підвищення ролі міжнародно-правового ре гулирования у відносинах.
Запропонована нижче тема — «міжнародне економічне право» — цікава тим, що дозволяє наочно зрозуміти й простежити принципи еко номического співпраці між народами, мають різні обы чаї, традиції, релігії, державний устрій тощо. п.
2.Определение термінів
АГРЕССИЯ — (латів. aggressio, від aggredior — нападаю) — в сучасному міжнародне право будь-який незаконний з погляду Ради ООН исполь зование сили однієї державою проти територіальної цілісності чи з литической незалежності іншої держави чи народу (нації).
Право міжнародних договорів — галузь загального міжнародного права
... структуру міжнародного договору, його укладення та набрання чинності, а також його виконання та припинення. 1. Загальна характеристика міжнародного договору. У відповідності зі ст. 2 Віденської конвенції про право міжнародних договорів ( долее ...
АННЕКСИЯ (латів. аnnexio) — насильницьке приєднання, захоплення одним державою всієї (або це частини) території іншої держави чи
народу.
ОККУПАЦИЯ (латів. occupatio, від occupo — захоплюю, завладеваю) —
1) тимчасове заняття збройних сил однієї держави частини, або території іншої іноземної держави, головним образомв слідство насту пательных бойових дій; 2) у Давньому Римі заволодіння речами, кото рые немає власника, зокрема і земельними ділянками.
ДЕЛИМИТАЦИЯ — процес визначення сухопутних та водних кордонів за договором, зазвичай, суміжними державами.
ДЕМАРКАЦИЯ (франц. demarcation-разграничение) — позначення чи нии державного кордону на місцевості.
ОПТАЦИЯ (латів. optatio-желание, вибір, від opto — вибираю)- доброволь ный вибір громадянства обличчям, яке досягло повноліття. Право оптации обов’язково надається населенню території, яка пере ходить від однієї держави до іншого.
3. Поняття і суб’єкти міжнародного економічного права.
3. 1 Международно-правовое регулювання економічних, колись все го торгових, відносин між державами виникла давнину. Торгові відносини з давніх-давен є з предметів за міжнародні договори, причому спочатку моральним правовою прин ципом визнавалося свобода торговельних відносин за. Ще під II столітті зв. е. давньоримський історик Флор зазначав: «Якщо перервані торгові зносини, порушений союз людського роду». Гуго Гроций (ХVII в. ) вказував, що «хто б вправі перешкоджати взаємним торговим відносинам кожного народу з іншою народом». Саме це принцип jus commercii -право свободи торгівлі (торгівля розуміється у сенсі) — стає основним для міжнародного економічного права.
У ХVII столітті з’являються перші спеціальні міжнародні торгові договори. До ХХ віці склалися деякі спеціальні принципи, институ ти вже і міжнародно-правові доктрини, які стосуються регулювання еко номических взаємовідносин держав: «рівних стартових можливостей», «капиту ляций», «відкритих дверей», «консульської юрисдикції», «придбаних прав», «найбільш благоприятствуемой нації», «національного режиму», «недискримінації» та інших. Вони було використано протистояння між инте ресами свободи торгівлі, і прагненням до монополізації зовнішніх ринків або до протекционистскому огородження власного ринку.
Поява нових форм міжнародного економічного і научно-тех нического співробітництва у ХIХ-ХХ століттях втілило в життя нові види до говірок (домовленості про товарообігу і платежах, клірингові, по вопро сам транспорту, зв’язку, промислової власності та інших. ), і навіть соз дание численних міжнародних економічних пріоритетів і науково-технічних організацій. Особливо бурхливо той процес розвивався по закінченні Другої світової війни. У Статуті ООН як один з цілей указыва ется здійснення міжнародного співробітництва у рішенні международ ных проблем економічного характеру (ст. 1).
У другій половині сучасності у Європі виникають особливі экономичес киє інтеграційні міжнародних організацій — Європейські Співтовариства і Раду Економічною Взаимопомощи. У 1947 року уклали перший історії багатосторонній торговий договір — Генеральну угоду про та рифи й торгівлю (ГАТТ), з урахуванням якого утворилося особливий міжнародне установа, об’єднує нині понад сто держав.
Международное космічне право
... під впливом тяжіння Землі та інших планет[4]. Суб'єктами міжнародного космічного простору є суб'єкти міжнародного публічного права, тобто чином це держави й міжнародні міжурядові організації, зокрема, ... року. Остання містить Декларацію правових принципів діяльності держав з дослідженню та використання космічного пространства. Міжнародне космічне право формується переважно як договорное. До появи ...
3. 2 Міжнародне економічне право можна з’ясувати, як від расль міжнародного публічного права, що дає зі вокупность принципів, і норм, регулюючих економічних відносин між ду державами та інші суб’єктами міжнародного права.
