Екологічне право як наука

Реферат

1. Поняття екологічного права як галузі права, наукової галузі й навчальної дисципліни

Екологічний право — це галузь російського права, що є систему норм права, регулюючих суспільні відносини у сфері взаємодії суспільства і природи із метою збереження, оздоровлення і поліпшення довкілля у сфері сьогодення й майбутніх поколінь людей. Дане визначення екологічного права базується здебільшого статті 1 Закону РРФСР від 19 жовтня 1991 р. «Про охорону навколишнього природного довкілля», у якій визначено завданняприродоохранительного законодавства, що перебувають у регулювання відносин у сфері взаємодії суспільства і природи із метою збереження природних багатств і природною довкілля людини, запобігання екологічно шкідливого впливу господарської та іншої, оздоровлення і поліпшення якості довкілля, зміцнення законності та правопорядку у сфері сьогодення й майбутніх поколінь людей.

Екологічний право як із галузей юридичної науки є систему наукових знань про екологічному праві як галузі права, про його становленні та розвитку, про принципи та особливостях правовим регулюванням екологічних відносин, основних інститутах екологічного права,гос-венном регулюванні екологічних відносин, праві власності на природні ресурси, юридичноїответ-ти за екологічні правопорушення, про правовому режимі використання коштів і охорони природних ресурсів, довкілля у країн і ін.

Як навчальна дисципліна екологічне право — це система наукових знань про екологічному праві як галузі права, обов’язкових до вивчення відповідних навчальних закладах, насамперед юридичних.

2. Екологічний право навіть країн Європи

США є однією з найбільш економічно благополучних країн країн світу із високим рівнем розвитку промисловості, енергетики, транспорту, сільського господарства. Екологічна загроза у країні ширилася непомітно та поступово. Спочатку немилосердно знищувалися природні багатства,сулившие швидкий прибуток (наприклад, унікальні ландшафти).

Потім яскраво й грізно проявилося забруднення довкілля. На початку70-тих років очевидно, що потрібно швидко приймати рішучі заходи для оздоровленню природи. Особливістю екологічного права США і те, що воно грунтується головним чином нормах загального права. До70-тих років у американському законодавстві практично були відсутні нормативні акти, усе було закладено у Конституції. Особливу роль екологічному законодавстві цієї країни грають й не так самі норми права, скільки судове тлумачення конституційних положень. У 1970 р. за ініціативою Президента Р. Ніксона було створено Агентство з охорони навколишнього середовища (Ера) і ухвалено кілька найважливіших екологічних законів: про чисте повітря, про охорону зникаючих біологічних видів, про чистої води, про національну політику у сфері охорони навколишнього середовища. Законодавча діяльність у США здійснюється сенатом (верхньої палатою Конгресу), і розробки екологічних законів Комітет сенату щодо навколишньому середовищі має більший пріоритет, ніж військове та інші авторитетні відомства США. У завдання Ера входить систематичне зниження рівня забруднення води, повітря і ландшафту. основні напрями екологічної політики США зосереджені на: 1) охороні від забруднення внутрішніх вод; 2) охороні морського середовища (служба берегову охорону США має більше повноважень, ніж ФБР); 3) суворому контролю за захороненням твердих відходів; 4) федеральному регулюванні виробництва та використання токсичних речовин. Завдяки прийнятим жорстких заходів США вдалося різко поліпшити екологічну ситуацію тощо. Описана історія розвитку та становлення екологічного права США є типовою моделлю для розвинених країн Західної Європи.

15 стр., 7203 слов

Конституційне право зарубіжних країн — Право — и ...

... достоїнства і цінності людини як такої, знайшли правове закріплення в Біллі про права. Можливо, самим непопулярним рішенням, прийнятим засновниками американської Конституції, було рішення не ... деталізації і перерахування) віддали владі штатів. Таким чином, центральному уряду належить виключне право проведення зовнішньої й оборонної політики, надання громадянства США іммігрантам, емісії грошей і ...

