Загальна характеристика конституційного права України

метки: Конституційне, Право, Народовладдя, Народовлад, Державный, Реальний, Потенційний, Галузь

Курсова робота

На тему: Загальна характеристика конституційного права України

Зміст

Вступ

1. Поняття та предмет конституційного права України

2. Конституційно-правові норми: поняття, види та особливості

3. Конституційно-правові відносини та їх особливості

4. Підстави виникнення, зміни і припинення конституційно-правових відносин

Висновки

Список використаної літератури

Становлення та розвиток демократичного устрою базується на визначенні чітких законодавчих норм, що захищають демократію. Як показують події XX ст., в часи економічних та суспільних криз нестійкий демократичний режим може стати заручником ідеології, етнічної винятковості і месіанства нації, що в наслідку може сприя­ ти встановленню тривалих диктаторських режимів. Однією з проти­ваг цьому є розвиток стабільних і ефективних демократичних інсти­тутів, закріплених в консти­ туції країни. [6, С. 6]

Неможливо уявити демократичну державу сучасного світу, яка б не мала своєї конституції. Адже саме в конституції закріплюються вихідні положення, на яких ґрунтуються найголовніші форми життя суспільства. Вона закладає підвалини організації та функціонування державних і громадських структур, формулює основи правового ста­ тусу особи, є базисом усієї правотворчої діяльності. Необхідною пе­ редумовою забезпечення реальності конституційних приписів, не­ухильного впровадження їх у повсякденну практику всіх учасників суспільних відносин є правильне розуміння сутності конституції, її місця та ролі в житті суспільства й держави, знання конкретних її положень. [8, С. 2]

Роль держави і права в організації суспільства — Теорія ...

... суспільство. Прикладами такого розуміння суспільства можуть бути: суспільно-економічна формація; ранньофеодальне суспільство, докапіталистичне суспільство і т. ін.; французьке, радянське, американське суспільство і т.д. "Існують різні думки щодо розвитку суспільства. ... межах чинної конституції, законів та інших нормативно-правових актів (чи інших джерел права). З появою держави і права в суспільстві ...

[16, С. 1]

вою системою народовладдя — форм безпосереднього народовлад­

Сучасне конституційне право — це галузь права, яка закріплює основні принципи демократії та організації державної влади. В умовах становлення України як демократичної, соціальної, правової держави дедалі зростає його роль в оптимізації та прискоренні процесів державотворення і правотворення. Щоб ці процеси були керованими, прогнозованими і відповідно ефективними й оптимальними, вони мають ґрунтуватися на наукових засадах, здобутках та рекомендаціях науки конституційного права. Відтак підвищуються значення і евристичні можливості цієї науки у суспільному розвитку.

актуальність

Мета даної роботи полягає у дослідженні конституційного права України, його загальна характеристика.

Завданнями

У курсовій роботі використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий.

вирізняється серед інших галузей права специфічною сферою сус­

нина, визначають систему органів державної влади тощо.

У науковій літературі є різні погляди на те, як називати цю галузь права — конституційним чи державним правом. Ця дискусія виникла на початку XVIII ст. між захисниками державного права як необмеженої, монархічної влади держави і прибічниками конституційного права як демократичного обмеження державного свавілля з допомогою конституції. На сьогодні у багатьох країнах послуговуються терміном «державне право», проте перевага віддається іменуванню цієї основоположної галузі права як «конституційне право». [14, С. 3]

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Розглянемо ці групи суспільних відносин.

Суверенітет народу — це його природне право бути верхов­ ним і повновладним на своїй території. Розрізняють суверенітет народу потенційний і реальний. Потенційний суверенітет має практично будь-який етнос незалежно від існування своєї держав­ності, а також від того, чи сформувався він в історичну спільність «народ», визнаний іншими державами й націями. Реальний сувере­ нітет — це реалізація суверенних прав народу, його волі йти та­ ким шляхом, який він вважає найкращим.

Політичні права і свободи громадян України

... Ст.. 33 Конституції України, у якій закріплене це право, повністю відповідає вимогам Загальної декларації прав людини (ст.. І3), Міжнародного пакту про громадянські й політичні права (ст. 12). Це ... Названі конституційні положення конкретизуються в Законі України від 16 червня 1992 р. "Про об’єднання громадян ” , який регламентує зміст права об'єднання, його основні державні гарантії, порядок їх ...

