Захист інтелектуальної власності в Україні

метки: Захист, Власності, Інтелектуальної, Україні, Право, Товар, Дозвол, Патент

Система захисту прав інтелектуальної вла­сності та її призначення

Немає рації у створенні складної і коштовної систе­ми охорони прав і поширення інформації про охоронні до­кументи на об’єкти інтелектуальної власності, якщо влас­ники цих прав не будуть мати можливість забезпечити за­хист своїх прав задовільним чином. Для того, щоб запобіг­ти у подальшому порушенню прав і компенсувати втрати, що виникають унаслідок порушення цих прав, вони повинні мати можливість захищати свої права.

Після того як об’єкт інтелектуальної власності ство­рений і охоронним документом закріплені на нього права, настає важливий етап у його життєвому циклі — включення в господарський оборот. Саме на цьому етапі об’єкт інте­лектуальної власності приносить правовласнику прибуток чи іншу користь, власне те, заради чого він і був створений. Однак, як тільки інформація про об’єкт інтелектуальної власності стає відомою несумлінним конкурентам, у них виникає спокуса використати його у своїх інтересах. При цьому порушник прав знаходиться в більш вигідних умо­вах, чим правовласник: він не несе витрат на стадії ство­рення та охорони об’єкта інтелектуальної власності. Крім того, він може мати готову виробничу базу для використан­ня об’єкта інтелектуальної власності, у той час, як правовласник повинен ще витратити час і ресурси на її створен­ня. Тому порушник прав може швидше випустити продук­цію з використанням об’єктів інтелектуальної власності і просунути її на ринок по більш низькій ціні, чим правоволоділець об’єкта інтелектуальної власності. Такий розвиток подій не тільки порушує права конкретного правоволодільця, але має і серйозні наслідки для суспільства в цілому, сповільнюючи його соціальний і економічний розвиток і ускладнюючи цивілізоване співробітництво з іншими краї­нами.

У наш час фактор захисту прав здобуває особливо великого значення, тому що у зв’язку зі швидким розвитком технологій, з’явилася можливість порушення прав у таких обсягах, що були неможливі раніше. Тому без належної правоохоронної інфраструктури, що забезпечує як захист прав, так і обмеження можливості одержання аналогічних прав іншими, система охорони інтелектуальної власності не може бути ефективною.

Дії, що визнаються порушенням права ін­телектуальної власності

Цивільне право в системі права України, його взаємодія з іншими галузями права

... цивільним правом; охарактеризувати цивільне право в системі права України та дослідити його взаємодію як права приватного з публічним правом, такими його галузями як цивільне процесуальне право, трудове, адміністративне право тощо. ... тільки виробничі. Таке тлумачення предмета цивільного права виходило за межі виробничих відносин, що дало можливість включити у майнові відносини й елементи ...

Перераховані нижче дії, що вчинені без дозволу власника патенту на винахід або корисну модель, визна­ються порушенням його прав:

— виготовлення продукту із застосуванням запа­тентованого винаходу (корисної моделі), засто­сування такого продукту, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в циві­льний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

— застосування процесу, що охороняється патен­том, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняєть­ся без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Порушенням прав визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання та­кого виробу в зазначених цілях.

Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому ви­користані всі суттєві ознаки промислового зразка.

Що стосується географічного зазначення походжен­ня товару, то порушенням прав визнається:

• нанесення його на товар або на етикетку;
• нанесення його на упаковку товару, застосуван­ня у рекламі;
• запис на бланках, рахунках та інших докумен­тах, що супроводжують товар.

Крім того, порушенням прав власника свідоцтва на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару є:

використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про право на його використання;

використання зареєстрованого зазначення гео­графічного походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього за­значення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або геогра­фічне зазначення його походження використо­вується у перекладі або супроводжується сло­вами: «вид», «тип», «стиль», «марка», «імітація» тощо;

— використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке викори­стання вводить в оману споживачів щодо похо­дження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорі­дних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстрованого зазначення або е неправомірним використанням його репу­тації;

• використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару як видової на­зви.

Вказані далі дії, вчинені без дозволу власника сві­доцтва на торговельну марку, визнаються порушенням його прав:

нанесення знака на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до това­ру предмет, зберігання такого товару із зазна­ченим нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезен­ня);

Поняття злочину та його ознаки — Право — и — ...

