Термін як істотне умова договору підряду: Теорія і арбітражна практика
Єкатеринбург 2010 р.
Зміст
1. Запровадження
2. Поняття і значення істотних умов договору
3. Договір підряду – чи є термін істотним умовою
4. Різні способи відображення умови про терміні виконання робіт у договорі підряду та його можливі наслідки
5. Актуальна позиція арбітражних судів з питань визначення терміну у договорі підряду
6. Укладання
7. Список літератури та арбітражна практика
1. Запровадження
За сучасних умов договір підряду одна із найчастіше використовуваних практично, особливо у області підприємницької діяльності, Договір застосовується там, де йдеться роботи, мають певний, окремий від нього результат; у своїй сторона, що виконує роботи, сама їх організовує. Найбільш важливу сферу застосування підряду становить будівництво. У цьому поспіль має місце як власне в будівельних, і тісно пов’язані із нею проектні, пошукові, монтажні, пусконалагоджувальні та інші праці. З іншого боку,подрядний договір опосередковує ще й відносини з виконання різноманітних робіт для побутових потреб.
Договір підряду одна із найбільш детально врегульованих цивільного законодавства, що з одного боку створює організаційно-правову основу різних видів виникаючих правовідносин, з другого боку — породжують теоретичні і практичні проблеми.
Актуальність теми справжньої роботи пояснюється лише тим, що сучасний стан правовим регулюванням взаємин у сфері підрядних відносин особливо будівництва та реконструкції об’єктів нерухомості викликає великий інтерес як з боку теорії правових наук, і правозастосовчої діяльності.
Оскільки формат даного реферату Демшевського не дозволяє поглиблено розглянути всі цікаві проблеми підрядних правовідносин, вирішила зупинитися досить вузької темі – в різних підходах до визначення терміну як умови договору підряду що у сучасної цивілістиці і проблемі вказівки терміну виконання робіт у підрядних договорах, і навіть помилок, частодопускаемим сторонами за узгодженням умов про конкретні строки, і відображенню і тлумаченню підрядних норм в існуючої нині правозастосовчої практиці арбітражних судів.
2. Поняття і значення істотних умов договору
Зміст будь-якого, зокрема підрядного договору як угоди становить сукупність узгоджених його сторонами умов, у яких закріплюються правничий та обов’язки контрагентів, складові зміст договірного зобов’язання. З власного юридичному значенням теоретично громадянського права умови заведено поділяти на суттєві, звичайні іслучайние[1].
Реферат коллективный договор украина
... in favorem» У процесі укладання колективного договору боку приймають він певні зобов'язання. З цих зобов'язань та полягає колективний договір, але вони будуть обов'язкові для сторін лише ... навіть додаткові, проти чинним законодавством, пільги і переваги працівників. Фіксуючи нормальних умов праці, колективний договір дозволяє трудящим брати участь у прийняття рішень. Він послаблює абсолютної влади ...
У тому числі сам законодавець використовує і, розкриває сенсу тільки названих першими, тобто. істотних, умов.
Ознака, що об’єднує суттєві умови до однієї групи, бракує особливих суперечок. Йдеться щодо умов, формують договори загалом і їхні окремі типи (види) зокрема. Виходячи з цього суттєвими, за загальним визнанням, є умови, необхідні і достатні у тому, щоб договір вважався ув’язненим і тим самим здатним породити правничий та обов’язки в йогосторон[2].
Суттєвими зізнаються всі умови договору, які прагнуть узгодження, бо за відсутності угоди сторін хоча би за одного з них договір визнається неукладеною (п. 1 ст. 432 ДК), тобто. неіснуючим.
Це умови, які закон вважає необхідними і достатніми до виникнення тієї чи іншої договірного зобов’язання. Суттєвими закон визнає:
- умови про об’єкт договору;
- умови, прямо названі на законі чи інших правових актах як суттєві;
- умови, необхідних договорів цього виду.
