Предмет, метод, джерела ( державного ) конституцiйного права зарубiжних країн
1. Поняття конституцiї, предмет
2. Метод
3. Джерела КП
4. Види i форми конституцiї. Функцiї конституцiї.
-1-
Конституцiя
- встановлення особливого права;
Першi конституцiї регулювали:
2. Закрiплення i гарантованiсть важливих прав людини ( громадянськi права ).
3. Объектом ДПЗК является система правовых норм, поскольку я регулирую засады, организую приостановления, полномочия и статус находящихся в них людей, а кроме того, они связаны с участием населения в создаваемой государственной власти.
-2-
Методи галузi:
1. Метод дозволу. 1. Порiвняльно — правовий
2. Метод обов’язку. 2. структурний ( функцiональний аналiз )
Норми КПЗК, їх класифiкацiя:
I. Юридична сила:
1. Найвища имеет юридическую силу — из норм Конституции, правил судов, например, конституционного контроля. Законодательство по конституционному значению, правовые акты, регулирующие полномочия суверенных органов.
II. По способу впливу:
1. Регулятивнi.
2. Охороннi.
III. За характером припису:
1. Дозволяють
2. Забов’язуючi.
3. Забороняючi.
IV. За характером регулювання:
1. Матерiальнi.
V. За дiєю у часi:
1. Постiйнi.
2. Тимчасовi.
3. Надзвичайнi.
VI. За способом викладення:
1. Пряме.
3. Бланкетнi.
Принципи КП:, Загальнi принципи:
1. Народний суверентет
4. Природний характер права i свобод.
1. Недоторканiсть суддiв.
-3-
Джерела – це зовнiшнє закрiплення i зовнiшнє вираження норм КП:
Джерела:
1. Нормативно – правовi акти:
- Конституцiї;
- Кодекси;
- Галузевi закони;
- Договори ( угоди )
Б) внутрiшньодержавнi.
- Нормативнi акти вищих органiв виконавчої влади;
- Акти органiв конституцiйного контролю;
- Регламенти парламентiв;
- Акти органiв мiсцевого самоврядування.
2. Правовi звичаї – це нiде офiцiйно не зафiксованi правила поведiнки, якi застосовуються на протязi значного часу i санкцiонованi державою.
- наявнiсть уряду;
- голова партiї переможця, керує створення уряду.
- Обов’язки монарха погоджується рiшенням двох палат парламента.
3. Судовi прецинденти ( в англо – саксонськiй правова система ) – рiшення вищих судових органiв по питанням не врегульованих правом.
Джерела податкового права України
... джерела податкового права є вираженням правотворчої діяльності держави у формі прийняття компетентними державними органами нормативних актів, що встановлюють норми податкового права». Джерела податкового права - це акти ... у сфері податкового контролю й відносини з приводу притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення. Джерела податкового права допомагають виконувати ...
4. Доктринальнi положення – офiцiйно опублiкованi думки, судження вчених – юристiв.
5. Релiгiознi джерела
Дiя КП: у 3 вимiрах, але є особливостi:
1. У часi:
- Починає дiяти вказано в Конституцiї.
- Момент закiнчення дiї, вказано в перехiдному положеннi.
- Зворотня сила вiдсутня, але питання з громадянства мають зворотню силу.
2.
- Конституцiйнi норми дiють на всiй територiї держави ( повiтряний простiр – 21 км.)
- Норми можуть дiяти в окреих регiонах.
- Экстериториальная диа, нормы конституционного права действовать на тушах Украины, stench de b не задирает.
3. По колу осiб:
-4-
1. Юридична Констиуцiя – система правових норм.
2. Фактична Конституцiя – система суспiльних вiдносин ( Конституцiйний устрiй)
Юридична Конституцiя використовується в 2-х значеннях:
Види:
1. Матерiальному – це система пр. норм, якi регулюють.
2. Формальному – це нормативний акт, який має таку ж назву.
Форми Конституцiї:
1. Писана ( розумiється як 1 акт або декiлька актiв. Кiлькiсть цих актiв чiтко визначена ) Наприклад – Швецiя – 4 акти!
2. Неписанi ( складаються з необмеженої кiлькостi джерел, якi не можна визначити).
Функцiї Конституцiї:
1. Юридическая функция — поляга в том, что конституция — це головня джерело все права галузеи, внача развитие всех прав галузей.
3.Ідеолгогiчна функцiя – в Констуцiї сформована кiнцева мета.
Змiст Констицiї:
2. Конституцiя закрiплює державний устрiй.
Тема
Конституцiйно – правовий статус людини i громадянина
План:
1. Змiст iнституту Конституцiйного права.
4. Громадянство i режим iноземцiв.
-1-
Змiст iнституту Конституцiйного права:
1. Права i свободи i обов’язки
2. Принципи i способи формолювання прав i свобод.
3. Конституцiйна правосуб’єктнiсть фiзичних осiб.
4. Громадянство i режим iноземцiв.
5. Конституцiя гарантує права i свободи.
-2-
Констиуцiйнi права i свободи, Два способи закрiплення прав i свобод:
1. Позитивний – контитуцiя гарантує чи встановлює, що суб’єкт володiє певним правом ( має право «може»).
2. Негатив — это конституционный забор, чтобы любой суб’кта разрушал или огораживал право.
Принципи правового статусу:
I. Для демократичних держава:
1. природне походження прав i свобод.
2. Рiвноправнiсть.
3. Принципи верховенства мiжнародного права.
II. Для соцiолiстичних держав:
1. Класовий пiдхiд до закрiплення прав i свобод.
2. Вiдповiднiсть прав i свобод будiвництву соцiалiзма.
III. Мусульманським державам:
1. Принципи iсламу.
2. Особенность гарантирования прав и свобод в Конституции в том, что зловоние непригодно.
Режим в исправительных учреждениях и средства его обеспечения
... Режим отбывания наказания в исправительных учреждениях России организуется в соответствии с его правовыми принципами. Их содержание определяется целями наказания в обществе и закрепляется в нормах уголовно-исполнительного права. Профессор Шмаров И.В. отмечает, что содержание режима лишения свободы ...
-3-
Обов ’язки – це найважливiшi повинностi, якi пiдлягають виконанню в межах встановлених Конституцiєю або iншими законами.
Харктерними рисами є :
2. Перелiк обов’язкiв завжди є вичерпним.
3. Обов’язок в порiвнянi з правом i свободами є значно меншими.
4. Обвязка кожи є законно видеть для конституционной связи не vikonannya.
-4-
Громадиано, видомы в Древнем Риме, встречающиеся в Библии, в период феодализма, Виник Термин «пиданный».
Змiст громадянства:
3. Громадянство – це двохсторонiй зв’язок мiж державою i фiз. Особою ( виражається в права i обов’язок i вiдповiдальнiсть ).
4. Розповсюження об огромном человеке, владевшем землей, де бвин ничего не известно.
- це постiйний полiтико – правовий зв’язок мiж людиною i державою, що виражається у сутностi їх взаємин прав, обов’язкiв i вiдповiдальностi.
1. Норми регулюють порядок набуття громадянства.
2. Норми регулюють право припинення громадянства.
3. Норми регулюють право розгляду справ з питань громадянства.
Набуття громадянства, пiдстави:
1. Фiлiацiя – за народження, визначається 2 принципи:
- право кровi ( якого громадянство батьки)
- право грунту ( на територiї якої держави народився)
2. Натуралiзацiя – набуття громадянства за законом, який дiє в цiй країнi, шляхом прийняття i видачi iндивiдуального акта; може натурiалiзуватися лише повнолiтня особа, письмова заява, готовнiсть вiдмовитись вiд iншого громадянства, знання державної мови, мiнiмальний строк проживання, вiдсутнiсть певних хвороб, наявнiсть законних засобiв iснування. Внаслiдок правонаступництва держави.
3. Оптацiя ( вибiр ).
4. Вiдновлення громадянства.
5. Репатрiацiя – групове надання громадянства.
6. Дароване громадянство за особливi заслуги.
7. Усиновлення.
Пiдстави припинення громадянства:
1. Добровiльна вiдмова.
2. Позбавлення громадянства, може позбавити лише набутого громадянства.
3. Автоматична втрата громадянства.
Режим iноземця
2. Режим найбiльшого благосприйняття ( встановлюється лише до деяких категорiй iноземцiв, лише до тих коли iн. країна встановлює такий режим).
3. Спецiальний режим.
Ле
Гарантiї прав i свобод громадян
Гарантiї – це правовi, полiтичнiЮ, iдеологiчнi, органiзацiйнi, економiчнi засади, якi створюють умови для забеспечення прав i свобод людини i громадянина i в рядi випадкiв не уможливлюють їх порушення з боку будь – якого суб’єкта права i держави.
