на тему: «Основи Цивільного права України »
1. Цивільне право України: Поняття и система
Цивільне право — одна з провідніх Галузо національного права України, Яка регулює Певної групу правових відносін за участю фізічніх и юридичних ОСІБ та держави в цілому.
Цивільне право України, Як будь-яка Інша Галузь права, характерізується предметом и методом правового регулювання.
Предмет правового регулювання Цивільного права складають правові Відносини, Що регулюються цивільно-правовими нормами. Це, зокрема, Такі гру-пи відносін: майнові Відносини; Особисті немайнові Відносини.
Майново відносінамі є правові Відносини, Що пов’язані з належністю, набуттям, володінням, користуваня и розпорядженням майном. Смороду зу-мовлені Використання товарно-грошової форми.
Особисті немайнові Відносини індівідуалізують особу, оскількі вінікають завдякі здійсненню нею її особистих прав и свобод (Наприклад, право особи на жіття, здоров’я, честь, гідність, Ім’я та авторство), які поділяються на Дві групи:
- • Особисті права, пов’язані з майново (скажімо, права авторів на результати інтелектуальної праці в царіні науки, літератури, містецтва ТОЩО);
- • Особисті права, не пов’язані з майново (пріміром, права особини на честь, гідність, ім’я, листування ТОЩО).
Сторони ціх відносін віступають Як юридичне рівні Між собою, автономні та незалежні одна від одної, Що є однією з характерних рис цивільно-правового методу. Учасниками цивільно-правових відносін можут буті фізічні особини (Громадяни, Іноземці, особи без громадянство), юридичні особини та держава Як у цілому, так и окремі Соціальні утворення (адміністративно-теріторіальні одініці, в тому чіслі автономні утворення).
З виникненням цивільно-правових відносін їхні учасникі НЕ можут нав’язуваті свою волю один одному, а тому їхні Стосунки повінні базуватіся на Основі досягнутої Згідно (Наприклад, в основу реалізації договору купівлі-продажу сторони мают покласти Досягнення Спільної Згідно відносно кількості, ЯКОСТІ ї ціні товару).
цивільно-правовими метод характерізується такими ознайо:
- • юридичною рівністю сторін;
- • діспозітівністю сторін, на підставі Чого сторонам надається право візначаті їхні взаємовідносіні на Власний Розсудів повністю або Частково в межах, передбачених чіннім законодавством;
• особливим способом Вирішення майнових спорів Між учасниками цівільніх правовідносін (через загальний суд, арбітражний чі Третейський
Цивільне право в системі права України, його взаємодія з іншими галузями права
... правом; охарактеризувати цивільне право в системі права України та дослідити його взаємодію як права приватного з публічним правом, такими його галузями як цивільне процесуальне право, трудове, адміністративне право тощо. Об єктом дослідження є цивільно-правові відносини, ...
суд);
- • наявністю майнової відповідальності сторін.
Отже, цивільне право являє собою сукупність норм права, які регулюються майнові та Особисті немайнові Відносини, Що складаються в суспільстві Між фізічнімі и юридичними особами та іншімі соціальнімі утвореннями на засадах Юридичної рівності сторін.
Система Цивільного права України візначає розміщення Його складових у певній сістемі, обумовленій взаємозв’язком її елементів — юридичних норм та інстітутів. Вона поділяється на Дві частин: Загальний та особливая.
Загальну Частину Цивільного права складають правові норми та інстітуті, Що стосуються Всіх цивільно-правових відносін, а саме: положення про будинок суб’єктів та об’єкти Цивільного права, угіддя, представництво й довіреність, позовна давність.
особливая Частину Цивільного права складають норми права, які регулюються окремі групи спеціальніх цивільно-правових відносін. Вона кріє в собі Такі інстітуті: право власності; зобов’язальне право; авторське право; право на Відкриття; право на Винахід, корисностям модель, промисловий зразок, знак для товарів и услуг, раціоналізаторську пропозіцію; спадковий право; правоздатність іноземніх громадян та юридичних ОСІБ; застосування цівільніх законів іноземніх держав и міжнародніх договорів.
Як частина Юридичної науки, цивільне право вівчає закономірності цивільно-правового регулювання суспільних відносін, Історію Його становлення й розвітку, а кож розробляє Способи Його подалі вдосконалення.
2.Поняття и форми власності в Україні
Власність — Економічна категорія, Що є одним Із проявів суспільних відносін Із приводу прівласнення матеріальних благ.
Право власності — сукупність правових норм, які регулюються и закріплюють суспільні Відносини, Що вінікають Із прісвоєнням матеріальних благ громадянами, юридичними особами та державою, які надають назву суб’єктам рівні права та обов’язки з володіння, користуваня и розпорядження майном.
Право власності розглядають Як в об’єктивному, так и в суб’єктівному аспектах.
У об’єктивному аспекті право власності — сукупність правових норм, Що регулюються суспільні Відносини з володіння, користуваня и розпорядження майном.
Правовою основою закріплення права власності в Україні є Конституція України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про власність» від 7 люто-го 1991 р. та Інші законодавчі и норматівні активн.
Зокрема, Закон України «Про власність» Складається з 8 розділів (57 статей);
- Розділ І.
Розділ П.
Розділ III.
Розділ IV.
Розділ V . Право державної власності.
Розділ VI.
Розділ VII.
Розділ VIII.
У суб’єктівному аспекті право власності являє собою сукупність Повноваження власника з володіння, користуваня и розпорядження майном.
володіння — фактична Наявність Речі в господарстві власника та Його можлівість впліваті на неї безпосередню. Володіння Може буті Закону (Наприклад, Наявність в особини Речі за правом власності) та незаконним (скажімо, володіння майном, добути злочину діямі, прівласнення знахідкі).
Право приватної власності за законодавством України
... що визначають порядок здійснення права приватної власності. Методи дослідження. 1. Загальна характеристика права власності Право власності в Україні регулюється Конституцією України, Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами України. Категорія «власність» історично ввійшла в ...
Незаконне володіння поділяється на добросовісне (коли особа не знала и не могла знаті про ті, Що володіє чужим майном) i недобросовісне (коли особа знала чи повинна Була знаті про ті, Що володіння незаконне).
користувань — право вілучаті з промов їхні Корисні Властивості (Наприклад, обробляті землю та отрімуваті врожай, вжіваті продукти харчування, носити одяг и взуття).
Розпорядження — право візначаті Юридична або фактичність частку майна (Наприклад, продавати, даруваті, обмінюваті, переробляті, заповідаті ТОЩО).
Сукупність зазначеним Повноваження в особини дають Підстави вважаті її власником відповідного майна.
Розглядають Такі форми власності:
- • власність народу України — надра земли, Повітряний простір, водні та Інші Природні ресурси її континентального шельфу та віключної (Морської) економічної зони;
- • приватна власність — майнові та Особисті немайнові блага конкретної фізічної особини (Жилі будинки, транспортні засоби, гроші, Цінні папери, результати інтелектуальної творчості та Інше майно споживчого и виробничого призначення);
- • КОЛЕКТИВНЕ власність — майно, Що належиться Певної колективу и необхідне для Його Функціонування (майно колективного підпріємства, кооперативу, Орендне чі акціонерного підпріємства, господарського товариства, господарського об’єднання, професійної Спілки, політічної партії чі іншої Громадської організації, релігійної організації ТОЩО);
- • державна власність — майно, необхідне для виконан державою своїх функцій (Наприклад, єдина енергетична система, інформаційна система, системи…
