Права жінок в україні

Реферат

Ідея захисту правами людини міжнародна організація зародилася у надрах філософських, соціальних і розширення політичних рухів і спиралася на різноманітні юридичні вчення, виниклі кілька століть у різних регіонах світу. Проте з різних причин (насамперед через протиріч між інтересами держав) багато років приймалися лише прості декларації про наміри.

Усвідомлення жахів Другої світової війни» та обумовлене цим розуміння тісний взаємозв’язок між повагою людської гідності й цивілізованим світом сприяли з того що Статут ООН став поштовхом в заохочення правами людини «всім». Свідчення такого розуміння є у документах, безпосередньо попередніх Статуту ООН, як-от Атлантична хартія (14 серпня 1941 р.), Декларація Об’єднаних Націй (1 січня 1942 р.) іДумбартон-Окские пропозиції (вересень — жовтень 1944 р.).

Статут Організації Об’єднаних Націй, підписаний Сан-Франциско 26 червня 1945 року, є першою міжнародним договором, якою велить, що її положення засновані на загальну повагу правами людини.

Організація Об’єднаних Націй втілює вікову мрію про загальним співробітництві. Сьогодні до складу ООН входять 185 держав-членів.Деколонизация різко змінила карту світу. Але ООН загальну структуру міжнародних відносин встояла під час цієї найглибшій трансформації і навіть зміцніла.

Організація Об’єднаних Націй завжди заявляла, що має рацію людини є основними. У його документах особливо виділялися правачеловека-женщини, оскільки вони теж мають свою специфіку. Жінкам необхідно гарантувати повне рівноправне участь в усіх галузях політичної, громадянської, економічної, соціальної та напрямів культурної життя, ліквідацію всіх форм дискримінації, що з статевої приналежністю. Усе є першочерговими завданнями міжнародного співтовариства. Цю позицію стало основним для ініціатив у сфері поліпшення стану жінок.

Наукова новизна і актуальність курсової праці полягає у комплексний підхід до проблеми міжнародної захисту прав жінок. Діяльність предметно і багатосторонньо вивчені міжнародні документи з захист жінок, розглянуті існуючі універсальні і регіональні механізми забезпечення закріплених у яких прав. Наукова новизна роботи полягає у цьому, що предметно і багатосторонньо досліджувана правове становище жінок на суспільстві.

23 стр., 11001 слов

Права людини і громадянина. Історія ідеї прав людини. Теорія ...

... соціальні і культурні права 1966 р. Третє покоління прав людини можна назвати солідарними (колективними), тобто правами всього людства — правами людини і правами народів. Це право на мир, безпеку, ... і захисту. У результаті наукової систематизації прав людини в історичному огляді з'явилася теорія трьох поколінь прав людини. Перше покоління прав людини — невідчужувані особисті (громадянські) і ужувані ...

У міжнародних документах визнається, що успішний розвиток правових норм, які гарантують жінкам надання основних права і свободи людини — необхідний, але недостатній крок задля подолання їх дискримінації. У соціології права є багато доказів те, що ефективність права у зміні шаблонів поведінки не в повної енергетичної залежності ні від того рівня, у якій вона відповідає які панують у суспільстві настановам, ні від суворості санкцій, що застосовуються проведення норм права у життя. Річ у тім, що російське суспільство є не однорідне збори індивідів, а складну мережу різноманітних інтересів, переконань і шаблонів поведінки. Те, що одного з секторів суспільства вважається за необхідне умовою ефективного і морального функціонування спільності, в очах решти секторів незаконним і обтяжливим вимогою (це прямо належить правчеловека-женщини).

Саме в сфері зване право звичаю часто суперечить законодавчому праву.

1.1 Міжнародні документи з правам жінок

Історично склалося так отже жінки залишаються у тіні, коли йдеться про права людини. Більшість груп борців за прав людини моделлю «жертви» зазвичай є чоловік. Зблизька порушень прав цивільної та політичної природи зазвичай враховується вплив цих порушень на чоловіків. Яке він надає на жінку — це запитання схильні чи взагалі ігнорувати, чи розглядати, як щось «додаткове» і «специфічне». Жінки привертають до собі співчуття суспільства в тому разі, якщо вони терплять муки і переслідування тієї самої роду, як і чоловіки.