Істотні умови договору можуть підрозділятися на передбачені і ініціативні. Такий поділ важлива з погляду організації та техніки укладення договорів, особливо у сфері підприємницької діяльності. Умови, необхідних укладення міжнародних договорів цього виду, наприклад умови про об’єкт договору, вважаютьсяпредписиваемими законом. Умови, які власними силами зайві для підписання договору, але включені у нього лише з бажанню сторін, розглядаються якинициативних[3].
У теоретичної та відповідної навчальної літературі умови, включені до договору за бажання сторін, називають випадковими, протиставляючи їх умовам звичайним, які взагалі узгоджуються сторонами, але входить у їх договірного зобов’язання. До них традиційно відносять умови, що передбачаютьсядиспозитивними нормами більшість договорів (про терміні і піднятому місці виконання, ціною тощо.).
Неважко бачити, що випадкові умови договору, будучи прямо запропонованими однієї зі сторін, завжди тому є суттєвими (>абз. 2 п. 1 ст. 432 ДК), а звичайні або стають такими (якщо боку прямо вибирають відповідний варіант поведінки, передбачений диспозитивної нормою), або входить у зміст угоди сторін. У зв’язку з цим законодавство не використовує поняття звичних і випадкових умов.
Нерідко закон сам називає ті чи інші умови договору ролі істотних. Наприклад, в ст. 942 ДК прямо вказані суттєві умови договору страхування, а ст. 1016 ДК перераховані суттєві умови договору довірчого управління майном. Іноді закон зобов’язує включити до договору ту чи іншу умова, прямо не називаючи його істотним, що саме має місце у главі 37 Цивільного кодексу Російської Федерації, котра регламентує підрядні правовідносини — умова про терміні прямо не названі суттєвими.
Відділення істотних умов від решти має значення. Узгодження істотних умов означає, що договір укладено. Звідси від протилежного слід, що за відсутності згоди хоча би за одного з таких умов зазначена мета нічого очікувати досягнуто. У зв’язку з відзначеним виникла потреба визначити, чим є «>незаключенний договір» у якому співвідношенні він перебуває в конструкцією «недійсний договір». Або, що у суті один і той ж, яке співвідношення «невдалої угоди» з угодою «недійсною»?
Система цивільних договорів
... тощо. Двостороннім є договір, за яким права та обов’язки покладено на обидві сторони зобов’язання, що виникло з цього договору. Переважна більшість договорів у цивільному праві є двосторонніми ( ... договір опосередковує два або кілька різнорідних відносин та об’єднує умови, об’єктивно необхідні для формування зобов’язань різних типів, він стає змішаним договором. Так, договори побутового підряду ...
Зазначений питання піддався розгляду, зокрема, на роботах В.П.Шахматова і Н.В. Рабинович. Висновки, яких прийшов кожен із авторів, виявилися прямо протилежними. Так, Н.В. Рабинович (Рабинович Н.В.Недействительность операцій та її наслідки) поклала основою зазначеного розмежування наслідки ті x та інших угод (договорів), маю на увазі, що з невдалої угоді ними служать зобов’язання знеосновательного збагачення, а при недійсною — ті спеціальні наслідки, встановлені законом стосовно визнанню угод (договорів) недійсними у тій чи іншому підставі, зазначеному у ЦК. У цьому до «нездалим» віднесено угоди (договори), скоєні за відсутності вказаної у законі фактичного складу, при невизначеності волі, за відсутності угодою істотного умови і за вплив за грати учасників, що він конче позбавлений волі.
В.П. Шахматов, піддавши критиці погляди Н.В. Рабинович (Шахматов В.П. Поїзди протиправних операцій та зумовлені ними наслідки), дійшов висновку, що розподіл на «неукладені» і «недійсні» угоди (договори) немає практичного значення, оскільки наслідки виконання «незаконних угод» однаково визначаються за правилами, які встановлені недійсних угод. Якщо пам’ятати «удавані угоди (договори)», то оцінка, яку дала їм Н.В. Рабинович, представляється єдино правильної. По-перше, заперечення юридичного дії такого договору не потрібно вдаватися до правил про недійсності угод. Якщо боку не узгодили будь-якого у складі істотних умов договору, це означатиме, що відсутній відповідний юридичний факт (договір — угода), отже, не виникають наслідки цього факту (договір -правоотношение).
