1. Загальна характеристика джерел муніципального права
1.1. Джерела муніципального права на федеральному рівні
1.2. Джерела муніципального права на регіональному рівнях
1.3. Джерела муніципального права лише на рівні муніципальних утворень
2. Наукова дисципліна муніципального права
2.1. Джерела наукової дисципліни муніципального права
2.2. Еволюція наукової дисципліни муніципального права Російській Федерації
3. Інші джерела муніципального права
3.1. Судові акти (рішення), містять правові позиції і нормативні настанови з питанням організації місцевого самоврядування
3.2. Договори і угоди у сфері місцевого самоврядування
3.3.Международно – правові акти, як джерела муніципального права у Росії
Укладання
Список використовуваної літератури
Запровадження
Тема моєї курсової роботи – «Джерела муніципального права Російської Федерації». Джерелами у будь-якій галузі права називають правові акти, у яких знаходять своє зовнішнє зміст норми галузі права. По – цьому мета даної роботи – показати, які є джерела муніципального правничий та яке вони займають умуниципально – правових відносинах. Робота ставить собі такі:
- зробити загальну характеристику джерел муніципального права на федеральному, регіональному рівнях і прогнозного рівня муніципальних утворень.
- розглянути джерела наукової дисципліни муніципального права;
- показати місце й ролі муніципальних правових актів у системі джерел російського права.
Об’єктом моєї праці ємуниципально – правові відносини, що у ході взаємодії суб’єктів муніципального права. Що ж до предмета дослідження – це безпосередньо самі принципи муніципального права. У моєму роботі використовуються кілька методів дослідження: порівняльний метод, вивчення нормативно-правової бази на, аналітичний метод. Актуальність цієї теми зумовлена тим, що правове становище місцевого самоврядування як самостійної форми у механізмі здійснення народовладдя зумовлює необхідність повного охоплення усіх сторін її і діяльності єдиної галуззю наукових знань. Такий галуззю є наука муніципального права. Ступінь розробленість моєї теми перебуває в досить рівні. Основним за юридичної силі, а, по розробленість та змісту, є Федеральний закон «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування Російської Федерації» № 131 – ФЗ від від 06.10.2003. У ньому досить деталізовано прописані усіх розпоряджень, якими має здійснюватися МСУ. До того існує багато інших допоміжних актів і норми.
Конституційне право України (2)
... системи. Конституційне право закріплює основи конституційного ладу України і правового статусу людини й громадянина, територіальний устрій, систему державних органів і основні засади та принципи організації місцевого самоврядування в Україні ...
1. Загальна характеристика джерел муніципального права
1.1 Джерела муніципального права на федеральному рівні
Джерела муніципального права Російській Федерації поділяються втричі рівня, основне з яких – федеральний рівень, тобто. дані джерела приймаютьсяФедеральними органами законодавчої влади. На першому місці тут займає Конституція.
Конституційні основи місцевого самоврядування Російської Федерації закріплені у Конституції РФ. Її прийняття у 1993 р. поклало початок новому періоду розвитку самоврядування Російській Федерації. Конституція РФ 1993 р. закріпила місцеве самоврядування як один з запорук конституційного ладу Росії. Ч. 2 ст. 3 Конституції встановлює, що здійснює своєю владою безпосередньо, і навіть через органи державної влади органи місцевого самоврядування. Із цього можна дійти невтішного висновку, що місцеве самоврядування одна із передбачено Конституцією РФ способів реалізації публічної влади у Російської Федерації.
Конституція РФ закріплює загальні принципи побудови і функціонування муніципальної влади, єдині для всієї системи місцевого самоврядування Російської Федерації, і навіть державні гарантії здійснення місцевогосамоуправления.[1] Основні норми про незалежність місцевого самоврядування зберігають у ст. 12 Конституції РФ.
>Гл. 8 Конституції РФ повністю присвячена організації місцевого самоврядування Російської Федерації. У ньому встановлюються основні форми і знаходять способи здійснення місцевого самоврядування, територіальні основи місцевого самоврядування, основні її повноважень органів.
У ст. 130 Конституції РФ констатується, що місцеве самоврядування Російській Федерації забезпечує самостійного рішення населенням питань місцевого значення, володіння, користування і розпорядження муніципальної власністю. Воно відбувається громадянами шляхом референдуму, виборів, за інші форми прямого волевиявлення, через виборні інші органи місцевого самоврядування.
