Державне освітнє установа вищого професійної освіти
«Російська правова академія МіністерстваЮстиции Російської Федерації»
(>РПА Мін’юсту Росії)
>Тульский філія
Юридичний факультету
Кафедра державно-правових дисциплін
>КУРСОВАЯ РОБОТА
з дисципліни теорія держави й права
на задану тему:
- «>Правомерное поведінка: поняття й ті види»
>Виполнил студент
9112_ навчальної групи1курса
>Мячина Ганна Олександрівна
Науковий керівник
>к.ю.н.,доцент
Кочеткова Ірина В’ячеславівна
Тула 2010
Зміст
1. Поняття і структура правомірного поведінки
1.1 Поняття реалізувати основні ознаки правомірного поведінки. Значення правомірного поведінки у життя суспільства
1.2 Структура правомірного поведінки
2. Види правомірного поведінки
2.1 Маргінальне поведінка. Поняття та ознаки
2.2 Особливостіконформистского поведінки
2.3 Специфічні риси звичного поведінки
2.4Социально-активное поведінка як із важливих видів правомірного поведінки
Укладання
>Библиографический список
[Электронный ресурс]//URL: https://pravsob.ru/referat/vidi-pravomirnoi-povedinki/
Запровадження, Актуальність.
>Правомерное поведінка виступає необхідним інструментальним компонентом багатьох понять сучасної теорії права, як-от законність, правопорядок, соціальний механізм дії права, реалізація правових норм, правової статус особи і т.д.
Сьогодні існують вже безліч публікацій різних сучасних закордонних авторів, зацікавлених темою правомірного поведінки. Наприклад, авторки як:Бошно С.В.,Венгеров А.В., Протасів В.М. Вони вважають ,що правомірне поведінка батьків у суспільстві сприяє розвитку нашого суспільства та задоволенню більшості інтересів товариства, соціально корисне ми поділяємо їхню думку. Отже на думку дослідників дана тема також не отримала стала вельми поширеною у вітчизняній юриспруденції, тому має потребу розгляду.
Мета курсової роботи, Завдання :
— визначити структуру правомірного поведінки
— виявити основні види правомірного поведінки
— провести класифікацію видів правомірного поведінки й обрати характеристику
Права людини і громадянина: поняття, види, гарантії забезпечення
... в первую очередь гражданам государства. Цілісність і взаємозвязок прав людини і громадянина виявляються в тому, що права громадянина є різновидом прав людини (їх називають політичними правами людини). важно, чтобы права человека и общества были закреплены в ...
Об’єктом виступає саме поняття, правомірного поведінки.
Предметом, Структура, Глава 1. Поняття і структура правомірного поведінки
1.1 Поняття й освоєно основні ознаки правомірного поведінки. Значення правомірного поведінки у життя суспільства
Людина – істота соціальне, громадське. Для задоволення якихось своїх потреб та інтересів він щодня входить у сотні відносин із на інших людей. Причому саме його участь у цих відносинах може мати різну ступінь соціальної значимості. Своєю поведінкою індивід може дати контрагентам як значну користь, і істотної шкоди. У цьому держава, будучи офіційним представником і гарантом безпеки всіх членів товариства, встановлює своєрідні кордону соціально значимого поведінки своїх громадян, колективних об’єднань, посадових осіб.
>Заинтересовавшиеся із цього питання Н.І.Матузов і А.В. Малька відзначають рухливість даних кордонів. Вони дуже динамічні і змінюються під впливом об’єктивних і піддається.Объективированную форму оцінки суспільно значиме поведінка отримує, зазвичай, в правових нормах. Відбиваючи ступінь важливості тих чи інших варіантів поведінки, дана різновид соціальних норм одні вчинки заохочує, інші, навпаки, обмежує чи взагалі забороняє під страхом покарань скоєні діяння.
Отже, оцінюючи вчинки людини через призму права, держава декретує дві основні виду її поведінки – правове (юридично значиме) та юридично байдуже. Специфіка правового поведінки відбивається у його ознаках:
- по-перше, це соціально значиме і типове,сознательно-волевое поведінка, піддається як внутрішньому (з боку самої суб’єкта), і зовнішньому (органами, які представляють державу) контролю;
- по-друге, це поведінка отримує державну оцінку й офіційне документальне закріплення в правових вказівках, чітко й детально які визначають кордону забороненого і дозволеного;
- по-третє, воно тягне юридичні наслідки.
