Реферат суб єкти адміністративного права

метки: Адміністративного, України, Право, Громадян, Статус, Єктів, Закон, Правових

1. Суб’єкти адміністративного права. Види суб’єктів адміністративного права

Укладання

Завдання

Список використаних джерел

Запровадження

Суб’єкт права у будь-якій галузі права — це володар, носія певних правий і обов’язків, яким він наділений у зв’язку з необхідністю реалізації всіх своїх потреб, повноважень, покладених нею правовим актом, через участь у життя суспільства, колективу, держави.

У адміністративному праві норми реалізуються громадянами, їх об’єднаннями, державними органами тощо., що є у разі суб’єктами адміністративного права, носіями конкретних правий і обов’язків.

Повноваження, якими наділені суб’єкти адміністративного права, мають якісь особливості за своїм характером, обсягу, формам висловлювання.

Повноваження суб’єктів адміністративного права можуть виявити право громадянина здобуття вищої освіти, або заняття підприємницької діяльності або тільки обов’язки, наприклад, обов’язок громадян і організації берегти правила суспільного ладу, благоустрою, бути до органів з їхньої виклику тощо. Є повноваження, які з правообязанностей, наприклад, право навчатися освітньому установі обов’язок отримати там визначається державою обов’язковий мінімум освіти. Повноваження, якими наділений суб’єкт адміністративного права, надаються то одних випадках за його бажанням, наприклад, громадянин поводиться з заявою до державного органу, за його відсутності — всупереч його бажанню, наприклад, обличчя використовувати з залученням його до адміністративної відповідальності ще, наділяється обов’язками виконати міру адміністративного стягнення, маючи у своїй певні правничий та обов’язки, зокрема по примусового виконання.

Усе вищевикладене яких і визначає актуальність теми даної контрольної роботи.

Метою згаданої контрольної роботи є підставою розгляд суб’єктів адміністративного права.

Досягнення поставленої мети автору доведеться вирішувати такі: дати поняття суб’єкта адміністративного права; виділити й розглянути види суб’єктів адміністративного права; визначити правничий та обов’язки суб’єктів адміністративного права; проаналізувати нормативну базу, що стосується цього питання та ін.

Права та обов язки природокористувачів

... є підстава припинення права природокористування, комплекс правий і обов'язків природокористувачів, і навіть юридичні засоби захисту прав суб'єктів природокористування. Право природокористування в ... наприклад, держава робить у особі спеціально уповноважених органів є власником певного природного об'єкта, тобто. здійснює повноваження у володінню, користування і розпорядженню, у зв'язку з ніж має право ...

У цьому роботі було використано такі методи дослідження: аналіз, вивчення, оцінка, синтез тощо.

Автором справжньої курсової роботи досліджені і проаналізовані нормативні правові акти за станом 01.03.2009 рік, і навіть різні літературні джерела.

1. Суб’єкти адміністративного права. Види суб’єктів адміністративного права

Права й обов’язки суб’єкта адміністративного права утворюють його правової статус.

Правовий статус — категорія комплексна, відбиває взаємовідносини особи й суспільства, громадянина і держави, індивіда і колективу.

Правовий статус суб’єкта адміністративного права утворюють норми — загальні всім суб’єктів, наприклад, норми на право звернення суб’єктів у державні й інші органи звернувся з заявами, скаргами, пропозиціями. Поруч із загальними нормами, правової статус суб’єкта адміністративного права об’єднує дуже багато норм, яка реалізується лише даним суб’єктом, наприклад, правила установи громадських об’єднань є, закріплені у законодавстві, адресовані лише цим суб’єктам адміністративного права. Залежно від виду та обсягу повноважень суб’єкти адміністративного права діляться на групи і різноманітні види.

Тому доцільно з погляду практики правовим регулюванням і вивчення цієї проблеми класифікувати суб’єкти адміністративного права на групи, кожна з яких має власний адміністративно-правової статус.

До суб’єктам адміністративного права ставляться: громадяни (іноземним громадянам й обличчя без громадянства); громадські об’єднання та його службовці; органи управління; державні службовці; підприємства, закладу і інші некомерційні організації. Далі у контрольній роботі кожен вид суб’єктів адміністративного права розглядатимуть докладніше.

