>Хозяйственное право (як галузь прав) – це система правових норм, які регулюють відносини з приводу безпосереднього здійснення господарську діяльність і/або керівництва нею (такий діяльністю) з застосуванням різноманітних методів правовим регулюванням.
>Хозяйственное право є комплексної галуззю права, де зібрано правові норми основних галузей права, приурочені одному предмета правовим регулюванням – господарську діяльність.
>Хозяйственное право як навчальна дисципліна – це сукупність знань і навиків правовим регулюванням господарської діяльності й використання відповідних правових норм на практиці господарювання під час здійснення професійної юридичної діяльності. Обсяг і змістом господарського права як навчальної дисципліни залежить від профілю підготовки. Загальний курс має певну систему, що складається із двох галузей – спільної програми та спеціальної.
Загальна частина містить матеріал про основні положення правовим регулюванням господарську діяльність незалежно галузі та сферою цієї бурхливої діяльності, входять такі розділи:
1. Поняття, метод і системи господарського права, які включають у собі теми господарську діяльність, організації та управлінні господарської діяльністю, господарських правовідносинах, господарського законодавства, поняття господарського права.
2. Суб’єкти господарських правовідносин, котрі розкривають питання про спільну характеристиці суб’єктів господарських правовідносин, правове становище підприємств, правове становище господарських товариств, правовий статус індивідуальних підприємств та інших господарюючих суб’єктів, правове становище господарських організацій, що забезпечують організацію та влитися управління господарською діяльністю.
3. Майнові основи господарювання,виявляющие загальних положень майнових взаємин у сфері господарювання, особливості правового режиму окремих категорій майна у сфері господарювання
4. Господарські зобов’язання, у яких ідеться про положеннях щодо господарських зобов’язань, господарському договорі, особливостях правовим регулюванням окремих видів господарських договорів.
5.Хозяйственно-правовая відповідальність.
6. Правове регулювання економічній конкуренції та монополістичною діяльності.
7. Правове регулювання банкрутства, у якому розглядається банкрутство як правової механізм регулювання підприємницької діяльності, судові процедури, що застосовуються на боржника у процесі ведення справи про її банкрутство.
Поняття господарського права
... становлять предмет (об'єкт) правовим регулюванням господарського права. Предмет господарського права. Предмет господарського права – суспільні відносини, регульовані нормами господарського права. У складі предмета господарського права можна назвати групи відносин: відносини, складаються під час здійснення підприємницької діяльності (підприємницькі відносини) ...
Наявність у господарських відносинах спільних рис, властивих більшості їх видів, зумовлює зване спільний правовий регулювання цих відносин – щодо засад створення, роботи і припинення суб’єктів, їх майнової основи, договірних положень стосунки між ними, відповідальності порушення встановленого ладу у сфері господарювання, зокрема. у сфері економічну конкуренцію, негативним наслідкам неефективного господарювання у вигляді визначення цих суб’єктів банкрутами.
Проте, господарські відносини надзвичайно різноманітні, що з складністю господарському житті – багатогалузевий сучасної економікою, різними умовами господарювання, залежно певних категорій об’єктів, певних територій, щодо певних суб’єктів, незвичайних форм господарювання (надзвичайних ситуацій, військового становища) тощо.
Так, банківська діяльність відрізняється решти господарської діяльності й суб’єктивним складом, правовою становищем суб’єктів такий діяльності, і державним регулюванням банківської сфери, та вимогами банківських операцій.
Особливість властива про діяльність, здійснювану на певних територіях (наприклад, біля державного кордону).
Здійснення інвестування з участю іноземного інвестора характеризується як специфікою його правового стану та формами іноземного інвестування. чи спеціальним правовим режимом іноземних інвестицій. Незвичні (екстремальні) умови господарювання також впливають на правове становище господарюючих суб’єктів, яких можна застосовувати заборонені при умовах господарювання заходи.
Позначені обставини зумовлюють спеціальне регулювання певних категорій господарських відносин, що відбилося в Господарський кодекс України, розділи VI – VIII якого присвячені такому регулювання, і навіть велику кількість спеціальних законів і кількість прийнятих відповідно до них підзаконних нормативно-правових актів.
Спеціальна частина господарського права як навчальна дисципліна і будівельна галузь права містить матеріал щодо регулювання господарської діяльності окремих галузях, і сферах господарському житті, про особливості правовим регулюванням окремих видів господарських відносин, які включають у собі такі:
1. Загальні засади обліку специфіки окремих видів господарських взаємин у процесі їх правовим регулюванням.
2. Правове регулювання біржовий діяльності.
3. Правове регулювання комерційного посередництва (агентських відносин) у сфері господарювання.
4. Правове регулювання капітального будівництва.
5. Правове забезпечення інноваційної діяльності.
6. Правове регулювання фінансової складової діяльності.
