Объекты авторского права реферат украина

Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

УО «ВИТЕБСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені П.М. МАШЕРОВА»

Юридичний факультет

Кафедра громадянського правничий та громадянського процесу

РЕФЕРАТ

за курсом: «Громадянське право»

тема: Авторське право

Зміст

Запровадження

1 Поняття авторського правничий та його ознаки

2 Об’єкти і суб’єкти авторського права

3 Способи захисту авторського права

Укладання

Література

Нині інтелектуальну власність є ще однією з основних рушійних сил розвитку суспільства. У багатьох країн світу склалася велика галузь громадського виробництва – економіка інтелектуальної власності. Її внесок у валовий продукт досяг кількох відсотків.

Натомість продукти інтелектуальної діяльності виступають однією з основних товарів як традиційної міжнародної торгівлі, і електронну комерцію. Причому об’єкти авторського правничий та суміжних прав виявилися ідеальним товаром електронну комерцію, бо всі могли бути розміщені до Інтернету та мріяв стати доступними кожному користувачеві за тими чи інших умовах, а окремих випадках і жодних умов.

Закономірним є і те, що для становлення та розвитку нова галузь громадського виробництва супроводжується поруч негативних наслідків. Однією з таких наслідків є піратство інтелектуальної власності. Попри те що, що піратство у сфері авторського права супроводжує розвитку суспільства вже з більш п’ятисот років, проте саме у останні роки розмах піратства можна порівняти з обсягом всієї економіки інтелектуальної власності.

Слід зазначити, що законодавство інтелектуальну власність більшості країн світу грунтується на міжнародних нормах 25–35-летней давності, коли форми та фізичні методи створення і перспективи використання об’єктів інтелектуальної власності іншими, ніж у час.

Кінцевим результатом інтелектуальної творчості є інтелектуальний продукт чи об’єкт інтелектуальної власності. Конкретний перелік визнаних об’єктів інтелектуальної власності зазвичай відповідає сучасному рівню розвитку суспільства. У минулому до об’єктів інтелектуальної власності ставилися переважно твори науки, літератури і мистецтва, і навіть винаходи у різноманітних галузях людської діяльності. З розвитком суспільства до списку визнаних об’єктів інтелектуальної власності як додавалися нові – кінофільми, комп’ютерні програми, бази даних, виконання, фонограми, передачі організацій мовлення, корисні моделі, торгових марок, фірмові найменування, селекційні досягнення тощо., а й було вилучено відомі раніше об’єкти. Зміна визнаних об’єктів інтелектуальної власності особливо стала помітним останніми роками.

4 стр., 1879 слов

Суб’єкти права інтелектуальної власності

... та спеціальні закони ширше визначають коло об’ єктів права інтелектуальної власності. Так, ст. 8 Закону України «Про авторське право та суміжні права» визначає, об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури ...

Такі результати інтелектуальної діяльності, як твори науки, літератури і мистецтва займають особливу увагу серед об’єктів інтелектуальної власності. Їх законодавець поставив перше місце. І це випадково, оскільки що така діяльність відкриває широкого доступу всім досягненням культури, сприяє розвитку творчості.

Так було в ст. 51 Конституції Республіки Білорусь у говориться, що має декларація про що у культурному житті. Це забезпечується загальнодоступністю цінностей вітчизняної і світової культури, що у державних та громадських фондах, розвитком мережі культосвітніх установ. Свобода художнього, наукового, технічної творчості та викладання гарантується. Інтелектуальна власність охороняється законом. Держава сприяє розвитку культури, наукових установ та технічних досліджень для спільних інтересів.

Відповідно до сучасними уявленнями інтелектуальну власність включає до тями основному дві потужні категорії об’єктів – об’єкти авторського правничий та суміжних прав, і навіть об’єкти промислової власності.

