Сибірський державний аерокосмічний університет
імені академіка М. Ф.Решетнева
Факультет заочного та будівництво додаткового освіти
Кафедра П
Контрольна робота
По курсу: трудове право
Варіант № 1
>Виполнил: студентка грн.
>ННЗУ-91
>Айнуллина Т. З.
Перевірив:
- >Щебляков Є. З.
Красноярськ 2011 р.
Зміст
Основні права в області праці
Завдання № 1
Завдання № 2
Тест
Список використаної літератури
Основні права в області праці
Право на працю. Заборона примусової праці. Право на працю вперше проголошено як найважливіше міжнародне визнане право людини в Загальної Декларації правами людини. Потім цього права на більш розширеному вигляді зафіксовано у Міжнародному пакті про економічні, соціальних і культурних своїх правах і в Європейської соціальної хартії.
УПакте декларація про працю трактується, як право кожної людини отримання можливості заробляти собі життя працею, що він вільно вибирає чи що він вільно погоджується. Підкреслюється, в такий спосіб, свобода праці, вибору роботи, і далі встановлюється обов’язок держави як визнати декларація про працю, а й зробити належних заходів щодо забезпечення цього права. Це вимагає проведення певної соціально-економічної політики, що включає програми професійнотехнічної освіти, професійної орієнтації, забезпечення неухильного економічного, соціального і охорони культурної розвитку та повної продуктивної зайнятості за умов, які гарантують основні політичні й економічні свободи людини. У Європейської соціальної хартії поняття права на праця викладачів у основному збігаються з формулюваннями Декларації і Пакту, але з тим, у поняття цього права Соціальна хартія вносить нові елементи і висуваються додаткові нюанси. Вона зобов’язує держави забезпечити ефективне здійснення права на працю. Для цього він пропонується: прийняти у ролі основної мети досягнення та підтримка настільки високої професійності і стабільного рівня зайнятості, наскільки може бути, маю на увазі досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі життя, працюючи по вільно обраної професії, створювати безкоштовні біржі праці всім працівників; забезпечити необхідну орієнтацію, навчання й професійну реабілітацію до працівників. Як бачимо, першому плані висувається обов’язок держав проводити політику повної зайнятості як засобу здійснення права на працю. В усіх життєвих розглянутих актах робиться особливий акцент у тому, що на працю несумісне із примусовим працею. Однак у найбільшою мірою і із найбільшою ступенем конкретності норми, що стосуються примусової праці, закріплені в актах МОП. З цього питання прийнято Конвенція № 29 (1930 р.) і Конвенція № 105 (1957 р.).
Безпека людини й право реферат основи здоров я
... собою, в такий спосіб, досягнення безпеки людини у середовища проживання, тобто. забезпечення надійного захищеності людини у виробничу краще й антропогенної середовищі. З цього випливає, що об'єктом її вивчення ... право працю, що він вільно вибирає чи який вільно погоджується, і навіть права розпоряджатися своїми здібностями до праці й вибирати нам професію, і рід занять». Трудова діяльність людини ...
Конвенція № 29 зобов’язує держави скасувати застосування примусової праці у всіх його формах в можливо найкоротші терміни.
Конвенція визначає примусову працю як будь-яку роботу чи службу, необхідну від якогось високого посадовця під загрозою покарання, за умови що особу не запропонувало добровільно свої послуги. Проте Конвенція не застосовується у відношенні деяких видів примусової праці, які припустимі за певних умов і обмеженнях. Такий працю дозволяється, наприклад, у зв’язку з надзвичайними (непереборними) обставинами; з законів про обов’язкове військової служби, для робіт суто військового характеру; до роботи, необхідної з судового вироку.
Конвенція № 105 розширює коло зобов’язань держав з усунення примусової праці і зокрема, доповнює Конвенцію № 29 забороною примусової праці як засобу політичного чи ідеологічного насильства. Спеціально забороняються такі види примусової праці: як засіб політичного впливу чи виховання чи ролі міри покарання за наявність чи вираз політичних поглядів чи ідеологічних переконань, протилежних встановленої політичної, соціальної чи її економічною системі; як методу мобілізації і його використання робочої сили в потреб економічного розвитку; як засіб підтримки трудовий дисципліни; як засіб покарань що у страйку; як дискримінації за ознаками расової, національної, соціального статусу, віросповідання й релігійної приналежності.