Предмет МЕП — міжнародні економічні багатосторонні і двус торонние відносини між державами, і навіть інші суб’єкти міжнародного публічного права. До економічним можна віднести торго шиї, комерційні відносини, і навіть відносини у сферах производствен іншої, науково-технічної, валютно-фінансової, транспорту, зв’язку, энер гетики, інтелектуальної власності, туризму й т. п.
У сучасному правової літературі країн було висунуто дві основні концепції МЕП. За однією з них, МЕП — галузь між дународного публічного правничий та предметом її є економічні від носіння суб’єктів міжнародного права (Р. Шварценбергер і Я. Броунли — Великобританія: П. Верлоренван Темаат — Нідерланди: У. Леві — США: П. Вейль — Франція: П. Пиконе — Італія й ін. ).
Пануючою ж у зараз у в західній літературі вважатимуться концепцію, через яку джерелом норм МЕП є як міжнародне право, і внутриго сударственное, а МЕП поширює свою дію попри всі суб’єкти пра ва, що у комерційних відносинах, виходять межі однієї держави (А. Левенфельд -США: П. Фішер, Р. Ерлер, У. Фикентшер — ФРГ:В. Фрідман, Є. Питерсман — Великобританія: П. Рейтер — Франція та інших. ).
Ця друга концепція стуляється і з висунутими у країнах теори ями транснаціонального права, спрямованими те що, щоб зрівняти як суб’єктів міжнародного права держави й звані транснаціональні корпорації (У. Фрідман та інших. ).
У правової літературі країн отримала распростране ние концепція «міжнародного права розвитку», що робить акцент на особливих правах розвитку найбідніших країн.
У виконанні вітчизняної науці У. М. Корецький ще 1928 року висунув тео рию міжнародного господарського права як міжгалузевого права, вклю чающего регулювання міжнародно-правових (публічних) і гражданс ко-правовых відносин. І. З. Перетерский , з іншого боку, виступив у 1946 року із тим міжнародного майнового права як галузі між дународного публічного права. Дорогою розвитку цієї ідеї пішли далеч нейшие розробки багатьох вітчизняних учених.
СРСР вніс солідний внесок у розробку й затвердження багатьох норма тивных актів, що у основі сучасної концепції МЕП. СРСР також однією з ініціаторів скликання в 1964 року у Женеві Конференції ООН з торгівлі й розвитку, переросла до міжнародної організацію (ЮНК ТАД).
3. 3 Виходячи з розуміння МЕП як галузі міжнародного публічного права, логічно вважати, що суб’єкти МЕП самі, як і взагалі суб’єкти в міжнародне право. Держави, зрозуміло, вправі безпосередньо брати участь у зовнішньоекономічній цивільно-правової , комерційної, комерційної діяльності. «Торгующее держава», залишаючись субъек тому міжнародного права, може бути як і суб’єкт националь ного права іншої іноземної держави, наприклад, уклавши з іноземним конт рагентом угоду і підпорядковані обласним її іноземної юрисдикції. Однак це, саме не позбавляє держава властивих йому імунітетів. Для отка за від імунітетів (зокрема юрисдикційного, судебно-исполнительно го) необхідно явно виражене волевиявлення самої держави.
Поняття міжнародного економічного права
... якими регулюються нормами міжнародного права і, зокрема нормами міжнародного економічного права. Це з одного боку. У підручнику Д. Карро, П. Жююйар «Міжнародне економічне право» (видавництво «Международные отношения», Москва), виданому у 2002 р., міжнародне економічне право розглядається у ...
4. Джерела міжнародного економічного права
4. 1. Джерела МЕП самі, що у міжнародному публічному праві. Характеристика для МЕП, ще що у стадії становлення як особливої галузі права, є безліч рекомендаційних норм, име ющих своїм джерелом рішення міжнародних організацій конференцій. Особливістю таких норм і те, що де вони императивны. Вони лише «рекомендують», а й повідомляють правомірність, зокрема, таких дій (бездіяльності), які б неправомірні за відсутності рекомендаційною норми. Наприклад, Конференція ООН з торгівлі й разви тию 1964 року ухвалила відомі Женевські принципи, у яких, в частий ности, містилася рекомендація про надання країнам в вилучення з принципу найбільш благоприятствуемой нації преференциаль ных митних пільг (знижок з митного тарифу).
Такі пільги було б неправомірні за відсутності відповідної рекомендаційною норми.
У світі центр тяжкості поступово зміщується убік багатостороннього економічного співробітництва в. З погляду выработ кі норм МЕП особливо важливе значення має висновок багатосторонніх до говірок. Саме багатосторонні договори становлять серцевину МЕП.
Прикладами універсальних міжнародних економічних договорів яв ляются Генеральну угоду за тарифами й торгівлю 1947 року, і навіть отримали стала вельми поширеною багатосторонні угоди з сырь евым товарам.
