1 Загальна характеристика джерел податкового права
2 Конституція РФ і федеральні нормативні правові акти як основні джерела податкового права
Укладання
>Библиографический список
[Электронный ресурс]//URL: https://pravsob.ru/referat/djerela-podatkovogo-prava/
ЗАПРОВАДЖЕННЯ
Громадські відносини, що виникають у з впровадження і стягуванням податків, регулюються нормами фінансового права, що у своїй сукупності представляють з його інститутів — податкове право.
Отже, податкове право — це сукупність фінансово-правових норм, регулюючих суспільні відносини для встановлення і стягування податків із юридичних і фізичних осіб, у бюджетну систему й у передбачених випадках — позабюджетні цільові фонди.
Акти, прийняті органами представницької і владі у межах наданих їм повноважень, містять норми податкового права, є джерелом податкового права. Вони вельми багато, різноманітні з правового формі, але взаємозв’язані й становлять певну систему.
Джерела податкового права класифікуються за тими самими підставах, як і джерела фінансового права.
Головними джерелами податкового права є Податковий кодекс РФ і законодавчі акти Російської Федерації, усталені основі закони республік у складі Російської Федерації, акти представницьких органів структурі державної влади країв, областей, автономних утворень, органів місцевого самоврядування. Усі вони базуються на конституційні норми,закрепивших вихідні становища податкового права. Конституція РФ відносить встановлення загальних принципів оподаткування біля республік, країв, областей, інших суб’єктів РФ до сфери їх спільного з федеральними органами структурі державної влади ведення. Питання федеральних податків і зборів ставляться до ведення федеральних органів структурі державної влади Російської Федерації.
Органи місцевого самоврядування регулюють питання оподаткування у своїй території у межах, передбачених законодавством РФ.
Ця робота має на меті докладного розгляду поняття бюджету та взагалі бюджетного влаштування у Росії.
Об’єктом справжнього дослідження є фінансове право Російської Федерації.
У цьому роботі використані аналітичний і порівняльний методи дослідження. Серед методів дослідження треба сказати також емпіричні методи дослідження – спостереження і порівняння.
Джерела конституційного права україни
... у складі як самої Конституції Російської Федерації, , та інших нормативно-правові акти. 1. Огляд основні джерела конституційного права Система нормативних правових актів, що є джерелами конституційного права, різноманітне й включає у собі ...
1 Загальна характеристика джерел податкового права
Вперше письмові норми податкового права з’явилися торік у Законах царя Хаммурапі (XVIII в. до зв. е.), які юридично закріпили: 1) два виду податей (податків): централізовані податі, які збирали в царську скарбницю, і місцеві податі, зібрані у скарбницю місцевої знаті; 2) суб’єкти податей; 3) об’єкти податей; 4) порядок стягування; 5) заходи відповідальності порушення норм оподаткування.
У процесі пізнання джерел податкового права важливе значення має Звід законівМану (ІІ. до зв. е.), що визначав суб’єктів і об’єкти оподаткування, види податків, форми стягування (грошова та натуральна), органи влади й осіб, уповноважених збирати податки. ЗакониМану вперше встановили податкові пільги окремих категорій осіб.
Термін «джерела права» відомий понад двох років. Вперше загальні правил поведінки було названо джерелом права ТитомЛивнем, констатувавши у своєму праці «Римська історія» представив Закони XII таблиць (V в. до зв. е.) «джерелом всього публічного й приватного права», оскільки ті закони виглядали основу, з урахуванням якої розвинулося і склалося римське право на той час. Закони XII таблиць не є тільки першим документом, який дослідники назвали джерелом права, а й найдавнішим пам’ятником податкової правової культури. Характерною ознакою цього давньоримського нормативного правового акта служить наявність значної кількості норм, регулюючих об’єкти оподаткування нафтопереробки і які визначають види обов’язкових платежів: мита, податки провінцій, податі, непряміналоги.[1]
У світовій юриспруденції термін «джерело права» застосовується у значенні зовнішньої форми об’єктивізації, висловлювання права чи нормативної державної волі. Сучасне розуміння джерел податкового права й не викликають суттєвих розбіжностей.