Административно-правовое становище громадян, у сфері управління визначається системою наданих їм права і свободи і покладених ними обов’язків, тобто. адміністративно-правової статус людини і громадянина переважно є похідною конституційні права і конкретизується у багатьох законах і підзаконних актах.

Структура цим складним політико-правової категорії входять такі елементи:

• а) громадянство;
• б) адміністративна правоздатність;
• в) адміністративна дієздатність;
• р) комплекс правий і обов’язків, закріплених нормами адміністративного права;
• буд) гарантії реалізації даних правий і обов’язків, включаючи їх чи охорону законом і механізмом захисту органами структурі державної влади.

Громадянство Республіки Білорусь у — невід’ємний атрибут державного суверенітету Республіки Білорусь у, визначає приналежність особи до держави, що обумовлює сукупність його правий і обов’язків і захист з боку держави. Проте чи повне право й обов’язки людини і громадянина похідні з його конституційного правового статусу. Деякі з яких знаходиться поза такого статусу встановлюються конкретними нормативними актами, відповідними конституційної концепції становища людини і громадянина Республіка Білорусь, наприклад правничий та обов’язки, пов’язані з міським управлінням транспортними засобами, придбанням зброї та боєприпасів ін.

Система конституционного права зарубежных стран. Конституционно-правовой ...

... время в науке о конституционном праве зарубежных стран существует два основных направления: ... регулировании основ правового статуса личности). В конституционном праве много и норм- ... зарубежных стран). В том случае, когда допускаются доктринальные источники (англосаксонская система права), они ... (передача прав), запрет, возложение обязанностей. Идеи конституционного значения - об устройстве общества ...

Норми адміністративного права про статус людини і громадянина містяться:

• а Конституції Республіки Білорусь у;
• б) в компетентних правових актах, містять лише деякі з норм, причетних до статусу людини і громадянина (акти про власність, про землю, про оренду, про підприємництво Республіка Білорусь та ін.);

• в) у спеціальних правових актах, що регламентують конкретні запитання статусу людини і громадянина (закон Республіки Білорусь у від 30 грудня 1997 р. «Про зборах, мітингах, вуличних ходах, демонстраціях і пікетуванні» та інших.).

По-перше, під правової статус особистості підводиться сучасна законодавчу базу, причому нормативна основа створюється з урахуванням міжнародних критеріїв у сфері.

По-друге, закладається нову концепцію взаємовідносин особи і держави, з пріоритетом особистості як вищої соціальної й моральній цінності.

Правові акти, які стосуються встановленню адміністративно-правового статусу людини і громадянина, може бути підрозділені також залежно від:

• а) принципу поділу влади — на акти органів представницької влади й акти органів виконавчої;
• б) юридичної сили — на закони та підзаконні акти;
• в) характеру компетенції які видають їх органів — на органи загальної, галузевої і міжгалузевий компетенції.

Багато питань зазначеного статусу регламентуються актами Президента Республіки Білорусь у як Глави держави.

У правових актах не ототожнюється правової статус особистості (людини) і громадянина Республіки Білорусь у. Громадянин має більший обсяг правий і обов’язків, ніж особистість. Кожен громадянин Республіки Білорусь у володіє її території мають повні права і свободами, несе рівні обов’язки, передбаченими Конституцією. Ці конституційні положення є вихідними для адміністративно-правового статусу громадян, що визначається нормами конституційного, адміністративного та інших галузей права шляхом надання громадянам прав, свобод і покладання ними обов’язків у сфері управління, і навіть встановлення відповідальності громадян перед державою.

Административно-правовой статус громадянина Республіки Білорусь у є встановлені законом й іншими правовими актами права, обов’язки, і відповідальність громадянина, які його що у управлінні державою і задоволенні публічних та особистих інтересів завдяки діяльності державні органи.

По юридичній природі права, свободи, обов’язки, і відповідальність громадян, у сфери управління нічим немає від інших прав, свобод, обов’язків і відповідальності гілок, якими громадяни мають у всіх галузях економічної, соціальної й нерозривності культурної життя.

Усі громадяни Республіки Білорусь у рівні перед законом незалежно з походження, соціального статусу, статі, освіти, мови, переконань, ставлення до релігії, приналежність до громадським об’єднанням, роду й характеру занять, місця і інших обставин. Административно-правовое становище громадян визначається передусім обсягом і характером їх адміністративної правосуб’єктності, яку утворюють адміністративна правоздатність і адміністративна дієздатність.