У нашій країні правоохоронні органи влади та навіть руху протягом прав людини, доки визнають особливі способи, у яких жінки позбавляються своїх прав. Попри перманентне і масова порушення прав жінок, у Росії не було жодного прецеденту судового розгляди з обвинуваченням у дискримінації у зв’язку з статевої приналежністю. І при тому, що у останнім часом становище жінок погіршилося в усіх галузях життя. Помітно проявилася незахищеність жінок на галузі суспільної виробництва — поруч із «>феминизацией безробіття» відбувається «фемінізаціябедности».1 Це погіршується зростанням насильства у суспільстві, зокрема на роботі, надворі, у ній, жертвами чого першу чергу стають переважно жінки і. Паралельно зі цими процесами відбувається витіснення жінок із складу представницьких органів всіх рівнів і з керівного складу виконавчої, тобто. з тих сфер, де формується здійснюється політику держави.

У нашій країні уявлення про рішення питання жіночого рівноправності, стала однією з найвитонченіших і стійких соціальних міфів, який підлягає сумніву сьогодні, коли розвінчано багато цінностей колишнього життя. Міф про рівноправність і емансипації жінок був настільки живучий, що ніхто вона каже щодо порушення правженщин.2

Драматичність ситуації й у тому, що міф рівноправність постійно використовувався як маскування дискримінації і експлуатації жінок, що призвело до деформації поняття емансипація і рівноправності у свідомості жінок. Невипадково і сьогодні зберігається відчуження жінок віком від правозахисної і діяльності, а інформацію про жінках і їх проблемах дуже обмежене. Більшість людей бачить в низькому громадському статус жінок соціальну несправедливість, насильство над жінкою видається як порушення правами людини, і всі у результаті бракує протесту на суспільстві.

13 стр., 6060 слов

Міжнародно-правові акти про права людини

... организация сообщества является справедливой. Об'єктом вивчення з даної теми є - сфера прав людини і громадянина. Тема вивчення - это правовые нормы, которые формально мстят за ... і т.д. Цілий ряд міжнародних конвенцій покликаний захищати права дітей, жінок, норми трудового права, встановлюють і закріплюють статус біженців, права ув'язнених і т.д. Події останнього десятиліття на Балканах, ...

Аби збагнути ситуацію з порушенням прав жінок слід повернеться міжнародним документам з прав жінок Сінгапуру й досвіду жіноцтва.

Жінки усього світу виступають відносини із своїми ідеями, планами, програмами, прагнучи змінити своє становище. Завдяки їхньому активних дій прийнято міжнародні документи, внесено зміни у законодавство, створено структури покликані розв’язувати проблеми жінок.

Завдяки міжнародному жіночого руху, діяльності жіночих правозахисних груп у останні десятиліття, жіночий питання стало укладати межі обговорення проблеми правами людини. І тепер серед різних за своїм змістом права і свободи людини і громадянина важливе місце належить правам жінок, які мають з причин фізіологічного і міністерства соціального характеру, вельми суттєвої специфікою.

Безумовно, права жінок слід розглядати у тих правами людини, визначаючи необхідність виділення гендерної специфіки.

Як відомо, прав людини визначено й гарантовані за п’ять основних правових документах ООН: у Загальної Декларації правами людини (>1948г.), в Міжнародному пакті про економічні, соціальних і культурних правах (>1966г.), в Міжнародному пакті про громадянських і політичні права (>1966г.) й у двохФакультативних протоколах до останнього.

Декларація правами людини проголошує право кожного життя, свободу, безпеку, на гідний рівень життя, необхідний здоров’я, рівну оплату за рівний працю, освіту, свободу від рабства, рівну захист судових установ. Це маніфест, переважно, морального значення. А пакти — це договори, мають обов’язкову силу для які ратифікували їх держав.

