Комісар ради європи з прав людини

Реферат

Дипломна робота, Тема: «Механізми ради Європи з захисту людини»

Запровадження

Права людини, їх генезис, соціальні коріння, призначення – одне з вічних проблем історичного, соціально-культурного розвитку людства, пройшла через тисячоліття й незмінно яка була центрі уваги політичної, правової, етичної, релігійної, у філософській думці. Права людини – складне багатомірне явище. У різні віки проблема правами людини, незмінно залишаючись політико-правової, набувала або релігійне, або етичне, або філософське звучання залежно від соціального позиції що були при владі класів. Найважливішим кроком у розвитку правами людини з’явилися буржуазно-демократичні революціїXVII–XVIII ст., які висунули як широкий набір правами людини, а й принцип формального рівності, став основою універсальності правами людини, який додав їм справді демократичний характер.

>Изученность цієї теми.

Завданням цього дослідження., Саме з цього дана тема актуальна вивчення.

Історія свідчить, кожному поколінню потрібно захищати права особистості, що людству ще невідома ситуація, коли він не були потрібні б зусилля задля підтримки та цивільного захисту права і свободи індивіда. Кожне покоління по-своєму відповідає на вічний виклик історії, пов’язані з відстоюванням таких великих цінностей, як воля і прав людини.

обов’язки,

правової статус індивіда.

У разі класового антагоністичного суспільства правової статус розкриває становище особистості як представника певного класу, її місце у історично конкретної системі виробництва, у політичному структурі суспільства. З встановленням принципу рівності всіх перед законом виникає єдиний правової статус. Відмінність ньому визначаються становищем суб’єкта правий і обов’язків як людина, громадянина, іноземця, особи без громадянства (апатриду).

Правовий статус індивіда законодавчо закріплюється державою конституціях та іншихнормативно-юридических актах (внутрішньодержавних та Міжнародних).

Права й обов’язки – основний вихідний елемент права. Слід можу погодитися зГ.В.Мальцевим, що нічого більше важливого у структурі права, сутнісно, немає. «Система правий і обов’язків – серцевина, центр правової сфери, й тут лежить ключі до рішенню основних юридичні проблеми».

У права й обов’язки як фіксуються зразки, стандарти поведінки, які вважає обов’язковими, корисними, доцільними для нормальної життєдіяльності соціальної системи, а й розкриваються основні засади відносин держави й особистості.

69 стр., 34413 слов

Теорія держави і права

... як і право не існує без держави. Знаходячись в єдності, вони і визначають теорію держави і права як єдину науку про державу і право. По-четверте, теорія держави і права - це найбільш загальна наука про державу і право. Теорія держави і права - ...

>Взаимосвязи держави і особи вимагають чіткоїурегули-рованности і впорядкованості. Це пов’язано з особливої важливістю що така відносин підтримки існуючого ладу, для нормального функціонування. Права й обов’язки фіксують складна система взаємозв’язків держави і особи, засновану на демократичних засадах. Ці взаємозв’язок харчування та відносини формуються у дії об’єктивних закономірностей у суспільному розвиткові, що зумовлюють об’єм і характер правий і обов’язків громадян. Юридичні правничий та обов’язки визначають найважливіші параметри поведінки індивіда у структурі громадських зв’язків суспільства.

Правовий статус, природа правий і обов’язків як ключові поняття правової науки приваблюють пильна увага юристів. Є кілька підходів до визначення правового статусу особистості. До структури правового статусу включається різний набір елементів.

Ця дипломна робота складається з трьох глав, запровадження і укладання. Під час написання роботи використовувалися останні юридичні документи прийнятні до застосування у політиціКР що стосуються правами людини і громадянина.

1. Серед механізмів захисту правий і законних інтересів громадян сваволі державні органи управління і зловживання владою із боку чиновників окреме місце посідає скандинавський інститут омбудсмена, чи, як і ще іменується інших країнах, парламентського комісара (Англія), народного захисника (Австрія), медіатора (Франція) тощо. Створений вперше у початку ХІХ століття у Швеції (1809), інститут омбудсмена під час після Другої Першої світової набув широкого поширення європейських і інших регіонах світу. Особлива популярність і авторитет даного інституту пояснюються багатьма демократичними рисами, котрі характеризують його статусу і забезпечують ефективність своєї діяльності: незалежним становище у системі державні органи;несменяемостью протягом усього терміна повноважень парламенту, яким його призначають; правом законодавчої ініціативи; довірою і доступністю всіх громадян, потребують захисту своїх права і свободи; відсутністю формалізованих процедур розгляду скарг, і звернень; безоплатністю надання громадянам допомогу й т.д. Всі ці принципи і складні процедури, у яких грунтується діяльність омбудсмена, мають особливе значення до виконання їм функції захисту права і свободи людини зловживанням та чиновницького свавілля з боку державного апарату і посадових осіб. Слід можу погодитися з високої оцінкою, даної цієї інституції австрійськимомбудсменом професором, доктором права У.Пиклем про те, створення і діяльність цієї фінансової інституції відкрили нову главу відносин між державою і громадянином, між особами, наділеними владою, і керованими.

