Глава 1 Конституційне право громадян на освіту
Глава 2 Законодавче регулювання освіти як важливий елемент реалізації конституційного права громадян на освіту
Висновок
Глосарій
Список використаних джерел
Введення
Проблема даного дослідження носить актуальний характер в сучасних умовах. Про це свідчить часте вивчення порушених питань.
Тема «Конституційне право громадян на освіту» вивчається на стику відразу декількох взаємопов’язаних дисциплін. Для сучасного стану науки характерний перехід до глобального розгляду проблем тематики «Конституційне право громадян на освіту».
Питанням дослідження присвячено безліч робіт. В основному матеріал, викладений у навчальній літературі, носить загальний характер, а в численних монографіях з даної тематиці розглянуті більш вузькі питання проблеми «Конституційне право громадян на освіту «. Однак, потрібен облік сучасних умов при дослідженні проблематики означеної теми.
Висока значимість і недостатня практична розробленість проблеми «Конституційне право громадян на освіту «визначають безперечну новизну даного дослідження.
Подальше увагу до питання про проблему «Конституційне право громадян на освіту» необхідно з метою більш глибокого і обгрунтованого дозволу приватних актуальних проблем тематики даного дослідження.
Актуальність цієї роботи зумовлена, з одного боку, великим інтересом до теми «Конституційне право громадян на освіту» в сучасній науці, з іншого боку, її недостатньою розробленістю. Розгляд питань пов’язаних з даною тематикою носить як теоретичну, так і практичну значимість.
Результати можуть бути використані для розробки методики аналізу «Конституційне право громадян на освіту «. Теоретичне значення вивчення проблеми «Конституційне право громадян на освіту» полягає в тому, що обрана для розгляду проблематика знаходиться на стику відразу декількох наукових дисциплін.
Об’єктом даного дослідження є аналіз умов «Конституційне право громадян на освіту «.
При цьому предметом дослідження є розгляд окремих питань, сформульованих в Як задач даного дослідження.
Метою дослідження є вивчення теми «Конституційне право громадян на освіту» з точки зору новітніх вітчизняних і зарубіжних досліджень з подібною проблематиці.
Політичні права і свободи громадян України
... . . . . . . . .7 5. Право на інформацію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 Література Політичні права і свободи громадян України 1. Свобода пересування, вибору місця пр о жи в а н н я , право ві ль ного ... від необґрунтованого втручання держави в громадське життя. Конституційне право на свободу об'єднаним є юридичною основою створення ... повідну освіту і професійну підготовку та про
В рамках досягнення поставленої мети автором були поставлені і вирішення наступні завдання:
1. Вивчити теоретичні аспекти і виявити природу «Конституційне право громадян на освіту «;
2. Сказати про актуальності проблеми «Конституційне право громадян на освіту» в сучасних умовах;
3. Викласти можливості рішення тематики «Конституційне право громадян на освіту»;
4. Позначити тенденції розвитку тематики «Конституційне право громадян на освіту»;
- Робота має традиційну структуру і включає в себе вступ, основну частину, що складається з 3 розділів, висновок та бібліографічний список.
У вступі обгрунтована актуальність вибору теми, поставлені мета і завдання дослідження, охарактеризовані методи дослідження і джерела інформації.
Глава перша розкриває загальні питання, розкриваються історичні аспекти проблеми «Конституційне право громадян на освіту «. Визначаються основні поняття, обумовлюється актуальність звучання питань «Конституційне право громадян на освіту «. У розділі другому більш детально розглянуті зміст і сучасні проблеми «Конституційне право громадян на освіту «.
Джерелами інформації для написання роботи за темою «Конституційне право громадян на освіту «послужили базова навчальна література, фундаментальні теоретичні праці найбільших мислителів у розглянутій області, результати практичних досліджень видних вітчизняних і зарубіжних авторів, статті та огляди в спеціалізованих та періодичних виданнях, присвячених тематиці «Конституційне право громадян на освіту», довідкова література, інші актуальні джерела інформації.
Глава 1 Конституційне право громадян на освіту
Згідно ст. 43 Конституції Російської Федерації, кожен має право на освіту. Під поняттям В«коженВ» мається на увазі будь-яка людина, незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських організацій, віку, стану здоров’я, соціального, майнового і посадового становища, наявності судимості.
Гарантуються загальнодоступність і безкоштовність дошкільної, основної загальної та середньої професійної освіти в державних або муніципальних освітніх установах і на підприємствах.
Кожен має право на конкурсній основі безкоштовно отримати вищу освіту в державному чи муніципальному освітньому закладі та на підприємстві. Основна загальна освіта обов’язкова. Батьки або особи, які їх замінюють, забезпечують отримання дітьми основної загальної освіти. Росія встановлює федеральні державні освітні стандарти, підтримує різні форми освіти та самоосвіти.
Під освітою мається на увазі процес розвитку і саморозвитку особистості, пов’язаний з оволодінням соціально значущим досвідом людства, втіленим у знаннях, уміннях, творчої діяльності та емоційно-ціннісному відношенні до світу; необхідна умова збереження і розвитку матеріальної і духовної культури [1].
Згідно з преамбулою Закону РФ від 10 липня 1992 р. № 3266-1 В«Про освітуВ», освіта являє собою цілеспрямований процес навчання і виховання.
Навчання — процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок діяльності, основний засіб підготовки людини до життя і праці [2].
Права людини і громадянина: поняття, види, гарантії забезпечення
... в первую очередь гражданам государства. Цілісність і взаємозвязок прав людини і громадянина виявляються в тому, що права громадянина є різновидом прав людини (їх називають політичними правами людини). важно, чтобы права человека и общества были закреплены в ...
Виховання — створення умов для розвитку і саморозвитку людини, засвоєння ним соціального досвіду, культури, цінностей і норм суспільства. У вихованні взаємодіють особистість, сім’я, соціальні інститути [3].
У сучасному світі право на освіта розглядається як одне з фундаментальних природничих основних прав людини [4].
Загальна Декларація прав людини (ст. 26) закріпила обов’язковість, загальнодоступність, безкоштовність початкової освіти, позначивши мету освіти у світовому масштабі: В«Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особистості і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між народами, расовими або релігійними групами В»[5].
Однак Всеобщая декларація прав людини, будучи документом високого морального гуманістичного значення, лише закріпила основні пріоритети, принципи, цілі та завдання в галузі прав людини, до реалізації яких повинні прагнути всі держави — учасниці Декларації. Декларативний (тобто провозглашающий) принцип права на освіту був закріплений як обов’язковий для держав — членів ООН, які ратифікували Конвенцію про боротьбу з дискримінацією в області освіти і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні правах.
Міжнародний пакт про економічних, соціальних і культурних правах також стверджує право кожного людини на освіту: обов’язковість і безкоштовність для всіх початкового освіти, відкритість і доступність середньої освіти в його різних формах (включаючи професійно-технічну освіту), вищої освіти (На основі здібностей кожного) з поступовим введенням його отримання на безкоштовній основі.
У Пакті були деталізовані цілі освіти, яке В«повинно бути спрямоване на повне розвиток людської особистості і свідомості її достоїнства і повинна зміцнювати повага до прав людини і основних свобод … повинна дати можливість усім бути корисними учасниками вільного суспільства В», а також сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між націями і релігіями, сприяти ООН у підтриманні миру.
Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод говорить, що В«нікому не …