У ст. 131 фіксуються гарантії територіального верховенства (самостійності) місцевогосамоуправления.[2] До до їх числа Конституція відносить основний коло територій, у яких може здійснюватися місцеве самоврядування (міські, сільські поселення); заборони зміну кордонів територій, у яких здійснюється місцеве самоврядування, не враховуючи думки населення відповідних територій.
У ст. 132 визначається потреби місцевого значення (предмети ведення місцевого самоврядування), у вирішенні яких органи місцевого самоврядування самостійні: управління муніципальної власністю; формування, затвердження Кабміном і виконання місцевих бюджетів; встановлення місцевих податків та зборів; здійснення охорони суспільного ладу; виконання інших питань місцевого значення.
У ст. 133 Конституції РФ встановлює заборона обмеження тих прав місцевого самоврядування, що закріплені у Конституції РФ і федеральних законах.
Після Конституції, друге останнє місце посідають Федеральні закони Російської Федерації, які містять норми, регулюючі місцеве самоврядування.
Базовим федеральним законом, регулюючим діяльність місцевого самоврядування Російської Федерації, є Федеральний Закон «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування Російської Федерації» від 6 жовтня 2003 р. № 131.
Цивільно-правова охорона особистого життя фізичної особи
... і наділені Творцем певними невід ’ ємними правами, до яких належать життя, свобода, прагнення до щастя”. В цьому документі та в Конституції США 1787 р. було закладено не ... используется морально-философскими подрунтами для утверждения в будущем совершенно новой идеи прав человека. Ale на законодательном уровне, идея начала реализовываться попутно. Прийнята у 1215 р. в ...
У Федеральному законі місцеве самоврядування 2003 р. значно змінена концепція місцевого самоврядування. У найбільшою мірою змінилися територіальні основи місцевого самоврядування. Приміром, Федеральний Закон місцеве самоврядування 1995 р. встановлював однорівневу модель місцевого самоврядування, ще, не допускав різниці між муніципальними утвореннями і диференціював їхніх повноважень. Федеральний Закон місцеве самоврядування 2003 р. передбачає необхідність створення п’яти видів муніципальних утворень: міських і сільських поселень, муніципальних районів, міських округів, внутрішньоміських територій міст федерального значення. У цьому території міських і сільських поселень входять до складу територій муніципальних районів, а є самостійними муніципальними утвореннями, тобто. на даних територіях здійснюється дворівневе місцеве самоврядування. Території міських округів не входять до складу територій муніципальних районів, там здійснюється одноступеневу місцеве самоврядування.
Через війну реформи замість приблизно 12000 муніципальних утворень, сформованих відповідно до Федеральним Законом місцеве самоврядування 1995 р., їх виникло близько 24000.[3]
Особливість Федерального закону про місцеве самоврядування 2003 р. полягає у цьому, що з видів муніципальних утворень покладено притаманні лише питання місцевого значення, тобто. питання місцевого значення поселення не збігаються питанням місцевого значення муніципального району й міського округу. Таке нововведення позитивного бачиться чинником. Воно покликане виправити яка у час ситуацію, коли є муніципальними утвореннями мільйонний місто та поселення із кількістю жителів у кілька сотень чоловік мають однаковими повноваженнями, попри очевидну непорівнюваність їх економічних, соціальних і демографічних потенціалів.
Важливим є й те, що різні муніципальні освіти матимуть різні дохідні джерела, зумовлені залежно від своїх потреб. Це відповідає принципу проведеної адміністративної реформи: «гроші йдуть за повноваженнями». [4]
Федеральний закону про місцеве самоврядування 2003 р. також передбачає особливості здійснення місцевого самоврядування містах федерального значення, закритих адміністративно-територіальних утвореннях, наукогради, на прикордонних територіях.
Істотним змін зазнали і організаційні основи місцевого самоврядування. Якщо Федеральним законом місцеве самоврядування 1995 р. допускалося існування десятків можливих схем організації муніципальної влади, то нині чинний закон обмежує можливості муніципальних утворень у цій сфері. Приміром, закон докладно регулює систему органів місцевого самоврядування, до визначення чисельності представницьких органів місцевого самоврядування і близько заняття посади голови місцевої адміністрації.