Сутність повновладдя народу України виявляється в таких ви­ значальних засадах народовладдя:

1) організаційно-політичних (концентрованим виявом народовлад­ дя в цьому аспекті є політичний плюралізм — багатопартій­ ність, різноманітність форм волевиявлення тощо);

2) економічних (економічний плюралізм є основою розвитку мате­ ріального стану суспільства; він передбачає свободу підприєм­ництва, різноманітність форм власності);

3) соціальних (їх характер і зміст визначаються економічними умо­ суспільства на класи, суспільні групи відповідно до місця, яке

вони займають. Гуманна організація суспільства — це справа

безпосередньо людей; вона ґрунтується на усталених принци­

пах, визначальним з яких є пріоритет загальнолюдських цінно­ стей);

4) ідеологічних (сукупності таких уявлень, світоглядних думок,

ідей, які визначаються умовами життєдіяльності суспільства та

становлять духовні цінності народу);

5) морально-етичних (суспільна влада має духовне, вольове, інте­ лектуальне наповнення);

6) соціально-психологічних (зумовлені характером психіки та свідо­ мості людини).

Влада — необхідний спосіб організації суспільства, процесів,

що відбуваються в ньому. Найбільш універсальною організацією

ного регулювання є формування держави, її функціонування, роз­

в’язані з такими аспектами:

1) формою державного правління;

Формы и виды права собственности

... понятия права собственности и его содержания: различные точки зрения на понятие права собственности, правомочия владения, пользования и распоряжения собственностью, проблемы «расщепленной» собственности и права доверительной собственности (траста), особенности частной, государственной, муниципальной и иных формы собственности, классификация собственности. Правовой основой курсовой ...

2) формою державного устрою (тим, як організована держава, які

зв’язки існують між центром та іншими управлінськими, зок­ рема самоврядними, структурами);

3) політичним режимом, під яким зазвичай розуміють спосіб здійс­ нення державної влади (від нього залежить, чи є держава де­ мократичною, правовою);

4) встановленням і використанням символів держави (прапора,

герба, гімну, столиці);

5) територіальною організацією.

Основні засади функціонування держави — гуманізм, демо­ кратія, розподіл влади, що виражається в механізмі противаг, взаєм­ ного контролю гілок влади, їх урівноваженості.

Характер зв’язків між державою та конкретною особою виз­ начають такі відносини:

1) громадянства, під якими зазвичай розуміють постійний право­

вий зв’язок між особою та державою, що надає людині відпо­відні права й покладає на неї певні обов’язки;

2) фундаментальних прав громадян України: економічних, полі­ тичних, соціальних, культурних, екологічних;

3) гарантій реалізації прав і свобод;

4) що випливають із факту відповідальності держави перед осо­

бою і навпаки. [4, С. 7-8]

діяльності. Жодна інша галузь права не закріплює суспільних

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Серед конституційно-правових норм важливе значення мають нетипові нормативні положення, в яких безпосередньо не визнача­ ються права і обов’язки суб’єктів. їх завдання полягає в іншому: вони є сполучною ланкою між нормами різних галузей права, інтег­руючим фактором, що забезпечує єдність і стабільність правової си­ стеми. Це — нормативні приписи, які визначають загальні прин­ципи конституційного права, норми, що гарантують певні права, установчі норми, юридичні конструкції, норми-дефініції та ін. [4, С. 11-12]

ОСНОВИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ — Право — и — ...

... правових актів, яка й має назву трудового права. Саме предмет правового регулювання є основною відзнакою будь-яких галузей права, він відповідає на питання, які види суспільних відносин ... у процесі застосування матеріальних норм трудового права. Отже, трудове право — окрема галузь права України, яка регулює відносини, що виникають у процесі реалізації особою права на ... Норми трудового права мають ...

санкції, наприклад, статті 1—3, 5, 7, 15, 20 Конституції України.

Елементи конституційно-правової норми часто переплітаються між собою, тому на практиці часом доволі важко виокремити їх «у чистому вигляді».

Санкції конституційного права мають певні особливості, що ви­ значаються характером суспільних відносин. Найважливіша з них — профілактичне, організуюче та виховне призначення санкцій.