Поняття «авторське право» застосовується для позначення таких результатів інтелектуальної діяльності, як твори літератури, науку й мистецтва. зважаючи на викладене, можна надати визначення поняття «авторське право».

Авторське право – це система норм права, регулююча особисті немайнові і майнових відносини, виникаючі зі створенням та використанням творів науку й мистецтва.

Також авторське право сприймається як наданий законом прерогатива автора твори оголосити себе творцем цього твору, відтворювати його, поширювати чи доводити його відомості публіки будь-що і коштами, і навіть вирішувати іншим, особам, використовувати твір певними способами.

Авторське право є особливий цивільно-правової інститут, який відрізняється поруч особливостей від родинних інститутів, що регулюють відносини, пов’язані має з доробком (изобретательское право, декларація про промисловий зразок, корисну модель).

Сфера дії авторського права досить широка. Відповідно до ст. 991 Цивільного кодексу Республіки Білорусь у (далі – ДК) авторське право поширюється на твори науки, літератури і мистецтва, що у будь-якої об’єктивної формі:

  • біля Республіки Білорусь у незалежно від громадянства авторів та їхні правонаступників;
  • поза кордонів Республіки Білорусь у зізнається за авторами – громадянами Республіки Білорусь у та його правонаступниками;
  • поза кордонів Республіки Білорусь у зізнається за авторами (їх правонаступниками — громадянами інших держав) відповідно до міжнародними договорами Республіки Білорусь у.

Авторське право покликане вирішувати такі:

  • сприятиме створенню духовних найсприятливіших умов творчої праці шляхом надання суб’єктам авторського правничий та суміжних прав надійної правової охорони особистих немайнових і інтересів;
  • забезпечити для широкого загалу населення доступом до творам науки, літератури і мистецтва з метою освіти, виховання, підвищення культурного рівня.

Дані завдання реалізуються у законодавстві з урахуванням наукових принципів – основних положень, обов’язкових для законодавства про авторське право і правах.

3 стр., 1338 слов

Управління майновими правами авторів та власників суміжних прав ...

... Автор має право на авторську винагороду за кожний вид використання твору. Обмеження прав авторів ... про свої майнові права вправі використовувати знак охорони суміжних прав, який вміщується ... твори, сценарні твори; 4) хореографічні твори і пантоміми музичні твори з текстом або без тексту; аудіовізуальні твори; 5) твори живопису, графіки, скульптури та інші твори образотворчого мистецтва, твори ...

Оскільки авторське право є частиною громадянського права, відтак йому притаманні принципи як загальні громадянській права загалом (такі як, юридичне рівність сторін, ініціативність, диспозитивність, захист правий і інтересів сторін, здійснення обов’язків тощо.), і характерних лише для даного інституту, до яких належать:

1.свобода творчості. Цей принцип проявляється у гарантії з боку держави створення можливостей щоб займатися творчої діяльністю, залучення нових творчих талантів у процес наукового і мистецького розвитку;

— поєднання особистих інтересів автора з його інтересами суспільства. Виходячи з цього принципу забезпечується баланс особистих інтересів авторів, що у визнанні та здійсненні їхніх прав, включно з правом видобувати майнову зиск із використання створених ними творів і лише.

Також поруч із викладеним авторське право передбачає та інші специфічні правові принципи, наприклад, забезпечення реальній можливості поголовно творчих обдарувань, гарантированность прав автори і т.д.

2 ОБЪЕКТЫ І СУБЪЕКТЫ АВТОРСКОГО ПРАВА

Об’єктом авторського права є твір науки, літератури і мистецтва. Попри те що, що італійські вчені розходяться у тому у справі визначення поняття твори як об’єкта авторського права, вони приписують твору цьому такі обов’язкові ознаки:

1. Воно – продукт духовної творчості, духовної діяльності, яка виключає можливість праці й без участі психічних сил. Твір – нематеріальної об’єкт.

2. Твір має бути результатом творчої діяльності.