Джерела права встановлені прямо є такі КонституцієюРФ[2]: міжнародні договори Російської Федерації (ст. 15); федеральні конституційні закони (год. 5 ст. 66 та інші); федеральні закони (год. 2 ст. 76 та інші); регламенти палат Федерального Збори (год. 2 ст. 100, год. 4 ст. 101); постанови Ради Федерації України й Державної Думи (год. 2, 3 ст. 102, год. 2, 3 ст. 103); укази і розпорядження Президента (год. 1 ст. 90); постанови і розпорядження Уряди (год. 1 ст. 115); конституції (ст. 66) і закони (ст. 72) республік у складі Російської Федерації, статути країв, областей, міст федерального значення, автономної області, автономних округів (год. 2 ст. 5); закони та інші акти суб’єктів Федерації (ст. 76, год. 2 ст. 85, ст. 125), федеративний й інші державно-правові договори (год. 3 ст. 11, ст. 125); рішення органів місцевого самоврядування (год. 2 ст. 46).
Узагальнене уявлення про джерела податкового права дають ст. 1 і аналогічних сім НКРФ[3], які, відповідно називаються «Законодавство Російської Федерації про податки і зборах, законодавство суб’єктів Російської Федерації про податки і зборах, нормативні правові акти представницьких органів місцевого самоврядування про податки і зборах» і «Дія за міжнародні договори з питань оподаткування». Відповідно до названим нормам до джерел податкового права ставляться міжнародні договори Російської Федерації, закони (федеральні і суб’єктів РФ), і навіть інші нормативні правові акти про податки і зборах.
Система джерел податкового права включає безліч елементів, що становлять нормативні правові акти, регулюючі податкові відносини. Джерелом податкового права можна вважати нормативно-правової акт, у якому становища щодо встановлення, запровадження і стягування податків і зборів, податкового контролю, і навіть щодо притягнення до відповідальності скоєння податкового правопорушення.
Джерела податкового права України
... джерела податкового права містить знання про чинне законодавство, призначене для регулювання податків і зборів. Нормативні правові акти про податки і збори мають певні особливості вступу в законну силу. З ... зборів, відносини у сфері податкового контролю й відносини з приводу притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення. Джерела податкового права допомагають виконувати два ...
Джерела податкового права — це зовнішні конкретні форми вираження, т. е. правові акти представницьких і виконавчих органів державної влади органів місцевого самоврядування, містять норми податкового права.
До джерел податкового права є правові норми, що регулюють питання встановлення, запровадження і стягування податків і зборів, відносини у сфері податкового контролю та відносини з залученню до відповідальності скоєння податкового правопорушення.
Джерела податкового права покликані виконувати дві взаємозалежні завдання.
По-перше, є невід’ємною частиною фінансовогоправотворчества, яке, своєю чергою, представляє одна з головних напрямів фінансової складової діяльності держави й органів місцевого самоврядування. Через війну здійснення державою і органами місцевого самоврядуванняправотворческой функції й утворяться джерела податкового права.
По-друге, джерела податкового права є форму існування податкових норм, т. е. зовнішнєобъективированное вираз загальнообов’язкових правил поведінки суб’єктів у податкових відносинах. Форма джерела податкового права містить знання про чинному законодавстві, регулюючому податки та збори. [4]
Нормативні правові акти про податки і зборах мають якісь особливості вступу до чинність закону. Відповідно до загальному правилу акт податкового законодавства може набрати чинності за одночасного наявності дві умови процедурного характеру: 1) не раніше ніж у закінченні місяця від часу офіційного опублікування; 2) не раніше першого числа чергового податкового періоду з відповідного податку. З урахуванням дотримання двох таких умов у самому акті про податки чи зборах встановлюється конкретну дату вступу до чинність закону. Офіційними джерелами опублікування нормативних актів про податки чи зборах служать «Збори законодавства Російської Федерації», «Російська газета» чи «Парламентська газета».
