Суб єкти трудового права україни

Реферат

Перш що розмовляти щодо суб’єктів трудового права, треба згадати, що означає поняття – суб’єкт права.

Суб’єкт права – обличчя (фізичну й юридичне), що має згідно із законом здатністю мати і здійснювати безпосередньо чи через представника правничий та юридичні обов’язки.

Суб’єкт права це необхідний елемент будь-якого правовідносини, але у кожної галузі права має власну специфіку. Основний характеристикою суб’єкта права є її правничий та обов’язки. Отже, суб’єктами трудового права будуть боку правовідносин, складових предмет трудового права, але це, як відомо, трудові і тісно пов’язані з трудовими правовідносини.

Звідси можна дійти невтішного висновку, що суб’єктами трудового права є — боку трудових і тісно що з трудовими правовідносин, саме: суспільні відносини, що складаються включення громадянина у трудовій колектив організації до виконання особистим працею певної роботи за винагороду і підпорядковані обласним внутрішньому трудовому розпорядком; відносини з працевлаштування і зайнятості; відносини з підвищенню кваліфікації безпосередньо з виробництва; організаційно-управлінські правовідносини; відносини з нагляду над виконанням трудового законодавства; відносини з розгляду трудових суперечок; процедурні відносини.

Актуальність

Метою дослідження, у роботі вивчення теорії суб’єктів трудового права.

завдання:

1. Вивчити теоретичні основи суб’єктів трудового права на роботах вітчизняних авторів, опублікованих у навчальних посібниках, засобах періодичної преси.

2. Досліджувати порядок організації суб’єктів трудового права.

3. Проаналізувати методологічні принципи суб’єктів трудового права.

Об’єкт дослідження —, Предмет дослідження:, Методи дослідження:

Дослідження теми у роботі викладено чотири параграфах:

У першому параграфі відбиті поняття суб’єктів трудового права. У другому й третьому параграфі розглядаються поняття юридичного й фізичного суб’єкта трудового права. У четвертому розділі розглядаються профспілкові організації. На закінчення дано загальні висновки. Та навіть робота завершується списком використаної літератури.

Методологической основою

§ 1. Поняття і різноманітні види суб’єктів трудового правничий та їх правової статус.

3 стр., 1138 слов

Місце і роль права і системі соціальних норм, поняття системи ...

... від інших соціальних норм взаємозв'язком із державою, напрямками впливу на суспільні відносини. 2) ПОНЯТТЯ СИСТЕМИ ПРАВА ЯК ВНУТРІШНЬОЇ ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЇ Регулювання й охорону суспільних відносин ... єдності та узгодженості всіх її норм, диференційованих за правовими комплексами, галузями, підгалузями, інститутами й нормами права. Право складається з численних правових норм. Аби правильно вибрати ту ...

Суб’єкт права — це фізичне чи юридична особа маю щее певні правничий та обов’язки, т е. у цьому чи іншій формі що з правом, є його учасником. Юридична наука під суб’єктами права розуміє таких учасників общест венних відносин, котрі з підставі чинного законо дательства зізнаються володарями суб’єктивних правий і соот ветствующих обов’язків. Кожна галузь права, зокрема і трудове, має власний певний коло суб’єктів. [7; із 23-ї]

трудовий правоздатності,

пра-водееспособностью

Отже, трудова правосубъ ектность є необхідною передумовою, передумовою віз никновения правовідносин у сфері трудового права як од ного, так акцій іншого суб’єкта (боку) цих правовідносин. Трудова правосуб’єктність необхідна, щоб це обличчя може бути суб’єктом трудового права, його правовідносин.

Щоб стати суб’єктом трудового права, треба мати тру довой правосуб’єктністю як громадянинові, а й іншим учасникам відносин трудового права (роботодавцям тощо. буд.).

Суб’єктами трудового права є боку трудових та інших безпосередньо з ними відносин, володію щие трудовий правосуб’єктністю. Обмеження трудовий правосуб’єктності громадян можна тільки тимчасове, по пригово ру суду. Наприклад, відповідно до ст. 47 КК РФ суд чи може шити за деякі злочину громадянина право обіймати певне місце праці, займатися певної діяльно стью терміном до п’яти. [8; з 54]

Ці нині зміни у російському суспільстві, його економіці позначаються у зміні субъектного складу трудо вого права. Так р безробіття призвело до появи нових субъек тов трудового права — органів служби зайнятості і безробітних, а врегулювання законом социально-партнерских відносин різних рівнях — таких суб’єктів, як соціальні партнери рівня вище самої організації, до федерального.

З появою численних колективних трудових шпп рів з’явилися також нові суб’єкти, їх які дозволяють; ухвали рительная комісія, посередник, трудовий арбітраж.