У зв’язку з цим можна назвати, що Федеральний Закон місцеве самоврядування 2003 р. фактично відповідає назві «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування Російської Федерації», оскільки закріплює не «загальні принципи», а, по суті, всі питання організації місцевого самоврядування.
Федеральний Закон місцеве самоврядування 2003 р. регулює цілу низку запитань, раніше не знаходили відображення в федеральному законодавстві. Передусім що це стосується глави, визначальною порядок наділення органів місцевого самоврядування окремими державними повноваженнями.
Закон як джерело екологічного права
... такими нормативними актами, як Закони «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про місцеве самоврядування» та деякими іншими. Відповідно до української правової доктрини закон -- це «нормативний ... навколишнього природного середовища». Будучи одним з найважливіших джерел екологічного права України, цей Закон визначає правові, економічні й соціальні основи організації охорони навколишнього ...
У той самий час слід зазначити, що аналізований закон отримує як позитивні відгуки, а й негативні. Приміром, окремі його аспекти викликали серйозні суперечки поки що не етапі розробки. Передусім вони стосувалися збільшення можливості державних посадових осіб втручатися у діяльність органів прокуратури та посадових осіб місцевого самоврядування і навіть безпосередньо підміняти їх. Багато положень аналізованого закону істотно обмежують самостійність місцевого самоврядування, гарантовану Конституцією РФ. Неоднозначно оцінювалися і оцінюються запроваджувані даним законодавчим актом механізми вирівнювання бюджетної заможності муніципальних утворень.
Спочатку було передбачено, що Федеральний Закон місцеве самоврядування 2003 р. має з з початку 2006 р. Однак згодом Державна Дума відразу у трьох читаннях прийняла поправку до Закону, за якою перехідний пе-ріод введення реформи, у дію продовжується до 1 січня 2009 р. Важливо, що визнана поправка не носить імперативного характеру. Це означає, що суб’єкти РФ, які вже готові до реформи, можуть своїми законами здійснити їїраньше.[5]
З моменту вступу з Федерального закону про місцеве самоврядування 2003 р. втрачають силу решта 2 федеральних законодавчих акта, регулюючих організацію місцевого самоврядування: Закон РФ від 6 липня 1991 р. № 1550-1 «Про місцеве самоврядування Російської Федерації» і Федеральний закон від 25 вересня 1997 р. №126-ФЗ «Про фінансових засадах місцевого самоврядування Російської Федерації». Перший з 1995 р. діє частково: після ухвалення Федерального закону про місцеве самоврядування 1995 р. силу зберегли її ст. 49—76 (котрі закріплюють повноваження представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування) і ст. 80—86 (що регулюють питання організації територіального громадського самоврядування).
Другий — розвиває положення закону місцеве самоврядування 1995 р. фінансового діяльності органів місцевого самоврядування.
Для розвитку Федерального закону місцеве самоврядування 1995 р. також було прийнято такі федеральні закони: «Про основи муніципальної служби Російській Федерації» від 8 січня 1998 р. №8-ФЗ (нині це закон скасовано, оскільки набрав чинності новий Федеральний закон «Про муніципальної службі» від 2 березня 2007 р. №25-ФЗ); «Про статус наукограда Російської Федерації» від 7 квітня 1999 р. №70-ФЗ; «Про приватизацію державного устрою і муніципального майна» від 21 грудня 2001 р. №178-ФЗ; «Про основні гарантії виборчих правий і права щодо участі в референдумі громадян Російської Федерації» від 12 червня 2002 р. №67-ФЗ.
У самі розвиток Федерального закону про місцеве самоврядування 2003 р. прийнято такі федеральні закони: «Про державну реєстрацію статутів муніципальних утворень» від 21 липня 2005 р. №97-ФЗ; «Про порядок розгляду звернень громадян Російської Федерації» від 2 травня 2006 р. №59-ФЗ.
Слід пам’ятати, що повноваження органів місцевого самоврядування різні сфери життя містяться у багатьох галузевих законодавчі акти, зокрема і кодифікованого характеру. Так, повноваження органів місцевого самоврядування земельної сфері закріплені в ЗКРФ[6], повноваження на сфері освіти — до закону РФ «Про освіту» від 10 липня 1992 р. № 3266-1; у сфері громадянської оборони — Федеральному Законі «Про цивільну оборону» від 12 лютого 1998 р. №28-ФЗ; у сфері охорони атмосферного повітря — Федеральному Законі «Про охорону атмосферного повітря» від 4 травня 1999 р. №96-ФЗ тощо.