Особливі правила вступу до чинність закону встановлено щодо актів податкового законодавства, які вводять нові податки чи збори. Крім названих дві умови, акти,Предусматривающие нові податки чи збори, повинні відповідати додатковому вимозі. Нормативні правові акти входять у чинність закону не раніше першого січня року, наступного у рік ухвалення, але у будь-якому разі раніше закінчення місячного терміну від моменту їхнього офіційного опублікування.
Стаття 57 Конституції РФ визначає, що «закони, встановлюють нові податки чи що погіршують становище платників податків, зворотної дії немає». У Постанові Конституційного Судна РФ від 24 жовтня 1996 р. «У справі провести перевірку конституційності частини першої статті 2 Федерального закону від 7 березня 1996 року «Про внесенні змін у Закон Російської Федерації «Проакцизах»[5] особливо підкреслюється, що становище ст. 57 Конституції РФ, по-перше, обмежує законодавця щодо можливості надання закону зворотної дії, по-друге, гарантує конституційне декларація про захисту від надання зворотної дії законам,ухудшающим становище платників податків, зокрема виходячи з норми, встановлює порядок запровадження таких законів у дію.
Аристотель о праве и законе
до н. э.). Аристотель предпринял попытку всесторонней разработки науки о политике, которая включает в себя также учение о праве и законе. Аристотель родился в Стагире, ... В процессе анализа справедливости как некоторой равномерности Аристотель говорит о «специальной справедливости» и различает два вида ее проявления: справедливость, распределяющую и справедливость уравнивающую. Уяснение содержания ...
Становище ст. 57 Конституції РФ набуло розвитку в НК РФ, відповідно до п. 2 ст. 5 якого акти законодавства про податки і зборах, встановлюють нові податків і (чи) збори, що б податкові ставки, розміри зборів, встановлюють чи обтяжуючі відповідальність порушення податкового законодавства, встановлюють нові обов’язки чи іншим чином що погіршують становище учасників податкових правовідносин, зворотної дії немає.
У Постанові Конституційного Судна РФ від 8 жовтня 1997 р. «У справі провести перевірку конституційності Закону Санкт-Петербурга від 14 липня 1995 року «Про ставки земельного податку Санкт-Петербурзі в 1995году»[6] зазначено, що конституційна вимога про неприпустимість надання зворотної дії законам,устанавливающим нові податки чиухудшающим становище платників податків, поширюється як у федеральні закони, і на закони суб’єктів РФ. У цьому постанові Конституційний суд РФ чітко обгрунтував позицію, за якою неприпустимо як надання законам про податки зворотної дії шляхом прямої вказівки це у законі, а й видання законів, за своїм змістом мають зворотний силу. У однаковою мірою неприпустимо надання таким законам зворотної дії в актах офіційної іншого тлумачення або правозастосовчої практикою.
Разом про те конституційно встановлений заборона надання законам про податки і зборах зворотної дії діють лише щодо правових норм, погіршують становищефискально-обязанних осіб. Така позиція чітко відбито у постанові Конституційного Судна РФ від 24 жовтня 1996 р. №17-П: «…Конституція Російської Федерації не перешкоджає доданню зворотної дії законам, якщо вони покращують становище платників податків. У цьому сприятливий для суб’єктів оподаткування характер такого закону має бути зрозумілий як платникам податків, і державних органів, які стягують податки» (п. 4).
