Економічні соціальні та культурні права

Реферат

Економічні, соціальні й культурні права:

Право економічну діяльність

Право приватної власності

Захист материнства, хлопчика сім’ї

Право на соціального забезпечення

Право житло

Право на охорону здоров’я та перемоги медичної допомоги

Право на сприятливе середовище

Право освіту

Свобода творчості

Право щодо участі у житті

Укладання, Література, ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Економічні, соціальні й культурні права — важлива грань правової держави.

Для спілкування, і взаємодії людей, вирішення і запобігання конфліктам з-поміж них важливе зна чение завжди мали проблеми пізнання, досконалість вания та її реалізації права. Долгим та складних був історичний шлях розвитку правової матерію та духу в різних народів. Тисячоліття знадобилися у тому, щоб в здебільшого почали поступово, спочатку інтуїтивно, та був дедалі більше усвідомлено, поні мати зміст і роль права у житті.

Поняття права і свободи людини і громадянина

прав людини

Непре ходящее значення має тут французька Декларація правами людини і громадянина (1789 р.).

Основні прав людини, закріплені у тому політико-правовому документі (на власність, особисту волю і безопас ность, на опір насильству), досі вони втратили своєї актуальності, У розгорнутому вигляді прав людини отримали відбиток у Загальної Декларації правами людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН (1948 р.).

Важливу роль з погляду реальності, гарантій здійснення права і свободи людини гра ют Міжнародний пакт про громадянських і полити ческих своїх правах і Міжнародний пакт про экономичес ких, соціальних і культурних правах (1966 р.).

У на що стоїть час прав людини отримали широке свій відбиток у конституціях і законодавчі акти біль шинства держав, є Членами Організації Об’єднаних Націй. Прагнення нашої країни ре шительно й у обсязі враховувати в законодавець стве й виконувати практично вдачі людини выра жено до прийняття Декларації правами людини і гражда ніно (1991 р.) і положень Конституції Російської Федерації (1993 р.).

Права людини суть невід’ємні властивості кожної людини та суттєві ознаки її буття. Госу дарство не «дарує» права, він лише закріплює в законі і відданість забезпечує реалізацію. І тут може бути вважати правовим. Якщо сьогодні держава ігнорує природні прав людини чи, більше, ущемляє, знищує їх, перешкоджає їх здійсненню чи створює умови для реалізації прав лише опре діленої групи осіб, стану, класу, воно характе ризуется як антидемократичне (авторитарне, тота литарное тощо. п.).

4 стр., 1994 слов

Реферат європейський суд з прав людини

... узвичаєних себе державами - учасниками Конвенції: Європейську Комісію з прав людини, Європейський Суд у правах людини і Комітет міністрів Ради Європи. З листопада 1998 р., по набутті чинності Протоколу № ... передбачили створення міжнародного контрольного механізму Європейський Суд у правах людини при Раді Європи заснованого й діючого виходячи з Конвенції про захист людини та основних свобод по писаною ...

Права людини — це природні можливості ‘ індивіда, які його життя, людське ‘ гідність і політичну волю діяльності в всі сфери життя.

Права людини

Права громадянина

Основні правничий та свободи чоловіки й їх класифікація

Основні правничий та свободи людини і громадянина закріплюються в міжнародно-правових актах і кін ституциях конкретних держав. Однією з общепри нятых критеріїв їх класифікації є сфери життєдіяльності суспільства, у яких реалізуються ті чи інші інтереси й потреби особистості. У соответ ствии з цим критерієм розрізняють цивільні (особисті), економічні, політичні, соціальні, культурні, екологічні і інформаційні права.

Громадянські (особисті) права

Економічні права

Політичні права

Соціальні права

Культурні права

Екологічні права

Інформаційні права

Їх абсолютизиро вать і відривати від реальному житті, від розумного людини. У багатьох міжнародно-правових і внутригосу дарчих документів допускаються обмеження не яких права і свободи через громадської безпечно сти, екологічного рівноваги тощо. По-четверте, прав людини обов’язково коррес пондируют обов’язки. Відповідність права і свободи людини юридичним обов’язків одна із істотних передумов їх забезпечення успіху.