Творчість як обов’язковий ознака твори було вперше прямо названо в п. 1 ст. 5 Закону Республіки Білорусь у від 16 травня 1996 р. «Про авторське право і правах». Як обов’язковий ознака надання твору охорони авторським правом творчість названо в п. 1 ст. 992 ДК.

Результат творчої діяльності автора залежить від новизні твори зі своєї оригінальності, сюжетної лінії, відрізняється художнім чином, відповідає новим наукових ідей тощо. У разі мають на увазі над цілому новизна як така, тобто. характером та змісту, а й у форми і т.д. Зокрема, новизна може полягати й у переробці жодного виду твори на інше (наприклад, переклад іншою мовою).

Що ж до гідності твори, воно проявляється у творчої манері автора, його змістовності, ідейної спрямованості, виразності образів, доведення його до завершення.

Отже твір визнається результатом творчої діяльності, коли вона має новизною, неповторністю і унікальністю.

Виходячи з цього, можна дійти невтішного висновку про важливість такого ознаки як творчий характер праці, у результаті якого створюється твір.

Твори науки, літератури і мистецтва є нематеріальними об’єктами, проте їхня якість і значущість суспільства можуть бути оцінені тільки тоді ми, що вони об’єктивуються на матеріальному носії. Останній є матеріальний об’єкт – річ, чий власник може мати авторського права на втілене у ній твір. Передача матеріального об’єкта, у якому виражено твір, не тягне переходу будь-яких авторських прав на твір, виражене у тому об’єкті.

27 стр., 13076 слов

Етапи розвитку авторського права

... авторського права та служать передумовами його подальшого розвитку. Бернська Конвенція про охорону літературних і художніх творів визначає три принципи: ·Принцип національного режиму полягає в тому, що твори, ... фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір, тобто безпосередній створювач твору [21, c. 37]. Сферою авторського права є права творчих робітників, результати їх праці. Це ...

Не всі об’єкти охороняються авторським правом. Серед результатів інтелектуальної діяльності такі, котрим форма висловлювання немає пріоритетного значення. Так було в п. 4 ст. 992 ДК закріплено, що немовби авторське право не поширюється на власне ідеї, методи, процеси, системи, способи, концепції, принципи, відкриття, факти. Дехто з цих результатів, наприклад, способи, охороняються нормами патентного права, інші – засобами правового інституту нерозкритої інформації, зокрема секретів виробництва (ноу-хау).

Не охраноспособны по авторському праву факти, мають інформаційного характеру. Не ставляться до об’єктів авторського права твори, термін охорони яких закінчився.

Віднесення об’єктів до неохраняемым авторських прав робиться лише тим, для того щоб член суспільства мав доступом до таких об’єктах відповідно до інших законів держави.

Суб’єктами авторського права

1. автори (громадяни Білорусі, й іноземці);

2. їхні наступники;

3. інші правонаступники;

4. Республіки Білорусь.

Слід зазначити, що не суб’єкти авторського права користуються однаковими правами одне і те твір. Так, одні суб’єкти мають авторським правом на твір з факту створення, інші набувають певні авторські правомочності гаразд наслідування, по авторському договору або іншим суб’єктам підставах. Виходячи із цього, розрізняють суб’єктів початкового і похідного авторського права.

Первинними (початковими) суб’єктами авторського права є автори творів науки, літератури і мистецтва. Відповідно до год. 2 ст. 4 Закону від 11 серпня 1998 р., автор — фізична особа, творчим працею якого створено твір.

Як суб’єктів авторського права можуть виступати й неповнолітні (малолітні), і навіть недієздатні особи, й обличчя, обмежені в правоздатності. У цьому неповнолітні від 14 до 18 років здійснюють авторські права самостійно, а й за малолітніх до 14 років і недієздатних авторське право від імені здійснюють батьки, усиновителі, опікуни. Отже, конкретні авторські права можуть бути в кожного особи, незалежно з його віку і її дієздатності.

