С этим файлом связано 2 файл(ов).
Среди них: , Практ. работа.doc .
Показать все связанные файлы
Подборка по базе: Титульник реферата.docx , инфа реферат.docx , ПРЕЗЕНТАЦИЯ к реферату ЗНН Понт-ОглыЯА.pdf , рус реферат.docx , БЖД РЕФЕРАТ.docx , психология реферат.docx , Тойнби реферат.doc , Темы рефератов для ВО.docx , 1 Реферат Стерхова.docx , Эффект плацебо Реферат.doc
3
Вступ
Безпека життєдіяльності (БЖД) — це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.
В центрі уваги нового курсу БЖД — людина як самоціль розвитку суспільства, а його лейтмотивом є вислів старогрецького філософа Протагора «Людина є мірило всіх речей». Людина має цінність не тільки як робоча сила, яку потрібно охороняти в процесі трудової діяльності, а як неповторний
індивідуум, який зберігає свою цінність незалежно від свого конкретного місцезнаходження і виконуваних функцій, признаних суспільством необхідними і корисними.
Вся сукупність видів людської активності утворює поняття діяльності.
Якраз діяльність і вирізняє людину від інших живих істот, вона є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства. Форми діяльності охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій та інших сферах життя.
Метою даної роботи є дослідження діяльністі як специфічно людської форми активності та умов існування людського суспільства.
В процесі роботи вирішимо наступні завдання:
- визначимо основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності;
- охарактеризуємо науки, на яких базується безпека життєдіяльності;
- класифікуємо джерела небезпеки;
- вивчимо ризики яким підлягає людина в процесі життєдіяльності.
4
Реферат конституційне право як галузь права
... конституційне право білорусь Методи конституційного права Як і кожна галузь права, конституційне право ... право їх виконанням; регулятор громадських відносин - тобто., право регулює усі сторони життєдіяльності суспільства. Однак у практичної діяльності ми керуємося не правом ... людину, як природного стану, складна річ. Вона передбачає закріплення як прав, ... сферах життя. Приміром, трудове право регулює ...
1. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
Назва дисципліни «Безпека життєдіяльності» складається з двох слів
«безпека»
і
«життєдіяльність».
Спочатку розглянемо термін
«життєдіяльність». Хоч поняття життєдіяльності існувало від початку
існування людства, сам термін «життєдіяльність» порівняно новий. Цей термін з’явився з появою пілотованої космонавтики, але зараз він все ширше використовується в усіх сферах: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району, навіть про життєдіяльність мікроорганізмів, хоч це, як буде видно з подальшого тексту, не зовсім правильно. «Життєдіяльність» складається з двох слів — життя і діяльність, тому з’ясуємо спочатку зміст кожного з них.
Життя є вищою формою існування матерії порівняно з іншими — фізичною, хімічною, енергетичною тощо. З цього досить складного визначення виведемо головне: життя можна розглядати як послідовний, упорядкований обмін речовин і енергії. Невід’ємною властивістю усього живого є активність. «Усі живі істоти повинні діяти або ж загинути» (Сельв Г.
От мечты к открытию. — М., 1987. — С. 32).
Отже, активність є властивістю усього живого, тобто термін «життя» вже деякою мірою передбачає активну діяльність.
Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Зазначимо, що людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих організмів та істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.
Як елемент природи і ланка в глобальній екологічній системі людина відчуває на собі вплив законів природного світу. Водночас завдяки своїй діяльності, яка
5 поєднує її біологічну, соціальну та духовно-культурну сутності, людина сама впливає на природу, змінюючи та пристосовуючи її відповідно до законів суспільного розвитку для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.
2. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
Кожна відкрита біологічна система має природну властивість зберігати свої параметри при зміні навколишнього середовища (буферність), отже забезпечення стійкості (безпеки) біологічної системи є властивістю всіх живих організмів.
Розвиток безпеки життєдіяльності людини у суспільстві почався з появою її свідомості. Безпека життєдіяльності людини — найважливіше завдання людської цивілізації.