Гарантiї:
1. Мiждународно – правовi:
- «Декларацiя прав людини i громадянина»;
- «Декларацiя прав дитини» 1ст. новонароджена дитина має право на громадянство i сiм’ю
2. Внутрiшнi – залежать вiд державного i полiтичного режиму.
- це спосiб здiйснення влади, який закрiплює Конституцiя.
- як здiйснюється влада.
Лекцiя №4
План:
2. Монархiя та її види:
- А) абсолютна;
Б) обмежена ( дуалiстична i парлiментська )
В) нетрадицiйнi види монархiй.
3. Республiка:
- Б) Парламентська;
- В) Змiшаний тип;
- Г) Радянська;
- Ґ) Нетрадицiйнi види республiк.
4. Види полiтичного режиму зарубiжних країн.
-1-
Форма держави
Принципи подiлу влади:
Максимальне втручання.
-2-
Монархiя – iсторично перша форма правлiння ( моно – один, арх – влада ) – одноосiбний глава держави, що здiйснює управлiння за власним правом, а не делеговано:
- його влада є довiчна;
- монарх є недоторканим, вiдповiдає монарх
Монарх
- Султан ( Бруней, Малазiя);
- Емiр ( Кувейт, ОАЕ);
- Великий герцог ( Люкскмбург);
- Князь ( Лiхтенштейн);
- Імператор ( Китай ).
Ознаки:
1. Наявнiсть одноособового довiсного правителя.
2. Спадкоемний характер наступностi Верховної влавди
3. Юридична безвiдповiдальнiсть монарха.
4. Влада монарха обожнюється.
Монархiя:
1. Абсолютна ( пiзнiй перiод феодалiзму)
2. Обмежена:
- А) Дуалiстична;
- Б) Парламентська.
А) Абсолютна монархiя
1. Вiдсутнiсть органiзацiї, якi обмежеують владу монарха ( нема парламента)
2. Лiквiдацiя або повний занепад представницьких уставiв.
3. Необмежана влада монарха.
4. Наявнiсть i пiдкоренiсть армiї, полiцiї, спец. служб i адмiнiстративного апарату
Б) Конституцiйна монархiя
Ознаки:
1. Наявнiсть конституцiї.
2. Наявнiсть парламенту ( Данiя, Норвегiя, Японiя, Іспанiя)
I . Дуалiстична – перехiдна вiд абсолютної до конституцiйної ( Марокко, Кувейт)
Ознаки:
1. Наявнiсть парламенту з широкими повноваженнями.
2. Уряд формує монарх який перед ним пiдзвiтнiй i парламент не впливає на уряд.
3. Монарх має право розпустити парламент
II . Парламентська – така форма правлiння при якiй монарх – полiтичний глава держави, у нього немає реальних повновадень.
Ознаки:
3. Укази монарха потребують узгодження з мiнiстром.
4. В законодавчiй, виконавчiй i судовiй участь монарха символiчна.
5. Формально монарх має абсолютне вето.
6. Всiх членiв уряду призначає монарх.
7. Уряд несе вiдповiдальнiсть перед парламентом.
8. Дуже сильна виконавча влада.
III) Нетрадицiйнi види монархiй:
1. Теократ — почти абсолютно абсолютный — в руках монарха крима виконавчо, законодателя, корабля є влада религии.
2. Монарх с элементами вибрации — монарх — президент превращается в богатый пятый срок.
Монарха не можна усунити вiд влади
-3-
Республiка ( суспiльна справа)
Ознаки:
1.Існування або одноособового або колегiального глави держави.
2. Вибрнiсть глави держави.
3. Виборнiсть всiх представницьких органiв.
4. Здiйснення влади з волi народу.
5. Юр. вiдповiдальнiсть глави держави за прийняття рiшення.
6. Обязать решение высшей представительной суверенной власти для всех единиц власти.
7. взаємна вiдповiдальнiсть особи i держави.
8. Гарантованiсть прав людини i громадянина.
9. послiдовна реалiзацiя принципу подiлу влади на основi принципу стримань i противаг.
- конгресс обирається народом – палата представникiв, сенат обирає колегiя виборцiв, двi палати є рiвними;
- конгресс нiхто не може розпустити;
- парламент може порушити питання iмпiчменту президента;
- судова Влада незалежна ( президент пропонує, конгресс затверджує, звiльняти можна тiльки в процедурi iмпiчменту);
- дуже сильна виконавча Влада;
Б) Парламентська республiка ( Туречинна, Лiван)
Принцип верховенства парламенту.
Ознаки:
1. Парламент обирається народом.
2. парламент формує уряд.
В) Змiшаний тип:
- президент має право вето;
- президент має великi повноваження в судовiй владi;
- //- у виконавчої влади необмежена Влада;
- ВРУ формує уряд, затверджує i президент може звiльнити будь – кого з уряду.
- iгнорювання прав i свобод людини i громадянина;
- класовий пiдхiд до вирiшення державних засад;
- заперечується принцип верховенства права;
Ґ) Теократична (Іран)
- свiцький парламент обирається народом – Межелiс;
- вищi духовнi органи – рада експертiв – вищий релiгiйний орган: 93 мислителi, якi мають майже необмеженi права, якi обмеженi релiгiєю.
Рада експертiв вибирає iмама довiчно.
Це недемократична влада, бо iснує духовна i свiтська влада.
-4-
Полiтичний режим практикується в 2 аспектах;
Державний режим, Демократiя
- влада бiльшостi.
Олiгархiя
Тиранiя – влада однiєї особи.
Охлократiя
Полiтичний режим залежить вiд наявностi або вiдсутностi полiтичної системи.
Однопартiйнiсть – Китай, Камерун.
Двопартiйнi системи – США, Англiя.
Багатопартiйнi – Італiя, Францiя.
Прививать политические партии судьбой их представителей в руководящих органах.
1. Влада у полiтичної номеклатури або вiйськових чиновникiв;
2. Народ усунутий вiд влади.
3. Вiдсутнiсть ознак громадянського суспiльства.
4. Тотальний контроль ( Туркменiстан. Пiвн. Корея).
5. Передається влада у спадщину.
6. Будь – якi думки, якi не збiгаються з державною iдеологiєю – iнакомислення.
Авторитаризм:
Лекцiя №5
Територiальний аспект органiв публiчної влади в державi.
1. Загальна характеристика територiальних органiв публiчної влади.
2. Форми територiального устрою держави:
- А) Федералiзм;
- Б) Унiтаризм.
-1-
- це система взаємовiдносин мiж рiзними рiвнями публiчної влади в державi, тобто мiж державою в цiлому i окремими частинами її територiї ( мiж. центр. владою i мiсцевими владами.
Розрiзняють:
Адмiнiстративно – територiальнi одиницi
2.
1. Федералiзм;
2. Унiтаризм.
Основное отличие от федеративного государства состоит в том, что в составе федерации есть субъекты, которые могут быть признаками государства, а унитарность — от административной единицы.
| Унiтарна | Федерацiя |
| 1 | 1 |
| 2 . Єдина правова система | 2 . Двохрiвнева пр. система — федеральна i |
| 3 | |
| однопалатний ( Італiя, Францiя) | 3 |
| 4 . Існує єдине громадянство | |
| 5 . Адмiнiстративно — територiальна одиницi | 4 .Є громадянство суб’єктiв федерацiї |
| системи кожного суб’єкта. | |
| 5 . Всi суб’єкти федерацiї мають право зак. | |
| iнiцiативи. |
Федералiзм
Класифiкацiя федерацiя:
I. На яких юридична пiдставах утворенi федерацiї:
1. Договiрнi ( США).
2. Конституцiйнi ( СРСР, Бельгiя).
II. залежностi вiд мети:
1. Утворення за територiальними принципами ( США).
2. Утворення для вирiшення нацiональних питань ( Югославiя, Індiя).
I. Виключна компетенцiя, якiсь питання можуть вирiшуваи або федерацiя або суб’єкти федерацiх ( чеканка монет, вiйни i миру – федерацiя, мiсцеве самоврядування та iн. )
II. Сумiсна компетенцiя, перелiк питань, якi вирiшують i федерацiя i суб’єкти федерацiї( федерацiя видає закон. Принцип, а суб’єкти федерацiї видає свої закони на основi цього принципу, враховуючi мiсцевi обставини).
III. Залишкова компетенцiя – я, вона, прямо не знаходить свого вiдображення, а виглядає у формi представництва ( якщо федерацiя по питанню не вирiшує, то це вирiшує суб’єкти федерацiї).
Унiтаризм
В залежностi вiд ступеню самостiйностi i тер. одиниць:
1. Децентралiзованi держави;
2. Централiзованi;
3. Вiдносно – централiзованi.