Автором чи володарем виняткового права на витвори є та особа, яке ім’я чи найменування значиться на творі.

«При оприлюдненні твори анонімно або під псевдонімом (крім випадків, коли псевдонім автора поза сумнівами у його особистості) видавець, ім’я чи найменування якого позначений на творі, за відсутності доказів іншого вважається представником автори і проти неї захищати права автори і забезпечувати здійснення. Це становище діє до того часу, поки автор не розкриє свою особистість і заявить про своє авторстві»

Право право на захист — надана управомоченному особі можливість застосування заходів правоохоронного характеру на відновлення його порушеного чи оспорюваного права.

Під захистом авторських прав розуміється сукупність заходів, вкладених у відновлення та визнання порушених або оспорюваних прав авторів, і навіть їх спадкоємців і правонаступників.

У п. 5 ст. 39 Закону від 11 серпня 1998 р. перераховані дії, які кваліфікуються як порушення авторського права.

12 стр., 5852 слов

Джерела права інтелектуальної власності

... особливості закріплені в нормах авторського та винахідницького права, права на промисловий зразок, торговельну марку та інших інститутів права інтелектуальної власності. 7 Із загального поняття інтелектуальної власності міжнародно-правові документи виділяють окремо ... знаків 1891 р., чинна для України з 1991 р., Договори ВОІВ про авторське право та про виконання і фонограми, прийняті у 1995 р., до ...

Суб’єктами права право на захист є автори, їхні наступники й інші правонаступники. Також захист авторського, зокрема у суді, може здійснювати організація, що здійснює управління майновими правами правовласників на колективної основі.

Як порушника цих авторських прав в змозі з’явитися будь-яка фізична юридична особа, чинне усупереч законодавству про права.

Захист авторських прав може здійснюватися трьома способами:

1.уголовно-правовым;

2.административно-правовым;

3. цивільно-правовим.

Найнебезпечніші зазіхання на суб’єктивні авторські права розглядаються як злочини і тягнуть у себе кримінальної відповідальності, передбачену кримінальний кодекс Республіки Білорусь у

Укладання

Отже, розроблені останніми роками нові міжнародні норми авторського правничий та суміжних прав включені у Угоду про торговельні аспекти прав на інтелектуальну власність (ТРІПС) Світової організації торгівлі (СОТ) й у два Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) (Договір ВОІВ по авторському права й Договір ВОІВ по виконанням і фонограммам).

Білорусі вдалося гармонізувати законодавство з договорами ВОІВ після прийняття Закону Республіки Білорусь у «Про внесення і доповнень до Закону Республіки Білорусь у «Про авторське право і правах» від 11 серпня 1998 року.

Виходячи з розуміння, що країн СНД роблять прагнення вступу до СОТ, все законодавство інтелектуальну власність має бути гармонізоване з іншими положеннями Угоди ТРІПС. Найважливішою виявилася для національного законодавства у галузі авторського правничий та суміжних прав його гармонізація до нових норм нових Договорів ВОІВ, призначених переважно для правового забезпечення об’єктів авторського правничий та суміжних прав у цифровій форми і у цифровій середовищі.

Література

1. Громадянське право: У 2 год. Ч. 2: Підручник / Під общ. ред. проф. В.Ф. Чигира. – Мн., 2002 р.

2. Інтелектуальна власність (у два томах).

Т.1. Авторське право і суміжні права / Сост. і коммент. І.В. Попова; Під ред. Чигира В.Ф. – Мн., 2000 р.

3. Колбасин Д.А. Громадянське право Республіки Білорусь у. Особ. частина: Практ. посібник. – Мн., 2006р.

4. Лосев С.С. Авторське право: національне і міжнародний законодавство. Мн., 2005 р.

5. Судариков С.А. Основи авторського права: З. А. Судариков – Мн., 2007г.