Рівність у праці. Заборона дискримінації. Рівність щодо здійснення права і свободи людини, право кожного на рівну захист закону проголошені в усіх міжнародних актах, як універсальних, і регіональних. Це стосується і прав у сфері праці.
Багато і положень, спрямовані проти дискримінації у сфері праці та трудових відносин, міститься у конвенціях і рекомендаціях МОП. Цьому присвячені: Конвенція № 111 про дискримінації у сфері праці та занять, Конвенція № 117 про основних мету і нормах соціальної полі-тики, Конвенція № 156 про трудящих з сімейними обов’язками, Конвенція № 100 про рівному винагороду, Рекомендація № 162 про літніх трудящих.
Найважливішою за змістом документом є Конвенція № 111. Вона зобов’язує держави визначати й проводити національної політики, спрямовану на заохочення рівності можливостей та звернення до відношенні праці та занять із метою викорінення будь-якої дискримінації.
Дискримінація передбачає всяке відмінність, недопущення чи перевагу, проведене за ознакою раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних переконань, іноземного чи соціальним походженням, що веде до знищення чи порушення рівності можливостей чи звернення до області праці та занять.
Конвенція МОП № 100 зобов’язує держави використовувати національні методи встановлення ставок винагороди із єдиною метою забезпечувати застосування принципу однакового винагороди чоловіків і жінок за працю рівної цінності. Інакше кажучи, ставки винагороди мають визначатися без дискримінації за ознакою статі.
Історичний розвиток міжнародного гуманітарного права та його ...
... міжнародного гуманітарного права; Проаналізувати історію виникнення міжнародного гуманітарного права; Дослідити міжнародне гуманітарне право, як механізм забезпечення світової безпеки. Розділ 1. Загальна характеристика міжнародного гуманітарного права .1 Поняття міжнародного гуманітарного права Міжнародне гуманітарне право - галузь міжнародного права, ... війні1866 р., Женевська конвенція 1864 р. ...
Поруч із універсальними актами МОП про рівність у сфері праці, заборону дискримінації діють конвенції і, які належать до певних категорій трудящих:работникам-мигрантам, особам з сімейними обов’язками, літнім трудящим, морякам, сільськогосподарським робочим, представникам корінного населення.
Право на асоціацію. Хоча принцип права на асоціацію закріплено в усіх міжнародних актах, універсальних і регіональних, основний масив конкретних норм, що стосуються цього права, міститься у актах МОП.
У цій сфері діють 2 головні конвенції: Конвенція № 87 про свободу асоціацію та захисту права на організацію та влитися Конвенція № 98 на право на організацію та влитися ведення колективних договорів.
У Конвенції № 87 свобода асоціації сприймається як право трудящих, і підприємців утворювати організації (союзи, асоціації) свій вибір без попереднього дозволу, і навіть право розпочинати такі організації на єдиному умови підпорядкування статутам цих організацій.
Зазначені організації заслуговують виробляти статути, вільно вибирати представників, організовувати апарат, і своєї діяльності, формулювати програму дій; не підлягають розпуску чи тимчасовому забороні в адміністративному порядку; можуть створювати федерації і конфедерації, і навіть приєднуватися до них, й кожна така організація проти неї розпочинати міжнародних організацій трудящих, і підприємців.
Конвенція № 87 зобов’язує держави вжити заходів з єдиною метою гарантувати трудящим і підприємцям вільне здійснення права на організацію. Це забезпечується додатковими гарантіями, наявними в Конвенції № 98. По-перше, там встановлено захист трудящих щодо будь-яких дискримінаційних дій, вкладених у обмеження свободи об’єднання. По-друге, організації трудящих, і підприємців повинні користуватися належної захистом проти будь-яких актів втручання з боку одне одного, зокрема, недопущення створення « компанійських », « домашніх » профспілок, т. е. організацій працівників, які перебувають під контролем підприємців.
Розглянуті положення про право на асоціацію носять універсальному характері, т. е. ставляться, по низку винятків (армія, поліція), всім трудящим. Поруч із МОП прийняла спеціалізовані акти на право на об’єднання сільському господарстві, у державній службі. Зокрема, Конвенція № 151 встановлює, що у державних службовців поширюється свобода об’єднання, і вони захищаються від дискримінації, спрямованої на обмеження цієї свободи. Серед іншого забороняється висувати умовою прийому на державної служби вимога проневступлении в профспілка або про виході потім із нього; заборонена звільнення державного службовця чи нанесення йому іншого шкоди через те, що він член організації державних службовців чи що у діяльності такої авторитетної організації.
Права представників трудящих на підприємствах У багатьох країнах на підприємствах функціонують як профспілки, а й інші виборні органи, обрані трудящими (трудовими колективами).
Реферат європейський суд з прав людини
... зобов'язань, узвичаєних себе державами - учасниками Конвенції: Європейську Комісію з прав людини, Європейський Суд у правах людини і Комітет міністрів Ради Європи. З листопада 1998 р., по набутті чинності ... проблема порушення правами людини механізмом судочинства у суді. Глава 1 Європейська конвенція про захист правами людини і основні свободи. 1.1. Основні становища Основи правами людини — повагу ...
Права представників трудящих на підприємствах захищає Конвенція МОП № 135. Відповідно до цієї конвенції, представники трудящих повинні користуватися захистом від будь-якої дії, що може завдати їм збитки, включаючи звільнення у зв’язку з діяльністю цих структур. Їм винні надаватися можливості швидко і ефективно виконувати своїх функцій, причому надання прав представникам трудящих на повинен знижувати ефективності роботи підприємства. Коли тому ж підприємстві існують як представники профспілки, і виборні представники колективу, необхідно прийняти заходи, щоб наявність виборних представників від колективу не використовувалося для підриву позицій профспілок; необхідно заохочувати співробітництво між виборними представниками трудових колективів і профспілками. Функції представництва колективу нічого не винні включати діяльність, що визнана як виняткової прерогативи профспілок.
Право на колективні переговори. Акти ООН успіхом не передбачають права ведення колективних переговорів і висновок колективних договорів. Зате цього питання приділяє багато уваги МОП, яка, згідно зі Статутом, ставить за мету сприяти дієвому визнанню права на колективні переговори.
Конвенція № 98 винесла декларація про колективні переговори назва Конвенції і присвятила цьому ст. 4, в якій мовиться: «Там, де це потрібно, приймаються заходи, відповідні умовам країни, з метою заохочення і сприяння повного розвитку та використання процедури ведення переговорів на добровільних засадах між підприємцями чи організаціями підприємців, з одного боку, і міжнародними організаціями трудящих, з іншого боку, з регулювання умов праці через укладання колективних договорів».
Більшість конкретних норм, які стосуються колективно договірному регулювання праці, міститься у Конвенції МОП № 154 посприяти колективним переговорам, у однойменній Рекомендації № 163, соціальній та Рекомендації № 91 про колективних договорах.
Конвенція № 154 охоплює всі сфери економічної діяльності. Вона не поширюється тільки армію і поліцію; ще, законодавство може встановити особливі засоби застосування Конвенції щодо державної служби.
Під колективними переговорами розуміються переговори, які проводять між підприємцем, групою підприємців чи одна чи кілька організаціями підприємців, з одного боку, та однієї чи декількома організаціями трудящих — з іншого, з метою визначення умов праці та зайнятості. Національне законодавство має надавати таких переговорів всіляке сприяння.
Конвенція № 154 серед іншого регулює питання колективних переговорах, суб’єктом яких не є профспілки, інші виборні організації працівників. Вирішення питання передано на розсуд національного законодавства чи практики; саме національні правила покликані визначати, якою мірою термін «колективні переговори» поширюється для переговорів із цими представниками. Причому у разі потреби мають прийматися заходи у тому, щоб присутність цих представників були послабити позицій інших зацікавлених організацій трудящих, т. е. передусім профспілок.