Децентралiзованi, Вiдносно – централiзованi, Централiзованi
Представницька i безпосередня демократiя в державi
2. Вибори в зарубiжних країнах ( виборче право, виборчий процес i виборча система)
3. Референдум i плебiсцит та iн. види народних голосувань.
-2-
2. Народ здiйснює цю владу через:
- безпосередню демократiю.
Представницька демократiя
Безпосредня демократия — проявляться в выборах, референдумах, взглядах посадовых, зибрання, сходе, митингах, бойкутування.
-3-
Вибори декiлька представникiв.
Вибори виконують 4 соцiальнi функцiї:
1. Важливий засiб забеспечення легiтивностi влади.
2. Виступають барометром полiтичного життя в країнi.
3. Це засiб вiдбору полiтичних лiдерiв.
4. Це важливий засiб формування демократичного режиму.
I. За територiєю:
1. Нацiональнi ( вибори Парламенту, вищих органiв).
2. Регiональнi ( стосуються суб’єктiв федерацiї).
3. Мiсцевi ( мiсцеве самоврядування).
II. За часом проведення:
1. Черговi ( закрiплюються в законах)
2. Позачерговi.
III. За макс. Можливими кiл. Турiв:
1. Однотурнi ( 10 % 1 голос)
2. Двохтуровi ( спочатку бiльшiсть, потiм вiдносна бiльшiсть).
3. Багатотуровi.
1. Унiмандатнi ( один).
2. Полiномiнальнi ( декiлька).
V. Залежно вiд ролi населення:
1. Прямими ( прямо видає голос).
2. Непрямими ( народ вибирає виборцiв, а вони – президента).
Складовi елементи виборiв:
1. Виборче право.
2. Виборчий процес.
3. Виборча система.
Виборче право
2. Суб’єктивнi: — це комплекс юр. можливостей людини, а також суб’єктiв виборiв.
Принципи виборчого права ( в демократичних державах):
1. Принципы свободы воли — чувство вины, но добровольный контроль є не преследуются государством.
3. Рiвне виборче право:
3. 1 Рiвна кiлькiсть голосiв виборцiв ( 1 виборець – 1 голос_
3. 2 Рiвна вага цього голосу.
4. Прямая вибрация вправо — виборци голосуют специально за активного кандидата и партию.
5. Есть голосування — кожин виборец имеет право особо хранить бюллетень.
Лекцi №6
Виборчий процес
Виборчий процес
Є 9 стадiй виборчого процесу:
1. Призначення виборiв ( вст. дати голосування).
- Черговi дата вiдома
- Не черговi
2. Создание виборных районов, чтобы можно было ограбить территорию типа 1 депутатский.
3. Утверждение вибор одиниц — цэ таки одиноци, де виборци голосуют в первенстве.
4. утворення виборчих органiв – ЦВК,МКК.
- обовязкова ( держ. Орг. Скл. Спискiв)
- добровiльна
6. Висування кандидатiв:
- самовисування;
- петецiйне ( треба зiбрати певну кiлькiсть пiдписiв)4
- висування полiтичними партiями чи пол. Блоками.
7. Предвиборча агiтацiя.
8. Голосування ( за виборчими бюлетнями)
9. Пiдрахунок голосiв, пiдлягає обов’язковому оприлюдненню.
Виборча система
- це правовiдносини, якi пов’язанi з проведенням виборiв.
- В законе установлен порядок распределения мандатов между кандидатами: мажоритарный и пропорциональный.
Мажоритарна
- вiдносна бiльшiсть бiльше на 1 голос вiд iнших кандидата.
- Квалiфiкована, треба набрати2/3 голосiв.
Переваги мажоритарної системи;
Недолiки:
Пропорцiйна система
Характерним:
1. Партiї складають списки:
- жорсткi (голосують за партiю)
- гнучкi ( виборець голосує не тiльки за партiю, але й за конкретного члена партiї).
Бар’єр – для того шоб партiя могла отримати мандат, вона повинна набрати бiльше 5 %.
Переваги:
1. Пропорциональная система визуализирует реальную структуру приостановленных политических сил.
2. Дрiбнi партiї в парламент не проходять.
Недолiки:
1. люди не знають за кого голосують.
-3-
Референдум
Види референдумiв:
I. За правовими наслiдками:
1. Постановляючi – прийнятi рiшення мають правовi наслiдки
2. Консультативнi – рiшення не мають правових наслiдкiв.
1. Загальнi.
2. Мiсцевi.
Принципи реферндумуму такi ж, як i виборiв.
Предмет референдуму – це те питання, яке необхiдно вирiшити, а вербальне вираження питання – формула:
1. Можна вiдповiсти Так чи Нi.
На референдум не виносяться питання:
1. Про податкову систему;
2. Про бюджет;
3. Амнiстiя i помилування;
4. Ратифiкування мiж. Угод.
Стадiї проведення референдуму:
2. Формування iнфраструктури референдуму;
4. Голосування.
5. Пiдрахунок голосiв.
1. Вiдзив – вiдкликання депутата.
2. Зiбрання або сходи.
3. Страйк, мiтинги, бойкотування, демострацiй.
1. Загальна характеристика iнституту парламенту.
2. Порядок формування парламенту i статус парламенту.
3. Структура i вн. побудова парламенту.
5. Парламентська процедура i законодавчий процес.
-1-
Парламент займає 1 мiсце серед держ. органiв.
Рiзновид Парламенту:
1. Стародавнi парламенти в 930 в Ісландiї.
2. Класичнi – утворенi пiсля перемог буржуазної революцiї.
1. При президентской форме правления особенно неосмотрительно выводить парламент из палат.
3. Для стран со злой формой правления парламент может быть задействован ниже, президент может быть связан между собой, а парламент может быть освобожден.
- Ци парламентских ниаких питания не виришуют, функции — формально закрывают партию.
5. Парламенти, якi iснують в монархiях ( абсолютно дуалiстичних):
- вони не виборнi;
- вони не мають влади, носять консультативний характер.
Парламентаризм – це така органiзацiя влади в державi при якiй парламент побудований на дем. Засадах, володiє не тiльки юр. статусом, ай реальними повноваженнями, тобто парламент реально дiючий.
-2-
1. Бiльшiсть парламенту обирається народом.
Є 5 способiв формування парламенту:
2. Непрямi, або багатоступневi вибори.
3. Шляхом призначення ( Таїланд, Ямайка).
5. Палата Лордiв
Найбiльший парламент КНР =3000осiб.
Правове становище депутата:
Депутата з лат. = уповноважений, представник нацiї.
У депутата є:
1. Вiльний мандат:
- його не можна позбавити ( крiм передбаченого в законi).
- депутат не може займатися iншими видами дiяльностi.
2. Індемнiтет – ( з лат. Безвтратнiсть) скл. З:
1. Депутат не несе вiдповiдальностi за свої висловлювання.
2) Депутат не несе вiдповiдальнiсть за свою депутатську дiяльнiсть пiсля складання повноважень.
3.Імунiтет ( з лат. Звiльнення).
Припинення депутатських повноважень
1. Припинення повноважень представницьких органiв.
2. Депутат добровiльно вiдмовляється вiд мандата.
3. У зв’язку з позбавленням депутата:
- кримiнальна справа;
- вихiд з партiї;
-3-
Структура парламенту:
I. Кiлькiсть палат.
1. Однопалатнi ( Україна)$
2. Двопалатнi ( Великобританiя, США).
В МК – є парламентська партiя ( є батоги).
III. Голова парламенту – «спiкер»- з англ. Оратор:
1. Одноосiбний голова парламенту ( 1 голова, 2 вiце – спiкера);
2. Колегiальнi органи ( Президiя, Орг. Комiтет – Чехiя).
IV. Постiйнi комiсiї i комiтети:
V. Органи, якi iснують при парламентi:
1. Лiчильнi палати ( Рахунковi палати).
2. Інф. Допомiжнi органи.
VI. Допомiжний апарат депутата ( патронатна служба).
-4-
Компетенцiя парламенту ( повноваження, функцiї):
1. представницькi повноваження парламенту – є загальнонацiональним органом:
- декларацiя парламентарiв;
2. Повноваження по прийняття законiв, якi пiсля Конституцiї, мають найвищу юридичну силу:
орган законодавчої влади:
Парламенти, щодо прийняття законiв:
1. З абсолютною компетенцiєю ( Італiя, Францiя, Великобританiя, Японiя).
2. Парламент федаративних держав ( ФРН, США, Індiя):
- виключна компетенцiя;
- залишкова компетенцiя;
3. Контрольнi повноваження:
право контролю уряду;
- рiзнi комiсiї;
4.
прийняття бюджету;
- податки i збори встановлюються викл. законом;
5. Установчi повноваження парламентом – участь парламента у формуваннi iн. органiв держ. влади.