Основні теоретичні положення безпеки життєдіяльності:
І. Небезпека є об’єктивною необхідною умовою розвитку природи і еволюції людства.
IІ. Небезпека створюється особливими властивостями матеріальних об’єктів, явищ інформації, що несумісні з характеристикам людини.
Безпека людини й право реферат основи здоров я
... набуває забезпечення безпеки в усіх сферах людської життєдіяльності. Здоров'я людини, можна охарактеризувати функціональним станом його організму, які забезпечують тривалість життя, фізичну й розумову працездатність, самопочуття, функцію відтворення здорового потомства ...
Найважливіші висновки:
1. Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною.
2. Безпека — стан діяльності людини, при якій з певною вірогідністю виключена можливість нанесення шкоди її здоров’ю.
3. БЖД вивчає явища, об’єкти, процеси з позиції їх оптимізації за параметрами безпеки.
4. Управління безпекою, розробка правил та рекомендацій базується на основі знання законів, принципів і методів забезпечення безпеки.
5. Мета БЖД — забезпечення оптимальних умов життя для кожної людини окремо та людства в цілому.
3. Науки, на яких базується безпека життєдіяльності
«Безпека життєдіяльності», як наука, синтезує досягнення цілого ряду наук і являється комплексною інтегральною дисципліною.
6
Виходячи з сучасних уявлень безпека життєдіяльності є багатогранним об’єктом розуміння і сприйняття дійсності, який потребує інтеграції різних стратегій, сфер, аспектів, форм і рівнів пізнання. Складовими цієї галузі є різноманітні науки про безпеку.
У всьому світі велика увага приділяється вивченню дисциплін, пов’язаних з питаннями безпеки. Згідно з Європейською програмою навчання у сфері наук з ризиків «FORM — OSE», науки про безпеку мають світоглядно- професійний характер. До них належать:
- гуманітарні (філософія, теологія, лінгвістика);
- природничі (математика, фізика, хімія, біологія):
- інженерні науки (опір матеріалів, інженерна справа, електроніка);
- науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка);
- науки про суспільство (соціологія, економіка, право).
Науки про безпеку мають спільну та окремі частини. Гуманітарні, природничі, інженерні науки, науки про людину та про суспільство є складовими галузі знань, яка зветься безпекою життєдіяльності, свого роду корінням генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності. З цього коріння «проросли» екологічна культура, соціальна екологія та інші науки. Кроною цього дерева є охорона праці, гігієна праці, пожежна безпека,
інженерна психологія, цивільна оборона, основи медичних знань, охорона навколишнього природного середовища, промислова екологія, соціальна та комунальна гігієна і багато інших дисциплін. У деяких підручниках, довідниках і навіть нормативній літературі дається визначення безпеки життєдіяльності як науки, зокрема, науки про комфортну та безпечну взаємодію людини з середовищем , в якому вона перебуває. Безпека життєдіяльності зараз формується як наука, яка забезпечує єдиний, загальний, підхід до розробки і реалізації відповідних засобів та заходів щодо створення
і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних
7 ситуацій. Важливе місце в курсі БЖД відводиться охороні праці, яка являє собою систему, що діє на основі відповідних законодавчих та соціально- економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально- профілактичних заходів і засобів, виконання яких забезпечує безпеку, збереження працездатність людини в процесі праці.
4. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих
Права людини і громадянина: поняття, види, гарантії забезпечення
... в первую очередь гражданам государства. Цілісність і взаємозвязок прав людини і громадянина виявляються в тому, що права громадянина є різновидом прав людини (їх називають політичними правами людини). важно, чтобы права человека и общества были закреплены в ...
