Принципи права Європейського Союзу

Курсова робота

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

КУРСОВА РОБОТА на тему:

Виконавець:

Студентка IV — курсу

405 групи

Н.О. Бежан

Науковий керівник

Старший викладач Ю.Р. Акчурін

Київ, 2015

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика права Європейського Союзу……………5

РОЗДІЛ 2. Класифікація та сутність основних принципів права ЄС……….10

2.1. Загальні принципи права ЄС ………………………………………………10

2.2. Функціональні принципи права ЄС………………………………………..18

Висновок………………………………………………………………………….21

Список використаних джерел…………………………………………………..22

ВСТУП

Актуальність теми

Європейський Союз є унікальним міжнародним утворенням, яке становить яскравий приклад успішного політичного, правового співробітництва та економічної інтеграції. ЄС — один з найбільших зовнішньоекономічних партнерів України, правову основу відносин з яким складає Угода про партнерство та співробітництво, а незабаром буде укладено нову посилену угоду між ЄС та Україною, яка буде передбачати створення зони вільної торгівлі та асоціації між ЄС та Україною, посилення політичного та економічного співробітництва, а також здійснення заходів щодо зближення законодавства України та ЄС. Україна неодноразово висловлювала свою зацікавленість щодо вступу до ЄС.

Пріоритет України у цьому зв’язку — асоціація з ЄС, а згодом і повного членства в ЄС, що знайшло своє підтвердження у чисельних нормативних документах та політичних заявах, які, зокрема, інтеграцію України до ЄС визначають однією з стратегічних цілей розвитку держави. Ось чому вивчення права ЄС в Україні набуває не тільки теоретичного, а й практичного значення.

Право Європейського Союзу (ЄС) об’єктивується та втілюється у великій кількості джерел, що віддзеркалюють різноманітні правові традиції держав-членів цього міждержавного об’єднання. Найбільш поширеним у вітчизняній та західній правовій думці є підхід, згідно з яким коло джерел права ЄС становлять: первинне та вторинне законодавство ЄС, прецеденти Суду ЄС, міжнародні договори з третіми країнами і міжнародними організаціями тощо. Однак, якими б вичерпними ці джерела не були, вони не охоплюють своїм регулюванням всіх питань у праві ЄС. Мабуть тому, останнім часом очевидним є посилення наголосу на застосуванні загальних принципів права, які становлять частину некодифікованого (неписаного) права ЄС . У зв’язку з цим, питання щодо визначення місця, ролі та значення принципів права в системі джерел права ЄС потребує на сьогодні самостійного розгляду

48 стр., 23544 слов

Адміністративне право України

... применения отлагательных приговоров, которые могут регулироваться административным законодательством. А саме – адміністративне право України покликане регулювати відносини у зв’язку з реалізацією не лише державної, а ... держави на засадах поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, адміністративне право найтісніше поєднане з виконавчої гілкою державної влади (хоч деякою мірою ...

тему курсового дослідження : «Принципи права Європейського Союзу» .

Об’єкт дослідження -, Предмет дослідження –, Метою даної курсової роботи є —

Згідно з метою та предметом дослідження було визначено такі завдання :

  • з’ясувати сутність поняття та особливості права ЄС;

  • проаналізувати сферу дії права Європейського Союзу;

  • дослідити функціональні принципи права ЄС;

  • визначити загальні принципи права Європейського Союзу.

Методи дослідження.

Для дослідження даних питань було використано такі методи як:

  • теоретичний аналіз наукових літературних джерел;

  • узагальнення;

  • синтез;

  • спостереження;

  • порівняння;

теоретичну основу

дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика права Європейського Союзу.

Право Європейського Союзу (EU lex; European Union law) — унікальний правовий феномен, що склався в ході розвитку європейської інтеграції в рамках Європейських співтовариств і Європейського Союзу, результат реалізації наднаціональної компетенції інститутів Європейського Союзу. Правом Європейського союзу є специфічний правопорядок, правова система, що склалася на стику міжнародного права і внутрішньодержавного права держав-членів Європейського Союзу, володіє самостійними джерелами і принципами

Термін «право Європейського Союзу» набував попрулярності ще з початку 1990-х рр. з появою Європейського Союзу, до цього правовий масив, що склався, позначався як «право Європейських співтовариств», «право Європейського співтовариства», хоча останні поняття не рівнозначні поняттю «Право Європейського Союзу». Деякі учені розглядають поняття «Право Європейського Союзу» як синонім ширшого поняття «Європейське право», використовуваний у вузькому змісті. [1, с. 172].