6. Повноваження у сферi оборони, зовнiшньої полiтики – обмеженi повноваження:
парламент дає законодавчу пiдставу орг. зб. сил.
Наприклад контингент в iн. країнах.
праламентськi делегацiї
ратифiкацiя i денонсацiя мiжн. Угод
7. Судовi або квазiсудовi повноваження:
палата парламенту судить;
- право вирiшувати питання щодо депутатських мандатiв.
- 5-
Термин «парламентская процедура» Виника в Англии — это целый свод правил и призывов к шоу, которые необходимо соблюдать на английском языке. Парламентi.
Дають два рiзновиди порядку парламенту:
I. Сесiйна ( в монархiях: Австрiя, Великобританiя, в бiл. Держав)
Сесiя бувають:
1. Черговi;
2. Надзвичайнi.
Для скликання чергових сесiй є форми:
1. Не потрiбно нiякого акту;
2. Необхiдний акт держави ( Австрiя. Великобританiя);
3. Початок i закiнчення сесiї визначенно в Конституцiї ( Україна, Іспанiя)
Надзвичайнi сесiї, декiлька форм скликання:
1. може спiкер чи глава держави.
2. За iнiцiативою депутатiв ( 1/10, 1/3)
3. Спец. акту не iснує, але є iншi акти, якi передбачають скликання парламенту.
4. Пленарное заседание — збори, представить депутаты для восстановления кворума.
Закони приймаються в третьому читаннi. Кожен депутат одержує пакет документiв про голосування, за 2 тижнi; змiни до конституцiї ха 1 мiсяць, пiсля голосування – це 1 читання вiдправляють на допрацювання, потiм 2 –ге читання, потiм 3 читання).
1. За весь закон ( простий);
2. За окремi статтi ( якi будуть введенi пiзнiше);
- Бюджетний процес – є особливостi.
Конституцiйно – правовий статус глави держави i уряду зарубiжних країн
1. Загальна характеристика iнституту глави уряду.
2. Монарх, як глава уряду.
3. Глава держави – резидент.
4. Повноваження глави держави.
5. Правовий статус уряду.
- 1-
Глава государства является конституционным органом, в то же время лицо виша посадова, яка полягє як рвило, юридически вище миссе и рархиї дер. iн. iв. i зд. Верховне представництво держави у вн. полiтичних i зовнiшньо полiтичному життi.
Існує 2 моделi глав держав ( залежно вiд функцiй)
2. Глава держави – це символ влади, персонiфiкована держ. влади i представляє її зовнiшнiх вiдносинах ( Монарх).
Шiсть варiантiв набуття глави держави:
1. Успадкування ( Великобританiя, Японiя).
2. Призначається чи вибираєть монарха його сiм’єю.
3. вибори монарха iншими монархами ( ОАЕ).
II. Коли глава держави в формi президента:
1. Народ обирає ( Росiя. Францiя).
2. парламент обирає ( ФРН, Італiя).
3. Колегiя виборцiв ( США)
III. Коли є виборний. Колегiальний глава держави. В Китаї – Постiйний комiтет- голова КНР.
IV. Глава держави по сумiсництву – коли президента немає, його функцiї можуть виконувати вiце – президент, спiкер,прем’єр — мiнiстрю
V. Генерал – губернатор ( Україна, Канада).
VI. Одноособовий чи колегiальний орган, який прийшов до влади незаконно.
VII. Глава держави. Який отримав владу за звичаєм i народ i iн. держави його не визнають.
- 2-
Ознаки монарха:
1. Вiн розглядається як:
- суверений;
- верховний представник;
- державний керiвник.
3. Порядок успадкування влади:
- I. Салiчна система – тiльки сини – старшi;
- традицiйна – старший з дiтей, перевага чоловiкам;
- III. Гасбсбурська – жiнки успадковують лише при повнiй вiдсутностi чоловiкiв.
IV. Петровська – монарх при життi назначає заступгика;
- VI. Родова – монарха вибирає родова община.
4. Вимога належностi монарха до офiцiйної церкви;
5. Має право на особливi регалiї:
- корона;
- iн. регалiї.
- Правила поведiнки;
- Має право на резиденцiю i утв. свого двору за рахунок бюджету ( Парламент приймає «Цивiльний лист»)
- 3-
Республiканська форма правлiння.
Існує 2 форми президенства:
1. Одноособова – 1 особа – президент ( бiльшiсть проголосувала);
2. Колегiальна – державна рада на Кубi, Ємен, КНР.
Три варiанти положення президента:
1. Глава держави – ФРН;
2. Глава держ. i голова вик. Влади ( США,Бразилiя)
3. Глава держави i фактично є главою уряду.
Строки обрання президента:
1) 1 рiк – Швейцарiя;
3) 4 роки – США;
4) 5 рокiв – Бразилiя;
5) 6 рокiв – було у Францiї.
3. Досягнення повного вiку ( 25 рокi- Венесуела, 30 рокi – Нiкурагура, 45 рокiв – КНР, 50 рокiв – Італiя, iнодi встановлюється граничний вiк).
4. Встановлюється постiне проживання ( 5 р. – Болгарiя, 10 р. – Україна, 15 р. – Грузiя).
5. Освiта ( володiння державною мовою, вища освiта).
Порядок висування президента:
1. Групою громадян ( 500 у Францiї)
2. Полiтичними партiями, блоками, фракцiями.
3. Депутатами, якi не входять до складу партiї.
4. Самовисування ( не у всiх державах).
5. Внесення залогу ( бiльшого за все iншi).
Способи обрання президента:
1. Прямi – загальне голосування виборцiя за президента;
2. Непрямi — президента обирає не народ, а iншi суб’єкти Конституцiйного права:
- Президент обирається тiльки парламентом;
- Із депутатiв парламенту iпредставникiв органiв мiсцевого самоврядування – створення комiсiя, яка обирає Президента.
- Коллегиальный орган формируется из представителей парламента и субъектов федерации для приема на работу президента.
- Виборцi голосують за виборникiв, а виборники голосують за президента.
1. Не встановлюється ( Єгипет, Сiрiя).
2. Встановлюється ( 2 рази пiдряд)- Мексицi – лише 1 раз – 6 рокiв)
3. В соответствии с процедурой Інагурации Президент становится законным, если он приведен к присяге, владыкой.
Президент користується:
- Недоторканiсть;
- Грошове утримання;
Обов’язки президента:
1. Не може займати iнщi посади.
2. Будь – яка дiяльнiсть має бути безоплатною.
3. Не можуть бути членом партiї.
4. Не може виїхати за межi держави, без згоди парламенту.
Пiдстави для припинення президенства:
1. Закiнчення строку повноважень.
4. У разi смертi.
-4-
Функцiї глави держави:
1. представницькi повноваження ( представляє держава як всереденi так i зовнi).
2. Повноваження в галузi держ. управлiння:
- видає нормативнi акти;
3. повноваження в сферi законодавства ( Францiя):
- право законодачої iнiцiативи.
4. Зовнiшньо – полiтичнi повноваження.
- мають право помилування;
- приймати участь в судових засiданнях.
6. Надзвичайнi повноваження:
- мають право встановлювати надзвичайний i вiйськовий стан.
У президента есть вспомогательные организации, обеспечивающие личный статус, сердечные и вспомогательные организации.
Основи Конституцiйного права
Об
I. Особливостi Конституцiї Великобританiї:
1. Немає писаної конституцiї.
3. За способом змiни конституцiї є гнучкою.
4. Стабiльною.
5. Суди можуть створювати конституцiйнi джерела ( судовий прецидент).
В Британии — англо-саксонской системе — я знаю тех, кому плохо известно владыкинское зло.
Бiльше 300 рокiв не було резолюцiї, полiтичних потрясiнь.
2. конституцiйнi звичаї – вони судами не захищаються.
II. Правовий статус людини i громадянина
Особливостi:
1. Право i свободи не подiляють на конституцiйнi i галузевi – всi права конституцiйнi.
3. Принцип прав i свобод i їх гарантiї – формулюються.
- не мають право прокуратури, держ. службовцi).
Соцiально – економiчнi права почали регулюватися лише пiсля 2 свiтової вiйни:
- страхування на випадок безробiття;
- пенсiйне забеспечення;
- безкоштовна первинна медична допомога.
III. Громадянство
Нацiональнiсть – це громадянин заморських володiнь Великобританiї.
2. Одерження громадянства за народженням ( кровi i грунту)- якщо дитина народилась вiд громадянина Великобританiї за кордоном, то дитина не має право набути громадянство Великобританiї за норадженням, але можна за походженням ( за 6 мiсяцiв до набуття повнолiття дають заяву на громадянство).
Натуралiзм: 10 рокiв – ценз проживання, знати 1 державну мову. Є одна пiльга – коли укладаєш шлюб – користуєшся всiма правами, крiм полiтичних:
- коли вступаеш на королiвську службу – зразк можна натуралiзуватися.