По-друге, ототожнення «несформованих» договорів із недійсними є досить спірним по суті. Так, майбутній договір («>незаключенний договір») — це «ніщо», а недійсний — то, можливо «щось», маю на увазі ті спеціальні наслідки, які зазначені у законі цейсчет[4].
Скориставшись длянезаключенних договорів конструкцієюнеосновательного збагачення можна задовольнити інтереси сторін, і вдаючись до правил про недійсності угод. Є у вигляді не саме питання у тому, укладено договір, бо, що з цим пов’язано, тобто. застосування відповіднихпоследствий[5].
3. Договір підряду – чи є термін істотним умовою
>Легальное визначення договору підряду дано в ст. 702 Цивільного кодексу РФ поспіль — такий договір, з якого одне сторона (підрядчик) зобов’язується виконати за завданням з іншого боку (замовника) певну роботи й здати її результат замовнику, а замовник зобов’язується прийняти результат праці та оплатити його.
Відповідно до п. 1 ст. 708 ДК РФ у договорі підряду вказуються початковий і кінцевий терміни виконання роботи.
На думкуБрагинскогоМ.И.,Витрянского В.В. , з ст. 708 ДК випливає, що п. 2 ст. 314 ДК, припускає «зцілення» договорів, у яких відсутня умова про терміні або про порядку його визначення (у випадках застосовується правило про «розумному терміні виконання»), на договори підряду не поширюється. Для підряду термін — істотне умова, і, якщо сторонам зірвалася дійти згоди у цій умові, договір визнаєтьсянезаключенним[6].
Класифікація договорів (2)
... Класифікація договорів у закордонному цивільному праві 31 Висновок 33 Список використаної літератури 35 Договір - одна з найбільш древніх правових ... 626 ЦК України). Договору властиві ознаки: 1) в договорі виявляється воля двох ... договір – це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових ... товарів, виконання робіт або надання послуг. Тенденція до підвищення ролі договору, ...
На думку СухановаЕ.А., як й у переважну більшістьвозмездних цивільно-правових договорів, єдиною суттєвою умовою договору підряду є його предмет. З аналізу ст. 702 ДК слід, що предметом договору підряду є як саме робота (виготовлення речі, її переробка чи обробка, інші види робіт), і її упредметнений результат. За відсутності у договорі підряду умови про об’єкт або за недосягненні сторонами домовленості про його предметі договір вважається неукладеною.
Що ж до терміну, то через це вказується, що термін, як і, перестав бути істотним умовою договору підряду. Відсутність у договорі підряду терміну виконання заповнюється правилами, встановленими п. 2 ст. 314 ДК. Відповідно до цими правилами зобов’язання, термін виконання якого передбачено й може бути визначено, має бути виконане розумний строк після її виникнення. Якщо зобов’язання не виконане розумний термін, воно має бути виконане протягом 7 днів із дня пред’явлення вимоги кредитора про виконанні [7].
О.Н.Садиков[8] констатує наявність двох точок зору з даного питання, але робить висновок, що термін виконання роботи є підставою істотним умовою тільки до окремих видів договору підряду, проти яких це в законі передбачено (наприклад, для будівельного підряду — ст. 740 ДК).
У підручнику з Цивільному праву під ред. А. П. Сергєєва, Ю. До.Толстова[9] говориться про виняткової ваги визначення терміну у договорі підряду, який можна розцінити як віднесення його запровадження до істотним, хоча вона прямо так і не пойменований
Попри наявність різних точок зору, представляється, що, оскільки нормаст.708 ДК РФ сформульована імперативно, то, при відсутності кожного з зазначених термінів з погляду закону договір можна вважати неукладеною. Формулювання п. 1 ст. 708 ДК РФ дає достатні підстави вважати умови про початковому і кінцевому терміні виконання як умови, визнані законом необхідні всіх договорів підряду, що, згідно з п. 1 ст. 432 ДК РФ стаття дозволяє віднести їх до істотним умовам договору (винятку можуть бути окремих видів договору підряду. Так було в відношенні договорів побутового підряду законодавство РФ про захист споживачів не розглядає умови про конкретні строки як істотного для договорів цього виду).