Об уполномоченном по правам человека в РФ

... жалобы к рассмотрению обжалованию не подлежит (ст. 20 ФКЗ « Об Уполномоченном по правам человека в РФ). О принятом решении Уполномоченный в 10-дневный срок уведомляет заявителя. В случае начала рассмотрения ...

Під адміністративної правоздатністю громадянина розуміється визнана його законом фактична можливість бути суб’єктом адміністративного права, мати правничий та обов’язки адміністративно-правового характеру. Вона виникає з народження громадянина і припиняється з його смертю.

Обсяг і змістом даної правоздатності визначається законів і заснованими ними актами управління. У основних рисах вони закріплені у Конституції Республіки Білорусь у. Відповідно до Конституцією видано численні республіканські акти, які регламентують ті чи інші боку адміністративно-правового становища громадян, у цілому в окремих сферах життя суспільства.

Особливістю адміністративної правоздатності і те, що її здійснення обмежується рамками управління. Адміністративна правоздатність громадян може бути отчуждаема чи передаваема. Її обсяг змінюється лише законом.

Адміністративна дієздатність громадянина — фактичне можливість практичної реалізації наданих йому прав, виконання покладених нею обов’язків, і навіть можливість нести юридичну відповідальність у сфері управління. Вона настає з найбільшим досягненням певного віку. Це здатність свідомо та самостійно здійснювати своїх прав й обов’язки у сфері управління.

Так, часткова адміністративна дієздатність громадяни мають Республіки Білорусь у настає зі шкільного віку. Громадяни, досягли 16-річного віку, можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності ще.

Повна дієздатність настає під час досягнення 18-річного віку. Громадяни Республіки Білорусь у, реалізуючи своїх прав, волі народів і покладені ними обов’язки у сфері управління, входять у адміністративно-правові відносини з колишніми державними органами та його підрозділами, посадовими особами, і навіть іншими суб’єктами адміністративного права.

Административно-правовые відносини громадян із інші суб’єкти можуть бути:

• з урахуванням реалізації громадянами їхніх прав у сфері управління;
• у зв’язку з виконанням покладених на громадян обов’язків у сфері управління;
• при захисту, свобод і законних інтересів громадян;
• у разі порушення (невиконанні) громадянами правових обов’язків.

Права за ступеня можливості реалізації діляться на абсолютні і відносні. Абсолютными вважаються такі права, реалізація яких залежить від волевиявлення громадянина. До них, наприклад, ставляться громадян щодо участі під управлінням справами держави як безпосередньо, і через своїх представників; на вступ у загальноосвітньої школи; на особисту недоторканність; до можливості звертатися особисто, і навіть спрямовувати індивідуальні і колективні звернення до державні органи влади та органи місцевого самоврядування; отримати відшкодування державою шкоди, заподіяної незаконними діями (чи бездіяльністю) органів державної влади чи їх посадових осіб.

Относительными є такі права, реалізація яких залежить тільки від волевиявлення громадян, а й від наявності фактичних можливостей їхнього здійснення у цьому місці й у тепер. До них, наприклад, належить право громадян вступ у вищий навчальний заклад (його реалізація залежить від результатів здачі вступних іспитів, наявності конкурсу), декларація про водіння транспортний засіб (залежить стану здоров’я, складання іспитів і).

Екологічні права та обов’язки громадян

... світу. Громадяни мають й інші права та обов'язки, передбачені законом. 3. Гарантії реалізації та способи захисту екологічних прав громадян, Екологічні права громадян забезпечуються: а) проведенням широкомасштабних ... осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом. Законодавством України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян республіки. До того ж ...

Принаймні досягнення б у господарської та соціально-культурної сферах багато відносні права можуть бути абсолютними, але в першій-ліпшій нагоді. Реалізація відносних прав часто залежить від особистих якостей громадянина (стан здоров’я, наявність спеціальної освіти тощо.), від часу (черговості) задоволення правомірною прохання (наприклад, встановлення телефону, надання житлової площі та інших.)