Припинення громадянства:
1. Неможна позбавити за полiтичнi переконання.
2. Осiь, якi натуралiзувалися, якщо вони подали неправдивi даннi про себе ( лише на протязi 5 рокiв пiсля натуралiзацiї).
3. 1. За державну зраду, лише коли коли Великобританiя знаходиться у станi вiйни.
3. 2. Если он пойдет в суд, если будет осуждена огромная Британия, то это не менее 12 лет.
Найманство – будь – яка участь у iноземних вiйськах.
Іноземцi в Великобританiї користуються нацiональним режимом.
IV. Партiя i партiйна система.
Закон керує фiнансову сторону ( верхня межа)
У Великобританiї – дiють 15 партiй, але фактично склалась двопартiйна система:
Консервативна, Лейбористська партiя
У Великобританiї – режим мiнiстралiзму ( мiнiстр – слуга).
V. Органи державної влади
Великобританiя – парламентська монархiя. Голова держави монарх має великi повноваження «сплячi») – символ нацiї.
Повноваження монарха:
1. Абсолютне вето;
2. Безмежне право розпуску нижньої палати;
3. Пiдпорядковується органи вн. справ, спец. служб, армiя.
4. Формально панiвне становище, має парламент, фактично уряд.
1. Уряд може подавати законодавчу iнiацiативу лише з 1 читання – бюджету.
2. Право законодавчої iнiцiативи має лише депутат.
VI. Парламент:
1. Монарх;
3. Палата лордiв.
Особливостi:
1. Повноваження є абсолютно невизначеними.
2. Дiє без писаної Конституцiї.
Структура Палати громад:
1. Очолює спiкер ( виник в 14 ст. )
1. Всi законопроекти вносять до цiєї палати.
2. Це головна палата.
3. Складається з парламентських партiй наз. Опозицiйною партiєю.
4.Існують парламентськi функцiї, багато слiдкування, як депутати ходять на засiдання, як голосують.
Всi депутати нижньої палати користуються:
2.Імунiтетом ( за 40 днiв до виборiв, пiд час).
3. одержують заробiтну плату з бюджету.
Палата лордов — это феодальный пережиток, у визона нет функций, он не вибрирует, имеет форму осени 1195 года.
Двi функцiї:
1. Судова ( судить лордiв).
2. Апеляцiйна палата ( вища касацiйна судова iнстанцiя).
3. Мають право робити нагляд за урядом.
Основи конституцiйного ладу Францiї
I. Особливостi Конституцiї:
Прийнятi в 1958, вона 17 в iсторiї Францiї в умовах полiтичної кризи.
28. 10. 58 р – конституцiя затверджена референдумом.
1. Джерела Конституцiї:
- Преамбула Конституцiї 1946 рiк;
- Декларацiя прав людини i громадянина.
2. Далее, о конституции права на объединение народов народа, суверенитета народа.
3. Конституцiя встановила напiв. Президентську республiку з демократичним режимом ( рацiональний мiнiстрерiалiзм).
4. За способом змiни Конституцiї є джу жорсткою.
1 Стадiя – iнiцiювання внесення поправок ( Президент, депутат).
2 Стадiя – прийняття поправок ( коли 2 палати парламента приймають конституцiйною бiльшiстю).
3 Стадiя – ратифiкацiя ( референдум чи 2 палати парламента).
Республiканська форма правлiння не пiдлягає змiнi.
II. Француське громадянтво:
1. автоматично:
- за народженням ( домiнує право кровi).
2. За заявою:
- натуралiзм ( знання мови, Конституцiї, iсторiї Францiї, ценз проживання на законних пiдставах, є пiльги для студентiв, якi 2 курси завершили вiдмiнно, для одружених, особи якi поступили на державну службу).
Пiдстави припинення громадянства:
1. Втрата:
- добровiльна ( вихiд iз громадянства, набуття громадянства iншої держави).
- примусова ( громадянин поступає на державну службу до iн. країни, або коли на 10 рокiв виїхав.
2. Позбавлення:
- лише громадян за походженням:
2. Питання позбавлення громадянства судами.
III. Особливостi правового статусу людини i громадянина:
Є iншi документи:
1789 – Декларацi прав i свобод людини i громадянина.
1946 – Преамбула Конституцiї.
2. Є гарантiї:
- Загальнi:
2. заборонна узурпацiї влади;
3. неможливiсть обмеження прав i свобод, крiм певних випадкiв ( i лише законом).
1. призумцiя невиностi ( 1 держава в свiтi).
3. заборона зворотньої сили законiв;
4. пiдзвiтнiсть посадових осiб.
1. Право на охорону здоров’я;
3. Право на безоплатну загальну середню освiту.
IV. Виборче право
1956р. – виборчий кодекс, прийнятий урядовим декретои.
Особливостi:
1. Мають право з 18р.
2. Не мають права: — душевно хворi i т. п.
3. пасивне виборче право:
- Мунiципальне – 18 рокiв.
- Регiональне – 21рокiв.
- Нацiональнi збори – 25 рокiв.
- Президент ( не встановлено, але за звичаем – 50 рокiв)
V. Партiї та партiйна система.
Самий термiн «партiя» Конституцiя не вживає.
1. Обовязкова державна реєстрацiя ( префект)
2. конституцiя визначає обмеження, коли дiють групи може бути не законною.
3. Обмеження фiнансування партiї з боку певних фiзичних i юридичних осiб.
Де – юре у францiї iснує багатопартiйна система ( 10% — Об’єднання на пiдтримку республiки ( 1958 р. – Голь – консервативна партiя).
Преамбула:
- Демократична партiя ( 1970).
- Француська комунiстична партiя ( 1920).
- Центральнi нацiоналiстичнi партiї.
Де – факто
VI. Форма правлiння i режим
Напiв президентська республiка.
Президент:
1. Сам формує уряд.
2. Може розпустити парламент.
3. може ввести надзвичайний стан без згоди парламенту.
VI. органи державної влади:
Президент – займає юридично перше мiсце в системi органiв державної влади.
Вибори президента – народом на 5 рокiв ( до 2000 року на 7 рокiв).
Положення:
1) В виконавчiй владi:
- призначає прем’єр – мiнiстра;
- призначає всiх мiнiстрiв;
- амнiстiя;
- вводить надзвичайний стан без згоди парламенту;
- може розпустити парламент, крiм випадкiв:
1. Надзвичайний стан.
2. Сенат – не черговi вибори.
2) Законодавча сфера:
- законодавча iнiцiатива;
1. установчий ( змiни до конституцiї).
2. ратифiкацiя мiжнародних договорiв ( змiни територiї).
3) Мiжнароднi вiдносини:
- може ратифiкувати деякi договори;
- приймає послiв.
Гарантiї Президента:
1. Недоторканiсть ( iмпiчмент тiльки за державну зраду)
Двi палати, а потiм судова палата дають згоду.
VII. Уряд Францiї – колегiальний орган – уряд визначає i провадить полiтику нацiї.
Кабiнет мiнiстрiв – це збори всiх мiнiстрiв.
Компетенцiя уряду сформульована в Конституцiї за залишковим принципом ( Парламент – абсолютно визначенi i в Президента абсолютно визначенi).
Особливостi компетенцiї уряду:
2. Уряд має право вiдмiнити закони прийнятi парламентом. Але треба висновки Конституцiйної Ради.
1. Народный збори — 579 депутатов, в том числе 22 депутата от заморских территорий, принимают мажоритарную систему на 5 ракет.
2. Сенат – 321 депутат, на 9 рокiв, але кожнi 3 роки 1/3 депутатiв обирається знову.
Структура парламенту стандартна.
1. Конституцiйна рада – дає висновки щодо законiв парламенту, призначається всього 9 осiб, голови парламенту i президент ( по 3 кожен), кожен рiк 1го, розглядає:
- закони президента.
- НПА – уряду.
2. Державна рад автоматически вводить премьер-министра, министра юстиции, все приметы президента.
Функцiї:
2. розгладає скарги на будь- яких посадових осiб.
Немає аналогiв в свiтi:
Економiчна рада i соцiальна рада – конституцiйний орган, але це громадська органiзацiя розглядає проекти законiв ( склад:- профспiлки, великi бiзнесмени).
Вища довольна магистратури — завдання забезпечення незалежности суда гилки влады.
1. Державна зрада;
2. Незаконне рiшення.
XI. Судова система:
1. Суди загальної юрисдикцiї, очолює Касацiйний суд.
Мирний суд – Трибунами вищих iнстанцiй – Апеляцiйнi суди – Суди присяжних ( 3 професiйних суддi, 9 присяжних).
XII. Полiтико – адмiнiстративний устрiй:
1. Комуни – 36 тисяч основа.
