ПОНЯТИЕ І СУТНІСТЬ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Зміст
1. Поняття кримінального процесу саме
2. Сутність кримінального процесу саме
3. Стадії кримінального процесу саме
4. Призначення кримінального судочинства
5. Кримінальний процес як наука і навчальна дисципліна
6. Моральні початку кримінально-процесуального права
7. Роль науки кримінального процесу саме у розвитку
1. Поняття кримінального процесу саме
Кримінальну законодавство Російської Федерації встановлює, які небезпечні особистості, й держави діяння зізнаються злочинами, їх види й покарання, і навіть інші заходи кримінально-правового характеру право їх вчинення. Проте заходи можна буде застосувати тільки тоді ми, як у державі розроблено й діє обов’язковий для судів, органів прокуратури, органів попереднього розслідування і лобіювання відповідних посадових осіб порядок виявлення й розкрити злочин, викриття особи, його вчинила, та її покарання. Цей лад частіше називають кримінальним процесом.
Проте поняття «кримінальний процес» законодавство не визначає. У КПК РФ є лише згадування про нього в п. 58 ст. 5. Далі за тексту — КПК.
У навчальної та наукову літературу кримінальний процес сприймається як «кримінальна судочинство (процес), одно «виробництво з кримінальної справи» 1; «…суворо упорядкована системна діяльність, оптимально пристосована задля встановлення істини у справі злочині…» 2; кримінально-процесуальна діяльність 3, «діяльність органів дізнання, слідства й прокуратури,.. і навіть суду» 4, кримінально-процесуальне право (кримінальний процес) 5, кримінально-процесуальна діяльність 6, «діяльність органів дізнання, слідства й прокуратури,.. і навіть суду» 7, кримінально-процесуальне право (кримінальний процес) 8, кримінальна судочинство 9 тощо.
Тоді терміном «кримінальний процес» позначають навчальні курс і дисципліну, програми розвитку й навчально-методичні комплекси, підручники, навчальні посібники та збірники навчальних посібників, конспекти лекцій і друкування типу «Запитання і відповіді». У 2005 р. засновано видання щомісячного журналу, названого «Кримінальний процес».
Кримінальний процес є частиною наукової дисципліни (Спеціальність 12.00.09) і водночас самостійної наукою.
З сказаного з непохитністю слід, що кримінальний процес — поняття неоднозначне, тому різні як найменування кримінального процесу саме, різними є та її визначення. У кожному з навчальні і наукових творів дається своє, не на інших, уявлення чи колективу авторів у тому, що таке кримінальний процес.
Бандитизм (ст. 257 Кримінального кодексу України)
... розвиток поняття “бандитизм” в кримінально-правовому аспекті . В історії кримінального законодавства бандитизм розглядається як злочин ... кримінальний кодекс. В інтересах установлення одноманітності кримінального законодавства всіх радянських республік засадовим стосовно кримінального кодексу УРСР став кримінальний ... поняття та ознак бандитизму з позицій сучасного кримінального права. Саме вони значною ...
Тим більше що на запитання, що означає «кримінальний процес», міститься у кримінально-процесуальному законодавстві, насамперед у Кримінально-процесуальному кодексі Російської Федерації.
Словосполучення «кримінальний процес» відбито у назві Кодексу та її гол. 1 «Уголовно-процессуальное законодавство», і навіть ст. ст. 1 — 4 КПК РФ, які визначають дію кримінально-процесуального закону. У тому числі слід, що КПК є звід правових норм про кримінальному процесі. Їх сукупність є ідеальне вираз кримінального процесу саме, належний, встановлений кримінально-процесуальним законодавством, порядок кримінально-процесуальній діяльності. Вочевидь, реальний кримінальний процес — щоденна діяльність учасників кримінального судочинства — повинен збігатися з ідеальним його керівництвом.
Термін «кримінальний процес» міститься у основних поняттях, які у Кодексі. У пункті 58 ст. 5 КПК сказано: учасники кримінального судочинства — особи, що у кримінальному процесі. З наведеної дефініції вбачається, що кримінальне судочинство одно кримінальному процесу, і навпаки — кримінальний процес є кримінальна судочинство. Про це свідчать становища ст. ст. 1, 5, 6, 11, 18, гол. 6 — 10, 16, частина четверта Кодексу. Отже, законодавець ставить знак рівності між термінами «кримінальний процес» і «кримінальна судочинство», вони вживаються в КПК як синоніми.
Проте термін «кримінальна судочинство» використовують у КПК частіше. У законі йому віддається комусь явну перевагу. І саме поняття «кримінальна судочинство» визначається ст. 5 п. 56. Але поруч із ним Кодекс вживає і ті словосполучення, як «порядок кримінального судочинства», «хід кримінального судочинства», «сфера кримінального судочинства» (відповідно ст. 1, ст. 9 і частина п’ята КПК).
Пояснений їм, на жаль, загалом немає. Проте аналіз норм згаданих статей дозволяє констатувати, що вони означають один і той ж — кримінальна судочинство.
Оскільки кримінальний процес є кримінальна судочинство, щоб зрозуміти, що воно означає, потрібно, очевидно, з’ясувати і усвідомити передусім, що слід розуміти під кримінальним судочинством.
Семантично кримінальна судочинство є провадження з кримінальної справи у суді. Це підтверджує міститься у Конституції РФ, що встановлює, що з допомогою, зокрема, кримінального судочинства здійснюється судова влада (год. 2 ст. 118).
Воно є одночасно різновидом правосуддя (год. 1 ст. 118).
Вочевидь, у Кримінальному кодексі Російської Федерації (далі — КК) використовуються термін «правосуддя» (гол. 31 «Злочини проти правосуддя») і похідні від цього словосполучення — «здійснення правосуддя» (ст. ст. 294 — 296), «виконання правосуддя» (ст. ст. 295, 297 год. 2, 298 год. 1, 311 год. 1), «діяльність судна у цілях здійснення правосуддя» (ст. 294 год. 1 і год. 2), і навіть «судовий розгляд» (ст. ст. 297 год. 1, 307 — примітка), «розгляд справ, чи матеріалів суді» (ст. ст. 296 год. 1 і год. 2, 298 год. 1).
Кримінальний кодекс України та його роль у кримінально правові політиці
... становить виключно Кримінальний кодекс, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Чинний КК України виходить із необхідності відповідності кримінального законодавства Конституції ... особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність» (ч. 1 ст. 18 КК). Таким чином, КК виходить ...
Але водночас у кримінальній законі, всупереч год. 1 ст. 118 Конституції РФ, передбачені: розслідування справи (ст. 294 год. 2), попереднє розслідування (ст. 310), «ведення попереднього розслідування» (ст. ст. 294 год. 1, 295 год. 1, 296 год. 1 і год. 2, 298 год. 2, 307 год. 1), «здійснення попереднього розслідування» (ст. 295 год. 1), дізнання (ст. ст. 298, 300) і «хід дізнання» (ст. 307 — примітка), «хід попереднього слідства» (ст. 307 — примітка), явно помилковий донос (ст. 306) і процесуальні дії — незаконні затримання, висновок під варту або зміст під охороною (ст. 301), і навіть «попередній висновок» (ст. 313 год. 1).
Задля справедливості слід відзначити, що у КК РФ міститься термін «кримінальний процес». Він відбито у ст. 311 «Розголошення відомостей про заходи безпеки, застосовуваних відношенні судді та учасників кримінального процесу саме». Це стаття передбачає відповідальність за розголошення відомостей про заходи безпеки, застосовуваних відношенні судді, присяжного засідателя чи іншої особи, що у відправленні правосуддя, судового пристава, судового виконавця, потерпілого, свідка, інших учасників кримінального процесу саме, так само як проти них близьких, якщо це діяння скоєно обличчям, якому ці дані були довірені чи відомими у зв’язку з його службової діяльністю. Однак далі цього кримінальний закон не йде.
Хоча у тексті кримінального закону злочину проти правосуддя поділяються на злочину за зв’язки й з «здійсненням правосуддя» та злочину, які скоювалися «під час дізнання чи попереднього слідства», уявлення про кримінальному судочинстві як різновиду правосуддя, у разі, зберігається. Виходить, що кримінальне судочинство є сутнісно розгляд справ до судів, інакше — судочинство (ст. 5 п. 56, частина третя КПК РФ, ст. ст. 227 — 419).
Але судочинство становить лише деякі з судочинства. Відповідно до год. 2 ст. 1 КПК який установлюють кримінально-процесуальним законом порядок кримінального судочинства обов’язковий як для судів, але й інших учасників кримінального судочинства. Саме тому п. 56 ст. 5 КПК визначає, що «кримінальна судочинство» є «досудове і судочинство у справі», інакше — провадження з кримінальної справи. Дане поняття є узагальнюючим обох вказаних у даному пункті виробництв. З цього випливає, що став саме виробництво з кримінальної справи законодавець визнає основним змістом кримінального процесу саме. У результаті цілком припустима такий логічний конструкція: кримінальний процес = кримінальна судочинство = провадження з кримінальної справи.
Природно, виникає запитання: що означає виробництво з кримінальної справи? У КПК нього немає відповіді. У кримінальному законі воно позначений як діяльність прокурора, слідчого чи «особи, котра здійснює дізнання», «з метою всебічного, повного та максимально об’єктивного розслідування справи», і навіть здійснення правосуддя судом (ст. 294 КК).
Поняття злочину та його ознаки — Право — и — ...
... -редбачене кримінальне покарання, є злочинами". У Кримі-нальному кодексі Японії 1907 р. визначення поняття зло-чину відсутнє, воно дається в теорії кримінального права. Нема визначення поняття злочину і ... і складанні обвинувального висновку, а й під час розслідування і судового розгляду кримінальної справи. Злочин і злочинність - це явища громадського життя людей, продукт історичного розвитку ...
Вочевидь, що усвідомити «виробництво з кримінальної справи» можна тільки тоді, коли є чітке уявлення про складові даного словосполучення. Цьому найбільшою мірою сприяє семантичний і логічний аналіз термінів «виробництво», «справа» і «кримінальну справу».
«Виробництво» означає, зокрема, «діяльність, робота» .
Цікаві два позначення слова «справа». Перше — подія, обставина, факт; дію людини, вчинок, зокрема негожий, нарешті, «злочин». Друге — це високе зібрання документів, які стосуються дії чи особі, зосереджених в папці, «заведеному на когось справі».
З етимології слова «справа», в КПК цей термін має, по крайнього заходу, два значення.
Перше — цей злочин, тобто. винне досконале суспільно небезпечне діяння, заборонене кримінальним законом, протягом якого передбачено кримінальну відповідальність (год. 1 ст. 14 КК РФ), зокрема як страти. У цьому вся значенні це слово вживається, наприклад, в год. 6 ст. 144, год. 2 ст. 325, год. 4 ст. 407 КПК та інших. До речі, й у кримінальному законі під кримінальним справою мається на увазі «справа» (ст. 294 год. 2 КК), тобто. злочин.
Друге значення даного слова — збори документів, папка з документами, які належать до злочину, інакше — «Кримінальна справа N …» («порушена справа» — ст. 146 КПК РФ та інших., кримінальну справу стосовно декількох осіб — ст. ст. 153, 154 КПК РФ та інших.).
З огляду на сказане, під виробництвом у справі слід розуміти передусім виробництво з кримінально наказуемому діянню, тобто. злочину.
У результаті кримінальний процес постає наступного вигляді: кримінальний процес = кримінальна судочинство = виробництво за кримінальної справи = виробництво з злочину — суспільно небезпечному діянню, забороненого законом під загрозою покарання.
Але саме собою злочин не тягне виникнення кримінально-процесуальній діяльності. По експертним дослідженням кримінологів, поза реєстрації залишаються від 40% «загальнокримінальних діянь» і по 95% економічних злочинів . Професор В.В. Лунеев зазначає, що масштаби прихованої злочинності, зазвичай, з точністю невідомі. За деякими міжнародним оцінкам, незаявленные злочину становлять близько 60% і більше від фактично скоєних . Для виникнення кримінального судочинства необхідно, щоб відповідним, зазначених у законі, органам і посадових осіб набув розголосу що готується, скоюване чи скоєному кримінально наказуемом дії чи бездіяльності. Ні інформації про «справі» — немає і провадження у нього.
Початком провадження у кримінальної справи служить повідомлення про злочині — заяву, явка з повинною, повідомлення про діянні, отримане з інших (зокрема — «оперативних») джерел (п. 43 ст. 5, ст. ст. 140 — 144 КПК).