... кримінальне покарання, є злочинами". У Кримі-нальному кодексі Японії 1907 р. визначення поняття зло-чину відсутнє, воно дається в теорії кримінального права. Нема визначення поняття злочину ... Поняття злочину та його ознаки. Поняття злочину, як і поняття можливого наслідку для особи, що вчинила його, — покарання, є наріжним, визна-чальними поняттями кримінального права. Визначення по-няття злочину ...

— застосування його під час пропонування та на­дання будь-якої послуги, для якої знак зареєст­ровано;

— застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в до­менних іменах.

Знак визнається використаним, якщо його застосо­вано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Неправомірне (без дозволу автора) використання творів є порушенням прав автора. Посилання користува­ча твору на низький художній чи науковий рівень твору, на мету використання твору, на невеликий обсяг використан­ня твору тощо не можуть братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність користувача.

Вважається порушенням особистих немайнових прав автора оприлюднення твору без зазначення імені автора, ілюстрування твору, спотворення твору, зміна твору тощо.

Будь-яке відтворення чи використання твору без дозволу автора без виплати йому винагороди, є пору­шенням його виключних майнових прав.

Використання виконань творів шляхом публічного повідомлення виконань, фіксації їх на носії та розповсю­дження зафіксованих виконань без дозволу виконавця є порушенням його прав.

Суб’єкт, права якого порушені, може вимагати:

визнання цього права;

• визнання правочину недійсним;
• припинення дії, яка порушує право;
• відновлення становища, яке існувало до пору­шення;
• примусове виконання обов’язку в натурі;
• зміна правовідношення;
• припинення правовідношення;
• відшкодування збитків та інші способи відшкоду­вання майнової шкоди;
• відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

визнання незаконними рішення, дій чи бездіяль­ності органу державної влади або органу місце­вого самоврядування, їхніх посадових і службо­вих осіб. Суд також може захистити право інте­лектуальної власності та охоронювані законом інтереси іншим цивільно-правовим способом, що встановлений договором чи законом.

Суперечки щодо інтелектуальної власності поділя­ються на дві групи. До першої відносяться суперечки про визнання (чи невизнання) результату інтелектуальної дія­льності об’єктом інтелектуальної власності. Стосовно об’­єктів промислової власності це суперечки:

пов’язані з відмовою у видачі патенту;

• по запереченнях третіх осіб проти видачі патен­ту;
• про визнання патенту недійсним.

До другої групи відносяться суперечки, що стосу­ються порушення прав:

про заборону дій, що порушують права на па­тент;

Захист прав інтелектуальної власності

... твору чи об'єкта ПРОМИСЛОВОЇ власності перевищують встановлені санкції у сотні раз и з лихвою перекрівають понесені витрати. 2. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності Захист прав інтелектуальної власності на результати інтелектуальної ... підлягають Усі спори з приводу визнання патенту недійснім, а кож про ... чужого твору Під ІМЕНЕМ особини, Яка НŠ​​є автором цього твору; 4) ...

• про відшкодування шкоди, заподіяної порушни­ком патентних прав;
• про визнання дій, що не порушують патент;
• про післякористування винаходів, пов’язане з укладанням чи використанням ліцензійних угод;
• про надання примусової ліцензії;
• про виплату винагороди автору роботодавцем;
• про компенсацію за використання винаходу дер­жавою тощо.

Форми, порядки та способи захисту права інтелектуальної власності

Існує дві форми захисту прав інтелектуальної влас­ності: юрисдикційна і неюрисдикційна. Неюрисдикційна форма передбачає захист права інтелектуальної власності своїми силами, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів, тобто самоза­хист. Наприклад, це може бути відмова здійснити певні дії, передбачені укладеним договором про передачу (уступку) майнових прав інтелектуальної власності або ліцензійним договором, відмова від виконання недійсного договору то­що. Обрані засоби самозахисту не повинні бути забороне­ними законодавством та не повинні суперечити моральним засадам суспільства.

Юридичні форми захисту застосовують два порядки захисту: загальний (судовий) та спеціальний (адміністра­тивний).

Загальний порядок захисту здійснюється в судах.

Спеціальний порядок захисту прав здійснюється в органах державного управління або в органах Антимонопольного комітету України, або в органах державної митної служби України.