Право і закон. Проблеми їх співвідношення
... практичне значення. Важливість проблеми співвідношення права і закону обумовлена ​​постійною необхідністю співвідносити право і закон в процесі правотворчої, правозастосовчої ... суспільства (цивільне право, трудове право); регламентує формування, порядок діяльності представницьких органів, органів державного управління (конституційне право, адміністративне право), визначає заходи боротьби ...
На федеральному рівні регулювання місцевого самоврядування здійснюється та інші нормативними актами. Приміром, обидві палати Федерального Збори РФ приймали постанови, які заторкують питання місцевогоуправления.[7] Найвідомішими є Постанова Верховної Ради РФ «Про розмежування державної власності Російській Федерації на федеральну власність, державну власність республік у складі Російської Федерації, країв, областей, автономної області, автономних округів, міст Москви й Санкт-Петербурга і муніципальну власність» від 27 грудня 1991 р. № 3020-1; Постанова Державної Думи «Про проект Федерального закону “Про забезпечення конституційні права населення в місцеве самоврядування Російській Федерації”» від 10 липня 1996 р. №528-ПГД.
Серед указів Президента РФ може бути такі: «Про Конгресі муніципальних утворень Російської Федерації» від 22 жовтня 1998 р. № 1281; «Про затвердження Основних положень державної політики у сфері розвитку самоврядування Російській Федерації» від 15 жовтня 1999 р. № 1370; «Про заходи для розвитку федеративних взаємин держави і місцевого самоврядування Російської Федерації» від 27 листопада 2003 р. № 1395; Лист «Перелік доручень, вкладених у реалізацію Федерального закону «Про внесенні змін у законодавчі акти Російської Федерації і визнання що втратили силу деяких законодавчих актів Російської Федерації у зв’язку з прийняттям федеральних законів «Про внесення і доповнень в Федеральний Закон «Про загальні принципи організації законодавчих (представницьких) і виконавчих органів структурі державної влади суб’єкта Російської Федерації» і «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування Російської Федерації» від 25 серпня 2004 р. №Пр-1433.
Урядом РФ з питань місцевого самоврядування був ухвалено кілька постанов, серед яких може бути такі: «Про Федеральної програмі державної місцевого самоврядування» від 27 грудня 1995 р. № 1251; «Про деякі заходи з організації взаємодії федеральних органів виконавчої влади органами місцевого самоврядування» від 27 червня 1996 р. № 755; «Про деякі заходи щодо реалізації Федерального закону “Про загальні принципи організації місцевого самоврядування Російської Федерації”» від 17 липня 1996 р. № 871; «Про заходи з реалізації указу президента Російської Федерації від 11 червня 1997 р. № 568 “Про основних напрямах реформи місцевого самоврядування Російської Федерації”»; «Про затвердження Правил підготовки й узгодження переліків земельних ділянок, куди у Російської Федерації, суб’єктів Російської Федерації і муніципальних утворень виникають права власності» від 4 березня 2002 р. № 140; «Про порядок взаємодії органів структурі державної влади суб’єкта Російської Федерації органів місцевого самоврядування з територіальними органами федерального органу виконавчої, уповноваженого у контролі і нагляду у сфері податків і зборів» від 12 серпня 2004 р. № 410; «Про здійснення державного реєстру муніципальних утворень Російської Федерації» від 1 червня 2005 р. та інших.
Право державної власності
... державної власності. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1.1ПОНЯТИЕ ПРАВА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ Державна власність як економічна категорія означає приналежність майна народу від імені обраних їм представницьких органів структурі державної влади. З цього погляду право державної власності ... За вмістом право державної власності не відрізняється від змісту права власності взагалі. Що ж до конкретних органів прокуратури та ...
З іншого боку, питання реалізації повноважень органів місцевого самоврядування різні сфери врегульовані найрізноманітніших актах федеральних міністерств та.
1.2 Джерела муніципального права на регіональному рівнях
Суб’єкти Російської