7. Особливості правовим регулюванням комерційної концесії.
8. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
9. Правовий режим іноземногоинвестрирования.
10. Спеціальні режими господарювання.
ВИСНОВКИ. Отже, господарське право є певну систему. Зазвичай, галузь господарського права, і навіть навчальний курс ділять загальну і спеціальну частини. Загальна частина містить матеріал про основні положення правовим регулюванням господарську діяльність незалежно галузі і медичну сфери цієї бурхливої діяльності. Спеціальна частина господарського права як навчальна дисципліна і будівельна галузь права містить матеріал щодо регулювання господарської діяльності окремих галузях, і сферах господарському житті.
Основи господарського права україни
... право є системою норм права, що регулюють господарську діяльність. Визначення господарської діяльності дає новий Господарський кодекс України, стаття 3: «Під господарською діяльністю розуміють діяльність суб’єктів господарювання ... р. 2. Правове регулювання обмеження монополізму і регулювання конкуренції (Конституція України Господарський кодекс України, глава 2,3, Закон України про захист від ...
2. Поняття збитків господарську діяльність. Склад і величину збитків, які підлягають відшкодуванню
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу під збитками розуміються витрати, зробленіуправомоченной стороною, втрата чи ушкодження її майна, і навіть не отримані нею доходи, якіуправомоченная сторона одержала при належному виконанні зобов’язання чи дотримання правил здійснення господарську діяльність іншим боком.
Учасник господарських відносин, порушив господарське зобов’язання чи встановлені вимогами з здійсненню господарську діяльність, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права чи законні чиї інтереси порушено.
Відповідно до ст. 225 ХК України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню обличчям, котрі допустили господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, ушкодженого чи знищеного майна, певна відповідно до вимогами законодавства;
- додаткові видатки (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо.), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення іншої стороною;
- неполученная прибуток (втрачена вигода), яку сторона,понесшая збитки, мала права розраховувати при належному виконанні іншої стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у разі, передбачені законами.
Законом на окремі види господарських зобов’язань може бути встановлена обмежена відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не в законі передбачено чи договором, враховуються ціни, існуючі за місцем виконання зобов’язань на день задоволення боржником добровільно вимоги боку, яка збитки, а разі, якщо вимога не задоволено добровільно, — на день подачі до суду відповідного позову про стягнення збитків.
З конкретних обставин, суд може задовольнити вимога про відшкодування збитків, приймаючи до уваги ціни на всі день винесення рішення суду.
Сторони господарського зобов’язання заслуговують по взаємною згодою завчасно визначити узгоджений розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежності від обсягу невиконання зобов’язання або термінів порушення зобов’язання сторонами. Не допускається узгодження між сторонами зобов’язання з обмеження їхньої відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов’язань визначено законом.
Кабінетом Міністрів України можуть затверджуватися методики визначення розміру відшкодування збитків сфері господарювання.
Склад збитків, які підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб’єктами господарювання – господарськими організаціями, із огляду на специфіку своєї діяльності.
Відповідно до ст. 226 ХК України учасник господарських відносин, який учинив господарське правопорушення, зобов’язаний прийняти необхідні заходи щодо запобігання збитків господарської сфері інших учасників господарських взаємин чи щодо зменшення їхніх розміру, а разі, якщо збитки завдані іншим суб’єктам, — зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку до обсязі, якщо законом чи договором сторін не передбачено відшкодування збитків іншому обсязі.
Теоретичні проблеми договірного права в контексті нового цивільного ...
... прийняттям у 2001 р. Верховною Радою нового Цивільного і Господарського (Комерційного) кодексів України, в яких містяться як загальні положення про договори, так і норми, що ... особистих немайнових відносин. Теоретичний і практичний інтерес викликає питання про систематизацію договірного права, яка відображається в основному актів цивільного законодавства – Цивільному кодексі. Як відзначав М.В. ...
Сторона, що порушило зобов’язання або визначено знає, що порушить його за наступі терміну виконання, повинна негайно повідомити про це іншу бік. Інакше цей бік втрачає право посилатися на неприйняття іншим боком заходів для запобігання збитків рівні і потребуватиме відповідного зменшення розміру збитків.
Сторона господарського зобов’язання втрачає право отримати відшкодування збитків разі, якщо у неї своєчасно попереджена іншим боком можливий невиконанні нею зобов’язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але з зробила, крім випадків, якщо законом чи договором не передбачено інше.
Не підлягають відшкодуванню збитків, завдані правомірним відмовою зобов’язаною боку від виконання зобов’язання.
За виконання зобов’язання про передачу їй індивідуально певної речі (речей, певних родовими ознаками)управомоченная сторона має вимагати відбору цієї речі (речей) у зобов’язаною сторони — чи вимагати відшкодування останньої збитків.