Тому, практично аби уникнути непорозумінь, необхідно вказувати в укладених договорах як початковий, і кінцевий терміни виконання роботи. На відміну від зазначених термінів, проміжні терміни виконання роботи (терміни завершення окремих етапів роботи) необов’язково мають бути передбачені договором. Однак у інтересах замовника передбачати договорі проміжні терміни виконання окремих етапів робіт, оскільки це дисциплінує підрядника, і сприяє належному виконання ним своїх зобов’язань (особливо, якщо на порушення проміжних строків у договорі встановлено штрафні санкції).
4. Способи вказівки терміну у договорі підряду
У ідеальному разі термін в один договорі підряду узгоджений сторонам чітко й відповідно до нормами права, встановленими ст. 190 ДК РФ, саме: «встановлений законом, іншими правовими актами, угодою чи призначуваний судом термін визначається календарної датою чи спливанням періоду часу, який становить роками, місяцями, тижнями, днями чи годинами.
Трудовой договор
... трудового договора; 2. рассмотреть виды трудового договора. 3. Порядок заключения трудовых договоров Объект исследования - понятие и виды трудового договора. Предметом исследования являются общественные отношения, связанные с рассмотрением понятия и видов трудового договора. 1. Понятие трудового договора Трудовой договор ...
Термін може визначатися також зазначенням на подія, які мають неминуче наступити».
Проте, практично нерідко трапляється вказівки терміну початку робіт шляхом посилання виплату авансу, надання технічної документації, надання будівельного майданчика тощо. Вважається такий договір ув’язненим чи що вона містить у собі невиправний порок?
Донедавна це запитання неоднозначно дозволявся у теорії, а й у правозастосовчої практиці, і найчастіше суди визнавали договір підряду неукладеною у разі визначення початкового терміну виконання зазначенням на подія, залежить від волі сторін. Причому, з Постанови Пленуму ВАС РФ від 23.07.2009 N 57 «Про патентування деяких процесуальних питаннях практики розгляду справ, що з невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов’язань» суд, який би розглядав справа про стягнення за договором, оцінював обставини, які свідчить прозаключенности і дійсності договору, незалежно від цього, заявлені чи заперечення чи зустрічний позов. Отже, приймалися рішення, де договори зізнавалися порочними у тому разі, коли жодна зі сторін не ставила під сумнів їїзаключенность і визначеність умови про конкретні строки виконання.
Гадаю, що ця позиція ставила підрядчика менш захищене становище проти замовником.
Припустимо, договір підряду було підписано, боку вважали його ув’язненим, а себе – пов’язаними зобов’язанням з його виконання, проте умова про терміні узгоджено не міг би належно – початок робіт поставлено під умова від виконання однієї зі сторін певних дій – такий договір буде визнано неукладеною, проте, підрядник виконав свої зобов’язання і надав результат робіт замовнику.
Якщо ж замовник поведеться несумлінно і, прийнявши роботи, від підписати акт приймання виконаних робіт відмовиться або заявить, що інтерес до виконання договору, підрядник перебувають у складній ситуації, коли може довести факт виконання робіт і передачі результату. І, разізаключенности договору, підрядчик може направити акт про приймання робіт і їхнеподписании, використовувати односторонній акт як доказ у разі виникнення спору, то, при визнання договору неукладеною підрядчику буде складно довести факт виконання робіт і у результаті до їхнім стосункам ні застосовані положення про угодах.
Питання можливості визначення у договорі терміну виконання зазначенням на подія, яке має ознаку неминучості наступу був предметом розглядуНаучно-консультативного ради при АрбітражномуСуде Свердловській області на засіданні 21 лютого2007г., де були висловлені такі позиції і приведені аргументи:
Відповідно до одного позиції, визначення терміну виконання зазначенням