Про ефективність і важливішої ролі інституту народного захисника Австрія наочно свідчать такі дані, наведені У.Пиклем з практики його відомства. Як відомо, Австрія дійсних членів Ради Європи — й визнає собі обов’язкової юрисдикцію Європейської комісії і Європейського Суда з прав людини. Тому її можуть оскаржувати зазначені органи порушення своїх права і свободи, проголошуваних Європейської конвенцією про захист людини та основних свобод. Проте з суто формальною підставах, викладених у Конвенції, більш 80% таких скарг цими органами до розгляду не приймаються, тоді як такі скарги в апараті народного захисника Австрії підлягають розгляду. На думку У.Пикля, інститут омбудсмена в правових системах цивілізованих країн світу з справедливості вважається важливим механізмом захисту правами людини й зміцнення законності у діяльності органів виконавчої.

5 стр., 2121 слов

Екологічні права та обов язки громадян україни

... й метою її здійснення. Екологічні права обумовлені життєвими потребами людини, необхідністю гарантувати еколого-безпечні умови життя як найвищої соціальної цінності. Екологічні громадян прописані у Законі «Про ... правового статусу громадянина Росії - його екологічні правничий та обов'язки. Частина закріплена саме цих статтях Закону. Та деякі екологічні правничий та обов'язки становлять зміст інших ...

У деяких країнах контрольні функції омбудсмена поширюються на діяльності судових установ, адміністрації в’язниць, муніципальних органів. Широкі наглядових функцій над діяльністю апарату і посадових осіб всіх рівнів, якими наділений омбудсмен з метою захисту правий і законних інтересів громадян, визначають його високого авторитету та широке визнання громадськістю. Заради повноти характеристики цієї фінансової інституції звернімося трьом найцікавішим його моделям – шведської, що виникла в 1809 р. і послужила прообразом всіх прийдешніх, двом сучаснішим – англійської та французької, кожна з яких відзначено певним своєрідністю.

Інститут парламентського омбудсмена у Швеції включає кілька спеціалізованихомбудсменов.Шеф-омбудсмен займається питаннями доступу громадськості до офіційних документів, і навіть до комп’ютерної системи та банкам персональних даних. До відання омбудсмена з питань юстиції належить діяльність органів правосуддя, поліції, в’язниць. Спеціальний омбудсмен здійснює нагляд за збройних сил та його стосунки з різними цивільними структурами. У особливу сферу діяльності однієї зомбудсменов виділено нагляд за законністю у сфері соціального забезпечення і податкового оподаткування. У 1986 р. у Швеції було ухвалено Закон проти расової дискримінації і водночас призначений омбудсмен з цих питань. У його обов’язки входить припинення дискримінації у сфері трудових і соціальних відносин (найму, оплати праці, звільнень, оренди житла тощо.).

Здійснюючи нагляд над діяльністю різних галузей управління і правосуддя, пред’являючи обвинувачення державним посадових осіб, і з недавнього часу і муніципальним, шведський омбудсмен стежить за підтримкою режиму законності в усіх галузях управління. Вона має доступом до будь-який документації, вправі вимагати і реально отримувати інформацію з будь-яких джерел. Укладання омбудсмена публікуються у щорічних доповідяхРиксдагу.

>Парламентском комісара

Відповідно до Законом парламентський омбудсмен не більше своєї компетенції розглядає скарги громадян будь-які дії міністерств та, якщо ці дії неможливо знайти оскаржуватимуться у суді або трибуналі. Особливість англійського варіанту омбудсмена у тому, що вона може починати розслідування з власної ініціативи. Громадянин, бажаючий звернутися до омбудсмена, подає скаргу через постраждалого учасника парламенту, офіційно звертається до омбудсмена з жаданням проведенні розслідування з скарзі. Рішення у тому, починати або починати розслідування щодо що надійшла через члена парламенту скарзі, перебуває цілком у компетенції омбудсмена. Це і рішеннями. У 1979 р. муніципалітет р.Бредфорда звернувся до суду з єдиною метою домогтися заборони розслідування місцевимомбудсменом 4 скарг до дій працівників відділу соціального забезпечення муніципалітету. Суд у видачі відповідного розпорядження відмовив.