На відміну від прав все обов’язки абсолютні. Держава покладає на громадян лише що їх обов’язки. Ці обов’язки носять соціальний характер, їх виконання відповідає інтересам суспільства, сприяє рішенню завдань держави. Способи виконання обов’язків різняться залежить від їх конкретного змісту. Одні виконуються у вигляді активним діям, інші — у вигляді утримання від дій, закріплених нормами права. Методом забезпечення громадянами обов’язків є виховання, формування правосвідомості, і навіть заходи впливу суспільства. Разом про те відхилення від виконання обов’язків може викликати застосування уповноваженим те що органом чи посадовою особою до порушнику заходів державного примусу (адміністративну, дисциплінарну, цивільно-правову чи кримінальної відповідальності).

Випадки і Порядок їх застосування визначено законодавством.

Права й обов’язки громадян, у сфері управління поділяються на загальні та спеціальні.

Загальні правничий та обов’язки громадян поширюються попри всі галузі й сфери управління.

До загальним правам громадян, наприклад, ставляться:

1) декларація про що у управлінні;

2) декларація про оскарження дій державних посадових осіб, що порушують правничий та свободи громадян.

До загальним обов’язків громадян, наприклад, ставляться:

1)соблюдение законів і підзаконних актів трудовий дисципліни;

2)своевременная сплата встановлених законом податків і зборів;

3)защита Батьківщини.

Спеціальні правничий та обов’язки — це й обов’язки громадян, у тій чи іншій сфері, галузі групі галузей. Наприклад, у сфері економіки кожен громадянин має право вільне використання своїх здібностей і розбазарювання майна для підприємницької й інший, не забороненої законом економічної діяльності. Не допускається економічна діяльність, спрямовану монополізацію і несумлінну конкуренцію.

У соціально-культурної сфері, наприклад, кожному особі гарантується свобода літературного, художнього, наукового, технічного та інших видів творчості, викладання; кожне обличчя має право що у культурному житті і користування установами культури, на доступом до культурних цінностей та інших.

До спеціальним обов’язків належить обов’язок кожного громадянина перейматися збереженням історичної та культурної спадщини, берегти пам’ятники відчуття історії і культури, дотримуватися правил санітарії і гігієни, отримувати основне загальну фармацевтичну освіту тощо.

Як загальні, і спеціальні правничий та обов’язки громадян, у сфері управління похідні від основних прав, свобод і управлінських обов’язків громадян, закріплених у Конституції. У адміністративно-правових нормах вони конкретизуються і детализируются.

Так, здійснення свободи і вислів, свободи масової інформації, свободи проводити зборів, мітинги і насторожуючі демонстрації, ходи і пікетування, свободи совісті, віросповідання та інших регламентується відповідними республіканськими законів і іншими нормативними актами: про пресу та інших засобах масової інформації, про свободу публічних заходів (про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій), про свободу віросповідання та інших.

Основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина

... суспільства, що переважає у даний період; мета прав людини і відповідність цим правам засобів, вико­ристовуваних державою (реалізація, забезпечення та обмеження прав). Права людини і права громадянина є тісно взаємозалежними, однак не ... індивідуальну автономію і свободу, захищати особу від сваволі з боку держави та інших людей. Ці права дозволяють людині бути самою собою у відносинах з іншими людьми ...

Поруч із громадянами Республіки Білорусь у біля республіки мешкають іноземним громадянам й обличчя без громадянства. Вони також може бути суб’єктами адміністративно-правових відносин.

Конституционно-правовой статус іноземних громадян, і осіб без громадянства закріплений ст. 11 Конституції, у якій встановлено, що зарубіжні громадяни й обличчя без громадянства біля Білорусі користуються правами і свободами й виконують обов’язки які з громадянами Республіки Білорусь у, якщо інше не визначено Конституцією, законів і міжнародними договорами. Отже, дані конституційні стану та норми відповідні міжнародно-правові акти є одночасно юридичної базою для адміністративно-правового статусу іноземних громадян, і осіб без громадянства.

Крім Конституції Республіки Білорусь у республіки діє низку інших нормативно-правових актів, що регламентують правової статус іноземних громадян, і осіб без громадянства.

Іноземні громадянами Республіка Білорусь зізнаються особи, які є громадянами Республіки Білорусь у і мають докази свою належність громадянству іншої іноземної держави.

Лицами без громадянства Республіка Білорусь зізнаються особи, які є громадянами Республіки Білорусь у і яким немає доказів свою належність громадянству іншої іноземної держави.

Іноземні громадяни поділяються на постійно зростає і тимчасово що є біля республіки. У