Нині Європейське економічне співтовариство може приймати які зобов’язують рішення, пов’язані з охорони навколишнього середовища. Це випливає з визнання загального як економічного, а й політичного, екологічного простору, усвідомлення, що часом діяти спільно зручніше й ефективніше, ніж поодинці. Почалося із колективною охорони перелітних птахів; зараз від комісій ЄЕС залежить контроль і нагляд над втіленням вимог і нормативів, а суд Люксембурзі може розглядати міждержавні екологічні суперечки. Обговорено і прийнято загальноєвропейські правила щодо квот і параметрів питної води, поверхневих, грунтових, промислових стоків, атмосферного повітря, муніципальних (міських) забруднень.Внутригосударственное проектування вимагає часом міжнародного консультування. Деякі засоби виділяються на загальні біди – очищення вод Середземного, Балтійського й Північного морів, обговорюються проблеми облагородження екологічних систем річок Ельба іОдра.

3. Предмет і метод екологічного права, система екологічного права

Предметом екологічного права є відносини у області взаємодії нашого суспільства та довкілля. Дані суспільні відносини, в такий спосіб, і саме предмет екологічного права діляться втричі складові:

1) природоохоронне право (чиприродоохранительное право), яке регулює суспільні відносини щодо охорони екологічних систем і комплексів, загальних природоохоронних правових інститутів, рішення концептуальних питань усієї навколишньої середовища.Назначением цієї маленької частини є забезпечення регулювання всього природного вдома, природного житла людей комплексі;

2)природоресурсное право, яке регулює суспільні відносини з надання окремих природних ресурсів у користування, і навіть питання охорони і раціонального використання — землі, її надр, вод, лісів, тваринного світу і атмосферного повітря;

3) норми інших самостійних галузей права, обслуговуючі суспільні відносини, пов’язані з охорони навколишнього середовища, що об’єднуються завданням захисту довкілля (норми адміністративного права, кримінального права, норми міжнародного права).

Методом екологічного права є засіб впливу на суспільні відносини. Виділяються такі методи:

9 стр., 4240 слов

Екологічне право як галузь права

... та методи екологічного права України Екологічне право має чітко визначений предмет правового регулювання, який відрізняє його від інших галузей права. Предмет екологічного права – це врегульовані нормами права суспільні відносини щодо охорони навколишнього природного середовища, збереження, ...

  • екологізації (проявобщеекологического підходу всім без винятку явищам громадського буття, проникнення глобальної завдання охорони навколишнього середовища у всі сфери громадських відносин, регульовані правом);
  • адміністративно-правовій (імперативний) і цивільно-правової (>диспозитивний) (перший виходить із нерівне становище суб’єктів права — з відносин влади й підпорядкування, другий грунтується на рівність сторін, на економічних інструментах регулювання);
  • історико-правової і прогностичний (обгрунтування надійності прийнятих правових і соціальних економічних заходів, можливо, з урахуванням соціальних та інших змін, недопущення повторення помилок, знання майбутніх станів, процесів і явищ).

Система екологічного права — це сукупність інститутів екологічного права, розміщених у певної послідовності.

Система екологічного права як науку й система екологічного права як навчальної дисципліни збігаються. Воно складається з загальної, особливою й спеціальної частин.

У загальній частині видрукувано інститути та становища, що мають значення для екологічного права. Такими є предмет і метод в екологічному праві, джерела екологічного права, екологічні правовідносини, право власності на природні ресурси, право природокористування, правові основигос-венного регулювання природокористування і охорони навколишнього середовища, екологічна експертиза, економіко-правовий механізм природокористування і охорони навколишнього середовища, юридичнаответ-ть за екологічні правопорушення.

Особлива частина вже екологічного права складається з таких розділів, як правове регулювання використання коштів і охорони земель; вод; атмосферного повітря; надр; лісів; тваринного світу; особливо охоронюваних природних територій та; правове регулювання роботи з небезпечними радіоактивними речовинами і твердими відходами; правової режим екологічно неблагополучних територій.

Спеціальна частина екологічного права присвячується основним рис міжнародної правової охорони навколишнього природного середовища.

4. Загальні закономірності формування національного екологічного права країн світу

Завдяки впровадженню науково-технічних набутків у США, Японії, Німеччини, Франції, Великобританії, інших економічно розвинених державах створено система законодавства у галузі довкілля. Водночас у них створювалися державні структури, покликані забезпечуватиме дотримання цього законодавства. Принаймні потреби у прийняті закони вносяться поправки і. Закони у сфері охорони навколишнього середовища іноді приймаються як на гостру екологічну проблему.

Істотним імпульсом розвитку на цих країнах законодавства про навколишньому середовищі служило і є громадське екологічне рух.

Історично розвиток права довкілля починався вже з на місцевому рівні. Проблеми забруднення вод, атмосферного повітря вирішувалися у межах переважно санітарного законодавства чи законодавства про охорону здоров’я шляхом прийняття актів органами місцевого самоврядування. Щоправда, у деяких державах на національному рівні приймалися закони у минулому і на початку нинішнього століття. Їх зразками можуть бути Закон Великобританії про лужному та інших видах виробництва (1863 р.), що передбачав регулювання охорони атмосферного повітря від забруднення хімічними підприємствами, чи Закон Франції, який регулював розміщення промислових підприємств із урахуванням їхньої екологічної небезпеки (1917 р.).

5 стр., 2178 слов

Принципи екологічного права україни

... охорони навколишнього середовища проживання і забезпечення екологічну безпеку. Джерела екологічного права мають усіма ознаками, що притаманні джерелам права, ... принципи правової статусу людини у екологічної сфері; ст. 58 – схоронність природного довкілля; ст. 72 - наявність двох рівнів: федеральний і регіональний. Екологічний законодавство: ФЗ «Про охорону навколишнього середовища» ...

У ньому, зокрема, наказувалося розміщувати екологічно небезпечні підприємства поза житлових зон. Першим актом законодавства про охорону навколишнього середовища Нідерландів з’явився Закон прозловредности (>NuisanceAct) (1875 р.), який і зараз є основоюприродоохранительной політики регіональної влади.

При характеристиці загальних закономірностей формування права довкілля зарубіжних економічно розвинених державах слід підкреслити, що його відбувається у рамках історично сформованих систем права – романо-германської (чи континентальної) і спільного права. Відповідно, головним джерелом права у країнах романо-германської правової системи є закон, у країнах загального (англо-американського) права – поруч із законом, джерелом правовим регулюванням охорони навколишнього середовища є прецедент, тобто. рішення з конкретному справі. Говорячи мовою, практика вирішення екологічних негараздів у рамках загального права іде у середньовіччя. Такі форми позовів, як усуненнязловредности, перешкод (>nuisance), що з забрудненням повітря, або вод, чи порушення володіння (>trespass toland), застосовувалися судами ще середньовіччі*.

5. Співвідношення екологічного права з іншими галузями права

Основні норми й інститути екологічного права формуються з урахуванням фундаментальних галузей права. У цьому норми екологічного права служать базою, з урахуванням якій здійснюється екологізація норм інших галузей права, пов’язаних своїми інститутами чи окремими положеннями з такою сферою, як взаємодія суспільства і природи.

Державне (конституційне) право передбачає конституційні норм із охорони навколишнього природного довкілля; відразу ж закріплюються основні базові положення, регулюючі діяльність представницьких і виконавчих органів влади у цій сфері.

адміністративного права — передбачає норми, регулюючі адміністративні відносини стосовно екологічним вимогам з охорони природного довкілля.

Пріоритетними функціями громадянського права стосовно екологічному є охоронна і компенсаційна. Ключовим для екологічних правовідносин служить інститут відшкодування шкоди.Гражданско-правовой договір розглядається як оптимальної форми встановлення правовідносин стосовно охорони навколишнього середовища проживання і раціонального природокористування

Кримінальну право — кримінального права закріплюють склади екологічних злочинів як види суспільно небезпечних діянь, що заподіюють шкоду навколишньому природної середовищі.

Відповідно до ст. 3 Закону РФ «Про охорону навколишнього середовища» однією з основних принципів охорони навколишнього середовища є принцип міжнародного співробітництва. З урахуванням міжнародних стандартів розробляються нормативи гранично допустимих шкідливих впливів (зокрема, визначаються норми застосування агрохімікатів сільському господарстві, вимоги до різним енергетичним об’єктах, використанню радіоактивні матеріали, охороні озонового шару Землі), з яких формуються вимоги до нормуванню якості природного довкілля, проводяться міжнародні екологічні дослідження Про значення міжнародного права під екологічне права свідчать і статті 81, 82 Закону, що передбачають пріоритет правил за міжнародні договори, прийнятих з участю Росії.

8 стр., 3699 слов

Аристотель о праве и законе

до н. э.). Аристотель предпринял попытку всесторонней разработки науки о политике, которая включает в себя также учение о праве и законе. Аристотель родился в Стагире, ... В процессе анализа справедливости как некоторой равномерности Аристотель говорит о «специальной справедливости» и различает два вида ее проявления: справедливость, распределяющую и справедливость уравнивающую. Уяснение содержания ...

>Взаимовлияние екологічної та природо-ресурсних галузей права простежується протягом досить тривалого. З включенням в господарський оборот зросла актуальність економічного елемента у земельних відносинах. Земельним правом регулюютьсяземельно-охранительние і екологічні відносини. Аналогічні тенденції проглядаються й у взаємодії екологічного права з водним, гірським і лісовим правом.

6. Система джерел у країн світу

У систему джерел права довкілля входять конституції, закони, підзаконні акти, судових рішень.

Конституції більшості держав містять звані публічні заяви, держава піклується про природу. Виражається це різними словами. Так, відповідно до Конституції Швейцарії (1962 р.) федеральна влада піклується про пейзажі, природних визначні пам’ятки і пам’ятниках і охороняє їх, вона субсидіює заходи для охорони природи і ландшафту. Конституція Італії (1974 р.) декларує лише те, що Республіка охороняє природу. Відповідно до ст. 21 Конституції Голландії (1952 р.) Уряд піклується якість життя жінок у країні, захисту і поліпшення довкілля.

Право на сприятливе середовище — одна з фундаментальних і всеосяжних суб’єктивних правами людини і громадянина, передбачено деякими, переважно новими конституціями інших держав (Португалії, 1976 р.; Іспанії, 1978 р.; Туреччини, 1982 р. й навіть Бразилії, 1988 р.).

Визначається цього права різна. Наприклад, згідно з Конституцією Іспанії всяке обличчя проти неї користуватися навколишнім середовищем у розвиток своєї постаті.

Конституції формують принципи правової регулювання охорони навколишнього середовища.

Але найбільше важливий і досить ефективний джерело права довкілля — законодавство. Сучасне законодавство у цій сфері економічно розвинених держав — це масив законів, які у основному останні 30 років.

При характеристиці джерел права довкілля західноєвропейських держав важливо наголосити їх особливість, яка полягає у цьому, що з національними законів і підзаконних актів, джерелами права є також правила, рішення і директиви Європейського союзу, членами якої є.

Формування сучасного законодавства про охорону навколишнього середовища економічно розвинені держави починали переважно з прийняття комплексних законів. Це — Основний Закон боротьби з забрудненням довкілля (Японія, 1967 р.; в 1993 р. було прийнято Основний Закон про навколишньому середовищі); Закон про охорону навколишнього середовища (Швеція, 1969 р.); Закон про національну політику у сфері довкілля (США, 1970 р.); Закон про охорону природи (Франція, 1976 р.); Закон про охорону природи й ландшафтному плануванні (ФРН, 1976 р.) та інших.

Закон США про національну політику у сфері довкілля визначив відповідальність державних органів галузі охорони навколишнього середовища, передбачив створення Ради з якості довкілля, поклав Президента США обов’язок підготовки й уявлення щорічного доповіді якість довкілля та тенденціях його зміни.

5 стр., 2124 слов

Поняття господарського права

... закону РФ про охорону навколишнього середовища встановлено заборони на недопущення дій господарюючими суб'єктами, що заподіюють шкоду навколишньому середовищу. Принципи господарського права. Основні початку господарського права, ... інститутом. Поняття науки господарського права Предметом науки господарського права є, передусім, господарське право як галузь права. Вона вивчає, що є господарське право, ...

Для охорона довкілля забруднення у країні створено масиви законодавства охороні атмосферного повітря, вод, грунтів, про контроль над токсичними речовинами, про відходах виробництва та споживання та інших.

Серйозним джерелом забруднення грунтів єагрохимизация.Регулированием застосування агрохімічних коштів досягаються мети охорони грунтів від забруднення і виробництва екологічно чистій сільськогосподарській продукції. Відповідні закони у багатьох державах було прийнято ще до його прийняття законів про охорону атмосферного повітря. Це — Закон регулювання використання сільськогосподарських хімікатів (Японія, 1948 р., з поправками і доповненнями, прийнятих у наступні роки), Закон про контроль над використанням пестицидів (Греція, 1952 р.); Закон пестициди (Нідерланди, 1962, 1975 р.); Закон пестициди (Бельгія, Фінляндія, 1969 р.); Федеральний в законі проинсектицидах,фунгицидах іродентицидах (США, 1947 р.,