громади (населення адміністративно-територіальних одиниць), ор­

писів можуть бути санкції (точніше, норми, які передбачають певні

Конституційно-правові норми класифікують за різними озна­ ками. Найпоширенішою є класифікація конституційно-правових норм за змістом, що розкривається насамперед через предмет пра­ вового регулювання, уявлення про який дає система (зміст) Конс­ титуції України. Відповідно до цього всі норми поділяють на кілька груп, які закріплюють:

1) основні засади конституційного ладу України;

2) конституційні права і свободи людини й громадянина;

3) народне волевиявлення (вибори, референдуми) та інші форми

безпосередньої демократії;

4) організацію державної влади (законодавчої, виконавчої, судової,

Президента України, самоврядування тощо);

5) територіальний устрій України, зокрема його визначальні прин­ ципи, систему адміністративно-територіального поділу, статус

Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя.

За змістом конституційно-правові норми поділяють на матері­ альні та процесуальні.

Матеріальні норми права відтворюють зміст діяльності держав­ них органів, визначаючи їх правовий статус, а процесуальні норми закріплюють порядок, способи, методи здійснення цієї діяльності шляхом встановлення конкретних організаційно-правових (про­ цесуальних) форм реалізації матеріальних . Мате­ ріальні норми відповідають на запитання «що робити?», а проце­ суальні — «як робити?», а їх взаємозв’язок — це зв’язок змісту і форми.

Предмет та норми адміністративного права

... Останні норми надають особливо великого вплив життя общества.[1] Предмет і метод адміністративного права Система соціальних норм відбиває досягнуту суспільством щабель економічного, соціально-політичного та ... правових нормах неможливо закріпити все без винятку вимоги моралі. Пов'язано це про те, законодавчі норми моралі поширюють свій вплив ширшу сферу відносин, ніж та, що регулюється її правом: ...

Процесуальні норми є складовою практично всіх інститутів конституційного права України. їх функціональне призначення — обслуговувати інститут, забезпечувати реалізацію його норм. Особ­ ливо це характерно для таких інститутів, як виборче право, парла­ ментське право (законодавча влада), зокрема законодавчий процес, місцеве самоврядування. [4, С. 13]

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

[14, С. 13]

За мірою визначеності конституційно-правові норми поділяють так:

1) абсолютно визначені, імперативні, що передбачають такий і

тільки такий варіант поведінки (наприклад, обрання Президен­ та України народом України на основі загального, рівного та

прямого виборчого права шляхом таємного голосування стро­ком на 5 років);

2) відносно визначені, що передбачають певну свободу вибору.

аційні, факультативні й . Ситуаційні норми дають

За територією дії розрізняють конституційно-правові норми, які діють на території: всієї України; Автономної Республіки Крим; окремих адміністративно-територіальних одиниць.

За функціональною спрямованістю норми конституційного права України поділяють на регулятивні і охоронні.

Більшість з них є регулятивними, наприклад: «Порушення особою правил комендантської години тягне за собою затримання до закінчення комендантської години. Затримані за порушення правил комендантської години підлягають особистому огляду й оглядові їхніх речей, про що складається протокол» (ст. 29 Закону України «Про надзвичайний стан»).

Охоронні конституційне-правові норми являють собою заборону. Так, ст. 14 цього закону, наприклад, встановлює, що у період дії надзвичайного стану не можуть бути розпущені їни та ї Республіки Крим, зупинена діяльність їх та Президента України.

Установчі норми формують фундамент правового регулювання суспільних відносин і правового статусу людини в Україні, закріплюють основи конституційного ладу, права, свободи і обов’язки громадян, основоположні ідеї і цінності правової системи суспільства. Вони містяться в Конституції і законах України.

Забезпечувальні норми — це норми, які містять гарантії реалізації суб’єктами конституційно-правових відносин прав і обов’язків.

Конституційне право України, як галузь права

... права значно більше норм загальнорегулюючого характеру. До таких насамперед належать норми-принципи, норми-поняття, норми-завдання, яких багато в першому розділі Конституції України. Чимало конституційно-правових ... права на галузі права. Кожна галузь права, в тому числі конституційне право України, об’єднує такі правові норми, які врегульовують особливий, якісно визначений вид суспільних відносин, ...

Декларативні норми визначають завдання правової регламентації окремих видів суспільних відносин.

Дефінітивні норми — це визначення конституційно-правових явищ і категорій. Наприклад: «Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади» (ст. 113 Конституції України).