13 стр., 6445 слов

Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбуття

... неповнолітніх та особливості їх призначення, особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбуття, особливості зняття та погашення судимості для неповнолітніх. Вивчення зазначених питань щодо неповнолітніх ... внутрішніх справ за місцем реєстрації громадян, журналів обліку новонароджених тощо. За ... надзвичайно важливе значення для кримінального права і потребує значного опрацювання ...

Норма про непрямий подачі скарги було запроваджено закон як своєрідного «фільтра», що прагненням захистити омбудсмена від його можливих скарг, не які підпадають під його юрисдикцію чи поданих по незначним приводів.

Скарги приймаються лише у письмовому вигляді й тільки від громадян Великобританії, які живуть країни, пізніше 12 місяців із часу скоєння оскаржуваних дій чи з часу, коли про ці діях став відомий громадянинові. Проте після закінчення цього часу, якщо омбудсмен визнає, що є особливі обставини, може прийняти скаргу до розгляду. За практиці омбудсмен, як розпочати розслідування, робить спробу схилити конфліктуючі боку до досягнення прийнятного компромісу.

Парламентський омбудсмен проводить розслідування, обираючи на власний розсуд методи його здійснення: може проводити відкриті слухання з правом сторін мати законних представників чи неформальні розмови. Стаття 8 закону про парламентському комісара наділяє омбудсмена правом вимагати від будь-якої міністра, посадової особи і жодного громадянина надання всієї необхідної інформації і розповсюдження документів, які стосуються справі.

Після закінчення розслідування омбудсмен має становити звіт про її результати, у якому містяться рекомендації сутнісно справи. Звіт іде члену парламенту, на прохання якого проводилося розслідування; громадянинові, яка звернулася зі скаргою; посадової особи, дії якого оскаржуються; і навіть керівнику відповідного відомства. Законом передбачена обов’язок останнього проінформувати омбудсмена у тому, які заходи керівник цього відомства має наміру зробити усунення допущеної несправедливості. Щороку парламентський омбудсмен спрямовує звіт про діяльність у спеціальний парламентського комітету у справі парламентського омбудсмена, який підставі цього звіту оцінює діяльність омбудсмена і інформує звідси парламент. До сказаного слід додати, що з виконання своїх можливостей омбудсмен має апаратом співробітників у кількості близько 80 людина, під час розслідування котрі займаються практичної зусиль для збиранню та витребуванню документів і майже інформації, опитуванням причетних до справі посадових осіб та свідків.

Майже тридцятирічна історія діяльностіомбудсменов у Великій Британії показує, що це інститут грає позитивну роль як позасудовою захисту законних інтересів і громадян, що вони обмежуються посадовими особами центральних державних підприємств і місцевих муніципальних органів. Разом про те англійська модель омбудсмена є вільною від певних вад, утрудняють функціонування цієї фінансової інституції у сфері захисту права і свободи громадян. І це обмежена компетенція омбудсмена, у результаті дії багатьох посадових осіб і закупівельних організацій неможливо знайти оскаржені, і відсутність прямого доступу громадян до омбудсмена, рекомендаційний, а чи не який зобов’язує характер його висновків, і висновків. Подолання цих дефектів, на думку учених-юристів, членів парламенту, слід шукати шляхах розширення своїх повноважень, надання йому права оцінювати істота рішень посадових осіб і визнавати їх неправомірними, розглядати скарги, які стосуються кадровим питанням у державних установах та його комерційної діяльності. Проблемами вдосконалювання і забезпечення ефективності діяльності омбудсмена постійно займається спеціальний парламентського комітету, регулярно

11 стр., 5474 слов

Кримінальний кодекс України та його роль у кримінально правові політиці

... був прийнятий новий Кримінальний кодекс України, відбулося 5 квітня 2001 р. Слід, однак, зауважити, що відхилення альтернативного проекту КК зовсім не означає, що його пропозиції та ... статті 3 КК вказується, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить виключно Кримінальний кодекс, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного ...