Розділ 1. Сутність державної служби., Розділ 2. Принципи державної служби., Розділ 3. Правовий інститут державної служби., Укладання., Список використаних джерел.
Державна реформа, куди входять у себе та адміністративну реформу, проведена сьогодні у Україні, передусім, створення державного механізму, здатного ефективно виконувати завдання і функції, які стоять перед сучасним демократичною, правовою державою. Ключове місце у процесі реформування державного управління належить інституту державної служби, що продовжує і завершує організаційне оформлення державного механізму, а головне – робить цей механізм здатним практично розв’язувати будь-які питання сфери державного управления.[1]
З прийняттям закону України «Про державну службу», котра має аналогів у вітчизняній правотворческой практиці, створена національну систему державної служби. У законі легалізовані ключові поняття, які стосуються інституту державної служби, такі як «державної служби», «посаду», визначено основні засади, у яких будується державної служби України. З Конституції України та закону України «Про державну службу» прийнято дуже багато нормативно-правових актів, регулюючих суспільні відносини у сфері державної служби. Сьогодні постає завдання з подальшого підвищення ефективності функціонування державної машини, забезпечення професіоналізму державних службовців. Безсумнівно, подальший розвиток інституту державної служби повинна грунтуватися на накопичений останніми роками досвіді правовим регулюванням і функціонування державної служби, теоретичного його осмислення, дозволи ряду що виникли проблемних питань. І це зумовлює актуальність даної роботи, у якій зроблено спробу розкрити засадничі поняття та принципи організації та функціонування державної служби України.
Ще радянський період наукову літературу досить висвітлювали проблематика державної служби, хоча законодавчу базу цієї фінансової інституції була відсутня. Серед сучасних учених особливо треба сказати роботи у цій галузі Д. М. Бахраха, У. М. Манохина, Ю. М. Старилова та інших. На жаль, нині, слід констатувати виправдатись нібито відсутністю Україні фундаментальних монографічних досліджень присвячених державній службі, хоча окремі проблеми широко висвітлюються у спеціальній літературі.
Справжня робота складається з трьох розділів.
У першому його розділі роботи розкривається поняття державної служби, його місце у системі социально-полезной діяльності людей, аналізуються різні види державної служби. Другий розділ присвячений основних принципів і що випливають із них функцій державної служби. Аналізу державної служби як правового інституту присвячений третій розділ роботи.
Прокуратура реферат україни
... органів державної влади. Царська імператорська прокуратура, куди і входили органи прокуратури України, проіснувала ... України, відповідними законами України та іншими нормативними актами . ^ Становлення прокуратури України як правового інституту ... предмет діяльності. Так, у структурі служби безпеки, органів внутрішніх справ, органів ... молодша 25 років і зі стажем роботи в прокуратурі чи суді не менше ...
На закінчення роботи представлені висновки.
Розділ 1. Сутність державної служби.
Діяльність держави, функціонування його управлінського апарату здійснюються через державної служби, що є особливим інститутом сучасної держави. Інститут державної служби робить механізм держави здатним практично розв’язувати будь-які питання сфери управління.
Сьогодні у світі є кілька підходів до державній службі. У Великобританії та концепція державної служби побудовано підпорядкованості їх у структурі держави. Завдання державної служби полягає у проведенні у життя державної політики і здійснення експертизи, характерно обмеження повноважень, державної служби неспроможна виходити межі те, що встановлено законом. У країнах (Франція, Японія) реалізується іншу концепцію державної служби, заснованої ідеї державної служби як лідера суспільства. У межах такого підходу державної служби сприймається як професія, передбачає підвищений соціальний статусу і деякі привілеї державних службовців. Державна служба сама може розробляти і проводити, і навіть спрямовувати розвиток общества.[2] Вітчизняне законодавство про державній службі втілює становища, характерні обох підходів. На державної служби покладається значна частина відповідальності збереження стабільності і принципів правової держави, забезпечення права і свободи людини і громадянина, тобто. досягнення соціальних цілей, закріплених Конституцією України. Отже, державної служби, через діяльність осіб, зайнятих у ній, покликана впроваджувати котру визначаємо демократичним шляхом волю держави. І тому передбачено формування державної служби з висококласних фахівців, заінтересованих у роботі користь нашого суспільства та що стоять поза політичних впливів. З метою стимулювання сумлінної та якісної роботи державних службовців надаються широкі соціальні гарантії, і закріплюються певні привілеї.
Саме поняття «служба» вживається у різних значеннях. Під службою розуміється й посвідку діяльності покупців, безліч відомче підрозділ (державної служби охорони МВС), і самостійне відомство (Державна митна служба).
Розглядаючи державної служби як із видів платній суспільно корисної діяльності законодавець, в ст. 1 закону України «Про державну службу», дає її визначення як професійної діяльності осіб, які обіймали посади як у державних органах та його апараті по практичному виконання завдань і державних функцій держави й одержують зарплатню з допомогою державних коштів. Ці особи державні службовцями і мають відповідні службові повноваження. Доктринально до державних службовців найчастіше відносять ще й службовців, зайнятих у сфері соціального обслуговування. Отже, з урахуванням легализированного нині визначення державної служби необхідно розрізняти службовців державні органи (державні службовці) і кількість службовців державних підприємств і учреждений.[3]
Юридична відповідальність. Поняття і ознаки юридичної відповідальності ...
... права, якими встановлюються вид і міра втрат. Юридична відповідальність є реалізацією санкції правової норми в конкретному випадку стосовно конкретної особи. 5. Здійснюється в ході правозастосовної діяльності за дотримання ...
Д. М. Бахрах, характеризуючи місце служби у системі людської діяльності, виділяє за змістом правовою особливостям декілька тисяч видів институционализированной суспільно корисної діяльності людей: навчання, тобто. засвоєння соціальної програми; виробництво тих матеріальних цінностей, надання господарських послуг на возмездных засадах; ведення домашнього господарства; службу як у державних, суспільних соціальних і інших організаціях; безоплатну діяльність поза межами семьи.[4] У цьому специфіка служби, як однієї з видів соціальної діяльності людей, залежить від того, що працівники: а) організують, підтримують стійкість системи, безпосередньо цінностей не створюють, але забезпечують умови їх; б) мають особливим предметом праці — інформацією (збирають, обробляють, передають, зберігають, створюють інформацію); в) з допомогою інформації впливають на людей, обслуговують їх; р) зазвичай зайняті розумовою працею; буд) регулярно одержують заробітну плату; е) займають посади державних, громадських, приватних чи інших организациях.[5]
Державна служба, будучи різновидом служби взагалі, та публічною служби зокрема, має низку властивих лише йому ознак, дозволяють відмежувати державної служби решти служби. Державна служба – це, передусім, діяльність із безпосередньому виконання функцій держави. Державна служба – це служба як у державних органах та його апараті. Державні службовці займають посади державних органах та його апараті. Посада – це певна структурою і штатний розклад первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, яку покладено встановлений нормативними актами коло службовими повноваженнями (год. 1 ст. 2 закону України «Про державну службу»).
Як справедливо зазначає В.М. Манохин, державної служби починається там, де встановлюються посади, які невідривні від організації державного аппарата.[6] Посада є первинним, нерозчленованим компонентом управлінської структури, певною мірою відособленим. Її можна як мінімальний межа диференціації управлінських функцій і як засіб стабілізації, формалізації діяльності службовця. Посада — найпростіша осередок апарату, варта одного працівника, що його місце і у управлінському ансамбле.[7] З іншого боку це – стабільний комплекс правий і обов’язків, правове встановлення, орієнтоване одну людину. Кожна посаду утворюється в розпорядницькому порядку. Правовыми актами компетентного органу визначається її повна назва, місце у службової ієрархії (тобто визначення тим, кому підпорядкована, хто їй підпорядкований), порядок заміщення. Вона входить у штатний розклад і єдину номенклатуру посад. Посада є юридичне опис соціальної позиції особи, що посідає її. З допомогою посад забезпечується персонализация державних функцій і повноважень гілок, чіткий поділ праці апараті органу держави, індивідуалізація відповідальності державних службовців. Право на державної служби мають громадян України (ст. 4 закону України «Про державну службу»).
Відповідно до год. 2 ст. 38 Конституції всіх громадян України, користуються рівним правом доступу до державній службі. Робота державних службовців оплачується рахунок коштів державного бюджету.
Ч. 1 ст. 9 закону України «Про державну службу» визначає сферу державної служби: правової статус президента України, Голову Верховної Ради України та її заступників, голів постійних комісій Верховної Ради України та їхньої заступників, народних депутатів з України, Прем’єр-міністра України, Голову і членів Конституційного суду України, Голову і суддів Верховного суду України, Голову і арбітрів суду України, Генерального прокурора та його заступників регулюється Конституцією та спеціальними законів України. Отже, політичні посади на державних органах не входить у державної служби, до якої належить адміністративні і патронатные посади.
Політичні права і свободи громадян України
... Право доступу до державної служби означає, що громадянам України має бути забезпечена реальна можливість займати за виборами, конкурсом, або призначенням посади в державних ... України, у якій закріплене це право, повністю відповідає вимогам Загальної декларації прав людини (ст.. І3), Міжнародного пакту про громадянські й політичні права ... призову на строкову військову службу; свідомо сповістив про себе ...
З урахуванням різноманітних функцій, завдань, які сучасним демократичним соціальним правовою державою (ст. 1 українській конституції) і виконуваних різними органами держави, державної служби можна підрозділити за низкою ознак. Кожен вид державної служби, визначається специфікою завдань та зняття функцій, завдань, які відповідним державним органом і має правове оформлення, характеризується особливими ознаками і спеціальним правовим статусом, встановленим відповідними нормативними актами.
Державна влада України здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (год. 1 ст. 6 українській конституції).
Відповідно до цим конституційним принципом державної служби поділяють на службу органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
Аналіз норм закону України «Про державну службу» дозволяє зробити висновок, що законодавець зазначає розбіжність у правовий статус служб і лобіювання відповідних органів, така відмінність сформульовано недостатньо чітко. У год. 4 ст. 6 закону України «Про державну службу» вказується, питання функціонування державної служби за іншими державних органах, правове становище яких регулюється спеціальними законів України, регулюється цими органами. У год. 2 ст. 9 закону України «Про державну службу» закріплено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ України та інших, ввозяться відповідність до зазначеним законом, якщо інше не передбачено законів України. З наведеного за системі державної служби виділити громадянську і милитаризованную службу.
У цьому громадянська служба ділитися загальну і спеціальну. Загальна громадянська служба передбачає здійснення спільних, традиційних, «стандартних» для будь-якої сфери діяльності государственно-служебных функцій, не котра галузевої спецификой[8] (діяльність службовців в міністерствах, державних комітетах, місцевих державні адміністрації).
Спеціальна державної служби – це реалізація особливо встановлених в нормативні акти повноважень службовців, які обіймали посади як у державних органах, мають яскраво виражену галузеву компетенцію, яка накладає відбиток на практичну діяльність службовців (служба органів прокуратури, судах, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ).
Спеціальна служба вимагає додаткової регламентації законів України.
Милитаризованная служба має низку характерних ознак, що виділяються під час аналізу нормативно–правовых актів, які визначають правове становище цих видів державної служби й відповідних службовців. На думку Д. М. Бахраха, для мілітаризованої служби характерні наступні, відмітні від громадянської служби, ознаки: професійним обов’язком службовців цієї категорії є захист життя і здоров’я людей, забезпечення безпеки громадян, і встановленого порядку управління, правами людини і громадянина, публічних інтересів, тих матеріальних цінностей, охорона громадського порядку та правопорядку – навіть за умови ризику не для життя, у часто із зброєю до рук; надходження державної служби мілітаризованого характеру здійснюється особами, зазвичай, досягнувши вісімнадцяти років, фізично розвиненими; наявність спеціальних особливих дисциплінарних статутів, положень про дисципліни, обумовлених специфічними особливостями посадових функцій мілітаризованих службовців; ці службовці мають особливі умови надходження на службу, її проходження, присвоєння спеціальних звань, проведення атестації і припинення державної служби, їм встановлюється спеціальна форма одягу та знаки відмінності; наявність встановлених у спеціальних адміністративно-правових нормативні акти особливого правового статусу мілітаризованих службовців (права, обов’язки, відповідальність, спеціальні пільги тощо.); встановлено обмеження, які у заборону користуватися деякими конституційними правами громадян; надається низка пільг, обов’язкове державне страхування; особливий порядок притягнення до юридичної ответственности.[9]
Прокуратура України. Статус, структура, функції — Право ...
... Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокурора визначаються Конституцією України, Законом України “ про прокуратуру ” та іншими законодавчими актами. Органи прокуратури у встановленому порядку ... різні варіанти вирішення питання про місце прокуратури у системі державної влади. В одних країнах прокуратура перебуває у складі. Міністерства юстиції, в інших - при ...
Розділ 2. Принципи державної служби.
Концептуально основними цілями і завданнями державної служби є: охорона конституційного ладу, створення умов розвитку відкритого суспільства, захист правами людини і громадянина; забезпечення ефективної діяльності державних органів відповідність до їх повноваженнями і компетенцією шляхом надання професійних управлінських послуг політичного керівництва цих органів прокуратури та общественности.[10]
Для забезпечення успіху певних цілей і завдань державної служби має будуватися на певних базові принципи. Правове встановлення принципів державної служби обумовлює функціонування державні органи, діяльність державних службовців (персоналу), стійкість державно-правового регулювання відносин державної служби, і навіть обгрунтування тенденцій розвитку законодавства про державній службі. Принципи державної служби обумовлені існуванням принципів функціонування держави, державних управління, яку здійснювався більшою мірою такими суб’єктами права як державні службовці, і відбивають найважливіші боку організації та функціонування як самої державної служби, а й системи державні органи, визначають зміст складних взаємовідносин всередині даної системи. Отже, принципи державної служби можна з’ясувати, як основні ідеї, встановлення, які виражають об’єктивних закономірностей й що визначають науково обгрунтовані напрями реалізації функцій держави, повноважень державних службовців, які у системі державної влади, зокрема, державної служби. Принципи державної служби встановлюють найважливіші закономірності у системі організації та функціонування державної служби, відбиваючи об’єктивні зв’язку, що у системі міжнародних взаємин державної служби. Отже, формулювання встановлення законодавчо принципів державної служби залежить обраної моделі державної служби, від адекватності розуміння внутрішніх закономірностей громадських взаємин держави і правовим регулюванням. З іншого боку дані принципи є активне, динамічний початок, бо зумовлюють установлювану законодавцем нормативно-правову модель державної службы.[11]
Принципи цивільно-процесуального права України
... етапі розвітку України Суворов ДОДЕРЖАННЯМ и законодавчо вдосконалення повнотіла вираженість и дії демократичних Принципів Цивільного процесуального права Виступає Важливим гарантією Зміцнення законності Як невід'ємної частина Функціонування правової держави ...
У розділі ст. 3 закону України «Про державну службу» містить перелік основних принципів державної служби.
Перша — це принцип служіння народові України, заснований на здійсненні влади як безпосередньо, і через органи структурі державної влади народом України, що є носієм суверенітету і єдиним