факторів
Науково-технічний прогрес та пов’язані з ним механізація і автоматизація, впровадження інформаційних технологій, застосування нових матеріалів, збільшення швидкості машин, потужності установок, використання більш ефективних джерел енергії, привносить в сучасний процес життєдіяльності низку переваг та зручностей, робить працю більш продуктивною та з меншими фізичними навантаженнями. В той же час виникають нові небезпеки, які за своїм впливом та наслідками значно переважають попередні. Це обумовлено:
- впровадженням принципово нових технологій та видів техніки та ін.;
- зростанням споживання всіх видів енергії та природних ресурсів;
- глобальними змінами природного середовища («парниковий» ефект, озонові діри, кислотні дощі тощо);
- збільшенням концентрації та виникненням нових забруднювачів навколишнього середовища (природного і виробничого), зокрема високотоксичних хімічних сполук, мутагенних та канцерогенних органічних речовин та ін.;
- посиленням інформаційного тиску на психіку людини, що спричинює значну кількість психічних розладів;
- появою нових захворювань (наркоманії, СНІДу, та ін.);
- посиленням військового протистояння в локальних та міжнаціональних конфліктах, поширенням тероризму, загостренням криміногенної обстановки.
8
Кожна людина відчуває небезпеку інтуїтивно і розуміє значення її по- своєму. Згідно з висновками експертів ООН, більшість людей пов’язують відчуття небезпеки з буденними проблемами і повсякчасними клопотами, а не
ґрунтують його на побоюванні глобальних катастроф чи міжнародних конфліктів.
Захист житла, робочого місця, достатку, здоров’я, довкілля — основні проблеми безпечного самопочуття людини.
Відчуття небезпеки має також глибоко індивідуальний відтінок, який головним чином залежить від: а) рівня соціального і духовного розвитку особистості; б) ситуації і суспільного устрою, які позитивно чи негативно впливають на світосприйняття громадянина.
При ідентифікації небезпек необхідно виходити зпринципу «все випиває на все», тобто джерелом небезпеки може бути все живе інеживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе.
Джерелами (носіями) небезпек є:
1) природні процеси та явища
2) елементи техногенного середовища
3) людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки .
Небезпеки існують у просторі і часі і реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. Небезпеки не діють вибірково, а виникнувши, вони впливають на все матеріальне довкілля. Причинами, через які окремі об’єкти не страждають від певних небезпек або ж одні страждають більше, а
інші менше, є властивості самих об’єктів.
Номенклатура, тобто перелік можливих небезпек, налічує понад 150 найменувань і при цьому не вважається за повну. З метою аналізу, узагальнення та розробки заходів щодо запобігання негативним наслідкам
існує необхідність класифікації небезпек, джерел, що породжують їх, та тих
9 чинників (факторів), які безпосередньо призводять до негативного впливу на людину.
Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації — за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо. Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, на нашу думку, є така, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походженням належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину — природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища. Така класифікація майже збігається з класифікацією надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів
Права людини і громадянина. Історія ідеї прав людини. Теорія ...
... про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. Третє покоління прав людини можна назвати солідарними (колективними), тобто правами всього людства — правами людини і правами народів. Це право на мир, безпеку, незалежність, на здорове навколишнє ...
України 15.07.98 р. № 1099, згідно з якою надзвичайні ситуації (НС) на території України поділяються на: НС техногенного, НС природного, НС соціально-політичного та НС воєнного характеру. Крім того, з такою класифікацією добре узгоджується класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів, встановлена ГОСТ 12.0.003-74. Серед джерел небезпеки виділяють три групи чинників: природні, техногенні, соціальні.