Усі суб’єкти трудового права — носії відповідних трудових правий і обов’язків, які мають певним пра вовым статусом (становищем) у сфері праці.

Види суб’єктів трудового права —

Суб’єктами трудового права може бути:

1) громадяни (працівники);

2) роботодавець — організації будь-яких форм власності, фірми, інші роботодавці;

3) профспілкові органи, чи інші уповноважені працівниками виборні органи з виробництва;

4) соціальні партнери на федеральному, галузевому, регіональному та інших рівнях від імені представників від відповідних об’єднань профспілок (від працівників), об’єднань роботодавців України та від виконавчих органів влади;

5) правоохоронні відповідні органи (КТС, суд, примирительная комісія, трудовий арбітраж, органи нагляду й контролю над охороною праці та трудовим законодавством).

Кожна з названих груп суб’єктів має власний специфич ный нею правової статус і в трудовому праві.

Правовим статусом суб’єкта трудового права називається його основне правове становище як даного суб’єкта, закреп ленне трудовим законодавством.

13 стр., 6261 слов

Трудовое право, Трудовой договор. Порядок заключения и прекращения

... Л.А. Сыроватская, В.Н. Толкунова, Е.Б. Хохлов и др. Цель данной работы состоит в рассмотрении понятия трудовой договор, а также порядка заключения и прекращения трудового договора. 1.1. Значение понятия «трудовой договор» Взаимодействие двух основных участников рынка ...

У зміст правового статусу суб’єкта трудового права входять такі його елементи:

  • а) трудова правосуб’єктність (трудова праводееспособность зв деликтоспособность);
  • б) основні (статутные) трудові правничий та обов’язки, закріплені у законодавстві;
  • в) юридичні гарантії (загальні та спеціальні) цих основних трудових правий і обов’язків;
  • р) передбачена законодавством відповідальність за на рушение трудових обов’язків.

Отже, все елементи змісту правового статусу суб’єкта трудового права передбачені трудовим законодавець ством. [8; з 60]

Трудова правосуб’єктність передбачена трудовим законо дательством кожного з можливих суб’єктів трудового пра ва Статутные правничий та обов’язки, і їх юридичні гарантії в правовий статус суб’єкта передбачені різними институ тами трудового права до різних його суб’єктів і входить у право виття статус суб’єкта трудового права саме у підставі трудо вого законодавства.

§ 2. Громадянин (працівник) як суб’єкт трудового права.

Правовий статус громадянина як суб’єкта трудового права

відрізняється від правового статусу працівника, т. е. коли громадянин

вже стало працівником конкретної організації. [7; з 33]

Правовий статус громадянина як суб’єкта трудового права єдиний загальний всіх громадян. У ньому відбивається диференціація, трудовим правом правовим регулюванням. Тому, окрім загального : правового статусу суб’єкт може мати спеціальним правовим статусом (жінки, неповнолітні та інших.), закріпленим спе циальными нормами. Вона має окремих громадян свої особливий ности у юридичних гарантії основних конституційних трудо вых прав. Так, правової статус жінок і неповнолітнього має такі гарантії права на працю, як особлива захист їх организ мало від виробничих шкідливостей, починаючи з стадії прийому на работу-запрет прийому на шкідливі для організму роботи з спеці альному, медичних обгрунтованого, переліку таких робіт,

Громадянин стає суб’єктом відносин трудового права раніше виникнення його трудових відносин, на стадії подыска ния роботи. У цьому громадянин повинен мати трудовий ; правосуб’єктністю, що виникає з 16-річного віку, тобто.

коли він може самостійно розпоряджатися своєї здатне стью до праці. У громадяни вже мають і фактиче ской працездатністю до регулярному праці, та здібністю від вечать за вчинки. Для підготовки молоді до производст венному праці допускається прийом працювати осіб, учнів в загальноосвітніх установах, освітніх учреждено ях початкового й середнього професійної освіти» до виконання легкого праці, не причиняющего шкоди здоров’ю та не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час з ними 14-річного віку, із згоди батьків, вуса новителей чи попечителя і органу опіки (ст. 63 ТК}. У зазначений ных випадках трудова правосуб’єктність виникає з років.

Особи молодший 14 років за яких умов нічого не винні прийматися працювати, крім вказаних у год. 4 ст. 63 ТК.

7 стр., 3052 слов

Гарантії прав на охорону праці — Право — и — ...

... працездатності. Права працівників на охорону праці під час роботи1. Установлено, що умови праці на ... його здоров'я та працездатність'. Охорона праці жінок. Відповідно до ст. 10 Закону "Про охорону праці", забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на ... дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен не ...