[14, С. 14]

Конституційні норми можуть бути офіційно тлумаченні Конституційним Судом України. [15, С. 187]

Процес становлення правової державності в Україні на демократич­них засадах безпосередньо пов’язаний з втіленням в практику ціннос­тей конституціоналізму, врахуванням у державотворчому процесі вітчизняного і зарубіжного досвіду конституційно-правового регулю­вання суспільних відносин. [13, С. 7]

тання конституційних відносин. Виявлення характеру таких відно­

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Конституційно-правові відносини мають різний строк дії. Одні з них — постійні, більшість — тимчасові. До постійних, наприклад, належить статус громадянства, який припиняється зі смертю громадянина або його виходом з громадянства. До тимчасових насамперед належать державно-правові відносини, пов’язані з організацією і проведенням референдумів, І виборів. Тимчасові правовідносини виникають, як правило, в результаті реалізації конкретних норм — правил поведінки. У системі конституційно-правових відносин виділяються матеріальні і процесуальні. До перших належать зміст прав і обов’язків суб’єктів правовідносин, до других — процедура реалізації матеріальних норм.

[14, С. 24]

Найхарактернішими є такі ознаки конституційно-правових від­

1) це найсуттєвіші суспільні відносини, які виникають у сфері

здійснення влади народом України (усі інші суспільні відноси­ни підпорядковуються конституційним відносинам);

2) це різновид політико-правових відносин, основним предметом

регулювання яких є політика, тобто сфера життєдіяльності сус­ пільства, пов’язана з державною владою й боротьбою різних

політичних партій і соціальних груп за завоювання та здійс­ нення влади. Звідси випливає особливий імперативний харак­ тер цих відносин, їх провідна роль у системі правових відносин.

Вони визначають зміст інших відносин, функціональне при­

значення яких полягає в забезпеченні суверенітету народу Ук­раїни;

3) вони мають особливе коло суб’єктів, основною ознакою яких є

реалізація державно-владних повноважень здебільшого шляхом

Конституційне право України (2)

... конституційно-правових досліджень, повязані з актуальними проблемами теорії відповідної юридичної науки і навіть реформою конституційно-правової освіти в Україні. Предмет науки конституційного права є значно ширшим за предмет галузі конституційного права України, ...

нав’язування своєї волі. Це, однак, не виключає можливості

існування суб’єктів, які діють на паритетних засадах;

• ших — через норми інших галузей права, які їх конкретизують.

5) вони виникають і реалізуються у сфері власне державної діяль­ності.

Така діяльність є основною формою вияву повновладдя народу України, що органічно поєднує інститути безпосеред­ ньої демократії і діяльності представницьких органів влади. Конституційно-правові відносини класифікують за суб’єктами. Розрізняють суб’єктів конституційного права і конституційно-пра­ вових відносин.

Суб’єкт конституційного права — це встановлений конститу­ ційно-правовими нормами (носій), який може мати юри­дичні права і відповідні обов’язки. Він має конституційно-правову правоздатність або дієздатність.

ські права, створювати для себе громадянські обов’язки й вико­

Суб’єкт конституційно-правових відносин — це володілець конс­ титуційно-правової правоздатності, який реалізує її безпосередньо в цих відносинах. У конституційно-правових відносинах беруть участь різні суб’єкти, що зумовлюється багатозначністю змісту цих відносин. Вони мають багато спільного із суб’єктами інших відно­син: статус, правоздатність і дієздатність, механізм реалізації своїх повноважень тощо. Разом з тим їм притаманні специфічні ознаки, що виокремлюють їх із системи інших суб’єктів, визначають їх місце і роль у сфері суспільних відносин. Це зумовлено змістом і значенням конституційно-правових відносин: це відносини влади, тому їх суб’єкти відіграють особливу роль з огляду на те, що вони здійснюють цю владу, мають виняткові повноваження, переважна більшість їх дій і вчинків має владно-імперативний характер. [4, С. 15-16]

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Виникненню конкретних конституційно-правових відносин передує юридичний факт. З нього починається реалізація конституційно-правових норм, і завдяки юридичному факту конкретний суб’єкт стає учасником цих правовідносин, має відповідні права та обов’язки.