Дослідження причин виникнення небезпек, їх характеристик, особливостей впливу сприяють розробці ефективних заходів захисту, що спрямовані на забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Керування безпекою та стійкістю функціонування системи «людина — життєве середовище» залежить від глибини прогнозу соціально-економічних наслідків небезпечних ситуацій та своєчасного планування і виконання низки попереджувальних та захисних заходів. Прогнозування наслідків небезпечних та екстремальних ситуацій повинно включати:
10
- оцінку імовірності та аналіз причин виникнення екстремальних ситуацій;
- очікувану силу впливу (інтенсивність) та механізми розвитку небезпеки (ураження);
- характеристику та розміри ураження реципієнтів (населення, тваринний та рослинний світ, повітряне та геологічне середовища, водоймища, господарські об’єкти);
- агресивність та глибину впливу чинників небезпек (імовірність генетичних змін у біосфері, тривалість періодів прояву негативних наслідків, багатоступеневість такого прояву тощо);
- періодичність виникнення небезпечних та екстремальних ситуацій та
їх динаміку:
- визначення величини збитків у випадку реалізації небезпечних та екстремальних ситуацій.
Оцінку потенційних збитків необхідно проводити на стадіях перед проектних та науково — дослідних розробок при виборі пріоритетних заходів захисту конкретної ділянки території, при обґрунтуванні вибору варіантів розташування міського будівництва на територіях з екстремальними природними умовами, при розробці генеральних планів міст, проектів забудови, пропозицій щодо розширення, реконструкції та технічного переозброєння підприємств, при розробці схем інженерного захисту територій.
Вибираючи варіант найбільш ефективних, попереджувальних та запобіжних заходів необхідно враховувати суму інвестицій та величину збитків, яких вдасться уникнути в результаті їх реалізації (при відсутності можливості повного захисту).
Попереджувальні та захисні заходи, а також засоби забезпечення безпеки направлені на:
11
- попередження чи ліквідацію небезпеки шляхом усунення джерела її виникнення або віддалення його на безпечну відстань;
- захист людини від небезпеки шляхом застосування колективних та (чи)
індивідуальних заходів захисту, а також страхування при роботах в небезпечних зонах ;
Міжнародно-правові акти про права людини
... что организация сообщества является справедливой. Об'єктом вивчення з даної теми є - сфера прав людини і громадянина. Тема вивчення - это правовые нормы, которые формально мстят за правила ... травня 1949 досить ясно сформульований статус міжнародних договорів. Договір, що стосується сфери діяльності федерального законодавства, має бути ратифікований у формі федерального закону, внаслідок чого, ...
- використання технічних та конструкторських засобів підвищення безпеки, що дозволяють автоматизувати та роботизувати небезпечні виробництва, застосовувати дистанційне керування, автоматично приводити в дію засоби захисту, підвищувати надійність роботи машин, механізмів, устаткування;
- розробку відповідної нормативно-правової бази, спрямовано на формування концепції безпеки та створення безпечних та нешкідливих умов життєдіяльності;
— проведення суворого нагляду та контролю за виконанням відповідних законів, постанов, правил, положень, які регламентують вимоги щодо забезпечення безпеки трансформує його для задоволення масних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.
Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого
існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей. Перейдемо до визначення терміна «безпека». Дуже часто можна зустріти визначення безпеки як «такий стан будь-якого об’єкта, за якого йому не загрожує небезпека». В спеціальній літературі можна зустріти такі визначення:
- Небезпека — негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям;
12
Небезпека — це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження.
Номенклатура небезпек
Квантифікація небезпек
5. Ризики яким підлягає людина в процесі життєдіяльності
Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, якісупроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалості життя, шкодою здоров’ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганізуючим впливом на суспільство або життєдіяльність окремих людей.
Виходячи з вищенаведеного можна переконатись, що небезпека — це поняття стохастичне, випадкове, яке залежить від багатьох чинників. Інколи, оцінюючи той чи інший вид діяльності ми говоримо, що існує велика небезпека , а іноді — мала. Чи можна об’єктивно оцінити небезпеку кількісно?
Можна, для цього вводиться таке поняття як ризик, під яким, в загальному, розуміють частоту реалізації небезпеки.