Більшість діянь у правовий сфері становлять правомірні вчинки. Вони визначають основу нормально функціонувати суспільства. Проправомерном поведінці суб’єктів можна говорити лише тією мері, як і його дії збігаються зі своїми моделлю, зафіксованої у правовий нормі, яка служить хіба що підставою разом із тим критерієм і гарантом правомірного поведінки особи чи колективу. Проте за оцінці поведінки конкретної людини важливий як формально юридичний критерій. Соціально-психологічні дослідження вчинків показують багато варіантність поведінки особистості. Виявляється, іноді, діючи у межах закону, можна заподіяти дуже істотний шкода, і навпаки, формальне порушення правових розпоряджень не приносить навіть мінімальних негативних наслідків оточуючих. У цьомуправоприменителю корисно звернутися до вольовим свідомим елементам мотивації поведінки суб’єкта, які мали у своїй основі часом саме химерне поєднання особистих, громадських, державних, національних, матеріальних й інших інтересів.
Обираючи варіант свого вчинку, людина принаймні повинен знати пред’явлені до нього правові вимоги. Тож у правової сфері діє принцип «незнання закону не від відповідальності».
Отже, правомірне поведінка – це таке правове поведінка, яке, по-перше, відповідає інтересам суспільства, держави й окремих осіб; по-друге, відповідає вимогам правових розпоряджень; по-третє, забезпечується державою.
Поняття злочину та його ознаки — Право — и — ...
... було і не буде суспільства без правових норм і державного примусу до їх дотримання. 1. Поняття злочину та його ознаки. Поняття злочину, як і поняття можливого наслідку для особи, що вчинила ... пе-редбачене кримінальне покарання, є злочинами". У Кримі-нальному кодексі Японії 1907 р. визначення поняття зло-чину відсутнє, воно дається в теорії кримінального права. Нема визначення поняття злочину і ...
>Желательние варіанти поведінки немає такою високою соціальної значимості, оскільки безпосередньо не зачіпають основ життєздатності суспільства. Але вони відчутно впливають на ефективність його функціонування, на складаний мікроклімат, до рівня культури його членів тощо.
>Правомерное поведінка стає нормою для більшості громадян за умови стабільності політичної обстановці. У період соціальних потрясінь кордони між правомірним і неправомірним поведінкою виявляються розмитими. Поширеним стає маргінальне, проміжне поведінка, що полягає в апатії, агресивності, незадоволеності сформованійобстановкой[1]
механізм формування правомірного поведінки
психологічний
У науковій літературі є кілька понять правомірного поведінки: правомірним вважається те поведінка, яке відповідає розпорядженням юридичних норм; правомірним вважається будь-яке поведінка, не заборонене юридичними нормами. Право єдиний і універсальним регулятором громадських відносин — воно охоплює всі сфери життя і є таку поведінку, що є юридично нейтральним, але водночас негативно позначиться на життя.Правомерное поведінка становить реальний зміст існуючого країни правопорядку й, зрештою, вже економічними і соціально-політичними умовами життя людей.
На думкуС.С. Алексєєва: «>Правомерное поведінка – це масове в масштабах соціально корисне усвідомлене поведінка покупців, безліч організацій, відповідне правових норм ігарантируемое державою.
>Правомерному поведінці притаманні такі ознаки.
відповідає вимогам правових норм.
соціально корисно.
суб’єктивну бік,
Соціальна роль правомірного поведінки надзвичайно висока. Це ту найбільш ефективну реалізацію права, що охороняється державою. Саме через правомірне поведінка здійснюється впорядкування громадських відносин, необхідне функціонування та розвитку суспільства, забезпечується стійкий правопорядок.Правомерное поведінка є найважливішим чинником якого рішення завдань, які суспільством завдань. Проте соціальна роль правомірного поведінки не зводиться до задоволенню громадських потреб. Так само важлива його функція полягає у задоволенні інтересів самих суб’єктів правових дій. Оскільки суспільство і державу зацікавлені у такій поведінці, вони підтримує його організаційними заходами, заохочують, стимулюють. Діяння суб’єктів, що перешкоджають здійсненню правомірні дій, кладеться край державою. Разом про те соціальна значимість різних варіантів правомірного поведінки різна».
>Правомерное поведінка сприяє зміцненню законності і конституційності. Але якщо будь-яке правомірне поведінка є суспільно необхідним і корисним, а тому значить, що будь-який суспільно необхідне та корисне діяння автоматично вважається правомірним.Правомерним можна вважати лише те суспільно корисне необхідна діяння, що з здійсненням що випливають із змісту норм права суб’єктивних правий і юридичнихобязанностей[3].