Обов’язки людини і громадянина

Існування і реалізація права і свободи нераз рывно пов’язані з деякими обов’язками, котрі виступають їх зворотним боком. «У основі права,— писав Гегель,— лежить свобода окремої людини, право у тому, щоб поводився з іншим як із вільним істотою». Звідси обмеження собствен іншої свободи, звідси усвідомлення необхідності адекват іншої поведінкової реакції. Обов’язок — це міра суспільно необхідного поведінки людини, при званная разом із правами і свободами забезпечувати баланс, стійкість і динамізм правового регулиро вания.

естественно-правовые,

Чи відбиті обов’язки, і у міжнародних актах. Загальна Декларація правами людини, прийнята ООН, проголошує, що кожна людина має обов’язки перед суспільством, у якому тільки і, можливо свобод ное і повний розвиток особистості, І що здійснення права і свободи громадянином вимагає належного призна ния і права і свободи інших, задоволення справедливих вимог моралі, загального порядку й благо стану у суспільстві. У Международ ном пакті про громадянських і політичні права зафик сирована обов’язок кожної держави, участвующе го в Пакте, «поважати та забезпечувати всім які у межах його території Франції і під юрисдикцією особам права, визнані у цьому Пакте, без хоч би не пішли відмінності, а саме щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціальним походженням, майнового становища, народження чи іншого обставини».

Основні обов’язки громадян зазвичай закріплюють ся в конституціях і детализируются нинішнього року законо дательстве. Це обов’язки поважати правничий та свободи інших, платити законно встановлені податки та збори, охороняти природу, довкілля, памят ники відчуття історії і культури, самі та дотримуватись законів, нести військову службу тощо. У конституціях деяких держав встановлюють і обов’язки трудитися (Японія), виховувати дітей (Росія, Ита лия), піклуватися про свого здоров’я (Уругвай).

23 стр., 11001 слов

Права людини і громадянина. Історія ідеї прав людини. Теорія ...

... спочатку в актах конституційного національного права, а незабаром і в актах міжнародного права. Перше покоління прав людини є основою індивідуальної свободи і кваліфікується як система негативних прав, що зобов'язують державу утримуватися ...

Гарантії правами людини і громадянина

Гарантії — це система умов, засобів і спосо бов, які забезпечують всім і кожному рівні право шиї змогу виявлення, придбання і ре ализации своїх права і свободи. Їх класифікація мо жет бути проведена різноманітні підставах.

За сферою дії розрізняють международно-право шиї (планетарні) гарантії, гарантії у межах регио нальных міжнародних співтовариств, внутригосударст венні і автономні гарантії.

Міжнародні-правові гарантії

Гарантії регіональних міжнародних співтовариств

Так, держави — члени Ради Європи руководст вуются своєї діяльності Європейської конвенцією про захист людини та основних свобод 1950 р. і по полнительными протоколами до неї. Контроль право їх реалізацією здійснюють Європейська комісія з правами людини й Європейський Суд у правах людини, Країни — члени Співдружності Незалежних Держав прийняли ці рішення, що сприяють осу ществлению з їхньої територіях особистих і прав громадян усіх держав — членів СНД. У приватно сти, це Конвенція про правову допомогу і правових відносинах з цивільних, сімейним і кримінальних справ від 22 січня 1993 р., Декларація про международ ных зобов’язання — у сфері правами людини і основні свободи від 24 вересня 1993 р., Угоду про взаємне визнання прав отримати відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням чи іншим ушкодженням здоров’я, що з испол нением ними трудових обов’язків від 9 грудня 1994 р., Конвенція СНД про права та основних свобод від 26 травня 1995 р.

Внутригосударственные гарантії