Квантифікація
і природних) цінностей, що перебували там, природних ресурсів, перспективності зони тощо. З метою уніфікації будь-які наслідки небезпеки визначають як шкоду. Кожен окремий вид шкоди має своє кількісне вираження. Наприклад, кількість загиблих, поранених чи хворих, площа зараженої території, площа лісу, що вигоріла, вартість зруйнованих споруд тощо. Найбільш універсальний кількісний засіб визначення шкоди — це вартісний, тобто визначення шкоди у грошовому еквіваленті. Другою, не
Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони ...
... охорону і захист прав людини, через демократію пролягає шлях до реальної інтеграції України до Європейського і світового співтовариства. Міжнародний захист прав людини Права людини регулюються як внутрішньодержавним, ... формі захисту прав громадян виділяють її «німецький тип». Адміністративні суди входять до єдиної судової системи, підкоряються лише закону, незалежні в правосудній діяльності як ...
ризиком.
Ризик — це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпеки до їх можливого теоретично числа за певний період часу.
Ризик це частота реалізації небезпеки. Ризик є супутником будь-якої активної діяльності людини. Необхідно розрізняти правомірний, допустимий ризик, який є виправданим при багатьох видах діяльності, і неправомірний ризик.
Величину ризику (R) визначають як відношення кількості подій з небажаними наслідками, що вже сталися (n) до максимального можливого їх числа (N) за конкретний період часу (1).
Характерним прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок числового значення загального ризику побутового травматизму зі смертельними наслідками в Україні. Відповідно до статистичних даних за
1998 рік в Україні загинуло у побутовій сфері 68,2 тис. чоловік.
Наразитись на смертельну небезпеку в побуті практично міг кожен із загального числа громадян, що проживали в Україні на цей період, тобто N =
50-106 чоловік. Відтак, числове значення загального ризику смертельних випадків у побутовій сфері в 1998 році складатиме:
3 розглянутого прикладу випливає, що із кожного мільйона громадян, які проживали в Україні в побутовій сфері загинули у 1998 році 1364 людини.
В таблиці 2.1 наведено значення ризику загибелі людей в країні від різних джерел небезпеки у побуті.
Методи визначення ризику:
- інженерний- спирається на статистику, розрахунки частоти проявлення небезпек, імовірнісний аналіз безпеки та на побудову «дерев» небезпек;
14
- модельний- базується на побудові моделей впливу небезпек як на окрему людину так і на соціальні, професійні групи;
- експертний- за ним ймовірність різних подій визначається досвідченими спеціалістами-експертами;
— соціологічний (соціометрична оцінка) — базується на опитуванні населення та працівників.
Дані методи доцільно використовувати комплексно.
Існує низка ознак ризиків природних, соціальних, фінансових, бізнесових та інших, за якими їх можна класифікувати на окремі види. Нижчі наведені види ризиків, що стосуються сфери безпеки життєдіяльності.
За масштабами розповсюдження розрізняють ризик окремої людини, групи людей, населення регіону, нації, всього людства.
З позицій доцільності ризик буває обґрунтований необґрунтованим
(безглуздим).
За волевиявленням поділяють ризики на добровільні та вимушені.
Стосовно відношення до сфери людської діяльності розрізняють економічний, побутовий, виробничий, політичний, соціальний ризик таризик в природокористуванні.
За ступенем припустимості ризик буває знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний.
Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.
Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.
Гранично допустимий ризик — це максимальний ризик , який неповинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.
Права людини і громадянина
... певними невід'ємними правами, серед яких право на життя, свободу та прагнення до щастя». Французька Декларація прав людини і громадянина 26 серпня 1798 p. виклала «природні, невідчужувані і священні права людини»: особиста свобода, власність, безпека і опір ...
Надмірний ризикхарактеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.
15
Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки.
Прийнятний ризик поєднує технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є певним компромісом між рівнем безпеки й можливості її досягнення. Розмір прийнятного ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дозволяє розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень.
Сумарний ризик має мінімум при визначеному співвідношенні
інвестицій у технічну та соціальну сфери. Цю обставину потрібно враховувати при виборі ризику, з яким суспільство поки що змушене миритися.