Щодо особливостей права Європейського Союзу, можна виділити наступні :

  • обмеження суверенних прав держав-членів на користь органів ЄС. Європейський Союз не є класичною міжнародною організацією в повному розумінні цього слова. Він поєднує в собі риси міжнародної організації, конфедерації та федерації;
  • Право ЄС поєднує в собі риси Романо-германської та Англо-саксонської правових систем. Незважаючи на великий «тиск» Романо-германської системи, має місце прецедентне право на території ЄС;
  • Право Європейського Союзу має пряму дію (і ознаку, і принцип — принцип прямої дії).
    18 стр., 8845 слов

    Еволюція правової системи Європейського Союзу

    ... хабарництвом та шахрайством). Об’єкт дослідження. Право Європейського Союзу є унікальною правовою системою, що ... поняття права ЄС; розгляд співвідношення міжнародного права та права ЄС; дослідження співвідношення права ЄС та внутрішнього права держав-членів; вплив права ЄС на українське право. ... стали виступати керівники провідних європейських держав. Найбільшу зацікавленість у створенні інтеграційних ...

    Пряма дія означає, що його норми встановлюють суб’єктивні права і обов’язки безпосередньо для фізичних та юридичних осіб;

  • Верховенство по відношенню до національного права держав-членів.

Це означає, що джерела права ЄС мають більшу юридичну силу, ніж джерела права, що приймаються в рамках окремих держав-членів.

  • Право Європейського Союзу займає проміжне положення між національним (внутрішньодержавним) і міжнародним правами.

Отже, виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що предмет правового регулювання права Європейського Союзу складають наступні групи правовідносин:

  • правовідносини, що складаються в процесі взаємодії держав-членів, інститутів ЄС, фізичних та юридичних осіб, які проживають або розташованих на території держав-членів, для реалізації цілей внутрішнього ринку, соціально-економічної та валютної інтеграції;

  • правовідносини, що складаються всередині організаційної структури ЄС, які можна традиційно назвати внутрішньоорганізаційними правовідносинами;

  • правовідносини у сферах простору свободи, безпеки і правосуддя;

  • правовідносини, що виникають в результаті здійснення зовнішніх функцій ЄС, тобто правовідносини ЄС з іншими суб’єктами міжнародного права.

Дія норм права ЄС в просторі нерозривно пов’язана з такою категорією, як територія Європейського Союзу.

Відповідно до Договору про Європейський Союз, останній володіє своєю власною територією, що утворюють території держав-членів Союзу. Це означає, що національна територія держав-членів, що знаходиться під їхньою суверенною владою, одночасно є складовою частиною території Європейського Союзу. Звичайно, юридичний статус останньої далеко не аналогічний статусу національної державної території. Європейський Союз не має суверенної влади по відношенню до цієї території, він є не компетентним у веденні переговорів щодо територіальних змін і не може переглядати територіальні межі Європейського Союзу. Однак Союз може регулювати просторову сферу застосування права ЄС за допомогою встановлення вилучень і обмежень. [10].

Що стосується визначення просторових меж дії права ЄС, наявність чи відсутність у Союзу суверенної влади у відношенні території не має істотного значення. Справа в тому, що в цілому територія Європейського Союзу, незалежно від її конкретного статусу, буде завжди потенційно просторовою сферою дії права ЄС. Це обумовлено в першу чергу тим, що, відповідно до загальних принципів цієї системи права, норми права ЄС мають пряму дію і, отже, підлягають застосуванню на території всіх держав-учасників.

Зовнішні кордони Євросоюзу утворюють кордони держав-членів із третіми державами чи кордони, що відокремлюють відповідну територію від відкритого моря. Визначення поняття зовнішніх кордонів Європейського Союзу має істотне юридичне значення, зокрема в тому, що стосується створення єдиного внутрішнього ринку. Саме зовнішні кордони Європейського Союзу є одночасно кордонами Митного союзу, створеного ЄС, з моменту його виникнення.