Взяті усе разом, вони є документ, відомий під назвою Міжнародний білль про права людини, що є щось більше, ніж звід законів. Це система цінностей, яка передбачає дії задля забезпечення поваги гідності й реального визнання цінності кожної людини.

У Міжнародному біллі про права людини закріплена сукупність прав, якими можуть скористатися всі люди, включаючи жінок. Права людини закріплені системою міжнародними правовими нормами, які визначають відносини особи і держави, стосунки між людьми. Те, що має рацію людини, поширюються на жінок, закріплювалося колись такий формулюванням: «кожна людина проти неї і політичну волю незалежно від статі».

Рівність прав жінок стала однією з основних принципів ООН. Ще1946г. Економічним і Соціальним Радою було засновано Комісія зі становищу жінок. Права жінки — це невід’ємні прав людини, тобто права, які жінка має у силу те, що вона людина.

У1952г. ООН було прийнято Конвенцію про політичні права жінок, в1957г. — про громадянство заміжньої жінки, а1979г — Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодоженщин.3

Чому ж Україні був потрібен окремий правової документ про захист жінок?

Виявилося, що багато людей неспроможна правильно сприймати вимога жінкою рівності у тих правами людини. А применшення людської гідності жінки сприяло її дискримінації та насильства стосовно ній: згвалтуваннями, економічної експлуатації, обмеження жіночої свободи на релігійної й нерозривності культурної грунті, небажанню урядових органів займатися проблемами, пов’язані з насильством у сім’ї і т.п.

16 стр., 7688 слов

Джерела трудового права

... трудового права, про що йшлося при висвітленні питання про систему трудового права. Під формальним джерелом права мається на увазі форма зовнішнього вираження положень (змісту) чинного права. Джерела трудового права ... роботодавців у сфері застосування найманої праці. Право - це діалектична сукупність суб'єктивних прав і об'єктивних правил поведінки людини в суспільстві, які історично склались і ...

Додаткові засоби захисту правами людини жінок були полічені необхідними, оскільки те що, що вони є частиною «людства», опинився достатнім задля забезпечення жінкам захисту їх прав.

У листопаді1967г. Генеральна Асамблея прийняла Декларацію про ліквідацію дискримінації щодо жінок. Комісія зі становищу жінок запросила думки держав-членів щодо форми та змісту можливого міжнародного договору Права Людини жінок. Було створено робоча група розробці такої конвенції. Роботі сприяли підсумки Всесвітньої конференції у рамках міжнародного року жінок, що відбулася 1975 р.

У преамбулі до Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок пояснюється, що, попри прийняття цілого ряду договорів, жінки як і немає рівних із чоловіками прав. В усіх країнах як і зберігається дискримінація щодо жінок.

Згадана конвенція, яку часто називають Жіночої Конвенцією, було прийнято Генеральної Асамблеєю в1979г. з метою посилення положень існували за міжнародні договори, вкладених у припинення практики дискримінації щодо жінок. У ньому визначаються конкретні області дискримінації, наприклад, у сфері політичних прав, шлюби й сім’ї, соціальній та сфері зайнятості. У цієї й інших областях Конвенція встановлює конкретні цілі й заходи, які слід приймати для сприяння створенню гармонійного суспільства, у якому жінки користуються так само правами, як і чоловіки, отже, повною мірою здійснюють гарантовані їм прав людини.

З метою боротьби з дискримінації за ознакою статі, Конвенція наказує державам-учасникам визнати важливість економічного і міністерства соціального вкладу жінок на добробут сім’ї та у суспільства загалом. У ньому підкреслюється, що дискримінація заважає економічного зростання та підвищення добробуту. У ньому також визнається необхідність зміни усталених уявлень через проведення просвітньої роботи серед чоловіків і жінок з метою визнання рівності правий і обов’язків і подолання забобонів і звичаїв, заснованих на виключно стереотипах. Ще один важливо Конвенції залежить від обов’язковому визнання необхідності досягнення як юридичного, а й фактичного рівності, і навіть важливості прийняття тимчасові спеціальні заходів досягнення цієї мети.