За невиконання зобов’язання виконати певну роботу (надати послугу)управомоченная сторона проти неї справитися з цим роботу самостійно, чи доручити його виконання (надання послуги) третіх осіб, якщо інше не в законі передбачено чи зобов’язанням, і починає вимагати відшкодування збитків, заподіяних невиконанням зобов’язання.
Відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов’язання, не звільняє зобов’язану кращий бік від виконання зобов’язань в натурі, крім випадків, коли інше в законі передбачено чи договором, чиуправомоченная сторона відмовилася від ухвалення виконання зобов’язань.
Відповідно до ст. 227 ХК України у випадку заподіяння збитків одночасно кілька учасників господарських відносин кожен із новачків зобов’язаний відшкодувати збитки суб’єкту, якому завдані збитки, відповідно до вимогами статті 193 ХК України.
Відповідно до ст. 228 ХК України учасник господарських відносин,возместивший збитки, проти неї стягнути збитки з третіх у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності зобов’язані вжити заходів із стягненню гаразд регресу збитків з інших господарюючих суб’єктів чи стягнути збитки з винних співробітників відповідно до вимогами законодавства про працю.
Відповідно до ст.229 ХК України учасник господарських відносин при порушення ним грошового зобов’язання не звільняється з відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, і навіть сплатити штрафні санкції відповідно до вимогами, встановленими ХК та інші законами.
>Исчисление розміру збитків ввозяться валюті, у якій проводилися чи рідні мають бути проведено розрахунки між сторонами, якщо інше встановлено законом.
При висування вимог з відшкодування збитків іноземній валюті кредитором повинен бути вказаний грошовому еквівалентові суми збитків гривнях по офіційним курсом Національного банку України на день висування вимог.
Цивільне право в системі права України, його взаємодія з іншими галузями права
... яких відносини регулюються цивільним правом; охарактеризувати цивільне право в системі права України та дослідити його взаємодію як права приватного з публічним правом, такими його галузями як цивільне процесуальне право, трудове, адміністративне право тощо. Об єктом дослідження ...
ВИСНОВКИ. Збитки – це, здійсненіуправомеченной стороною, втрата чи ушкодження майна, неотримані доходиуправомоченнойстороние, які вона отримала б із належному виконанні зобов’язання чи дотримання правил здійснення господарську діяльність іншим боком. До складу збитків включаються: вартість втраченого, ушкодженого чи знищеного майна; додаткові видатки;неполученная прибуток; матеріальна компенсація моральної шкоди. Розмір збитків може визначатися у встановленому законом порядку судом, сторонами господарського зобов’язання; методики визначення розмірів відшкодування збитків – Кабінетом Міністрів України.
Завдання
Пояснити поняття:
Арбітражний управляючий – (розпорядник майна, управляючий санацією, ліквідатор) – фізична особа, що має ліцензію, видану у встановленому законом порядку, і діє підставі постанови господарського суду (закон України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)
Цілісний майновий комплекс – нерухомість підприємства, до складу якої входять всі види майна, призначені щодо його діяльності, включаючи земельні ділянки, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, і декларація про торгову марку чи інший позначення й інші права, якщо інше встановлено договором чи законом (ст.191 Цивільного кодексу).
>Сберегательний сертифікат – письмове свідчення банку, що підтверджує суму вкладу, яку внесено до банк, право вкладника (власника сертифіката) отримання зі спливання за встановлений термін суми внеску відсотків, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав (>ст.1065 Цивільного кодексу).
Договірні господарські зобов’язання –имущественно-хозяйственние зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання чи торгівлі між суб’єктами господарювання інехозяйствующими суб’єктами (ст.179 Господарського кодексу).
Відшкодування збитків – компенсація майнового і немайнової шкоди, які виникли внаслідок його заподіяння (ст. 22 Цивільного кодексу).
>Хозяйственное суспільство – підприємства й інші суб’єктів господарювання, створені юридичних осіб і/або громадянами шляхом поєднання їх майна України та участі у підприємницької діяльності суспільства для одержання прибутку (ст.79 Господарського кодексу).
Реорганізація підприємства – припинення діяльності суб’єкта господарювання шляхом його злиття, приєднання, розподілу, перетворення у вирішенні власника (власників) чи уповноважених їм органів, із розв’язання інших осіб – засновників суб’єкта господарювання або його правонаступників, а випадках передбачених кодексом, за рішенням суду (ст.59 Господарського кодексу).
Література
1. закон України «Про поновлення платоспроможності боржника чипризниния його банкрутом», ВВР, 1992, №31,ст.440 (зі змінами та доповненнями).
2. Цивільний кодекс України.
3. Господарський кодекс України. – ВВР, 2003, №18, №19-20, №21-22,ст.144 (зі змінами)
4.Вінник О.М.Господарське право: Курслекцій. – До.:Атіка, 2004. – 624 з.