Максимально прийнятним рівнем індивідуального ризику загибелі людини звичайно вважається ризик, який дорівнює 10-6 на рік. Малим вважається
індивідуальний ризик загибелі людини, що дорівнює 10-8 на рік. Концепція прийнятного ризику може бути ефективно застосована для будь-якої сфери діяльності, галузі виробництва, підприємств, організацій, установ.
В деяких країнах, наприклад Нідерландах, рівні прийнятого ризику встановлені у законодавчому порядку. Прийнятним рівнем індивідуального ризику для смертельних випадків вважається значення 10-6 на рік.
У нашій країн поняття прийнятого ризику поки що широко не використовується.
Основним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки. Порядок пріоритетів при розробці будь- якого проекту потребує, щоб вже на перших стадіях розробки продукту або
16 системи у відповідний проект, наскільки це можливо, були включені елементи, що виключають небезпеку. На жаль, це не завжди можливо. Якщо виявлену небезпеку неможливо виключити повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення. Досягти цієї мети, як правило, в будь-якій системі чи ситуації можна кількома шляхами. Такими шляхами, наприклад, є:
- повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які
- мають високий ступінь небезпеки;
- заміна небезпечних операцій іншими — менш небезпечними;
- удосконалення технічних систем та об’єктів;
- розробка та використання спеціальних засобів захисту;
- заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки.
Кожен із зазначених напрямів має свої переваги і недоліки, і тому часто заздалегідь важко сказати, який з них кращий. Як правило, для підвищення рівня безпеки завжди використовується комплекс цих заходів та засобів. Для того щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або певному їх комплексу, порівнюють витрати на ці заходи та засоби і рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження. Такий підхід до зменшення ризику небезпеки зветься управління ризиком.
Історія розвитку концепцій про права людини
... про права людини сформувались у загальному руслі міфологічних уявлень про те, що поліс (місто – держава) і його закони мають божественне походження і спираються на божественну справедливість. Право взагалі і права ... прав людини. Уявлення про державу і право як угоду про загальнокорисне для забезпечення індивідуальної особи і взаємну безпеку ... права і прав людини в Стародавній Греції розвинувся в ...
З питань управління ризиком не останнє місце посідає вартість цього управління.
Висновки
Отже, сукупність видів людської активності формує поняття діяльності.
Саме вона вирізняє людину від інших живих істот, і є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства.
Як елемент природи і ланка в глобальній екологічній системі людина відчуває на собі вплив законів природного світу. Водночас завдяки своїй
17 діяльності, яка поєднує її біологічну, соціальну та духовно-культурну сутності, людина сама впливає на природу, змінюючи та пристосовуючи її відповідно до законів суспільного розвитку для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб. Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.
Всі люди — діти, дорослі, люди похилого віку — займаються діяльністю, тому безпека діяльності відноситься до всіх людей. Безпека — це стан діяльності, при якому з певному ймовірністю виключається прояв небезпек. Безпека — це мета , а безпека життєдіяльності — засоби, шляхи, методи її досягнення.
ЗавданнямОБЖД є розробка методів прогнозування, вивчення та
ідентифікації шкідливих факторів, їх впливу на людину і довкілля. Безпека життєдіяльності базується на досягненнях таких дисциплін, як інженерна психологія, фізіологія людини, охорона праці, екологія, ергономіка, економіка тощо. Отже, ОБЖД — це ступінь захисту людини від надзвичайної небезпеки.
Причина небезпеки може бути як природного або соціально-економічного характеру (екологічні катастрофи, низький економічний рівень життя та ін.), так і техногенного характеру (забруднення навколишнього середовища як наслідок виробничої діяльності людини, аварії, катастрофи на підприємстві, транспорті, війни та ін.).
Небезпеки існують у просторі і часі і реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації.
Список використаної літератури
1. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник — К.,
2003.
2. Джигирей В.С., жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. — Львів.:
Афіша, 2000. — С.11-72 3. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. — Львів,
2000.