Слід зазначити, що міжнародне право має пріоритет над національним законодавством. Це означає, що коли якесь з прав не зафіксовано у законі чи конституції країни, можна звернутися до суду виходячи з міжнародної конвенції ратифікованою державою. А виконання зобов’язань по конвенціям іпактам визначається як за доповідями, наданих самим державою, а й у незалежними оцінками, зокрема зроблених неурядовими організаціями.

У 1981 р., по тому, як було отримані перші 20 ратифікаційних грамот, Конвенція набула чинності. Був офіційно заснований Комітет із ліквідації дискримінації щодо жінок, завданням якого є залежить від спостереженні за здійсненням положень Конвенції державами-учасниками. Уряди 100 країн підписали «Жіночу Конвенцію», зокрема й країни.

Права людини жінки припускають викорінення практики ставлення до жінки як до «нижчого суті». Уряди України та приватні особи повинні поводження з жінкою з усією справедливістю і які з повагою її переваги, незалежно від неї віку, національності, мови якою вона каже, рівня освіти, соціально-економічному становищу, сімейного статусу, — це неодмінна умова у тому, щоб усе жінки користувалися свободою та рівністю в усіх галузях життя.

14 стр., 6628 слов

Права людини у міжнародному праві

... захисту прав людини у державах, що підписали відповідні міжнародні документи. Правовим захистом, що забезпечує права і свободи людини є міжнародно-правові документи, конвенції. Серед них основними є: Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про економічні, ...

Жінки повинні усвідомлювати, що боротьба за рівність, складова частина боротьби за прав людини.

Прийняття Конвенції знаменувало собою народження третього (після політичних, громадянських і соціально-економічних прав) покоління правами людини. Треба сказати, що формулювання правами людини уточнювалися залежно від історичного поступу і пріоритетів.

Сьогодні спеціальний акцент виділення проблем, що стосуються забезпечення правами людини саме з жінок Сінгапуру й використовується вираз «прав людиниженщини».4

Всесвітня конференція у правах людини у Відні 1993 р. прийняла Віденську Декларацію і ПрограмуДействий, де однією з сучасних пріоритетів було визначено рівні стану та прав людини жінки, а ліквідація дискримінації за ознакою статі було визнано завданням першочергової ваги міжнародного співтовариства. Саме там відзначалося, що насильство за ознакою статі та всі форми сексуального домагання і експлуатації, включаючи й ті їх, які із культурних забобонів і незаконної міжнародної торгівлі жінками, несумісними з гідністю і цінністю людської особи і мали бути зацікавленими викоренено.

На Віденської конференції у правах людини питання правове становище жінок вперше винесені до обговорення як самостійних пунктів порядку денного й одержали свій відбиток у підсумкові документи Конференції. Відтепер усунуті будь-які сумніви з питання тому, що «прав людини — жінок Сінгапуру й дівчаток є невід’ємна складова і неподільною частиною загальних правами людини». Принципове значення і поставлена цих документах завдання представляти на конкретні органи ООН інформацію про стан жінок як de jure, а й de facto.

IV Всесвітня Конференція за станом жінок, що пройшла Пекіні в 1995 р., підбила підсумки, виконанняНайробийских стратегій зі зміни становища жінок. Учасниками ярмарку було встановлено, що з минулі після підписання «Жіночої Конвенції» ці роки жодного міжнародною рівні, і рівні окремих які ратифікували її держав, зокрема та Білорусі, не розроблений механізм забезпечення справжнього рівноправності жінок і чоловіків і встановлено належний контролю над дотриманням відповідних міжнародно-правових і національних норм. Адже успішна реалізація стратегії на національному рівні вимагає наявність сильних інститутів власності та адекватних ресурсів.

Проте, підписана на Конференції Пекінська декларація, підтвердила рішучість урядів, країн-членів ООН, у діях із запобігання жіночої бідності, усунення будь-яких форм насильства щодо жінок Сінгапуру й дівчаток, ліквідації гендерної асиметрії у політичному і суспільної практики.

IV