Всі інші суспільно корисні й суспільно необхідні діяння, не врегульовані правовими нормами, що неспроможні розглядатися як правомірні. Вони можуть оцінюватимуть лише під кутом зору їх співвідношення до нових норм моралі, релігійними нормами, які у актах партійних органів прокуратури та громадських організацій, звичаями та інших.
Реалізація норм права
... його нормах. Правомерное поведінка є зміст, об'єктивна сторона реалізації права. Реалізація права у сенсі є втілення правових норм в правомерном поведінці суб'єктів права. 2) Реалізація права завжди пов'язані з досягненням визначено ного результату, передбаченого нормою права. Акт поведінки ...
Не можуть піддаватися правову оцінку щодо встановлення правомірності чи неправомірності поведінки також діяння осіб, які мають правоздатністю.
Діяння неповнолітніх осіб, або несамовитих, як і раніше, що вони врегульовані нормами права, ні мати юридичних наслідків з зазначених причин.
Виняток становлять діяння неповнолітніх, обумовлені у законі. «Так, відповідно до ст.28 ( п.2 ) Цивільного кодексу Російської Федерації, малолітні віком від 6 до 14 років вправі самостійно здійснювати дрібні побутові угоди; створені задля безплатне отримання вигоди, які потребують нотаріального посвідчення або державної реєстрації речових; угоди з розпорядження засобами, наданими законним представником чи з дозволу останнього третьою особою для певної виховної мети або заради вільногораспоряжения»[4].
>Цивилизованность
1.2 Структура правомірного поведінки
Структура правомірного поведінки є єдність чотирьох елементів:
- суб’єкта;
- об’єкта;
- суб’єктивної боку;
- об’єктивної боку;
Суб’єктами
Об’єктами
Об’єктивний бік, Суб’єктивна сторона
Об’єктом правомірного поведінки є відносини, у яких діє суб’єкт права.
>Правомерное поведінка — засвоєння особистістю і відтворення їй у своєму діянні всіх соціальних норм суспільства, це свідоме, вольове поведінка, спрямоване для досягнення особистого або громадського блага.
«Громадянин поводиться законослухняно, і це поведінка, власне, і відданість забезпечує право, доводячи свої основні вимоги до громадянина.
Саме тому класична формулювання «закон набирає чинності з опублікування» заглиблена у те що адресат закону знав про появі і, організував своє правомірнеповедение[5]».
>Правомерное поведінка можна класифікувати різноманітні підставах. Залежно від зовнішнього прояви (волевиявлення) вони як дій чи бездіяльності, що з активної чи пасивної формою поведінки.
>Правомерное поведінка так можна трактувати залежно з його через відкликання правовідносинами як після якої робляться їх виникнення, зміну або припинення, інакше кажучи, його акт є своєрідний юридичний факт.
Залежно від суб’єкта правомірного діяння розрізняють діяння громадян, державні органи, громадських організацій, а, по галузевої спеціалізації норм виділяють вчинки адміністративно-правові, цивільно-правові, державно-правові тощо.
>Правомерное поведінка пов’язані з правової активністю — внутрішньо усвідомленим, цілеспрямованим, суспільно корисним, ініціативним діянням суб’єктів у сфері права.
Об’єктивний бік правової активності містить непросто суспільно корисне, цілеспрямоване, має позитивного результату діяння, а, головне, ініціативне із боку суб’єкта діяння.
Суб’єктивна ж сторона характеризується як усвідомленням потреб та інтересів ініціативної діяльності, а й готовністю до неї.
«>Правомерное поведінка має різні сфери прояви, які можна відповідним чином класифікувати: за галузями права, по суб’єктам, областями діяльності, за формами (демократичні, авторитарні), з культури, традиціям. Власне – це реальна, правова життя суспільства, і його забезпечує правової шар суспільноїжизни[6]».
Принципи та норми моральної поведінки керівника
... основі її лежать моральні мотиви. Пристойна поведінка — це результат осмисленого ставлення до ... прогресу відбувся перехід від ритуалізованого стереотипу поведінки до розвиненої раціоналізованої мотивації, де головну ... порядність. Але особливе значення має їхній моральний потенціал. Основною етичною нормою, якої ... організації багато в чому залежить від керівника, визначається його особистою поведінкою і ...
правомірний поведінка
Глава 2. Види правомірного поведінки
2.1 Маргінальне поведінка. Поняття та ознаки
>Классифицировать правомірне поведінка на види можна за різним підставах. Як критеріїв класифікації може бути:
- ступінь соціальної значимості;
- мотиви поведінки й ступінь активності суб’єкта;
- форми реалізації права;
галузеву