2. Кантони.
3. Департаменти – 96.
4. Округ ( декiлька департаментiв).
Префект – представницький центр. Влади.
Є ради – обираються.
Основи конституцiйного права США
I. Передумови i особливостi Конституцiї США.
Перша писана Конституцiя – в США.
Передумови:
1. Боротьба за незалежнiсть 13 американських колонiй ( штатiв).
А 4 липня 1776р. – затверджується декларацiя Незалежностi.
1787р. – конвент – прийняли рiшення про утв. Єдиної держави.
1787 – прийняття конституцiї.
4 березня 1789р. – вступила в силу.
1. Складається з 7 статей i 27 поправок, першi 10 поправок – «Бiль про права».
Структура Конституцiї:
1. Склад 7 статей, але стаття вживається у термiну «роздiл».
3. 2 стаття – виконавча влада очолює Президент.
4. 3 стаття – судова влада.
5. 4 стаття – принципи федералiзму ( мiж урядом i штатами).
8. 7 стаття – вступ Конституцiї в силу пiсля її ратифiкацiї.
Передумови написання Конституцiїї:
1.Ґрунтується на 3-х теоретичних началах:
- французьке просвiтництво;
- теорiя Гообса, Локка;
- iдеї Джеферсона, Едiсона.
Принципи Конституцiоналiзму:
1.Єдиним джерелом влади є народ.
2. Гарантiї прав i свобод людини.
3. Принцип розподiлу влади – «система стримувань i противаг».
4. принцип федералiзму ( у штатiв велика компетенцiя).
5. Жорстка Конституцiя.
Джерела Конституцiйного права:
- Конституцiя 1789р.
Особливостi регулювання прав i свобод людини i громадянина:
1.Єдина Конституцiя, де не подiлений подiл на права людини i громадянина.
2. Не згадується адресат.
3. Засосування термина «народ Соединенных Штатов», пид «народ» в Соединенных Штатах, все физические лица растут.
II.
- право на особисту недоторканiсть.
- Право на суд присяжних.
- Право рiвностi.
Всi iншi права були закрiпленi в «Бiль про права».
3. Конституцiйнi права записанi в позитивному виглядi, iнодi негативному.
III.
1. Спочатку виборчими правами користувалися лише вiльнi, бiлi чоловiки.
1870 р – 15 поправка надала права чорним.
1920 – виборчi права наданi жiнкам.
1964р. – 24 поправка вiдмiнила виборчий податок.
1971 – понижено вiковий ценз для активного виборчого права з 18 рокiв.
«Акти про емiграцiю» — пiдстави про набуття громадянства.
Застосовується право ґрунту i право кровi.
Натуралiзацiя:
1. Статус «постiйного жителя» ( GreenCard) – 5 рокiв прожити на законних пiдставах в США, поведiнка зразкова. Потiм отриматиGC, прожити ще 5 рокiв ( тi самi умови), лише потiм клопотати. Умови: знання мови, iсторiї США, релiгiйною, основи американського права, складання присяги на вiрнiсть США. Але натуралiзована особа не може балотуватися на президента США.
Строк проживання в США може бути скороченим до 3 рокiв, якщо уклав шлюб, але якщо є GC.
2. Якщо є заслуги можна подарувати громадянство.
Усиновлення.
Пiдстави припинення громадянства.
1. позбавлення.
2. Добровiльний вихiд з громадянства.
Не можна позбавити за полiтичнi мотиви.
Позбавлення за умови:
1. Подання де правдивих документiв ( першi 5 рокiв).
2. Перехiд на сторону ворога, коли США знаходиться у станi вiйни ( на всiх).
Полiтичнi партiї:
Юридически это простая система, но на самом деле две: Демократическая республика i, представители партий, ставшие президентами.
Президент формує уряд.
Программа может быть такой же, демократия более центрирована, республика — правая, либеральна — демократична.
Цi партiї органiзацiйно не оформленi.
Іншi партiї набирають мах. 1 % мiсць в конгресi.
США є президентською республiкою, дiє дуже цiкава «система стримувань та противаг»:
1. Люди обирають Парламент прямими виборами. Парламент неможливо розпустити.
2. Депутати дуже захищенi, мають високу платню.
4. Парламент имеет пару раундов платежей в округе — укрепите бюджет, просмотрев счета, представленные округом президентом.
5. Уряд не несе вiдповiдальнiсть перед парламентом.
Територiальний устрiй:
Соединенные Штаты — центральная федеральная власть, состоящая из 50 штатов, штатов по Конституции, парламента, округа, который должен стать губернатором.
Є ще федеративний округ Колумбiя, тут є Вашингтон ( 3 виборця).
У США є залежнi територiї:
1. Уперто – Рiко ( статус вiльно приєднаної держави);
2. Вiргiнськi острови;
3. Схiд Самуа;
- Найдите бронь — здесь вы платите проезд, не платите налоги, платите пенсию.
Федеративний устрiй i республiканська форма – не можуть бути переглянутi.
Основи Конституцiйного права ФРН
- офiцiйна назва «Основний закон»
- четверта Конституцiя прийнята 23 травня 1949 року – Парламентська Рада.
- В її розробцi допомоги представники окупацiйних сил.
- Закрiплює федеративний устрiй ( республiканський i федеративний устрiй не пiдлягає змiнi).
- Увiйшли принципи мiжнародного права, багато норм антифашистських.
- Багато принципiв конституцiоналiзму запозичених з iнших Конституцiй.
- Окрiм конституцiї 1948 року – джерелом конституцiйного права є конституцiя суб’єктiв федерацiї (16).
2. Особливостi Конституцiйно – правового статусу людини i громадянина:
- дуже чiтко подiляє права i свободи на основнi i конституцiйнi, судом захищаються лише основнi права i деякi Конституцiйнi i всi iншi ( 93 стаття)ю захищаються не судом, а iншими органами;
- Можливiсть поширення прав i свобод на вiтчизнянi юридичнi особи.
- Вживає термiн «нiмцi» — охоплює всiх громадян ФРН.
3. Громадянство ФРН:
1. Об’єднання принципiв грунту i кровi.
2. Натуралiзацiя:
- за правом ( звернення до компетентних органiв).
- за рiшенням влади ( 10 рокiв жити, житло, примiрна поведiнка, володiння мовою)
4. Репатрiацiя – вiдновлення батькiвщини.
Втрата громадянства:
1. Без згоди неможливо.
2. Лише натуралiзацiя ( на протязi 5 рокiв).
4) Права i свободи громадянина.
- освiта ( вчителi є дуже поважними).
- Здоров’я.
3 рiзновиди прав i свобод:
- загальнi обмеження ( межi користування певними правами).
- позбавлення свободи слова…
Гарантiї:
1. право на судовий захист.
2. Вiдповiднiсть держави за дiяльнiсть своїх службовцiв.
Обов’язки:
1. Обов’язок батькiв пiклуватися про неповнолiтнiх дiтей i навпаки.
2. вiйськовий обов’язок.
3. Користування власнiстю на загальнi блага.
Визначення Партiї, закрiпленi в Конституцiї.
Юридично iснує багатопартiйна система:
1. Християнсько – демократичний союз ( виник пiсля 2 свiтової вiйни).
2. Християнсько – соцiалiстичний союз ( дiє в Баварiї).
3. Соцiал – демократична партiя.
4. Партiя зелених.
5. Свободна – демократична партiя.
6. Партiя демократичного союзу.
6) Юридична модель.
Парламентська республiка.
Приказ не видповидальнист перед Бундестагом, иначе президент может распустить Бундестаг.
Демократичний режим – мiнiстерiалiзм.
Парламент.
Бар’єр 5 % — пропорцiйна система i мажоритарна ( на 4 роки).
Бундесрат – призначається урядами всiх земель на 4 роки.
Депутат Бундесрату має iмперативний мандат.
Імунiтет – за порушення правил – вiдповiдальнiсть за кримiнальнi порушення лише з згоди парламенту.
Закони ФУ вносяться в Бундесрат, потiм в Бундестаг.
Якщо Бундестаг вносить, має бути дозвiл Бундесрату.
Постановление может принимать законы при условии утверждения делегированных Бундестагу прав.
Президент може поставити питання про Вотум недовiри.
7) Президент.
Не менее 40 лет — так называют людей, постоянно проживающих на территории Нимеччини, 15 лет — 50% + 1 голос — две смены по 3 человека очень большие. Обирається на 5 рокiв.
Укази Президента не потребують контрасигнацiї.
8) Федеративний уряд.
1. Федеративний канцлер – обирається Бундестагом бiльшiстю голосiв.
2. Всi федеративнi мiнiстри призначаються президентом за поданням Ф. К.
3. Посада урядовця не сумiсна з iншими видами дiяльностi.
