Актуальність даної теми обумовлена необхідністю подальшого вивчення правового статусу суб’єктів суміжних прав, визначення залежності їх прав від прав інших суб’єктів права інтелектуальної власності, встановлення особливостей виникнення та реалізації суміжних прав тощо. Адже, в умовах ринкового господарювання, численних творчих та науково-технічних досягнень авторське право та суміжні права є однією з найбільш значущих й динамічних галузей права. Як і міжнародно-правові акти, законодавство України не встановлює вичерпного суб’єктного складу виконавців та способів виконання.
Використання сучасних технологій в процесі створення кінцевого продукту виконання пов’язано із залученням нових суб’єктів, правовий статус яких вимагає визначення та закріплення, а також закріплення гарантій захисту прав виконавців, коли виникають технічні можливості відокремити виконавця від творчого результату його праці.
Тому теоретичне дослідження більшості питань суміжних прав, у тому числі питання щодо кола суб’єктів суміжних прав та їх правового статусу, є вчасним та актуальним, оскільки дає можливість врахувати у законодавчій практиці висновки та пропозиції, які стають результатом таких досліджень, і тим самим прискорити адаптування вітчизняного законодавства до найкращих моделей, що склалися у світі.
У різні часи особливості та проблеми визначення правового статусу суб’єктів суміжних прав досліджувалися такими вченими, як: І.А. Безклубий, А.Ю. Бизіна, Е.П. Гаврилов, Є.Г. Гуренко, В.Я. Іонас, В.О. Калятін, С.Б. Кокіна, Н.М. Мироненко, О.А. Підопригора, О.П. Сергеєв, В.І. Серебровський, О.С. Фролова та інші.
1. Загальна характеристика суб’єктів суміжних прав.
Стаття 421 ЦК України до суб’єктів права інтелектуальної власності, окрім творців, відносить інших осіб. У якості конкретизуючої ознаки, що дає можливість визначити коло цих осіб, законодавець обрав належність їм прав інтелектуальної власності. Таким чином, до другої групи суб’єктів права інтелектуальної власності відповідно до змісту ст. 421 ЦК України слід віднести фізичних та юридичних осіб, які набули права інтелектуальної власності за законом або договором. Кожна із зазначених груп суб’єктів права інтелектуальної власності характеризується правовим статусом, який має свою специфіку, зумовлену низкою умов. Таким чином, суб’єктом права інтелектуальної власності визнається особа, яка є носієм особистих немайнових та (або) майнових прав інтелектуальної власності [11, с. 97].
Права та обов’язки власника права інтелектуальної власності на ...
Правомочності щодо використання географічного зазначення 3.1. Загальні положення про право інтелектуальної власності на географічні зазначення 3.2. Особливості найменування місця походження товарів та його порівняння з товарними ... нового ЦК України від 16 січня 2003 р. зазначає, що до об’єктів інтелектуальної власності, зокрема, належать «торговельні марки (знаки для товарів та послуг)». Визначення ...
З моменту виконання твору, виробництва фонограми, відеограми або оприлюднення програми (передачі) мовлення у їх створювача без будь-яких формальностей виникає комплекс виключних суміжних прав немайнового та майнового характеру. Але для того, щоб сповістити всіх можливих користувачів продукту про приналежність виключних повноважень певному виконавцю, виробнику фонограм, відеограм або організації мовлення, останні вправі скористатися спеціальним знаком охорони суміжних прав (р)(від «phonogram» — звукозапис, фонограма).
Цей знак проставляється на фонограмах, відеограмах, їх примірниках або на упаковках. Поряд з ним вказуються ім’я чи назва правоволодільця та рік першого виготовлення фонограми або відеограми. Наявність знака охорони свідчить про необхідність одержання дозволу на використання об’єкта від особи, яка зазначена на фонограмі чи відеограмі. Крім того, саме сповіщення про суміжні права надає їх суб’єктам можливості доказово підтверджувати володіння цими правами відповідно до принципу презумпції приналежності суміжних прав тим особам, які зазначені на правомірно розповсюджених примірниках [6, с. 51].
Якщо виходити з підстав набуття права інтелектуальної власності, то суб’єктів права інтелектуальної власності можна поділити на дві групи: первинні та вторинні.
Екстраполюючи дане твердження на сферу суміжних прав первинними суб’єктами суміжних прав відповідно до ст. 450 ЦК України та ст. 36 Закону України «Про авторське право і суміжні права» є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. Вторинними суб’єктами суміжних прав є спадкоємці виконавців, виробників фонограм та відеограм, правонаступники організацій мовлення та особи, яким на законних підставах передано права інтелектуальної власності щодо об’єктів суміжних прав [5, с. 8].
Відповідно до ст. 3 Римської конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 р. виконавцями визнаються актори, співаки, музиканти, танцюристи або інші особи, які виконують роль, співають, читають, декламують, виконують або будь-яким іншим способом беруть участь у виконанні творів літератури чи мистецтва [3, с. 16].
Зміст вказаної статті конвенції дає підстави зробити висновок про відсутність в ній вичерпного переліку осіб, яких можна визнати виконавцями, так само відсутній й вичерпний перелік способів виконання. В той же час чітко визначена сфера виконання – твори літератури та мистецтва [1, с. 167].
Подібне визначення змісту терміна «виконавці» міститься і у ст. 2 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, що прийнята Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р.. Так, відповідно до вказаної статті «виконавці» – це актори, співаки, музиканти, танцюристи та інші особи, які грають роль, співають, читають, декламують, грають на музичному інструменті, інтерпретують або іншим чином виконують літературні або художні твори, або вираження фольклору. Проте на відміну від конвенції в договорі розширено сферу виконання [11, с. 97].
Охорона авторських прав та суміжних прав
... оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб’єктами авторського права є автори творів, ... - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються законодавством України. Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на ...
Якщо порівняти зміст терміна «виконавці», що наведений у ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» з його визначенням у міжнародних документах, можна дійти висновку, що національне законодавство, з одного боку, відповідає основним тенденціям міжнародно-правового регулювання щодо визначення суб’єктного складу виконавців, з другого, – розширює його, включивши до його складу диригента музичних і музично-драматичних творів. Так само розширено і сферу виконання, яка не обмежується творами літератури, мистецтва та народної творчості, а включає циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми [9, с. 135].
Проте, як і міжнародно-правові акти законодавство України не встановлює вичерпного суб’єктного складу виконавців та способів виконання. Використання сучасних технологій в процесі створення кінцевого продукту виконання пов’язано із залученням нових суб’єктів, правовий статус яких вимагає визначення та закріплення, а також закріплення гарантій захисту прав виконавців, коли виникають технічні можливості відокремити виконавця від творчого результату його праці [11, с. 98].
2. Класифікація суб’єктів суміжних прав.
Відповідно до творчого критерію діяльності виконавців можна