«Момент одержання повідомлення про злочині» обумовлює виникнення досудового виробництва (ст. 5 п. 9 КПК), тобто. кримінального судочинства взагалі. Отримавши повідомлення, дізнавач, органом дізнання, слідчий і прокурор зобов’язані прийняти його, тобто. розпочати виробництво (діяльність, роботу) у справі (злочину).
Прокурор в стадіях судового провадження
... судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справ. 2.Прокурор у судовому провадженні в суді першої інстанції. Участь прокурора в ... При обґрунтуванні прокурором необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи. Особливістю касаційного провадження є те, ...
Це може завершитися, наприклад, тим, за результатами перевірки повідомлення про злочині приймають рішення про відмову у порушенні кримінальної справи (ст. ст. 145, 148 КПК).
Це рішення свідчить про завершення провадження у кримінально наказуемому діянню, про яку повідомлялося, і тим самим кримінального судочинства, його різновиду — досудового виробництва, у вигляді розгляду повідомлення про злочині. Наочне того підтвердження — відмову у порушенні кримінальної справи з таких підстав, передбачених п. п. 3 — 6 год. 1 ст. 24 КПК.
З цього випливає висновок, що кримінальний процес означає провадження з злочину, про яку став відомий органу дізнання, дізнавачу, слідчому чи прокурору, і навіть суду і судді.
Відповідно до КПК за результатами розгляду повідомлення про злочині може з’явитися рішення про порушення кримінальної справи, що виноситься постанову (п. 1 год. 1 ст. 145, год. 1 ст. 146).
У результаті виникають кримінальну справу про злочині (ст. ст. 150, 151), зокрема стосовно декількох осіб (ст. ст. 153, 154), — порушена справа (ст. ст. 24 — 28, 30 — 36, 146, год. 2 ст. 156 та інших.), папка з документами, позначена як «Кримінальна справа N … про злочині, передбаченому ст. … КК РФ».
Через це постає інше вид провадження у справі, різновид досудового виробництва — діяльність із діянню, якій у постанові про порушення кримінальної справи дана кримінально-правова кваліфікація, офіційно визнаному дії (бездіяльності), який містить ознаки злочину, інакше — виробництво за порушеною кримінальної справи (год. 2 ст. 156 КПК).
Воно відбувається за загальним правилом у вигляді попереднього розслідування, та був розгляду справи в самісінький судах різної інстанції. Завершується провадження з такому справі вступом вироку в чинність закону і виконанням вироку або його припиненням.
Винятком із загального порядку провадження у кримінальної справи є діяльність світового судді у справі, возбуждаемому шляхом звернення потерпілим або його законним представником (год. 1 ст. 318 КПК).
Воно складається з діянь П.Лазаренка та рішень судді з моменту подання заяви до розгляду кримінальної справи у судовому засіданні (ст. ст. 318 і 319).
Ця діяльність може завершитися відмовою судді у прийнятті заяви до свого провадження (год. 1 ст. 319).
У разі прийняття суддею всі заяви про злочині до свого провадження з’являється кримінальну справу (год. 3 ст. 319).
У зв’язку з цим суддя зобов’язаний викликати обличчя, щодо якої подана заява, ознайомити його з такими матеріалами кримінальної справи і «зробити інші дії, передбачені ст. 319 КПК. Якщо примирення між сторонами що немає, то суддею призначається розгляд кримінальної справи у судовому засіданні (год. 6 ст. 319).
2. Сутність кримінального процесу саме
Кримінальний процес (кримінальна судочинство, виробництво з кримінальної справи) є, власне, передбаченої кримінально-процесуальним законом формою застосування кримінального закону, є процесуальний порядок притягнення до кримінальної відповідальності держави
Організація роботи прокуратури з розгляду звернень громадян
... (зокрема, із закритою провадженням кримінальною справою, матеріалом про відмову в порушенні кримінальної справи, наглядовим провадженням за скаргою тощо) у тій мірі, в якій це не ... виконання постанови до розгляду подання. У відношенні посадових осіб, які винні у порушенні порядку притягнення громадян до адміністративної відповідальності, прокурор порушує дисциплінарне провадження у межах строків ...