Положення і норми, які стосуються колективним договорами, зберігають у Рекомендації №91. Вона визначає такі договори як письмові угоди щодо умов праці та найму, укладені, з одного боку, між підприємцем, групою підприємців або одна чи кілька організаціями підприємців та, з іншого боку, одна чи кілька представницькими організаціями трудящих чи, за відсутності таких організацій, представниками самих трудящих, міг би належно обраними і уповноваженими згідно з законодавством країни.
Трудовое право — Трудовой договор и его заключение
... Источниками трудового права является множество нормативных актов различной силы и видов. Согласно п. 4 ст. 15 Конституции РФ, общепризнанные принципы и нормы международного права, международные договоры РФ ... полного отсутствия письменных и иных доказательств, проливающих свет на причину отказа. к заключению трудового договора, независимо от того, был ли он надлежащим образом оформлен. К сожалению, ...
Колективний договір юридично пов’язує які підписали її боку, і навіть осіб, від імені що їх укладено. Підприємці і трудящі нічого не винні включати у трудові договори умови, що суперечать положенням колективного договору. Такі умови недійсні і дружина мають автоматично замінюватись відповідними положеннями колективного договору; водночас, умови трудових договорів, що більш сприятливі для трудящих, некоректні суперечать колективним договором.
Положення колективного договору поширюються усім трудящих, працівників охоплених колективним договором підприємствах, тоді як самому договорі не передбачено інше.
У разі потреби і з урахуванням яка у кожної країни системи колективних угод національному законодавстві може бути передбачені заходи для поширенню всіх, чи деяких положень колективного договору усім підприємців та трудящих, вхідних виробничого і територіальному ознакою у дії договору.
Право на страйк. Право на страйк міжнародною рівні закріплено в Міжнародному пакті про економічні, соціальних і культурних своїх правах і в Європейської соціальної хартії.
У актах МОП відсутня декларація про страйк, але побічно, як вважають контрольно-наглядові органи МОП, цього права визнано, адже він випливає з Конвенції № 87. Як вважається, неможливо ефективно користуватися свободою асоціації при заборону права на страйк; в такий спосіб, страйк — цілком законна засіб захисту фахових зацікавлень працівників. На цьому роблять висновок, що пряму заборону страйків, так само як і універсально застосовуваний примусовий арбітраж є обмеження можливостей профспілок у здійсненні діяльності, спрямованої на відстоювання правий і інтересів працівників.
З погляду МОП, обмеження права на страйк припустимі лише у певних випадках: державному службі (для державних чиновників), в істотних послугах (напрямах, зупинка яких веде до потенційному руйнації національної економіки), при надзвичайних обставин або на період переговорів, або третейського розгляду. В усіх цих випадках мають бути передбачені гарантії забезпечення як інтересів працівників. Це, зокрема, то, можливо швидка і безстороння процедура примирення і арбітражу, рішення якого мають цілком і невідкладно виконуватися сторонами.
Завдання № 1
Соколов С. працював у ВАТ «Об’єднанняАльфапластик» з 27.06.2002 р. вЦПХ слюсарем про ремонт трубопроводу 5 розряду по трудовому договору.Приказам № 317 від 27.11.2002 р. Соколов С. звільнений із 21.11.2002 р. по ст. 81 п. 6 Трудового кодексу РФ (ТК РФ) (поява робочому місці 13.11.2002 р. і 22.11.2002 р. може алкогольного сп’яніння).
Факт перебування робочому місці 13.11.2002 р. Соколова С. в нетверезому стані підтверджується актом від 13.11.2002 р. та показаннями свідків Аносова В.П.,КапитановаЮ.Н.,Бичковского І.В. Проте якщо з 25.11.2002 р. Соколов С. працювати не виходив, з 26.11.2002 р. по 05.12.2002 р. перебував на лікарняному аркуші. Наказ № 317 від 27.11.2002 р. вийшов
Договор банковского счета Предмет: Гражданское право
... банков при нарушении ими обязательств, вытекающих из договоров банковского счета. Выпуск 8, май 1997. Практика установления и взимания банком комиссий по договору банковского счета. С.В. Пыхтин, "Расчеты и операционная работа в коммерческом банке", ...