У разі трудовий правосуб’єктності громадян навчай тывается та їх вольовий здібності. Так, психічнохвора людина, під опікою, може бути субъ ектом трудового права, бо може отве чать за дії. Отже, він не бачить та найменшою трудовою пра восубъектности. А опікун неспроможна для неї укладати трудового договору, Закон РФ — «Про зайнятість населення Російської Феде рації » — від 19 квітня 1991 р. із змінами і по полнениями не зобов’язує працездатного громадянина працювати й забороняє примус до праці у будь-якій формі. Тому що є у працездатного громадянина трудова правосубъект ность може бути ним не реалізована. [7; із 42-го]

Трудове законодавство приймає до уваги і конкрет ные можливості громадянина до того що чи виду праці, його загальну та спеціальну (за визначеною спеціальності, квалифи кации) трудову правосуб’єктність, і навіть стан здоров’я (наприклад, прийому працювати на шкідливі і (чи) важкі вус ловия праці, або інваліда).

І весь цей оцінює роботодавець» його адміністрація з огляду на вимоги законодавства. [7; з 45]

спеціальну правосуб’єктність, т. е. ступінь профессиональ іншої підготовки, навчання до спеціального праці, треба отли чать від спеціальної працездатності до деяких видів робіт, обумовленою стану здоров’я (наприклад, робота вантажника, льотчика, водія) при медогляді.

Основні статутные трудові права громадянина закріплені в ст. 37 Конституції РФ.

Після вступу громадянина працювати, т. е. після заклю чения трудового договору, в нього виникає правової статус ра ботника.

Правовий статус працівника — це її правове становище у громадської організації праці, куди його прийняла працювати.

Правовий статус працівника залежить від виду трудового договору, виду трудового правовідносини. [8; з 56]

Правовий статус громадянина як суб’єкта трудового права з прийомом його за роботу трансформується, зливаючись з право вым статусом працівника.

Основні (статутные) правничий та обов’язки працівника закре полони в ст. 21 ТК. Вона має право: на висновок, зміну цін і розірвання трудового договору порядку і умовах, пре дусмотренных трудовим законодавством; про надання йому роботи, зумовленої трудовим договором; на робоче місце, відповідне державним стандартам організації та безпеки праці та колективним договором; на своевремен ную й у обсязі виплату заробітної плати відповідність до його кваліфікацією, складністю праці, кількістю і якістю виконаної роботи; декларація про відпочинок, який забезпечувався б установле нием нормальної тривалості робочого дня і сокра щенного окремих категорій працівників, наданням щотижневих вихідних, святкових неробочих днів і оплачи ваемых щорічних відпусток; на достовірну повну інформацію щодо умов праці та вимогах охорони праці в робоче місце; на професійну підготовку, перепідготовку і на підвищення кваліфікації гаразд, зумовленому трудовим законодавець ством; створення профспілки і вступ до нього захисту своїх трудових прав, свобод і законних інтересів; щодо участі під управлінням організацією в передбачених трудовим законо дательством й колективною договором формах. Він також має право ведення колективних переговорів і висновок через своїх представників колективного договору, угод я на інформацію про їхнього виконання; захист своїх трудових прав, свобод і законних інтересів; на дозвіл індивідуальних і колективних трудових суперечок, включно з правом на страйк; отримати відшкодування шкоди у разі трудового каліцтво і на компенсацію моральної шкоди; на обов’язкове соціальне страхування слу чаях, передбачених федеральними законами. Перелічені основні статутные трудові права працівників конкретизують ся переважають у всіх інститутах Особливої частини трудового права. [8; з 51]

5 стр., 2159 слов

Система трудового права і законодавства про працю

... РФ. До конститутивним законам належить Декларація права і свободи людини і громадянина. Закони про працю може бутикодифицированними, наприклад ТК РФ, і поточними щодо окремих інститутам трудового права. Джерела трудового права можна класифікувати органах, їх він ...

У його правовий статус працівник має такі основні (статутные) обов’язки, які теж конкретизуються переважають у всіх інститутах Особливої частини трудового права. Він зобов’язаний: добросо вестно виконувати свої трудові обов’язки; дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; трудову дисципліну; выпол нять встановлених норм праці; вимог (инструк ции) з охорони праці та гарантуванню безпеки праці; бережно ставитися до майна роботодавця та інших працівників; неза марудно повідомляти роботодавцю чи безпосередньому керівнику про виникнення ситуації, становить загрозу жиз ні і здоров’я людей, схоронності майна роботодавця.

Цими статутными правами і обов’язками мають все ра ботники. Вони встановлюють