9) Судова влада.
суддiв ( 8 Бундестаг, 8 Бундесрат — на 12 рокiв, без права повторного призначення, граничний вiк 68 рокiв).
Вимоги – 40 рокiв, вища юридична освiта, досвiд роботи. Рiшення мають постанов чий характер.
5 гiлок юстицiї:
1. Загальна юстицiя – Федеративна Судова Палата ( цивiльна справа вiдiленi вiд кримiнальних).
2. Адмiнiстративна юстицiя – Федеративний Адмiнiстративний Суд.
3. Финансовое правосудие — Федеративное Фансово — Судова и ниши судит о функциях палаты Рахункова.
4. Трудова и социальная гилка — є Федеральный арбитражный суд и суд по социальным правам.
10) Нiмецька федерацiя:
1990 р. – стало 16 земель, мають ознаки держави, Ландшафти – парламенти, уряди, Конституцiя, компетенцiя, не мають суверенiтету, вихiд не дозволяється.
В сферi законодавчої дiяльностi:
2) Конкуруюча компетенцiя – якщо в прийнятi федеративнi закони не врегулюванi певнi питання, земля може прийняти свiй.
3) Рамочна компетенцiя – Бундестаг приймає принципи певного закону, а Лантаги приймають закони в межах цих принципiв.
1).
Виключна находится в ведении федерального округа, а земельный округ имеет сверхкомпетентную компетенцию.
11) Органи влади на мiсцях:
Районы — узди — общины — большинство земель Берлин, Бремен и Гамбург за час є земли, которые я добавляю к районам.
В округах дiє мiсцеве врядування. Є Урядовий президент призначається з зверху.
Представительство Уизды — доволен 5 скалистыми ландшафтами, є — заказано Президентом.
В землях встановлення змiшане управлiння.
Основи Конституцiйного права Італiйської республiки.
1. 1 сiчня 1948 року – набула чинностi Конституцiї Італiї.
1948 р – Аргентинський статус – 1 Конституцiя.
Особливiсть:
1. Демократизм:
- народ Італiї має право законодавчої iнiцiативи ( 50 000);
- народ має право iнiцiативи змiни чи вiдмiну закону (0. 5 млн.);
- будь – який громадянин маже звернутися до конституцiйного суду.
2. Втiлила всi мiжнароднi принципи.
4. Громадянськi права ( громадянськi вiдносини, Соцiальна Економiка)
За способом змiни:
Конституцiя є дуже жорсткою:
- прийняти закон 50%+1;
- через 3 мiсяцi ратифiкувати;
- якщо на протязi цих мiсяцiв 1/5 депутатiв чи 500 000 референдум;
- не пiдлягає перегляду республiка.
2) Особливостi конституцiйно – правового статусу людини i громадянина.
1912р. – закон «про громадянство».
Пiдстави:
1. При народженi ( домiнує принцип кровi).
- ценз проживання не менше 10 рокiв.
- Законi пiдстави проживання;
- Готовнiсть вiдмовитись вiд свого громадянства.
Особливостi:
- статева дискримiнацiя: якщо чоловiк укладає шлюб з iталiйкою то ценз 10 рокiв знiмається;
- до 90 – х не було розлучення;
- якщо iноземного громадянина приймають на державну службу, вiн стає громадянином Італiї.
Втрата:
- не можливо позбавити за полiтичнi переконання;
- вступ на службу до iноземної держави.
- вихiд з громадянства.
Особистi:
- не можливiсть позбавлення права i дiєздатностi за полiтичнi мотиви.
- вiдповiдна гiдна судова.
Обов’язки:
1. платити податки.
2. працювати i отримати середню освiту.
3. Обов’язок захищати вiтчизну.
4. Загальновiйськовий обов’язок.
5. приймати участь у виборах i референдумах.
Полiтичнi парва:
- Позбавляються активного i пасивного виборчого права до 5 рокiв банкрути.
Особливiсть:
- дуже часто проводяться референдуми:
- мiсцевi ( про змiни кордонiв територiї ).
- Скасовуючи ( не може бути з питань бюджету, податкiв, помилування, мiжнародних договорiв).
4) Партiйна система
Християнсько – демократична партiя – консервативна, правоцентриська.
Комунiстична партiя.
«Полюс свободи» — блок увiйшли ХДП – правоцентриська, «Оливкове дерево» — увiйшли КП, рух зелених, лiве крило ХДП – лiвеценстриськi.
Пiвнiчна лiга – сепаратистка партiя.
Конституцiя детально регулює функцiонування партiї:
- забороняється фашистське iснування.
- Держава фiнансує фракцiї в парламентi.
- Встановлюється гранична межа зносiв.
Конституцiйнi права:
- рiвнiсть всiх релiгiй i церкви.
5) Форма державного правлiння Італiї.
Італiя – класична парламентарна республiка.
Народ обирає парламент, парламент – Президента.
Парламент в Італiї є двопалатним.
Нижня палата – весь народ.
Сенат – представник автономних територiй, обидвi палати рiвнi.
Нижня – палата депутатiв 630 на 5 рокiв.
Верхня – сенат 315р.
4% — бар’єр.
В парламентарiв мандат несумiсностi. Чиновники повиннi за 150 днiв пiти у вiдставку перед виборами.
- iмунiтет
- iндемнiтет
В камерах сидят окремо, за исключением 1-й выпадку вибори президента по конституции явно имеетє повноваження обеих палат.
- депутат;
- органiзацiя мiсцевого самоврядування;
- нацiональна рада економiки i працi ( входять представники всiх профспiлок) дає висновки при прийнятi бюджету).
Комiсiям можуть делегуватися право законодавче.
Уряд може приймати декрети, якi мають силу закону.
Парламент призначає 1/3. в суду i вищу магiстратур раду.
6) Президент Італiї:
Вибори проходять в 3 –х турах, в першому i другому турi за нього повиннi проголосувати 2/3 ( квалiфiкована бiльшiсть)
- призначає вибори в обидвi палати.
- Направляє в Парламент послання.
- Є вiдкладне вето.
- Розпуск палати депутатiв
- Головнокомандуючий ЗС
- Виступає на мiж. Аренi
- Не може вiдправити уряд у вiдставку.
Конституцiйний статус уряду Італiї
Уряд – Рада мiнiстрiв.
Прем’єр мiнiстрiв – голова, має 2 –х заступникiв.
Президент може розпустити Парламент, якщо той не затвердить уряд.
Уряд має право приймати акти делегованого законодавства.
Органи:
1. Нацiональна рада економiки i працi – формується з представникiв профспiлок. Имею право законодательной инициативы, опережающего контроля над законодательством.
2. державна рада – вищий орган в системi адмiнiстративних судiв.
3. Рахункова палата:
- контролює за фiнансовою стороною дiяльностi уряду.
Вони обирають Голову КСІ на 3 роки.
Суддi мають вiльний мандат, не можуть займатись iншою дiяльнiстю.
1. Вiдповiднiсть НПА Конституцiї.
2. COP + 16 оценивает привлекательность президента с точки зрения еды.
3. До КСІ може звернутися будь-яка людина, якщо порушенi їх права.
Судова система Італiї:
Суддi i прокурори утворюють магiстратуру.
Прокуратура:
- нагляд.
Судова система:
1. Загальних судiв:
- мирових суддiв ( консiлiатори) – малозначнi цивiльнi справи, обирається народом, не треба юридичної освiти, по 1 чоловiку на комуну.
- Претори ( =1000) розглядають деякi цивiльнi i кримiнальнi справи в якостi1-ї iнстанцiї i як апеляцiю.
- Апеляцiйнi суди – смертна кара ( є мораторiй).
- Касацiйний суд – вищий орган в цiй системi, 2 палати цивiльна i кримiнальна.
2. Адмiнiстративнi суди:
1. Выездные административные судьи — дют в районы, оскарження к секретарю.
2. Судья особой юрисдикции — очолю Рахунковская палата — возражает против бюджета.
Виша доволен Магистратури: президент, председатель Касацкого суда, 9 депутатов ограблены парламентом.
Полiтико – територiальний устрiй Італiї:
Унiтарна з широкою автономiєю її областi.
Областi – провiнцiї – комуни = 8000
1. З Загальним статусом – 15.
2. З спецiальним статусом – Сицилiя, Сардинiя, в iн. 3-х – нац. Меншини ( всього 5).
Компетенцiя областей:
2. Будiвництво, освiта.
Органи:
2. Джути – виконавчi органи рад.
3. Голова – Джунта вибирає.
В деяких областях обирає народ.
- урядовий комiсар – здiйснює урядовий контроль.
Провiнцiя=100- дiють ради, джути.
Комуни = 8000, Ради Джути, Мер – взаємодiє з центральною владою.