Як наслідок, в НК РФ знайшла розвиток виробництва і ст. 54 Конституції РФ, відповідно до год. 2 якої «не може нести за діяння, що у час його скоєння заперечувалося правопорушенням. Якщо після виконання правопорушення відповідальність для неї усунуто чи пом’якшено, застосовується нового закону». Що стосується податковому праву дане правило означає, що акти законодавства про податки і зборах,устраняющие чи пом’якшувальні відповідальність порушення законодавства про податки і зборах або встановлюють додаткові гарантії захисту прав суб’єктів податкових правовідносин, мають зворотний силу. Також може мати зворотний силу акти законодавства про податки і зборах, що скасовують податків і (чи) збори, які знижуватимуть розміри ставок податків чи зборів,устраняющие обов’язки суб’єктів податкових правовідносин чи іншим чином що покращують їхнє становище. Нормативні акти, містять названі норми, набувають зворотний набирає сили тільки за умови прямої вказівки цю обставину у самому податковому законі. Осучаснення закону зворотної дії означає його поширення на відносини, виниклі до її вступу в чинність закону.
Цікавою специфікою джерел податкового права,отличающей податкового законодавства від інших нормативних Правових актів, є дію, у ролі перехідного закону. Перехідний період податкового закону передбачає, у разі зміни податкових норм на користьфискально-обязанних осіб окремих суб’єктів зберігається раніше правової режим.
Римское право древнейшего периода. Законы 12 таблиц
... отказ в повседневной правовой практике от устаревших норм Законов XII таблиц и квиритского права в целом. Итак, можно сделать вывод, что Римское право Древнейшего периода характеризуется замкнутостью, архаичностью, неразвитостью и сакральным характером ...
Джерела податкового права, як і джерела інших галузей (підгалузей) права, мають такими властивостями:
- формальна визначеність;
- общеобязательность, охоронялась можливістю державного примусу;
- законність, яка полягає в! наявності юридичної сили.
Джерело податкового права може бути виданий у межах компетенції відповідним державним чи муніципальній органом; відповідати актам вищих органів; міг би належно опубліковано (оприлюднено).
Разом про те джерела податкового права мають характерні риси, що різнять їхню відмінність від сукупностей нормативно-правових актів, регулюючих інші галузі (підгалузі) права.
По-перше, джерела податкового права регулюють суспільні відносини, складові предмет податкового права. Предмет податкового права служитьправообразующим чинникомправотворчества у податковому сфері.
По-друге, джерела податкового права приймаються лише з тими органами держави або місцевого самоврядування,правотворческая компетенція яких прямо передбачена НК РФ. Питання, які регулюють оподаткування, що неспроможні виноситися на референдум. Дане положення випливає з норм Конституції РФ (ст. 71, год. 1 ст. 76, год. 3 ст. 104, ст. 106), знайдені розвиток Федеральному законі «Про про референдум у РосійськоїФедерации»[7].
Відповідно до цього Закону питання ухвалення, й зміни податків і збирання референдум не виносяться. Проте можливість прийняття нормативного правового акта про податки і зборах всенародним голосуванням значить малозначність податкового законодавства. Навпаки, обговорення на референдумі невиправдано ускладнило б податковий процес, створило йому дуже дорогим. Обговорення проектів податкових законів здійснюється через засоби інформації, а прийняття здійснюється парламентом, т. е. у вигляді представницької демократії.
По-третє, податкове право, будучи кодифікованоюподотраслью фінансового права, регулюється як НК РФ. Джерела податкового права характеризуються множинністю, зумовленої принципом поділу влади й федеративної природою російської держави. Теорія поділу влади відноситьправотворчество до виняткової прерогативі законодавчої влади. Але це значить повну ізоляцію інших гілок нашої влади — кожна з яких бере участь у процесіправотворчества у вигляді законодавчої ініціативи чи. Безпосереднєправотворчество виконавчій гілці виявляється у підзаконному нормотворенні. Судова влада виконуєправотворческие функції при застосуванні нею аналогії права, аналогії закону, створенні судових прецедентів. У податковій діяльності держави особливе значення мають постанови Конституційного Судна РФ. Отже, у системі джерел податкового права виділяються закони та підзаконні нормативні правові акти.
Податковий кодекс РФ використовує узагальнену поняття «законодавство про податки і зборах», особливістю якого є включення як законів у звичному значенні, а й інших нормативних правових актів.
Розвиток федеративних почав у побудові російської держави обумовлює й складну розгалужену систему джерел податкового права,