Юридичні факти мають велике значення для практики конституційно-правового регулювання суспільних зв’язків. Від наявності чи відсутності відповідного юридичного факту залежить визнання чи невизнання права чи обов’язку відповідного суб’єкта державно-правових відносин. Так, факт підписання Президентом України указу про прийняття відповідної особи в громадянство України — юридичний факт у формі дії, правовим наслідком якої є визнання за цією особою правосуб’єктності в повному обсязі, у тому числі в сфері політичних відносин. Особливості конституційно-правових фактів зумовлені тими соціальними відносинами, які регулюються нормами конституційного права України. Це насамперед відносини політико-правового характеру, пов’язані з реалізацією волі народу, населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць з актуальних питань, конституційних прав і обов’язків. Юридичні факти — це обставини, з якими зв’язане все життя конституційно-правових відносин, їх виникнення, зміна, припинення.

Земельне право України — Право — и — Каталог ...

... преході права власності (ст.120 ЗКУ) на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі ... умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України. Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для ...

Юридичні факти — численні, і їх можна класифікувати за різними ознаками. Найбільш обґрунтованою класифікацією юридичних фактів є класифікація, в основі якої — такі критерії:

1) наслідки, які спричиняє юридичний факт: правоутворюючі, правозмінюючі, правосприяючі;

2) форма юридичних фактів: позитивні й негативні;

3) характер дії юридичного факту: факти обмеженої, одноразової дії і факти-стани;

4) характер зв’язку факту з індивідуальною волею особи: юридичні події, юридичні дії.

5) Вырезано.

6) Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

насамперед особливостями своєрідної сфери суспільних відносин,

нення основ повновладдя народу України.

Конституційне право України становить систему правових норм, що регулюють відносини народовладдя, через які забезпечується ор­ганізаційна й функціональна єдність українського суспільства як цілісної соціальної системи. Конституційне право закріплює основи конституційного ладу України і правового статусу людини й грома­дянина, територіальний устрій, систему державних органів і основні засади та принципи організації місцевого самоврядування в Україні . В умовах становлення України як демократичної, соціальної, правової держави дедалі зростає його роль в оптимізації та прискоренні процесів державотворення і правотворення.

Провідна роль конституційного права зумовлюється об’єктивними факторами, які визначаються характером предмета його регулювання. Насамперед конституційне право регулює серцевину політичних відносин, які виникають безпосередньо в процесі здійснення народовладдя в Україні, що виступає у двох основних формах – безпосередньої та представницької демократії.

Закріплюючи повновладдя народу України, конституційне право тим самим відповідає щонайменше на два питання: кому належить влада в суспільстві і яким чином вона здійснюється, тобто який механізм її реалізації. На ці питання вичерпну відповідь дає найважливіший закон українського суспільства – Конституція України. [19]

діяльності. Жодна інша галузь права не закріплює суспільних

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.: із змінами, внесеними згідно із Законом від 8.12.2004. – Х. : Фоліо, 2007. – 46 с.

Навч. посіб.

3. Як приймалась Конституція України: Документальний нарис – К.: РІА «Янко», 1996. – 65 с.

Конституційне право України: Навч. посіб. — К.: МАУП,

5. Конституція незалежної України у 3 кн. — К.: Право. Укр. Правнич. Фундація, 1995. – 398 с.

Становлення парламентаризму в Україні: На тлі світового дос­

7. Кравченко ійне право України: Навчальний посібник.-Вид. 3-тє, виправл. та доповн.- К.: Атіка, 20с.

8. Конституція України: Матеріали до вивчення. — К: Либідь, 2с.

Історія Конституції України.— К.: Ін Юре, 1997.—

10. Конституційні процедури. Державно-процесуальне право: авчальний посібник. — Чернівці: Рута, 20с.

Основи конституційного ладу України.— К.: Ін Юре,1, Органи державної влади України-

13. Тацій ійно-правові засади становлення української державності. – X.: Право, 20с.

14. Тодика ійне право України. – К.:Право, 2002 – 264 с.

Тлумачення Конституції і законів України: теорія та

16. , Супрунюк Украины – основа стабильности конституционного строя и реформирования общества. – С.: Таврия, 1997. – 219 с.

Конституційне право України: Підручник. — К:, Основи конституційної юриспруденції. — Харків: Консум,

2009— 296с.

19. Конституційне право України: опорний конспект // www. .

20. Конституційне право в системі національного права України // www. .