Основи конституцiйного права Швейцарiї
Прийнята в 1999р. – вступила в силу в 2000р.
1. Загальна характеристика Конституцiї.
Конституцiя Швейцарської конфедерацiї, ще 5 Конституцiй:
1978р – I — ша Конституцiя дарована Наполеоном, унiтарна держава.
1802р. – II- га Конституцiя вiдновила союз вiдносини мiж кантонами.
1874р. –IV – та Конституцiя, бiльше централiзму.
1978р. – перший проект V Конституцiя.
1999р. – прийняття VКонституцiї на всенародному референдумi.
Конституцiя має:
- преамбулу;
- I-й – Загальнi положення ( 6 ст.) – склад Конфедерацiї.
III –й – Регламент i взаємодiя кантонiв i комун.
V – й – Статус вищих органiв влади.
VI – й – Змiна Конституцiї.
Особливостi Конституцiї:
- союзна федерацiя Швейцарська конфедерацiя.
- Пiдтвердила свiй 200-й нейтралiтет:
1. не надавати свою територiю iншим вiйськам.
2. не брати участь в вiйськових об’єднаннях.
Забезпечення вiд безробiття;
- Статтi про охорону навколишнього середовища;
Заборона клоновання людини i тварини4
Вiдокремлення церкви вiд держави.
- дуже детально регулює питання фiнансових проблем:
- встановлює, якi податки, як їх знiмати;
- за ухилення вiд сплати податкiв – кримiнальна вiдповiдальнiсть.
iнiцiатива, вiд Федеральних Зборiв, однiєї з палат, не менше 50 % депутатiв, вiд кожної палати, 100000 пiдписiв виборцiв.
Парламент приймає;
- Референдум;
- дiють конституцiї Кантонiв ( в деяких 1857, 1878р.)
2) Особливостi конституцiйно – правового статусу людини i громадянина.
II-й роздiл – основнi права i громадянство i соцiальнi цiлi.
I – глава – Основнi права ( особистi права, полiтичнi в 4 роздiлi).
Немає термiну громадянин.
134 – рiзновидiв прав i свобод людини i громадянина закрiплює Швейцарська Конституцiя.
Полiтичнi права:
- свобода асоцiйних зборiв;
- право петицiї;
- право на участь у виборах.
- Не має права у наслiдок душевної хвороби чи …
- 30 000 виборцiв законодавча iнiцiатива.
- детально регулюється Конституцiя.
Первинним є громадянство, щодо набуття громадянства:
1) по закону ( автоматичне набуття громадянства при наявностi юр. фактiв, якi наступили:
- за народженням 9 принцип кровi).
- внаслiдок вступу у шлюб, тiльки iноземка ( воля i бажання, згода вийти з свого).
2) за адмiнiстративним рiшенням ( натуралiзацiя):
- 12 рокiв – вiковий ценз, знищенню не пiдлягає.
Припинення громадянства:
- добровiльний вихiд з громадянства;
- особи. Якi досягли 22 роки, але проживають за межами Швейцарiї.
Гарантiї прав i свобод людини i громадянина:
- заборона свавiлля з боку органiв i посадових осiб;
- обов’язок всiх посад, осiб дотримуватись всiх мiж. Договорiв про права i свободи i громадянина.
- право на негайне оскарження будь – яке рiшень.
- Право на iнф., щодо звинувачення.
- можна користуватись правами i свободами, якщо ти не порушуєш права i свободи iнших людей;
- щодо утворення полiтичних партiй;
- в будь – якому випадку обмеження основного права не повинно торкатися його сутi;
- обмеження прав i свобод повинно бути розумним.
1. народ має право законодавчої iнiцiативи
- кантон – 50 000 голосiв виборцiв.
- змiни в конституцiю – 100 000 пiдписiв.
2. Багатопартiйна система:
- вiльна демократична партiя ( поч. 19 ст. – утв), поселення федеративних вiдносин в державi;
- Християнсько – демократична народна партiя ( поч. 20 ст.)
- Швейцарська народна партiя – сер. Прошарку населення.
- СДШП – кiн.
19 ст., як Марксистська. Зараз вiдмовилась.
7) Органи державної влади
Федеративнi збори:
Законодавча влада: двi палати.
Працюють у сесiйному порядку:
Двi сесiї, перерви маленькi. Палати працюють роздiльно
Кожна палата має голову i заступникiв, є комiсiї, партiйнi функцiї.
Депутати:
1. Вiльний мандат;
- Індемнiтет майже абсолютний.
3. Забов’язанання опублiкувати свої зв’язки з группами iнтересiв.
Компетенцiя парламенту – вiдносно – визначена.
Компетенцiя кантонiв значно бiльшi, але вони є суверенними.
Федеральна рада – уряд, вищий виконавчий i розпорядчий орган.
Склад – 7 чоловiк, обирається при кожному обранi парламенту, вiд кантону лише 1.
Всi 7 обирають горлову i заступника.
Федеральна адмiнiстрацiя – центральнi орагни виконавчої влади.
Компетенцiя:
2. Готування бюджету.
Ордонанс – акти Федеральної ради.
Форма держави:
Парламентаризм – державний режим.
Найвища суд. Інстанцiя Федеральний суд:
Конституцiйний, цивiльний, кримiнальний , адмiнiстративний та всiх iн. видiв юриспруденцiї.
Громадяни можуть звернутись до ФС, якщо доведуть, що їхне право порушено.
FS — 30 судей обмануты Федеративной зборой на 6 удочек. мови.
Житейский суд — грабить население без юридического освящения, найменша ланка в кантонах.
Окружний суд – суд 1 iнстанцiї – кримiнальнi справи лише з присяжними.
Верховний суд Кантона – найвищий в канi.
Дiють спецiальнi суди.
Прокуратура вiддiлена вiд суда i здiйснює наглядову функцiю.
6) Швейцарський федералiзм:
В 13 столiттi 3 кантони об’єднались, пiзнiше були приєднаннi iншi землi. Спочатку була конфедерацiя, поступово трансформувалась в 19 ст. i утв. Федерацiя.
Швейцарiя склад. З 23 кантонiв ( iсторична назва).
3 кантони – роздiленi на 2 полукантони.
Кантони не мають права на самовизначення. Їх кiлькiсть не можна.
14 Кант – говорить нiмецькою.
4 Кантони – французькою.
1 кантон – iталiйською.
Іншi 4 Кантони – багатомовнi.
3 Державнi мови:
- Французька.
Нацiональна мова:
- греко – романська.
Всi питання в конституцiї вирiшується на радах к. – вибирає уряд, приймає закони.
В кожному Кантонi є свої Конституцiї.
Кантони подiляються на общини чи комуни ( управлiння фiнансами, школи, безпека, Конституцiя гарантує автономiю комуни, всi питання вирiшують загальнi збори виборцiв – ради – вибирають уряд)
Є орган контролю – Префекти.
Основи Конституцiйного права КНР
1)Державний лад
Конституцiйне право – державне право.
1. Характерна значна роль правового звичаю.
2. Класовий i iдеологiчний пiдхiд при регламентацiї певних питань.
- не мають принципу обмеження влади держави на користь особи.
Дiюча Конституцiя прийнята в 1982р.
Все китайськi збори народних представникiв – парламент.
Преамбула мiстить положення:
1. Загострення класової боротьби при полiпшенi соц.
3. КНР – це соцiалiстична держава демократичної диктатури
4. Закрiплене панiвне становище.
6. Формально закрiплено принцип правової держави.
В 1999р — впервые змея была внесена в Конституцию и была установлена граница преступной суверенной власти и 2: индивидуальная и честно частная власть рабочих, это не головная боль, можно вилучени на венце штат.
Кожному по працi – зрiвнялiвка.
Конституцiя закрiплює плановий розвиток економiки. Є п’ятирiчки, розроблюються КПК, затверджується ВКП.
Режим:
Партократичний, але змiни в 1999р – закрiпленi бiльш дем. Права, розширено коло прав i свобод людини i громадянина. Установление повинностей в сферах особого быта, 430 мусорных складов — для смертной казни яки.
Змiни до конституцiї дуже жорсткi 1/5 депутатiв ( 3000) рiшення квалiфiкованою бiльшiстю 2/3
Громадянство КНР:
1. тiльки право кровi 9 за народженням ( Змiшаний шлюб немає.
- мають право якi народились на тер. КНР.
- Якщо вони є близькими родичами громадян КНР.
3. Пiдстави втрати:
4.– постiйне проживання на тер. Ін. держави 5 рокiв за виключенням тих хто навчається з а дорученням.
- за полiтичнi мотиви ( заборонено 1999р).
- добровiльний вихiд ( за заявою )ю
- через усиновлення батьки втрачають громадянство.
Лiт. Шаповал
Ягоди ця
Страшун
Баглай.