Проте, попри значення багатосторонніх зв’язків, у своїй по давляющей частини співробітництво у економічній сфері складає основі обопільних умов.
Серед за міжнародні договори, регулюючих двосторонні экономи ческие відносини слід виділити договори загального, рамкового полити ческого характеру, зокрема угоди про дружбу та взаємної допомоги. На ряду з основними політичними зобов’язаннями сторін у них закрепля ются зобов’язання в розширенню економічного співробітництва в, по зі деиствию висновку комерційних операцій та т. п.
Але найбільше важливе значення на формування норм междуна рідного економічного права мають деякі спеціальні види за міжнародні договори.
До них належать торгові договори, які можуть опинитися іменуватися як і договорами про торгівлю і мореплаванні тощо. п. Головне у яких — закреп ление, зазвичай, певного виду торговельно-економічного режиму у взаємних відносинах держав та його фізичних юридичних осіб. Це — режим найбільшого сприяння, національний режим, префе ренциальный, недискримінації, взаємної вигоди.
З торгівлею та інші видами економічного сотрудниечства тісно пов’язані їх валютно-платежное і фінансовий забезпечення з урахуванням согла шений про міжнародних валютних розрахунках і кредитах. Звичайною є практика об’єднання торгових оборотів і валютно-фінансових умов у угодах, іменованих угодами або про товарообігу і платежах. Але можуть полягати і спеціальні платіжні угоди, що зумовлюють розрахунки у певних національних вільно конвертовані, обмежено кін вертируемых чи неконвертованих валютах.
Права та обов’язки власника права інтелектуальної власності на ...
Правомочності щодо використання географічного зазначення 3.1. Загальні положення про право інтелектуальної власності на географічні зазначення 3.2. Особливості найменування місця походження товарів та його порівняння з товарними ... нового ЦК України від 16 січня 2003 р. зазначає, що до об’єктів інтелектуальної власності, зокрема, належать «торговельні марки (знаки для товарів та послуг)». Визначення ...
У клірингових угодах передбачається взаємний залік сел туплений і витрат у зустрічних торгових, економічних операціях. Клірингові угоди використовуються зазвичай державами, застосовують неконвертируемую валюту.
Кредитні угоди можуть існувати в чистому вигляді — предос тавление одним державою іншому позики в грошової, товарної чи сме шанной формі з зобов’язанням погашення позики.
Коли в держави виникла потреба звернутися до коли чественным експортним і імпортним обмеженням, використовуються так назы ваемые домовленості про товарообігу, інакше кажучи — взаємних поставках товарів. У цих угодах боку домовляються певні зустрічних контингентах (квоти) експортних і імпортних поставок това рів в фізичних чи вартісних показниках.
4. 2 Чимале число рекомендацій з питань економічного сотруд ничества приймається органами ООН, і навіть організаціями, які входять у систему ООН (ЮНКТАД, ЮНІДО та інших. ).
Рішення цих організацій та органів носять юридично обов’язкового характеру, але мають рекомендаційну силу.
Генеральна Асамблея ООН прийняла основні акти, як Хартія економічних правий і обов’язків держав, Декларація про Новому міжнародному економічному порядку і яскрава програма дії з установле нию Нового міжнародного економічного порядку (1974 р. ).
У цих до кументах проголошуються недискриминационные, взаємовигідні основи економічного співробітництва в.
Важливими документами Генеральної асамблеї ООН є також ре золюции «Про заходи зміцнення довіри у міжнародних економічних від ношениях» (1984) і «Про міжнародної економічної безопаснос ти»(1985г. ).
Постанови низки регіональних економічних установ, передусім Європейських Сообществ, може мати як рекомендательною, а й обов’язкову юридичної чинності.
4. 3 Рішення міждержавних економічних конференцій. Ці рішення, особливо основні, оформлені як заключних актів конференцій, розглядаються теоретично як особлива різновид многос торонних договорів і може бути і рекомендаційною, і обов’язкової юридичну чинність. Серед документів міжнародних кін-
ференций, мають важливе значення на формування міжнародно го економічного права, особливо важливим є які у Заключи тельном акті Женевської конференції ООН торгівлі й розвитку 1964 го так Принципи, що визначають міжнародні торговельні відносини та торгову політику, які сприятимуть розвитку, розділ «Співробітництво з економіки, науку й техніки і навколишнього середовища» Заключного акта Ради з безпеки і у Європі 1975 року, і навіть розділ «Економічне співробітництво» у Паризькій хартії для нової Єв ропы прийнятої зустрічі нагорі у межах НБСЄ 1990 року.
4. 4 Історично звичай як джерело відігравав важливу роль яка взагалі в міжнародне право, і у МЕП.
З іншого боку, не можна погодитися з позицією