5 стр., 2268 слов

Європейський Союз

... ЄС, права людини і громадянина в ЄС, інститути ЄС, проаналізувати принципи діяльності економічного та валютного союзу, а також екологічну політику країн Європи. ОСНОВНА ЧАСТИНА Географія, принципи, система і структура Європейського Союзу ...

Складний склад національної державної території поширюється і на територію Європейського Союзу. До складу території Європейського Союзу входять всі ті територіальні зони, що знаходяться під юрисдикцією, під суверенітетом держави-члена Союзу. Щодо Європейського Союзу можна також говорити про те, що право ЄС повинно діяти і на так званій території, що плаває чи літає, на об’єктах, що належать членам чи Європейському Союзу в цілому і знаходяться у відкритому морі, у повітрі над відкритим морем чи у космосі. Однак деякі проблеми, зв’язані зі складною територіальною структурою окремих держав-членів, все-таки існують. Особливий статус встановлюється для заморських територій, що знаходяться під керуванням держав-членів Європейського Союзу. Перелік відповідних заморських країн і територій даний у Додатку 2 до Договору про заснування Європейського Співтовариства. Він містить у собі такі території, як Гренландія, Нова Каледонія, Французька Полінезія, Голландські Антильські острови і ряд інших. Усього в цьому переліку значиться 21 територія. [10].

Особливий правовий режим цих територій, що характеризується як режим асоціації, закріплений у тексті установчого договору, зокрема, у статтях 182-188 Договору про заснування ЄС. Варто звернути увагу на те, що в даному випадку мова йде про спеціальний режим асоціації, що не аналогічний режиму асоціації, передбаченому в інших положеннях Договорів про ЄС і Європейський Союз.

Таким чином, у рамках Європейського Союзу діє загальний принцип, який встановлює, що територіальна сфера застосування права ЄС визначається зовнішніми кордонами Союзу. Разом з тим, характеризуючи дію європейської правової системи, варто взяти до уваги специфіку правового режиму окремих категорій територій, що встановлена безпосередньо в установчих договорах і яка зв’язана або з певними політичними, або з певними економічними умовами й інтересами територій, що займають особливе положення й утворюють особливу категорію територіальних зон у складі держав-членів Європейського Союзу.

В установчих договорах поряд з поняттям території Європейського Союзу використовуються іноді й деякі інші близькі за змістом, але менш чіткі за своїм юридичним змістом категорії. Їх, однак, необхідно мати на увазі при аналізі просторової сфери застосування права ЄС. Так, згідно ст. 5 Амстердамського договору Європейський Союз ставить однією із своїх цілей створення «простору волі, безпеки і законності…»

З цим формулюванням перегукується і положення ст. 6, яке зазначає, що «Європейський Союз заснований на принципах свободи, демократії, поваги прав людини, правової держави, принципах, що є загальними для всіх держав-членів». Оскільки названі принципи є, відповідно до рішення Суду ЄС, абсолютно обов’язковими для всіх держав-членів і поширюють свою дію на всі території незалежно від специфіки їхнього правового статусу всередині ЄС, можна вважати, що в даному випадку мова йде про застосування відповідних положень ЄС на всіх територіях, які знаходяться під юрисдикцією держав-членів, незалежно від особливостей правового статусу тих чи інших територіальних зон. [10].

Отже, Європейський Союз є універсальним «інструментом» регулювання правових відносин. Історично склалось так, шо визначення сфери дії права Європейського Союзу відповідає його територіальним кордонам, а межі застосування права та використання принципів є загальними для всіх держав учасниць.

25 стр., 12421 слов

Держава, як суб єкт і учасник міжнародних торговельних правовідносин

... міжнародного права, створеними ні ким іншим, як державами. Держави як суб'єкти міжнародного права мають основні права і обов'язки. Вони фіксуються у відповідних міжнародних актах. Як відомо, поки що немає єдиного загальновизнаного переліку прав і обов'язків держав. Суб'єктами міжнародного ...

РОЗДІЛ 2. Класифікація та сутність основних принципів права ЄС.